053 Психологія

Постійне посилання зібрання

https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/124

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 36 з 36

ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ КЛІЄНТООРІЄНТОВАНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ОПЕРАТОРІВ ТУРИСТИЧНИХ ФІРМ
(КНТЕУ, 2020) Якобчук Христина; Корольчук Микола Степанович
АНОТАЦІЯ Якобчук Христина Ігорівна «Психологічні детермінанти клієнтоорієнтованої взаємодії операторів туристичних фірм» (КНТЕУ, м.Київ) У випускній кваліфікаційній роботі досліджено теоретичні основи та аналіз наукової фахової літератури, узагальнення, систематизація та інтерпретація теоретичних й емпіричних даних, з метою аналізу теоретичної бази дослідження розробка і впровадження нових концепцій, які сприяють підвищенню якості роботи операторів туристичних фірм. За отриманими результатами розроблено концептуальну модель дослідження, яка передбачає, що такі чинники, як психологічні та індивідуальні особливості особистості, виступають детермінантами клієнтоорієнтованої взаємодії операторів туристичних фірм. ANNOTATION Yakobchuk Khrystyna Ihorivna «Psychological determinants of customer-oriented interaction of travel agency operators» (KNTEU, Kyiv) The final qualification work examines the theoretical foundations and analysis of scientific literature, generalization, systematization and interpretation of theoret ical and empirical data, in order to analyze the theoretical basis of the study development and implementation of new concepts that improve the quality of travel operators. Based on the results, a conceptual model of the study was developed, which assumes that such factors as psychological and individual personality traits are determinants of customer-oriented interaction of travel agency operators.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ БЕЗКОНФЛІКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ПАЦІЄНТОМ В ПРИВАТНІЙ МЕДИЧНІЙ УСТАНОВІ
(КНТЕУ, 2020) Шлінчак Катерина; Корольчук Валентина Миколаївна
Актуальність. У сучасній охороні здоров’я все більшу цінність набуває здатність лікаря поєднувати методи фармакології та навички спілкування. Повага, довіра і співчуття мають вирішальне значення для спілкування між лікарем і пацієнтом. Вони знижують рівень невдоволення і приводять до кращої дисципліни пацієнта. Крім того, ці якості впливають на рішення, які пацієнти приймають щодо лікування. Лікар повинен бути достатньо гнучким, щоб вступати в контакт з різними хворими. Професійна медична освіта зазнає постійних змін відповідно до запитів і розвитку сучасного суспільства. В інформаційному середовищі все більшої значущості набуває професійна комунікація лікарів, що забезпечує ефективне співробітництво, узгодженість і вирішення складних суспільних, науково-технічних, педагогічних і медичних проблем. Підвищення суспільних вимог до майбутніх лікарів передбачає формування у них здатності до обміну передовим досвідом лікування і налагодження взаємовигідних відносин у галузі медицини з вітчизняними та зарубіжними партнерами, ефективного здійснення наукової і практичної діяльності, пошуку шляхів оптимального вирішення багатьох проблем. У цьому контексті підготовка до професійної комунікації майбутніх лікарів є запорукою реалізації їхнього потенціалу та однією з необхідних умов успіху. Пандемія яка почалася, так чи інакше, пригнічує настрій всього населення нашої країни та усього світу. Проте правильно буде сказати, що найбільше спалах нового коронавірусу вплинув на психологічний стан медичного персоналу. ПандеміяCOVID-19 також нанесла серйозного удару на психологічний стан пацієнтів. Також, актуальною темою буде війна на Домбасі, яка почалась в2014 році і продовжується дотепер. Це нанесений сильний психологічний удар для всього населення країни. З початку збройного протистояння на Домбасі загинули понад три тисячі мирних жителів. Загальна кількість жертв цього конфлікту за п'ять років перевищила 13 тисяч осіб, підрахували в УВКПЛ ООН. За 5 років військового конфлікту на Домбасі, за даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН), наданим у відповідь на запит DW, загинули від 13 000 до 13 200 осіб. З них - 3 345 цивільних осіб, включно з298 пасажирами, які загинули під час катастрофи літака авіакомпанії Malaysia Airlines 17 липня 2014 року. У поточному році (дані до 31 жовтня) кількість загиблих серед цивільних осіб становила 25 осіб, ще 130 поранено. Це - найнижчі втрати серед цивільних за всі роки конфлікту, повідомляють в УВКПЛ ООН. Найбільше мирних жителів на Донбасі постраждало 2014 року - 2082 загинули і понад 4000 поранено. Лікарська діяльність характеризується наявністю різноманітних складних професійних ситуацій з пацієнтами, що вимагає швидкої, кваліфікованої допомоги та супроводжується вибором оптимального способу спілкування, використання відповідних професійних термінів, словосполучень, фраз зрозумілих пацієнту. Тому для майбутнього фахівця медичної сфери особливо важливими є знання, вміння і навички професійної комунікації. Це є запорукою у майбутньому безконфліктної взаємодії лікаря з пацієнтом. Дана проблема розглядалась в роботах таких вчених: Андреєва Г., Березовська Л.І., Бурлачук Л.Ф., Васильєва Л.Н., Гринчук О.І., Карамушка Л.М., Корольчук М.С., Мітічкіна О.О., Орбан-Лембрик Г., Юдіна О.М., Ягупов В.В.
Психологічна адаптація працівників до діяльності в консалтинговій компанії
(КНТЕУ, 2020) Цех Анна; Миронець Сергій Миколайович
Актуальність. В умовах глобалізації усе більшого значення набуває конкурентоспроможність фахівця, його пристосування до виконання широкого кола різноманітних професійних завдань, швидкого реагування на зміни умов професійної діяльності, можливість застосування нового нестандартного, творчого підходу до виконання професійних завдань. Багато в чому такі можливості фахівця визначаються характером і ступенем професійної адаптації фахівця, що й актуалізує сьогодні потребу в науковому вивченні і впровадженні нових підходів, спрямованих на сприяння входженню нового співробітника до професійного середовища. У сучасній науці все зрозумілішим стає те, що недостатнім є лише озброєння майбутнього фахівця професійними знаннями та вміннями на етапі його підготовки у вищому закладі освіти. Необхідно, посилюючи наступність між освітнім та професійним середовищами, розробляти нові педагогічні підходи до розв’язання професійних проблем, пов’язаних із входженням спеціаліста до виробничої сфери. Питання професійної адаптації представлено доволі широко. Дослідниками розкрито сутність поняття професійної адаптації, зокрема А. Георгієвським (класифікація підходів до визначення адаптації), В. Казначеєвим (виділення динамічного та статичного аспектів адаптації), В. Розовим (розгляд адаптації у контексті гомеостазу); М. Корольчуком (адаптація як механізм реагування функцій організму на подразник). Змістові характеристики адаптації досліджувались С. Шапкіним (виділення активаційного когнітивного, емоційного, мотиваційно-вольового компонентів адаптації). Відзначається, що процес адаптації особистості до різних аспектів діяльності детермінується складною взаємодією цілої низки чинників, які традиційно поділяють на дві великі групи: об’єктивні та суб’єктивні (М. Дмітрієва, О. Кокун; С. Романова, О. Сафін, В. Тернопол та ін.). Об’єктивні чинники характеризують стан адаптаційного професійного середовища. Суб’єктивні чинники – це чинники, які персоніфіковані та опосередковані особистістю. Різні аспекти професійної адаптації досліджували Я. Абсалямова (зв’язок адаптації з особливостями характеру працівника); М. Скубій (критерії професійної адаптації); Л. Єршова (вплив конструктивних умінь на ефективність професійної адаптації); І. Облєс, В. Семиченко (загальні питання професійної адаптації працівника, її механізми, чинники, критерії); О. Супрун (психосоматична адаптація); О. Саннікова (емоційність у структурі професійних якостей); О. Солодухова (становлення особистості працівника в процесі професійної адаптації, психокорекція його особистісних якостей); О. Мороз (професійна і соціально-психологічна адаптація працівника) та ін
Психодіагностика і корекція тривожності у безробітних осіб
(КНТЕУ, 2020) Тотоонова Катерина; Капосльоз Григорій Вікторович
Актуальність роботи визначається низкою соціально-економічних проблем, які постали перед українським суспільством. Останні 6 років Україна знаходиться в затяжній кризі: політичній, економічній і соціальній. У 2020 році викликом не тільки для України а й для цілого світу стало зростання, практично в 4 рази відсотку безробітних. Через заходи боротьби з вірусом мільйони осіб залишилися без роботи, в деяких країнах, наприклад, в США рівень безробіття зріс з 3,5 % у вересні 2019 року до 14, 7% у серпні 2020 [51]. Це лише підтверджує положення економічної теорії про те, що будь-яка криза є плідним ґрунтом для розвитку безробіття, а також його поглиблення. На думку Гордієнко А.А. [7, с. 413] високий рівень безробіття провокує розвиток негативних суспільних явищ, а саме: зростання криміногенної ситуації через втрату особою доходу і зниження рівня життя осіб, які стали безробітними, і членів їх сімей; занепад моральних підвалин в суспільстві: розвиваються нелегальні види торгівлі: наркотиками, зброєю, людьми, проституція. підвищується ризик громадських чи політичних заворушень. Масове безробіття може призвести до швидких, іноді до дуже бурхливих соціальних і політичних змін. Холмс і Рае [26, с. 213] довели, що звільнення з роботи дорівнює 47 пунктам за їх шкалою і займає 8 сходинку по в рейтингу найбільших стресорів, а ось знаходження безробітним більше 6 місяців отримує 46 пунктів і знаходиться на 9 місці. Що розміщує безробіття в ТОП - 10 найбільш сильних по впливу на здоров'я і на загальне психологічне благополуччя стресорів для людини. У дослідженнях Пєтунова С.А. [13, с. 347] встановлено, що особи, які втратили роботу стикається з вимушеною і натуральною декваліфікацією, що в свою чергу супроводжується втратою відчуття самоповаги, люди не можуть проявити себе і професійно самореалізуватися. Безробіття впливає і на сімейні відносини, збільшується ризик розлучення. Часті випадки самогубств, а також психосоматичних розладів, наприклад збільшення серцево-судинних захворювань. Проблему безробіття крім вищезазначених авторів досліджували: Корольчук М.С. [8] – щодо особливостей молодіжного безробіття; Селігман М. [41] - щодо синдрому навченої безпорадності у безробітних; Лием Т. [36] - щодо впливу тривалості безробіття на психоемоційний стан. Оскільки безробіття є вельми широким, різноманітним соціально-психологічним феноменом на який впливає багато чинників: вікові, гендерні, географічні, економічні, соціальні, політичні будь-яке дослідження цієї проблеми матиме практичну значимість та науковий сенс. В цій роботі буде розглянуто вплив безробіття на тривожність осіб, які переживають соціально-економічні наслідки перебування в цьому соціальному статусі, що відображається у синдромі вивченої безпорадності і тих розладах що супроводжують даний синдром.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ БЕЗКОНФЛІКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ ЗАМОВНИКАМИ ТОВ «ПУХІВСЬКИЙ ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ЗАВОД»
(КНТЕУ, 2020) Товстик Оксана; Корольчук Микола Степанович
Актуальність дослідження. Трансформація сучасних уявлень про вирішення конфліктів різних рівнів, перевага технологій мирного врегулювання конфліктів створює умови для переходу українського суспільства на якісно новий рівень взаємовідносин, толерантного ставлення один до одного, пропагування демократичних цінностей. Розвиток комунікативних навиків, культури спілкування та толерантного ставлення один до одного є дуже важливим у професійній діяльності продавців-консультантів із клієнтами (замовниками). Відсутність високого рівня комунікативних навиків у фахівців може стати причиною проблем у міжособистісній взаємодії із клієнтами. Адже сьогодні проблема конфліктів викликає величезний інтерес, її значущість і актуальність у суспільному житті і свідомості людей значно зросла. Загальновизнаним стало не просто прийняття конфлікту як нормального прояву психічного співіснування людей, чи то внутрішньоособистісного або міжособистісного конфлікту, взаємовідносин з колегами, керівництвом та замовниками [3, 17, 29, 44]. Ступінь розробки проблеми. Наукові праці Я. Анцупова, А. Бодалєва, Ф. Бородкіна, Н. Гришиної [3-5], В. Журавльова, А. Зайцева, М. Корольчука, І. Коха, Н. Леонова, М. Рибакової, А. Шипілова та ін. присвячені дослідженню сутності, причин виникнення та способів вирішення конфлікту. Вивченню суті конфлікту в організаціях присвячені праці О. Бодальова, Ф. Бородкіна, В. Журавльова, А. Зайцева, М. Корольчука [8-10], Г. Ложкіна, П. Лушина, А. Москальової, С. Миронця [27], М. Пірен, Н. Пов`якель та ін. останніми роками з’явилися окремі праці (А. Анцупов, Б. Леко, Л. Матвійчук, Г. Чуйко [43, 46] та ін.). Аналіз наукових праць засвідчив, що серед розмаїття умінь, якими мають володіти фахівці з комерційної діяльності для безконфліктної взаємодії із замовниками, вагоме місце займають уміння встановлювати суб’єкт-суб’єктні стосунки в процесі професійної взаємодії; наявність у фахівців високої культури професійної комунікації, готовності конструктивно діяти у будь-якому професійному конфлікті, орієнтуючись на взаємовигідне задоволення потреб та інтересів усіх учасників взаємодії, реалізуючи стратегію співпраці; здатності до запобігання й вирішення конфліктів. На цьому акцентують увагу С. Адамс, Л. Балабанова, А. Бусигін [5], П. Верхарн, М. Ізмайлова, В. Дорошенко, Л. Зотова, В. Лавриненко, Т. Крамаренко, А. Орлов [43]та ін. Важливими уміннями фахівця з продажу є: володіння навичками, тактикою і стратегією професійної взаємодії; уміння доводити та обґрунтовувати, аргументувати та переконувати, досягати згоди та рішень, вести переговори; говорити та бути зрозумілим, слухати та розуміти, переконувати, створювати довірливі відносини [47, с. 48]. Таким чином, соціальна значущість проблеми, необхідність подальшого розширення теоретичних і експериментальних досліджень у даному напрямку і визначили вибір теми нашого дослідження «Психологічні засади безконфліктної взаємодії із замовниками ТОВ «Пухівський вентиляційний завод».
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МІКРОКЛІМАТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
(КНТЕУ, 2020) Тимошик Вікторія; Полунін Олексій Васильович
Актуальність дослідження. Питання психологічного мікроклімату в колективі завжди були й залишаються актуальними. Адже, він відображає стійкий психічний настрій у колективі, який остаточно формується відповідно до умов життя кожної особистості, її діяльності в міжособистісній взаємодії, а також мікроклімат в колективі прямо впливає на продуктивність праці кожного працівника. Позитивне формування мікроклімату забезпечує успішний розвиток колективу та досягнення необхідних цілей для розвитку самого підприємства. Створення сприятливих взаємин – основне завдання керівника, що є запорукою успішного функціонування підприємства. Важливим завданням для кожного підприємства та керівника є постійна робота над мікрокліматом у колективі, виявлення латентних та відкритих конфліктів в організації, робота над ефективною взаємодією керівників, працівників та клієнтів підприємства. Взаємодію працівників у колективі підприємства завжди необхідно розглядати у динаміці, враховуючи соціальні та економічні зміни у суспільстві, а за умов економічних криз чи дистанційної форми роботи у зв’язку із карантином, дослідження психологічних особливостей ефективної взаємодії працівників на підприємствах та мікроклімат у колективі набуває нових актуальних проблем для подальших наукових досліджень. Одним із показників успішної діяльності підприємства є рівень сформованості соціально-психологічного клімату. Існує багато соціально-психологічних праць, присвячених вивченню даної проблематики. Загально-теоретичне дослідження засад формування сприятливого мікроклімату в колективі відображено у зарубіжних працях (М. Барлінгейм, Р. Болуіс [2], Д. Гобкінз, Є. Маккі [6] та ін.), вітчизняних науковців (Н. Вовкова, В. Воднік [3], Д. Паригін, Х. Шакуров [31], М. Обозов, В. Щокін). Формування та оцінювання соціальнопсихологічного клімату на підприємстві досліджували такі науковці, як Н. Базалійська [1, 2], Н. Бєляєва [3], Н. Жигайло [4], Ю. Куріс [5], Т. Луцик [6], І. Марков [7], О. Марциняк-Дорош [8], Д. Михайленко [9], Г. Назарова [10], А. Романов [11, 12], В. Сич [13], А. Чечель [14], А. Хмелевська [15], М. Шакірі [16] та інші. Так, Д. Паригін зазначив, що соціально-психологічний клімат – це один з вирішальних чинників успішної діяльності особистості в усіх життєвих сферах нашого суспільства. Р.Х. Шакуров вважає, що соціально-психологічний клімат можна визначити за наявністю трьох його особливостей, таких як психологічна, соціальна та соціально-психологічна особливість. До психологічної особливості ми відносимо емоційний, вольовий і інтелектуальний стан. До соціального аспекту він відніс соціальний зміст, який фіксується в інтелекті, емоційній сфері та вольових якостях індивіда, а соціально-психологічний аспект – це колективна згуртованість, єдність, згода та дружба [21]. Тому актуальність та необхідність системного дослідження психологічних засад формування мікроклімату на підприємстві і визначили вибір теми випускної кваліфікаційної роботи: «Психологічні засади формування мікроклімату на підприємстві».
Психологічні засади технології формування позитивного мікроклімату в компанії
(КНТЕУ, 2020) Тарасенко, Юрій; Вербицька Людмила Федорівна
Актуальність дослідження. Задоволеність працею, як показують численні дослідження, виступає як серйозна складова соціально-психологічного клімату в колективі, будучи і суттєвою базою формування і реалізації позитивної психологічної атмосфери в групі, і одночасно наслідком усталених позитивних взаємовідносин між працівниками. Що стосується ефективності діяльності, то для адекватної оцінки цього першорядного параметра соціальної активності особистості, такий суб'єктивний фактор, як задоволеність працею, є необхідною умовою. У сучасних умовах персонал є ключовим активом організації, що забезпечує її конкурентоспроможність і забезпечує сталий розвиток. Розуміння і задоволення поточних і майбутніх очікувань і потреб працівників є запорукою довгострокового успіху і процвітання організації. Співробітники, котрі надають послуги або включені в процес виробництва, є однією з головних сторін, зацікавлених в ефективній діяльності компанії поряд з її клієнтами. Таким чином, з метою подальшого вдосконалення організації необхідно враховувати думку персоналу про роботу, в тому числі задоволеність умовами праці. Тільки від лояльних та відданих співробітників можна очікувати пошуку і реалізації конкурентних переваг підприємства. Вчені відзначають, що спостережливість і винахідливість працівників, зацікавлених в успіху своєї організації, дозволяє їм знаходити нові засоби отримання переваг перед конкурентами в боротьбі за споживача. І навпаки якщо працівник байдужий, незадоволений умовами роботи і своїми професійними перспективами, не довіряє керівництву, прагне знайти інше місце роботи, то від нього важко очікувати уваги до клієнтів, активної роботи щодо задоволення запитів споживачів. «Тільки патріоти, тільки люди віддані своїй організації, прихильні її цілям, готові на всі сто віддавати всі свої здібності, всі свої сили для досягнення перемоги над конкурентами. І навпаки, млявість, байдужість до проблем і цілей організації, пасивність персоналу - це характерні риси компаній-аутсайдерів » Головний результат успішної роботи по формуванню та розвитку корпоративної культури компанії - це саме прихильність та відданість співробітників. Відданість - це ототожнення людини зі своєю організацією, що виражається у прагненні працювати в ній і сприяти її успіху. Основними складовими відданості є: Інтеграція - це привласнення працівниками організаційних цілей, об'єднання працівників навколо цілей організації. Залученість - це бажання працівника робити особисті зусилля, вносити свій вклад в досягнення цілей організації. Лояльність - це емоційна прив'язаність до своєї організації, бажання залишатися її членом. Лояльність персоналу - одна з найбільш важливих умов професійної мотивації. Рівень лояльності персоналу впливає на рівень замотивованості співробітників, а також на ефективність і результативність роботи організації в цілому. Найважливішими відмінними рисами, що характеризують лояльних співробітників, є наступні: 1. Почуття гордості за діяльність і успіхи компанії. 2. Готовність приймати різні інновації та зміни. 3. Здатність враховувати інтереси своїх колег. 4. Прагнення до досягнення найкращого результату, використовуючи для вирішення проблем найрізноманітніші засоби. 5. Готовність до певних жертв заради успіхів компанії. 6. Прагнення до подолання перешкод і професійного розвитку. 7. Бажання залишатися членом даної компанії, незважаючи на ці проблеми і складності.
ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ТА УПРАВЛІНСЬКІЙ СФЕРІ
(КНТЕУ, 2020) Сердюк Марія; Вербицька Людмила Федорівна
Актуальність дослідження. Актуальність даної теми визначається постійною трансформацією ринку як економічного, так і ринку праці. Стрімко зростає кількість нових компаній, а вже існуючі постійно змінюються. Це викликає неабиякий інтерес до детального вивчення проблематики вибору, а саме самореалізації особистості в професійній сфері. Також важливим є те, що важливість даної теми часто не береться до уваги керівниками та загалом учасниками підприємницької діяльності. На першому місці зазвичай стоїть саме рентабельність та якість результату діяльності, а не психологічний фактор задоволеності особистісних потреб робітників у розкритті власного потенціалу. Проте, істотність даної проблеми неможливо упускати. По-перше, реалізація власного потенціалу працівників, а також самих керівників підвищує їх працездатність та вмотивованість, а як наслідок і якість результату. По-друге, підвищуються можливості праці, а саме майбутній економічний потенціал та вигода діяльності. По -третє, фокусування на покращенні процесу самореалізації кожного працівника компанії дає змогу запобігти виникненню феномену професійного вигорання, мотивуючи працівників до кар’єрного зростання та реалізації. Загалом, у сучасній психологічній науці залишається відкритим питання про феномен поняття «самореалізація». По сьогоднішній день безліч вчених присвячують даній проблемі дослідження, однак питання досі не є достатньо освітленим. У зв'язку з цим, актуальністю дослідження є розгляд наявних теоретичних уявлень на визначення змісту поняття «самореалізація» і виявлення психологічних детермінантів для професійної самореалізації особистості у підприємницькій та управлінській сфері діяльності. Дане питання досліджувалось такими вітчизняними та зарубіжними дослідниками: А. Маслоу, К. Роджерс, К. Юнг, О. Асмолов, Б. Братусь, Л. Коростильова, Б. Ломов, А. Осницький, В.Корольчук, М.Корольчук, Л.Кулаківська, Т.Кулаківський, А.Мазаракі, С. Миронець, В.Осьодло, З. Кісарчук, В. Татенко, Н. Чепелєва, О.Щотка. Особливості діяльності менеджерів в сучасних організаціях, зокрема, пошук ними нових форм реалізації своїх здібностей і потенційних можливостей відображено в наукових дослідженнях В. Агапова, Т. Базарова, О. Бондарчук, О. Борисової, І. Ващенко, О. Винославської, М. Вудкока, А. Деркача, О. Єгоршина, В. Зазикіна, Л. Карамушки, Г. Ложкіна, Л. Мітиної, Л. Орбан-Лембрик, В. Третьяченко та ін
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРАЦІВНИКІВ
(КНТЕУ, 2020) Пронь Аліна; Миронець Сергій Миколайович
Актуальність. У сучасній Україні існує ситуація постійної трансформації освітньої системи, коли змінюються орієнтири освіти. Згідно з результатами досліджень, з 32 не англомовних країн Європи Україна перебуває на 28 місці 31 Для того, щоб підняти наші позиції та відкрити англомовний ринок для українців, МОН розробило та затвердило Концепцію розвитку англійської мови в університетах, яка передбачає, що до 2023 року рівень володіння англійською на рівні В1 буде обов'язковим для вступу на бакалавра. Тестувати рівень англійської планують на ЗНО або інших скринінгових тестах. Таким чином, це зумовлює популярність репетиторства та спеціалізованих шкіл з вивчення англійської мови. Докорінна перебудова і кардинальні зміни системи освіти послужили лейтмотивом підвищення вимог до професіоналізму, компетентності педагогічного працівника 1, підвищеної уваги до результативності його професійної діяльності. Така ситуація часто виявляється стресогенною дляних, оскільки перевищує їх наявний адаптаційній потенціал. Все це зумовлює актуальність психологічного забезпечення та оптимізації адаптаційного потенціалупедагогічних працівників. Вивченням проблеми адаптаційного потенціалу в педагогічній сфері займалися такі вчені як О. Кокун 18, З. Курлянд 22, С. Посохова 40, О. Солодухова 48, С. Шевченко 53 та інші
ПСИХОДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ САМОТНОСТІ У ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ
(КНТЕУ, 2020) Припйока Олександра; Корольчук Валентина Миколаївна
АНОТАЦІЯ Студентка Припйока О. В. Тема магістерської роботи. Психодіагностика та корекція самотності у людей похилого віку, на прикладі Спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів. Магістерська робота присвячена вирішенню теоретичних та практичних питань виникнення самотності та проблем старіння. Обрана тема набуває особливої актуальності в контексті по виявленню самотності людей у похилому віці. У роботі визначено теоретичну сутність самотності та надана соціально-психологічна допомога людям похилого віку. Проаналізовані основні підходи до визначення поняття самотності та чинників, що впливають на цей вік та проаналізовано способи та методи подолання цього переживання у похилих людей. Здійснено комплексний підхід у вивченні виникнення самотності. Також було проведено емпіричне дослідження, щоб з’ясувати прояви самотності. Методи дослідження — порівняльні та графічні. Провівши дослідження та перевіривши отриманні дані, було зроблено висновок, що показник самотності у людей похилого віку знаходиться на низькому рівні. Ключові слова: психодіагностика, самотність, похилий вік, корекція, консультування. SUMMARY Student Pripyoka O.V. Theme of the master's work. Psychodiagnostics and correction of loneliness in the elderly, on the example of the Specialized Home for War and Labor Veterans, the Elderly and the Disabled. The master's thesis is devoted to solving theoretical and practical issues of loneliness and aging problems. The chosen topic becomes especially relevant in the context of the detection of loneliness in the elderly. The theoretical essence of loneliness and providing social and psychological assis-tance to the elderly is determined in the work. The main approaches to defining the con-cept of loneliness and the factors influencing this age are analyzed and the ways and methods of overcoming this experience in the elderly are analyzed. A comprehensive approach to the study of loneliness. An empirical study has also been conducted to deter-mine the manifestations of loneliness in humans. Research methods — comparative, graphic. After conducting research and checking the data obtained, it was concluded that the rate of loneliness in the elderly is low. Key words: psychodiagnostics, loneliness, old age, correction, counseling.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТА КОНСТРУКТИВНЕ РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ У ПРАЦІВНИКІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
(КНТЕУ, 2020) Поштук Уляна; Корольчук Валентина Миколаївна
Актуальність проблеми. За даними Асоціації ресторанного бізнесу України, темпи розвитку ринку ресторанних послуг протягом останнього часу коливалися в межах 60-100% на рік. З впливом глобалізаційних процесів, виникає необхідність впровадження не лише технологічних інновацій, але й управлінських рішень з питань визначення та вирішення конфліктних ситуацій в колективі, що позитивно сприяє на розвиток закладу. Через плинність кадрів і постійну взаємодію працівників з гостями неминуче виникають конфліктні ситуації серед працівників на різних рівнях управління. Конфлікти в закладах ресторанного господарства є повсякденною реальністю, тому для ефективного вирішення виникаючих проблем працівник повинен володіти теоретичними знаннями і практичними навичками поведінки в конфліктних ситуаціях. Важливість та актуальність психології конфліктів починаючи з 60–70х років доводить велика кількість робіт та наукових досліджень в сфері психології конфліктів та конфліктології, опублікованих зарубіжними вченими. Насамперед варто зазначити таких конфліктологів як З. Фройд, А. Пфеффер, К. Левін, К. Томас, Л.Р. Понді [22; 24-26; 50; 56; 69]. Вітчизняні вчені Г.В. Ложкін, М.І. Пірен та Н. І. Пов’якель, М.С. Корольчук, В.М. Корольчук [27; 28; 33; 34; 47; 48; 51] зробили вклад у розвиток конфліктології в Україні вивчаючи особливості виникнення та вирішення конфліктних ситуацій. В своїх працях особливу увагу приділяють питанням регуляції та діагностики конфліктів. Також проблематику конфліктів розглядають такі вчені як С.М. Ємельянов А.Я. Анцупов, А.І. Шипілов [1; 14; 15; 69]. У своїх працях надають багато теоретичного та практичного матеріалу з методиками соціально-психологічної діагностики. Розкривають питання появи та причин конфліктів у підходах до реалізації управлінських рішень, в субординаційному характері стосунків, у соціальній та професійній адаптації керівника, тощо.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ МЕНЕДЖЕРА З КЛІЄНТАМИ
(КНТЕУ, 2020) Потопаєва, Діана; Вербицька Людмила Федорівна
Актуальність дослідження ефективності менеджера з клієнтами визначається суттєвими змінами, що відбуваються в економіці країни, зростанням конкуренції між організаціями малого і середнього бізнесу. З іншого боку, актуальність дослідження психологічної ефективності менеджерів зумовлюється необхідністю врахування соціально-психологічних чинників, які впливають на успішність професійної діяльності і пошуку вирішення конкретних практичних завдань. У рейтингу популярних та затребуваних професій впродовж декількох останніх років провідну позицію займають менеджери з продажів, або роботи з клієнтами. Менеджери з такою спеціалізацією є ключовими співробітниками будь-якої організації, адже саме вони здійснюють взаємодію між замовником-клієнтом і виконавцем – своїм колективом. Для компаній, що працюють у висококонкурентному сегменті ринку, професійна компетентність таких фахівців найчастіше є вирішальною. Питання, пов’язані з концептуальними підходами до дослідження взаємодії та міжособистісних відносин в різних соціальних групах освітлені в працях: Ф. Тейлор, Г. Бирн, Дж. Брокстон, М. Лерер, В. Меттел, С. Тейлор, Б. Шерер, А.Н.Леонтьев, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубинштейн, Г.М.Андреева, Р.Л. Кричевский, Г.М.Андреева, В.В.Новіков, Н.Н.Обозов, М. Дейчем, М.Г.Рогов, В.Е.Семенов, Р.Х Шакуров, Л.Г.Дикая, Р.С.Немов, Р. Дарендорф, Р.Бэрон, Н.В.Гришина, М. Дейч, Е.Л.Доценко, Г.Зиммель, В. І. Хасан. Дослідження показують, що менеджери з клієнтами володіють рядом психологічних особливостей, що зумовлюють їхню успішність у професійній діяльності. Дослідження, які виявляють основні риси, що повинні бути властивими менеджерам проводили Балабанова Л.В., Сардак А.В., Лисенко Л.Л., Травін В.В., Дятлов В.А., Долгопол А.А., Пастушок Т.А., Ступарик Г.В. та інші. Теоретичні і практичні аспекти розвитку успіху в діяльності і кар’єрі менеджера досліджували: Веснін В.Р., Виногородский М.Д., Данюк В.М., Колот А.М., Крушельницкий А.В., Петюх В.М. та інші. Втім, проблеми ефективності менеджера з клієнтами у кожній конкретній організації мають свою специфіку, а отже і шляхи їх усунення різняться. Зокрема, на даний час бракує досліджень ефективності менеджера з клієнтами у поліграфічних організаціях. Актуальність дослідження дозволяє сформулювати його проблему, яка полягає у виявленні залежності між психологічною характеристикою менеджера і ефективністю його роботи а, отже, і рівнем потенційних продажів.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ АДВОКАТА З КЛІЄНТАМИ
(КНТЕУ, 2020) Москвичова Олена; Полунін Олексій Васильович
Актуальність дослідження. Психологічна інтеракція адвоката з клієнтами базується на ефективній суб’єкт-суб’єктній взаємодії та системному підході до розгляду процесу комунікації між адвокатом і клієнтом. Від професійної діяльності адвоката, його компетентності та вміння встановлювати професійну взаємодію з клієнтом залежить не тільки можливість отримання клієнтом професійної правової допомоги при розгляді судових справ, а і психологічної підтримки під час складної життєвої ситуації. Професійна діяльність адвоката багатокомпонентне та комплексне явище. Будь-якій подальшій співпраці адвоката з клієнтом передує саме консультування, адже в адвоката виникає потреба ознайомитися із суттю правового конфлікту, проаналізувати звернення клієнта, розробити позицію у справі та надати комплексну консультацію клієнту, враховуючи психологічні особливості клієнта. Через суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов’язаний надавати професійну правову допомогу клієнту, здійснювати його захист компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, реальну підготовку до виконання доручення. Якісна правова допомога часто ігнорується клієнтами у зв’язку із застосуванням неефективної комунікації із адвокатом, наявністю певних стереотипів у суспільстві та ін. На різних етапах комунікації може з’явитися недовіра між клієнтом і адвокатом. В даному виді комунікації також можливе виникнення певних психологічних бар’єрів та недовіри як у клієнта, так і у адвоката, що негативно впливає на кінцеве рішення в залі суду та подальше позитивне вирішення ситуації. На нашу думку проблема ефективної взаємодії між адвокатом і клієнтом є надзвичайно актуальною і потребує системного аналізу. Ступінь розробки проблеми. Найбільш відомі психолого-педагогічні роботи вчених розкривають змістовно-динамічні та специфічні характеристики процесів взаємодії та спілкування (О.О. Бодальов, Л.П. Буєва, Е.І. Головаха, В.П. Казміренко, Г.С. Костюк, М.С. Корольчук, О.О. Леонтьєв, М.І. Лісіна, Б.Ф. Ломов, С.М. Миронець, В.М. Мясищев, М.М. Обозов, Б.Д. Паригін, А.В. Петровський, О.В. Полунін, С.Л. Рубінштейн), визначають роль і значення вікових та індивідуальних показників особистості у стосунках в групах (Д.Б. Ельконін, І.С. Кон, А.П. Краковський, Д.Й. Фельдштейн), відображають своєрідність міжособистісних стосунків людей (Б.Г. Ананьєв, Б.С. Волков, Р.М. Грановська, А.А. Донцов, А.А. Єршов, В.М. Мясищев, М.М. Обозов, В.Б. Ольшанський). Проблему стосунків між людьми вивчали і продовжують досліджувати зарубіжні вчені. Зокрема, Д. Брунер, Х. Келлі, Ч. Кулі, К. Левін, А. Маслоу, А. Міллер, Г. Ньюком, С. Олпорт, А. Піз, К. Роджерс, М. Розенберг, Х. Ремшмідт, Дж. Г.Скотт, І. Томан, Е. Уїлсон, Р. Фішер, Е. Фром, Е. Холл, К. Хорні, У. Юрі та інші висвітлюють у своїх працях питання становлення внутрішнього світу особистості, взаємин та спілкування у різних вікових групах, проблеми досягнення взаєморозуміння та міжособистісної перцепції (атракції, міжособистісної комунікації, рефлексивних структур), психологічні особливості різних процесів та явищ, що так чи інакше пов’язані зі стосунками та взаємодією індивідів. Теоретичний аналіз наукової проблеми свідчить, що соціалізація індивіда можлива за умови активного спілкування, яке забезпечує орієнтацію в соціумі, передбачає його різноманітні зв’язки та стосунки з людьми (О.О. Бодальов, Л.С. Виготський, Я.Л. Коломинський, О.М. Леонтьєв, М.І. Лісіна, Д.І. Фельдштейн). Доведено, що процес взаємовпливу, спільної взаємодії перетворюється на взаємовідносини, суть яких полягає в результативності взаємних зусиль партнерів (В.О. Білоусова, О.В. Запорожець, Я.Л. Коломинський). Спеціальні дослідження взаємин проводилися в виробничих колективах (І.П. Волков, Б.Д. Паригін, Л.А. Свенцицький й ін.). У наукових дослідженнях питання психологічної взаємодії вивчалися такими науковцями, як: Л.А. Воскобітова, С.Д. Гусарєва, Я.П. Зейкан, О.Д. Святоцький, Д.П. Фіолевський, С.Я. Фурса та іншими вітчизняними та зарубіжними вченими. Тому актуальність та необхідність системного дослідження психологічних особливостей взаємодії, а також визначення ключових показників ефективної взаємодії адвокатів і клієнтів і визначили вибір теми випускної кваліфікаційної роботи: «Психологічні особливості взаємодії адвоката з клієнтами».
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
(КНТЕУ, 2020) Михальченко Наталія; Вербицька Людмила Федорівна
Актуальність теми. Розв’язання завдань сучасного управління, оптимізація професійної діяльності передбачає врахування різних чинників – політичних, економічних, законодавчих, соціальних, психологічних тощо. Вагоме місце серед них посідають соціально-психологічні аспекти, що пов’язані із урахуванням індивідуально-психологічних особливостей людей та закономірностей спілкування в різних соціальних групах. Особливо значущими вони виявляються в управлінській діяльності керівника організації. Йдеться, насамперед, про розвиток тих соціально-психологічних якостей керівника, які можуть забезпечити ефективну реалізацію всіх його управлінських функцій. Вивчення практичної роботи управлінських кадрів і підготовки їх до професійної діяльності дозволяє встановити наявність суперечностей між об’єктивною необхідністю вдосконалення праці керівників через підвищення ефективності їхньої соціально-психологічної підготовки та недостатньою розробкою засобів і методів такої підготовки; між важливою роллю соціально-психологічних властивостей керівника, його комунікативного потенціалу в реальній управлінській практиці та істотними прогалинами у вивченні цих питань у вітчизняній психології. Усвідомлення недостатності теоретичної та практичної розробки зазначеної проблеми та її актуальність зумовили вибір теми цього дослідження. Виділена проблема завжди привертала увагу дослідників різних напрямків знань: психології особистості, соціальної психології,. акмеології, психології управління тощо (І. П. Волков, А.Л.Журавльов, Е.С.Кузьмін, А.И.Кітов, Р.Л.Кричевський, Л.Г.Лаптев, Б.Г.Паригін, А.А.Русалінова, А.Л.Свенціцький, Ю.В.Сінягін, А.В.Філліпов, Р.Х.Шакуров). Так, наразі немає, мабуть, жодної роботи з управлінської психології, де в тій чи іншій мірі не порушувалося б дане питання.
ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРЯННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ
(КНТЕУ, 2020) Медведєва Катерина; Вербицька Людмила Федорівна
Актуальність дослідження. Протягом останніх кількох десятиліть вивчення феномена професійного вигорання стало однією з найбільш популярних тем в психологічній науці та практиці. Нові види прийому на роботу, організації трудової діяльності, робочих взаємин викликали поширення стресу і розладів, які з ним пов'язані. Особливо розповсюджений феномен серед представників професії категорії «людина-людина» з підвищеною моральною відповідальністю, стресовими ситуаціями та іншими психологічними чинниками. Наразі спостерігається гострий інтерес до проблеми вигорання, як одного з видів функціональних станів, викликаних суттєвими змінами в житті і трудовій діяльності людини. Актуальність дослідження професійного вигорання у соціальних працівників обумовлюється тим, що синдром негативно впливає на психологічне благополуччя, фізичне здоров'я та ефективність діяльності фахівців. Подібна робота супроводжується значною втратою психологічної енергії, а тривалий вплив негативних факторів на особистість зумовлює появу професійних деформацій, зокрема професійного вигорання. Наслідки вигорання є небезпечними не лише для працівників, а й для об’єктів їх професійної діяльності. У зв'язку зі зростанням стресових розладів у соціальних працівників існує необхідність у проведенні ефективних заходів щодо їх попередження та відновлення потенціалу спеціалістів. Аналізуючи ступінь вивченості професійного вигорання і його профілактики, слід зазначити, що вперше звернув увагу на проблему професійного вигорання американський психіатр Х. Дж. Фрайденбергер в 1974р. і ввів поняття «вигорання» або «burnout» [92]. Серед зарубіжних вчених, які досліджували проблему професійного вигорання, можна виділити: К. Черніс (1980р.), К. Маслач і С.Е. Джексон (1981р.), Е. Махер (1983р.), А. Пайнс, Е. Аронсон (1988р.), А. Широм (1989р.) Д. Дірендонк, Б. Шауфеллі, К. Кондо, (1991р.), Х. Сіксма (1994р.) та ін. [90; 95; 93; 94; 99; 96]. У вітчизняній психології особливості професійного вигорання досліджувались наступними вченими: Т.В. Форманюк (1994р.), В.В. Бойко (1996р.), В.О. Орел (2005р.), Л.Ф. Вербицька, В.А Старик (2012р.), М.С. Корольчук, В.М. Корольчук, С.М. Миронець (2014р.), Л.М Карамушка (2015р.), Н. М. Мирончук (2017р.) та ін. [81; 3; 65; 9; 77; 45; 26; 57]. Дослідженню детермінант, що провокують розвиток синдрому професійного вигорання серед фахівців соціальної сфери, присвячені праці: Н.Є. Водоп'янова, Є.С. Старченкова (1997р.), Т.І. Ронгінська (2002р.), Л.Ф. Вербицька (2012р.), М.В. Воронцова, Т.В. Бюндюгова, Л.М. Деточенко, Л.А. Кайгородова, М.А. Нікуліна (2013р.), К.О. Балакірєва (2015р.), О.Л. Главацька (2017р.) [10; 73; 9; 13; 1; 16]. Незважаючи на численні дослідження проблеми вигорання, існують різні погляди на його природу, причини виникнення та структуру. Це обумовлено, по-перше, складністю прояву даного явища і багатофакторністю його детермінації. По-друге, відмінністю в назвах пов'язані з теоретичними моделями феномену як наукової категорії. Дотепер не існує узагальненої концепції, яка розкриває психологічні детермінанти і механізми розвитку даного синдрому, а також дискутується питання ефективності методичного інструментарію щодо його вивчення, профілактики та корекції. Недостатньо уваги приділяється питанням його ранньої профілактики, що зумовлює необхідність використання нових ефективних методів діагностики та визначення ефективних програм психологічної профілактики. Таким чином, спостерігається висока наукова і практична значущість дослідження психологічних особливостей синдрому професійного вигорання у фахівців соціальної сфери, що зумовило вибір теми нашої наукової роботи: «Психологічні детермінанти та профілактика професійного вигорання соціальних працівників».
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ПРАЦІВНИКІВ КОЛ- ЦЕНТРУ З КЛІЄНТАМИ НА ПРИКЛАДІ ТОВ АВІАКОМПАНІЯ «СКАЙ-АП»
(КНТЕУ, 2020) Марінкова Оксана; Миронець Сергій Миколайович
Актуальність дослідження. Все більшої актуальності за останні роки набуває проблема дослідження ефективної взаємодії із клієнтами. Сучасні наукові психологічні дослідження спрямовані на вивчення проблеми особистісного та професійного розвитку операторів кол-центрів, їхньої здатності адаптуватися у професійній діяльності в роботі із «важкими» клієнтами, а також удосконалення індивідуальних професійних навичок ведення ефективної комунікації із клієнтами. Важливе місце відводиться й формуванню вмінь знаходити конструктивні стратегії спілкування, усвідомлено проникати в культуру співрозмовника та швидко реагувати на виникнення конфліктних ситуацій. Професійна культура працівника операторів кол-центрів передбачає наявність у нього здатності до володіння професійними знаннями, вміннями й навичками, серед яких значне місце належить культурі спілкування, адекватному донесенню інформації, естетизації професійної діяльності. Втрата клієнта через непрофесійні дії оператора кол-центру може призводити до негативного іміджу авіаційної компанії та до значних фінансових втрат. Тому постійний розвиток та професійне зростання рівня обслуговування операторами кол-центрів клієнтів відіграє значну роль як для фахівця, так і для авіаційної компанії. Різні аспекти проблеми спілкування знайшли висвітлення у психолого-педагогічних і соціальних дослідженнях Б. Ананьєва, Г. Андрєєвої [3], А. Барташева, О. Бодальова [7], Г. Васяновича, Г. Дегтярьової, О. Дробницького, М. Корольчука [15-17], О. Киричука, О. Леонтьєва [22], В. Малахова, С. Миронця [36], В. Рибалки, І. Риданової, С. Рубінштейна [45-46], М. Скиби, В. Тесленка, Г. Чайки, Н. Хворостовської [49] та ін. Питання формування готовності до особистісно орієнтованого спілкування розкриваються у працях К. Богатирьова. І. Зязюна, В. Лівенцової, Л. Савенкової. Проблеми культури спілкування досліджували І. Афанасьєв, В. Грехнєв, А. Коваль, В. Малахов, Я. Радевич-Винницький, І. Сайтарлі та ін. Нині проблеми спілкування досить активно розробляють українські вчені Г. Балл, М. Боришевський, Л. Бурлачук, С. Вдович, В. Кіслов, М. Корольчук, В. Крайнюк, С. Максименко, С. Миронець, В. Семиченко, Т. Чмут, І. Ющук. Зусилля науковців спрямовані на вивчення компонентів спілкування: комунікації, пізнання, взаємодії впливів на ефективність спілкування, труднощі, які заважають результативному спілкуванню. Досліджуються також засоби спілкування, пізнавальні процеси під час його здійснення, їх взаємозв’язок.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ІЗ ГРОМАДСЬКІСТЮ (На базі Національного комплексу «Експоцентр України»)
(КНТЕУ, 2020) Лахмай Дарія; Миронець Сергій Миколайович
Актуальність роботи. З тих пір як людина почала обмінюватися продуктами своєї праці, з'явилася необхідність залучення інтересу до створених товарів, що i слугувало стимулом для розвитку виставкової діяльності. Ярмарки стали результатом закону «пропозиції i попиту», актуал ізації потреби в громадській взаємодії. Протягом усієї історії, ярмарки були найважливішим важелем розвитку торгівлі. Виставки та ярмарки у словнику Володимира Даля, видатного етнографа-лексикографа, позиціонуються як великий торгівельний з’їзд, привіз товарів у певну пору року [8]; зокрема, сьогодні це може бути і ринок розважальних послуг, оскільки окрім торгівлі, вони можуть включати у себе проведення різноманітних подій, фестивалів та презентацій. Виставки представляють собою інтегрований комунікативний засіб, що поєднує в со бі комплекс прийомів основних елементів системи маркетингових комунікацій: реклама, піар, стимулювання збуту, особисті продажі тощо. Світова статистика стверджує, що у більшості компаній 40% продажів відбувається за рахунок виставок, які є чудовою нагодою заявити про себе як про серйозного ділового партнера, оцінити конкурентоспроможність своєї продукції і ознайомитися з перспективними розробками в області, що цікавить. Комунікація у сфері виставкової діяльності відіграє ключову роль у створенні найбільш сприятливих для компанії умов бізнесу. Стрімкий розвиток української економіки, глобалізація і загострення конкуренції на внутрішньому і міжнародному ринках, роблять необхідним розвиток виставкової діяльності як одного з основних інструментів створення конкурентних переваг сучасної держави. Саме цей інструмент можна охарактеризувати як потужний двигун розвитку і досконалий засіб для створення умов просування на світовий ринок продукції фірми, галузі, регіону і окремо взятої країни. На сьогоднішній день одним з основних виставкових осередків в Україні вважається Національний комплекс «Експоцентр України» (ВДНГ). Національний комплекс «Експоцентр України» — міжнародний багатофункціональний комплекс, що спеціалізується на демонстрації досягнень України в сфері промисловості, науки тощо. Відвідуваність ВДНГ — 1,5 мільйони людей на рік. У цій роботі ми вирішили розглянути тему психологічних принципів комунікації менеджерів виставкової діяльності із громадськістю на прикладі Національного комплексу «Експоцентр України». Особливість дослідження полягає у тому, що нам необхідно у результаті аналізу роботи менеджерів виставкової діяльності, дослідити їхні типологічні компоненти (темперамент, спрямованість, психологічні особливості), професійну спрямованість, рівень саморегуляції та мотивації і на основі отриманих даних розробити комплекс психологічних методів та прийомів, які допоможуть удосконалити процес комунікації між організацією та громадськістю. А також рекомендувати їх до впровадження в подальшому. Оскільки, ми вважаємо, що ефективність комунікативної взаємодії між працівниками Національного комплексу «Експоцентр України» та громадськістю напряму залежить від їхніх особистісних та професійних якостей.
Психологічні засади виявлення та формування професійно важливих якостей працівників
(КНТЕУ, 2020) Кузьменко Катерина; Миронець Сергій Миколайович
Актуальність теми дослідження. Сучасний світ стрімко розвивається і будь-яка професійна діяльність потребує все більшої ефективності. Тому організації, які прагнуть підвищити ефективність працівників, все частіше звертаються до виявлення та формування професійно важливих якостей фахівців. По-перше, це зумовлено швидкими та складними соціальними процесами, які пов’язані із змінами напрямів розвитку суспільства, з посиленою інформаційною складовою, зі збільшенням інтелектуалізації праці. По-друге, зростаюча потреба в конкурентоспроможному фахівцеві, який, окрім володіння необхідною базою знань та умінь до обраної спеціальності, також має мати виражені професійно важливі якості та практичні навички, які будуть сприяти успішному виконанню професійних функцій на будь-якому етапі свого професійного становлення. Кожна професійна діяльність має свою специфіку, що вимагає певного набору професійно важливих якостей. Їх формування забезпечує не лише успішну професійну діяльність, а й професійне довголіття працівників. Тому, дана тема є актуальною для сучасної психологічної науки у сфері професійної діяльності. Питання професійно важливих якостей та їх формування досліджувалися у таких вітчизняних та зарубіжних науковців: Б. Ананьєв, В. Бодров, Л. Виготський, Е. Зєєр, А. Карпов, Є. Клімов, О. Кокун, О. Леонтьєв, А. Маркова, М. Пряжников, С. Рубінштейн, В. Толочек, В. Шадріков, Ф. Тейлор, Е. Берн, Е. Еріксон, К. Роджерс, Е. Мейо та інші. Мета дослідження: на підставі теоретичного аналізу наукових підходів до проблеми виявлення та формування професійно важливих якостей фахівців у професійному відборі кадрів здійснити професіографічний аналіз фахівців ТОВ «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» та запропонувати ефективні заходи щодо розвитку професійно важливих якостей фахівців. Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання: - здійснити теоретичне вивчення загальних наукових підходів до професійно важливих якостей фахівців; - виконати аналіз особливостей професійної діяльності фахівців логістичної сфери; - здійснити емпіричне дослідження професійно важливих якостей працівників логістичної сфери; - проаналізувати отримані результати дослідження професійно важливих якостей працівників організації; - сформувати методичні рекомендації щодо розвитку ПВЯ у фахівців ТОВ «Експрес Мото Україна».
Психологічні особливості становлення і розвитку працівників організації в професіогенезі (за матеріалами ТОВ «ЕМЕРДЖЕКС АУТСОРСІНГ», м. Київ)
(КНТЕУ, 2020) Котенко Валерія; Миронець Сергій Миколайович
Актуальність: Сучасні умови в світі характеризуються посиленням конкуренції на ринку товарів і послуг, що обумовлює необхідність підвищення підприємствами своєї конкурентоспроможності. Досягнення конкурентоспроможності підприємства, як на українському, так і на світовому ринку неможливе без технологічного оновлення виробництва, без використання прогресивних, високоефективних методів організації виробничих процесів. Крім того, в останні роки різко загострилися проблеми забезпечення безпеки виробництва та їх екологічності. Відповідність використовуваних технологій збільшеним вимогам по даним критеріям багато в чому стало визначати рівень конкурентоспроможності сучасних підприємств. У той же час, ефект будь-яких змін на підприємстві, будь то впровадження нових технологій або прогресивні організаційно-економічні перетворення, можуть бути досягнуті тільки при відповідному підкріпленні людськими ресурсами. Тобто, реалізація концепції економічного розвитку можлива лише за умови адекватного нарощування матеріально-технічного та трудового потенціалу. Відбуваються зміни у змісті та характері праці, збільшується її інтелектуалізація, зростає мобільність працівників та інші тенденції обумовлюють постійне зростання людського фактору як ключового аспекту ефективності та конкурентоспроможності організації. Загально відомим фактом є те, що персонал – це стратегічно важливий ресурс кожної компанії на сучасному ринку, а його становлення та розвиток – головною передумовою її конкурентоспроможності. У системі становлення та розвитку персоналу в організації може здійснюватися зближення і розумне об’єднання інтересів роботодавців і працівників, спрямоване на підвищення конкурентоздатності як самих працівників, так і вироблених ними товарів і послуг. 3 В професіогенезі працівника розвиток найчастіше реалізується як система внутрішнього навчання, тобто система підготовки персоналу на території самого підприємства (або навчального центру) із залученням штатних або зовнішніх викладачів і спрямована на вирішення проблем, специфічних для даної організації. Останнім часом спостерігається тенденція до посилення прагнень сучасного персоналу до розвитку не лише професійного, але й творчого, духовного, емоційного, в тому числі і на робочому місці. Процес становлення та розвитку працівників організації має враховувати їх психологічні особливості і потребує специфічних форм і методів, нетрадиційних підходів до професійного навчання. Психологічним особливостям становлення та розвитку персоналу присвячені наукові роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників: І. Беха 7, Ж. Вірної 11, Є. Клімова 22, А. Маркової 30, Дж. Сьюпера 62, Р. Хейвіхерста 57 тощо. В їх роботах розкриваються питання стратегічного управління розвитком персоналу, економічні та психологічні особливості цього процесу, які необхідно враховувати задля формування ефективної та раціональної системи розвитку персоналу, питання становлення та оцінки рівня розвитку персоналу, методи, форми, види та мотиви розвитку персоналу.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АТЕСТАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ БАНКУ “ПУМБ”
(КНТЕУ, 2020) Зайцева Марія; Полунін Олексій Васильович
Актуальність теми. Важливою умовою для успішної діяльності організації є робота її персоналу, оскільки саме від його професійного розвитку, рівня кваліфікації, здібностей та вмінь залежить розвиток та ефективність діяльності установи. Дієвим способом виявлення настільки компетентно та ефективно виконують роботу працівники є атестація персоналу як один із методів його оцінювання. Це пояснюється тим, що атестація персоналу передбачає виявлення і встановлення якісних характеристик персоналу відповідно до посади, яку він займає та сприяє поступовому кар’єрному зростанню. Тобто атестація являє собою одну із найпоширеніших форм оцінки діяльності персоналу, а саме чи відповідає працівник займаній посаді, тому даний вид оцінки дає змогу визначити: чи є авторитетним керівник або спеціаліст серед персоналу; його вплив на мікроклімат колективу, де він працює; недоліки та переваги характеру. Ефективність атестації персоналу підвищується в разі забезпечення її тісного взаємозв’язку зі стратегією управління організацією та стратегією розвитку персоналу. Значення та потреба в оцінюванні персоналу є досить важливими моментами в сучасних умовах та визначають безпосередньо актуальність нашого дослідження, оскільки у вітчизняних установах має місце формалізм у проведенні атестації персоналу, нерозуміння значення цього методу оцінювання та розвитку персоналу. Тому, як показує досвід, без належного теоретико-методологічного забезпечення практичних підходів не можна досягнути максимальної ефективності в їх реалізації. У зв’язку з цим в нашому дослідженні ми спробуємо удосконалити методи та форми атестації працівників фінансової установи.
Психологічні засади безконфліктної взаємодії з клієнтами компанії
(КНТЕУ, 2020) Журба Вікторія; Корольчук Валентина Миколаївн
Різні етапи розвитку людської цивілізації, якій не відомі періоди абсолютно безконфліктного існування, характеризуються пошуком прийнятних способів ефективного управління конфліктами. В останні роки надзвичайно підвищився інтерес професіоналів-конфліктологів до проблем вирішення конфліктів будь-яких рівнів, починаючи з міжнародних відносин до внутрішньо особистісних конфліктів[28,52 ]. У час економічної нестабільності та рецесії, політичних розбіжностей, воєнних конфліктів, соціальної нерівності, реформування та модернізації вітчизняної системи управління компаніями та ведення бізнесу особливого значення набуває проблема конфліктів у організаціях та в колективах компанії. Робоче середовище в будівельних компаніях характеризується високою конфліктогеністю, а переважна більшість працівників при цьому не мають достатніх знань, умінь, навичок , володіння особистісними характеристиками, що сприяють попередженню та конструктивному розв'язанню конфліктів. Це обумовлює загрозу зниження ефективності всього робочого процесу та рівня якості послуг компанії [68]. Дослідження конфліктів у організаціях є надзвичайно актуальними, оскільки вони є моделлю всього суспільства. Наукове вирішення проблеми профілактики конфліктів серед робітників, має важливе теоретичне та практичне значення для завчасного прогнозування потенційних конфліктних ситуацій та професійного управління в організаціях [7, 12, 38]. Актуальність формування конфліктологічної компетентності як складової професіоналізму працівників обумовлюється високим рівнем конфліктогенності робочого середовища на підприємствах. Аналіз існуючої психолого-педагогічної літератури свідчить про підвищену зацікавленість науковців у дослідженні проблеми конфліктів. Зокрема, генезис підходів до їх розробки у науці вивчали А. Анцупов, Л. Козер, О.Маруховська, В. Орлянський [74,88]. Соціально-психологічні аспекти конфлікту досліджували О. Бондарчук, Н. Грішнна, Г. Ложкін Л. Мороз, М. Пірен, О.Сафін, А. Шнпілов, С. Ємельянова [54,59]. Стилі поведінки у конфлікті висвітлювали угорські науковці Н. Мешко, А. Ланг, К. Мікош, Б. Глокнер [97]. Положення про необхідність конструктивного розв'язання конфліктів та питання їх профілактики у робочому процесі розглядаються у працях Л. Березовської, Л. Карамушки, Н. Пов'якель, М. Рибакової, Б. Семиченко [6, 37]. Сутності, змісту тa структурі поняття конфліктологічна компетентність присвячені дослідження Г. Бережної, В.М. Корольчук, М.С.Корольчук, М. Леонова, А. Мудрик, Б. Хасана, О. Щербакової, Л. Ярослава [1, 69].
ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ІВЕНТ-АГЕНСТВА
(КНТЕУ, 2020) Дробот Марина; Миронець Сергій Миколайович
Актуальність теми. Мотивація є ключовим фактором професійного зростання і напрямку людини на виконання певних завдань. Кожна людина може досягти успіху лише за умови настрою на роботу з віддачею, з певним рівнем підготовки (освіти), зацікавленості та бажання внести свою частку в роботу. Однією з найважливіших завдань, що стоять перед керівництвом будь-якої компанії в сучасних ринкових умовах, є виявлення і подальше ефективне використання організаційних ресурсів. Особливу значимість цей процес набуває на тлі нестабільності зовнішнього середовища, що потребує постійного укріплення конкурентоспроможності та пристосування до швидких зовнішніх і внутрішніх змін. Основою ефективної діяльності компанії є раціональна організація управління, а головним джерелом, двигуном і резервом будь-яких змін в організації стає людський ресурс. Тому забезпечення його максимального генерування і ефективного використання – це стратегічно важливий аспект в діяльності будь-якого підприємства. Якщо розглядати цей процес з точки зору його постійного посилення і вдосконалення, то слід зазначити, що ключова роль у ньому належить управлінню персоналом та безпосередньо однією з її найважливіших функцій – мотивації. Тому обрана тема є актуальною. Підвищити результативність праці можна через пізнання структури мотивів і потреб працівників, через конкретні заходи щодо вираження їм визнання керівником і по стимулюванню на високі результати, через поліпшення інформаційної структури і структури прийняття рішень за допомогою поліпшення спілкування. Результативність працівників залежить не тільки від односторонніх вимог і заохочень, а й від взаємної уваги та партнерства. Проблеми мотивації досить часто мають центральне значення в житті організації. Співробітники лише тоді вмотивовані, коли приносять користь організації з радістю, натхненням, готовністю виконувати завдання, захопленістю. У будь-якій справі потрібен мотив, тому мотивацію можна розглядати як інструмент, що дозволяє стимулювати трудову діяльність працівника. Мотивація заснована на залучення до процесу зацікавленості бажань та інтересів, тому він може в цілому розглядатися з двох сторін. З одного боку виступають особисті потреби, що змушують знаходити джерела для їх задоволення. Джерело забезпечить дохід, тобто людина повинна працевлаштуватися, щоб отримувати можливість матеріального задоволення власних бажань і потреб. З іншого боку мотив може бути розглянутий як благо, яке може запропонувати організація працівникові, його розмір і ступінь співвідношення з бажаннями і потребами. Отже, актуальність теми випускної кваліфікаційної роботи обумовлена тим, що проблема мотивації персоналу протягом багатьох років залишається однією з найважливіших в ряду проблем управління персоналом. Кожен керівник прагне до того, щоб персонал працював більш результативно. Готовність і бажання персоналу виконувати свою роботу є одним з ключових факторів успіху організації. Практика показує, що механічний примус до праці не може дати високого позитивного результату. Всупереч волі і бажанням людини від нього не можна домогтися повної віддачі. Маючи певне розташування, бажання і настрій, виходячи з певної системи цінностей, слідуючи певним нормам і правилам поведінки, людина персоніфікує кожну задачу. Все вищезазначене й обумовило вибір теми, мети і завдань дослідження.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ТА ПОДОЛАННЯ БУЛІНГУ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
(КНТЕУ, 2020) Дзекунова Ірина; Корольчук Валентина Миколаївна
Одним із важливих завдань освіти України є створення та підтримка умов для всебічного розвитку особистості, її підготовки до активної участі в житті демократичного суспільства і формування та розвиток її ключових компетентностей, що мають забезпечити конкурентоспроможність молоді на світовому ринку праці. Саме заклади освіти є тими соціальними інститутами, в яких відбувається становлення особистості. Тому необхідним стає створення в них сприятливих умов для навчання і виховання учнів. При цьому, б улінг – це суттєва соціально-педагогічна проблема суспільства, що є одним із перепонів розвитку особистості. На державному рівні вчителі та керівники коледжів, керівників закладів загальної освіти (ЗЗО), керівники позашкільних закладів для протидії булінгу керуються низкою законодавчих та нормативно-правових документів міжнародного та національного рівнів, зокрема Загальною декларацією прав людини (ст. 5, 1948), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 3, 1953), Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (ст. 7, 1976), Конвенцією про права дитини (ст. 19, 1989), Конституцією України (ст. 3, 28, 1996); Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 173, 1984), законом України «Про освіту» (ст. 1, 24,25, 54,55, 66, 71, 73, 76, 2017) та ін. Згідно з Законом України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», булінг вперше визнається юридичним поняттям в українському законодавстві та передбачає відповідальність за вчинення та приховування випадків булінгу. Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється відповідальність за булінг. У Законі України «Про освіту» 2017 року вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають 4 ознаки свідомого жорстокого ставлення». Крім цього у ньому визначаються основні механізми протидії булінгу. Теоретико-методичні основи проблеми булінгу досліджували вітчизняні вчені Булах І. С. (2004), Воронова Ю. В. (2005), Ролінський В. І. (2005), Чернякова А. В. (2011), Ожийова О. М. (2012), Кузікова С. Б. (2012), Сеньківська Л. І. (2015), Ткаленко О. М. (2016), Юрчик О. М. (2016), Лубенець І. Г. (2017), Папуша В. В. (2018), Лесько Н. В. (2019) та ін.; зарубіжні науковці Д. Ольвеус (Olweus D., Scandinavia, 1993-2001), Фред С. (Fried S., 1997), Гарретт А. Дж. (Garrett, A.G., 2003), Кук К. Р., Вільямс К.Р. (Cook C. R., Williams K. R., 2010), Брадшоу К.П. (Bradshaw C. P., 2015), Нікола Ральф (Nicola Ralph, 2018) та ін. Значна увага приділяється аналізу впливу булігу на стан здоров’я особистосі. Перш за все, вчені розглядають булінг як причину психоемоційних розладів дітей і підлітків (Сеньківська Л. І. (2014), Балакірєва О.М., Бондар Т.В. (2019), Sansone R. A., Watts D. A., & Wiederman M. W. (2014) та ін.); як причини когнітивних порушень, тобто вищих мозкових функцій внаслідок розладу процесів одержання, переробки й аналізу інформації (Ясюкова Л. А. (2003), Elklit A., Karstoft K.-I., Armour C. (2013) та ін.). Аналіз зазначених наукових досліджень, законодавчих та нормативно-правових документів щодо проблеми булінгу показав, що вона є актуальною у будь-якому колективі, і має бути предметом постійного моніторингу для попередження і протидії цьому явищу. Крім вищезазначеного актуальність досліджуваної проблеми зумовлена також наявністю суперечностей між: - збільшення випадків агресивної поведінки підлітків в освтніх закладах та ігноруванням цієї агресії педагогічним колективом; - створення на міжнародному і національному рівнях законодавчих та нормативно-правових документів та недостатньої обізнаності педагогів щодо цих документів; - створенням методик щодо виявлення, попередження та подолання булінгу та недостатнім володінням цими методиками педагогічних працівників. Потреба вирішення аналізованої проблеми, її постійний моніторинг та необхідність розв’язання означених суперечностей у педагогічній та психологічній практиці зумовили вибір теми дослідження: «Психологічні особливості проявів та подолання булінгу у молодіжному середовищі»
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІІ ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНА КОМПАНІЯ»
(КНТЕУ, 2020) Давидюк Ольга; Полунін Олексій Васильович
Удосконалення суспільного розвитку в наш час є дуже актуальною проблемою. Україна, яка іде шляхом євроінтеграції і перебуває в період трансформацій: перехід від пострадянської доби, революція, анексія Криму, війна, зміна політичних партій та інше, все це впливає на формування нового світогляду. Агресія з боку Росії, еміграція, бідність - негативно впливають на сфери економіки, освіти, науки, екології та соціальний розвиток. В наш час вільного доступу до інформаційного простору та самопізнання, є багато освітніх матеріалів, бізнес-консультацій, тренінгів, семінарів для розвитку, але зрозумілої практичної складової та механізмів наявного розвитку фінансової грамотності і економічного мислення в дії бракує. Пересічні громадяни часто не розуміють природу безробіття, інфляційних процесів, коливання валютного курсу, знецінення грошей. Здебільшого люди в своїй економічній практиці неспроможні доцільно та фінансово грамотно використовувати свої знання для власного економічного добробуту. Про це свідчить опитування "Барометр щастя в Україні", яке провела Європейська Бізнес Асоціація. 45% населення України вважають власний рівень доходів недостатнім для нормального життя. Економіка сучасного світу виступає найважливішою сферою життєдіяльності суспільства та кожного окремого індивіда. Без належного економічного мислення існування сучасного людського суспільства було б неможливе. Кожна людина, починаючи з дитинства, щодня занурена в економічні відносини та стикається з тими чи іншими економічними явищами. Це й купівля, продаж, отримання зарплати, стипендії, пенсії, користування грошима, одержання кредиту та інше. Такі економічні явища, як інфляція, економічні кризи, безробіття, впливають на умови існування кожної людини, що ще більше підкреслює важливість відповідного розвитку економічного мислення для покращення умов життя самого індивіда
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО ТВОРЧОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
(КНТЕУ, 2020) Гузій Наталія; Корольчук Микола Степанович
Актуальність теми. Розгортання с учасних цивілізаційних процесів зумовлює динамічні зміни в усіх сферах життя суспільства – економіці, виробництві, культурі, освіті та відповідний соціальний запит на підготовку фахівців нового типу, яким притаманні інноваційний тип мислення, високий креативний потенціал, суб’єктна позиція, ініціативність та творча спрямованість професійної діяльності. Згідно до такого підвищення вимог до професійних якостей працівників, їх психологічних властивостей, характерологічних особливостей суттєво перебудовується і діяльність вищої школи. Перед сучасною вищою освітою постають завдання не лише підготовки висококомпетентних кваліфікованих кадрів для різних галузей народного господарства, а й психологічного забезпечення професійно -творчого розвитку фахівців, формування їх готовності до виявів творчості у майбутній професійній діяльності. Фундаментальні засади психології творчості широко представлені в оригінальних теоріях і концепціях вітчизняних і зарубіжних науковців В.Андреєва, Д.Богоявленської, О.Моляко, В.Клименка, В.Рибалка, В.Роменця, Я.Пономарьова, Б.Тєплова, Ф.Гальтона, Дж.Гілфорда, Е.Торренса, Т.Рібо та ін. Проблема готовності людини до різних видів діяльності активно розробляється у дослідженнях М.Дьяченка і А.Кандибовича, М.Левітова, В.Мясищева, В.Моляка, М.Томчука та ін. Питання творчих властивостей фахівців успішно вивчається у межах психології праці та професії, професійній акмеології, педагогіки творчості (Н.Вишнякова, О.Деркач, В.Зазикін, Є.Климов, Н.Кузьміна, А.Маркова, О.Моляко, С.Сисоєва та ін.). Психологія студентства і психологія вищої школи знаходиться у просторі наукових пошуків Б.Ананьєва, С.Максименка, Н.Тализіної, В.Петровського, В.Семиченко, Н.Чєпєлєвої, В.Якуніна та ін. Дефініція психологічного забезпечення нещодавно уведена у науковий обіг завдяки працям М.Корольчука, І.Сапова та О.Солодкова, О.Блінова, В.Крайнюк, В.Осьодло та ін. здебільшого у контексті особливостей професійної діяльності представників екстремальних професій. Разом із тим, проблема психологічного забезпечення готовності студентської молоді до творчості у майбутній професійній діяльності ще не отримала комплексного наукового вирішення, що входить у протиріччя із сучасною соціально-освітньою ситуацією. Отже, актуальність, недостатня вивченість проблеми та необхідність її вирішення на теоретичному та практичному рівнях зумовили вибір теми дослідження: “Психологічне забезпечення готовності студентів до творчості у професійній діяльності”.
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ПОСЛУГ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ
(КНТЕУ, 2020) Вакуленко Анна; Корольчук Микола Степанович
Актуальність.В умовах сьогодення, щодня зростає рівень конкуренції між підприємствами та торговельними організаціями, що суттєво підвищує роль психологічного впливу на процес купівлі-продажу товарів. Особливості психічних явищ в умовах торговельної діяльності вивчаються окремою психологічною галуззю – психологією торгівлі. Вона допомагає виявити необхідні для урахування фактори психологічного впливу на покупців, із застосуванням їх на практиці. Підприємці з усього світу враховують психологічні фактори для облаштування магазину чи оформлення сайту, вибору товару та організації реклами. Це потрібно для того, щоб переконувати споживача стати клієнтом організації. Кількість товарів та послуг щодня зростає, що створює широкий вибір на світовому ринку. Маркетинг вдосконалюється, а отже виникає необхідність слідкувати за новаторськими ідеями та постійно втілювати їх у житті бізнесу. Важливість щоденної роботи над актуальністю товару випливає з потреби залишатися потрібним своїм клієнтам та бути привабливим для потенційних покупців. Отже, усвідомлюючи актуальність теми даної наукової роботи, її мета – дослідити психологічне забезпечення маркетингових послуг продажу товарів та виявити практичні рекомендації щодо забезпечення таких послуг
ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВІ ЯКОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ПІДПРИЄМЦІВ
(КНТЕУ, 2020) Бойко Ірина; Корольчук Микола Степанович
Актуальність дослідження. На даний час наша країна перебуває в динамічному розвитку. Разом зі зміною державних стратегій, економічних та політичних пріоритетів, налагодження ринкових відносин з країнами світу постає потреба актуалізації професійно важливих якостей фізичних осіб підприємців, які розвивають економіку та малий бізнес у нашій країні. В свою чергу на сьогоднішньому етапі розвитку економіки, значущу роль і в Україні, і у всьому світі відіграє малий бізнес. Саме він сприяє швидкій структурній перебудові економіки, насичує ринок товарами та послугами, максимізує зайнятість всього працездатного населення. Але, на даний момент, розвиток малого і середнього підприємництва в Україні гальмується, через мінливу економіко-політичну ситуацію. Так, постійні динамічні зміни у суспільстві вимагають від фізичних осіб підприємців швидкого прийняття рішень в управлінській діяльності, змін стратегій розвитку власного бізнесу в умовах економічних і соціальних криз, а також постійного удосконалення індивідуальних професійно важливих якостей. Ступінь розробки проблеми. Методологічною основою публікації є праці відомих зарубіжних і українських психологів, присвячені вивченню: професійного становлення фахівців (Р. Гарднер, М.С. Єгоров, Л.Л. Жердецька Т.П. Зінченко, Є.П. Ільїн, Д. Каган, Р. Кетелл [49], Г. Клаус Г. Клейн, В. Колга, М. С. Корольчук [17-19], Т.В. Корнілова, О.В. Лібін [15], О.П. Лобанов, С.М. Миронець [28], Г.В. Парамей, Д.Л. Петрович, О.П. Пісоцький, С.О. Печерська, Л.І. Романовська, Н.В. Семічевата ін.), психологічним чинникам професійної підготовки фахівців та розвитку професійно важливих якостей (С.П. Бочарова, М.І. Дьяченко, Н.Д. Завалова, Г.В. Ложкін, Б.Ф. Ломов, В.О. Колосов, М. С. Корольчук, [17-19], С.М. Миронець [28] та ін.). Українські та зарубіжні науковці досліджували різні аспекти професійної діяльності підприємців, розкривали проблематику визначення характерних ознак професіоналізму та компетентності в малому та середньому бізнесі, але водночас відсутні новітні комплексні дослідження, присвячені вивченню професійно важливих якостей підприємців. Але враховуючи постійні зміни у суспільстві, а саме економічні, соціальні політичні та психологічні аспекти, необхідним є удосконалення професійно важливих якостей фізичних осіб підприємців та постійний пошук нових наукових методів і підходів до удосконалення професійного рівня фахівців.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МОТИВАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ДО ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(КНТЕУ, 2020) Бєлікова Світлана; Вербицька Людмила Федорівна
Актуальність дослідження. Мотивація була і залишається однією з ключових умов успішного економічного розвитку. Сьогодні класичні методи матеріальної мотивації втратили колишню ефективність. На даний момент основним фактором конкурентоспроможності є людина. Найбільш вигідною формою прояву людських здібностей є підприємництво, що дає свободу і право на творчість. В умовах розвитку ринкових відносин та інформатизації суспільства на перший план виходять процеси, спрямовані на практичне застосування отриманих знань і умінь, здатних задовольняти потреби людини. Соціально-економічні умови диктують необхідність внесення в життя нових вимог – розвиток підприємницьких здібностей, що характеризуються набором якостей, умінь, здібностей людини, що дозволяють їй знаходити і використовувати найкраще поєднання ресурсів для виробництва, продажу товарів, приймати розумні послідовні рішення, а також рішення, пов'язані з високим ступенем ризику створювати і застосовувати нововведення в умовах невизначеності. Вагому роль в процесі розвитку і використанні підприємницьких здібностей на благо суспільства відіграє мотивація підприємницької діяльності. При цьому становлення і розвиток підприємництва, зокрема малого та середнього, в Україні є основною проблемою в умовах господарювання, що склалися. Це пов'язано з основними функціями малого підприємництва: оперативно реагуючи на зміну кон'юнктури ринку, воно дає ринковій економіці необхідну гнучкість; значно впливає на формування конкурентного середовища, оскільки саме в середовищі малого підприємництва створюються умови максимально наближені до умов досконалої конкуренції. Як показують дослідження, саме підприємництво і малі форми організації ведення бізнесу роблять сьогодні істотний внесок в зростання 3 продуктивності в багатьох країнах світу. Успішність підприємництва може бути одним з напрямків державної політики і, відповідно, можливістю досягнення економічного й соціального здоров'я держави і суспільства. Особлива роль підприємництва в економічному прогресі, відсутність традицій вітчизняного підприємництва та багатоаспектність цього феномену зумовлюють необхідність психологічного забезпечення мотивації до підприємницької діяльності. На думку багатьох вчених саме особистісна мотивація є запорукою успішного функціонування підприємця, його конкурентоспроможності та задоволенності своєю діяльністю. Важливу роль у цьому відіграє чітка та вірно спрямована мотивація особистості підприємця, його суб'єктивних цінностей та смисложиттєєвих орієнтацій.
Психологічний відбір персоналу виїзного обслуговування
(КНТЕУ, 2020) Сенік Іванни; Корольчук Валентина Миколаївна
Актуальність дослідження: ефективне функціонування будь-якої організації насамперед визначається ступенем розвитку її персоналу. Спроможність організації постійно підвищувати фаховий рівень своїх працівників є одним із найважливіших факторів забезпечення конкурентоспроможності її на ринку. В роботі розглянуто питання вдосконалення процесу психологічного відбору персоналу. Основним завданням при відбору персоналу на роботу є задоволення попиту на працівників у якісному і кількісному співвідношенні. Істотним чинником забезпечення ефективної діяльності, високої конкурентоспроможності, сталого економічного розвитку є наявність на підприємстві людських ресурсів, здатних професійно вирішувати поставлені цілі та визначені завдання. Для повноцінного комплектування персоналу підприємства необхідно додержуватися основних принципів його відбору та враховувати особливості щодо застосування джерел, засобів, методів відбору, а також цілі, потреби та фінансове становище підприємства. З проблемою відбору персоналу та його подальшого навчання стикається практично кожна організація. Однак вирішують вони її по різному. Відбір персоналу – дуже важливий і відповідальний момент в управлінні кадрами. Завдання менеджера - знайти і вибрати кращого співробітника, це вимагає наявності високої кваліфікації і солідного професійного досвіду. Помилки менеджера при відборі персоналу можуть негативно відбитися на ефективності колективної роботи в організації. Відбір кадрів є однією з центральних функцій управління, оскільки саме люди забезпечують ефективне використання будь-яких видів ресурсів, наявних у розпорядженні організації, і саме від людей в кінцевому рахунку залежать її економічні показники і конкурентоспроможність. Велике значення мають оцінка та перевірка ефективності відбору персоналу, аналіз та узагальнення даних, розробка рекомендацій щодо вдосконалення роботи кадрових служб у напрямку підбору персоналу.
Психологічні особливості впливу інформаційного стресу на працівників
(КНТЕУ, 2020) Пінчук Олександра; Корольчук Валентина Миколаївна
Актуальність теми дослідження. За умов стрімкого розвитку інформаційних технологій, активного залучення їх у процес трудової діяльності, швидкості поширення, її якості та достовірності постала проблема дослідження впливу інформаційного стресу на працівників. Сьогодні особистість повинна швидко та якісно реагувати на інформаційні канали, що передбачає наявність у неї наступних якостей: активного слухання, аналітичних здібностей, усвідомленості, адаптованості до нових умов оточуючого середовища тощо. Проте фізіологічні можливості залишаються незмінними, що може призводити до постійного переживання напруги, тривоги, страху, стресу. Проблему впливу інформаційного стресу присвячені роботи наступних вчених, як Ж. Вірна [6], Г. Грачьов [9], Є. Магда [21], Р. Лазарус [19], В. Петрик [26] та ін. Дослідження впливу інформаційного стресу на працівників організації дає можливість попереджувати його негативні наслідки, контролювати перебіг процесу професійної діяльності та адаптувати працівників до постійно змінюваних умов навколишнього середовища. Актуальність даної теми полягає в тому, що останнім часом на особистість активно впливають фактори економічного, соціального та біологічного характерів, керівники організації все частіше зацікавлюються в можливості віддаленого включення працівників у трудову діяльність. Дослідження впливу інформаційного стресу є необхідним джерелом організації трудової діяльності, адже саме персонал є найважливішим ресурсом функціонування підприємства. Тому, розкриваючи тему впливу професійного стресу, можна приділити значну увагу покращенню роботи персоналу, зростанню його продуктивності, та запровадження засобів попередження, подолання та профілактики можливих впливів на працівників з віддаленою формою організації трудової діяльності. Також в зв’язку з епідеміологічною ситуацією в Україні та світі у цілому постала необхідність у вивченні наслідків впливу карантинних обмежень, наслідком втрати роботи чи змінною процесу організації трудової діяльності тощо на особистість та виявлення наслідків, які можуть виникнути у подальшому.
Психологічні детермінанти професійної кризи у працівників банку
(КНТЕУ, 2020) Півторак Ігор; Корольчук Микола Степанович
Актуальність дослідження. Проблеми кризи особистості в психології розглядають давно, проте вони ще не стали предметом глибоких і тривалих досліджень. Внаслідок цього в психологічній науці представлені різні підходи і погляди на розуміння сутності кризових явищ і їх типологізацію. Проблема кризи і кризових станів в даний час залишається як і раніше актуальною як для психологічної науки, так і для суспільства в цілому. Неможливість задовольнити свої потреби, реалізувати себе в сім'ї, професії і в житті в цілому призводять до виникнення кризових станів, які змушують особистість шукати виходи з них, часом не завжди конструктивні. На сьогоднішній день одним з добре опрацьованих напрямків дослідження феноменології криз є розгляд кризи через призму вікового або професійного розвитку особистості. Наприклад, життєві кризи були предметом вивчення зарубіжних психологів: Ш. Бюлер [9], Б. Лівехуд, Е. Еріксона, Г. Шихі та ін. Поділяючи людське життя на періоди, стадії і звертаючи увагу на труднощі переходу з однієї стадії на іншу, дослідники акцентували увагу на тому, що криза – це поворотний момент в житті людини. Як відзначають багато дослідників (С. П. Безносов, Р. М. Грановська, Е. Ф. Зеєр [27], А. К. Маркова [49], Е. Е. Симанюк [81]), під впливом умов праці, індивідуально-типологічних, вікових особливостей розвиваються професійно небажані якості, які негативно позначаються на професійній діяльності. Крім того, в ході професійного розвитку виникають перешкоди – кризи, подолання яких вимагає від особистості використання власних ресурсів. Проблема криз професійного розвитку аналізується в роботах Л. І. Анциферової [3], Н. С. Глуханюк, Н. С. Пряжнікова, Е. Ф. Зеєра [27], Е. Л. Клімова, А. К. Маркової [49], Л. М. Митіної, А. Р. Фонарьова та інших дослідників. Цікавість до діяльності працівників банків в умовах сучасної економіки значний, на що вказують дослідження, звернені, в першу чергу, на вивчення банківського менеджменту (С. В. Архипова, С. В. Блохіна, Т. В. Грицюк, Т. Н. Лобанова, Т. В. Нікітіна), формування мотиваційного механізму підвищення ефективності праці працівників банку (О. В. Васильєва), розвитку організаційного консультування як фактору стимулювання ефективності діяльності банківських установ (Т. Н. Лобанова [46], Л. Г. Шац) [13]. З огляду на вагомість теми, актуальність проблеми та недостатній рівень її опрацювання обумовили вибір теми нашої роботи «Психологічні детермінанти професійної кризи у працівників банку».
Психологічні засади атестації персоналу приватного підприємства
(КНТЕУ, 2020) Мележик Максим; Полунін Олексій Васильович
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку вітчизняних підприємств, характерною залишається необхідність проведення досліджень з ефективності атестації персоналу. Для визначення потенціальних можливостей працівників та відповідності займаній посаді, необхідним є визначення психологічних основ, що сприяють валідності й об’єктивності результатів атестації персоналу. Проблема висвітлена в публікаціях таких авторів, як Климович Л.К., Єрмольчик Є.В [17], Ворона І.А. [12], де особлива увага приділяється фактам формальності проведення атестації в деяких організаціях та установах та важливості правильної організації та психологічного супроводу спеціалістів, зокрема педагогічної сфери діяльності.
Професійно важливі якості менеджерів з реалізації продукції
(КНТЕУ, 2020) Коваленко Еліна; Корольчук Микола Степанович
Актуальність теми дослідження. Вивчення професійно важливих якостей та здібностей фахівців різних спеціальностей в наш час є одним з найбільш важливих завдань наукових досліджень в сфері психології професійної діяльності. Саме дослідження особистості, її професійних схильностей дає змогу створювати спеціальні програми для профвідбору, а також здійснювати коректний відбір персоналу на різні посади. Результати досліджень психології праці використовуються при проведенні профорієнтаційної роботи, яка сприяє обранню молодими людьми професії, що відповідає їх здібностям та особистісним якостям. Для того, щоб фахівець був максимально ефективним та продуктивним у своїй професії, отримував задоволення від своєї роботи, окрім сукупності знань з обраної сфери діяльності, він має володіти і певним набором професійно важливих якостей (ПВЯ) та здібностей, які можуть бути як набутими, так і успадкованими. Індивідуальні особливості особистості, ПВЯ та здібності є важливими складовими, які визначають легкість сприйняття інформації та засвоєння індивідом різних видів діяльності. У часи активного розвитку бізнесу та торгівлі виникає потреба у залученні до роботи великої кількості профільних фахівців, які зможуть максимізувати доходи підприємств. У зв’язку з цим, однією з найбільш затребуваних цілей та задач сучасної психологічної науки є діагностика та вивчення індивідуальних особливостей людини та використання результатів таких досліджень у сфері HR - менеджменту, чим і обумовлюється актуальність теми нашого дослідженн
Психологічні критерії професійного відбору персоналу ресторанного господарства
(КНТЕУ, 2020) Желудков Віталій; Корольчук Валентина Миколаївна
Актуальність проблеми. Сучасна українська економіка на даний період переживає не найкращі часи. Після становлення України незалежною державою, перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищеної конкурентоспроможності, впровадження винаходів науково-технічного прогресу, і, звичайно ж, кваліфікованих співробітників. Отже, будь-яке підприємство буде зацікавлене в залученні найбільш грамотних, оперативних фахівців, тому величезна відповідальність лягає на етап відбору персоналу. Відбір персоналу - це процес вивчення психологічних і професійних якостей працівника з метою встановлення його придатності для виконання обов'язків на певному робочому місці або посаді і вибору з сукупності претендентів найбільш підходящого з урахуванням відповідності його кваліфікації, спеціальності, особистих якостей і здібностей характеру діяльності, інтересам організації і його самого. Відбір персоналу необхідно відрізняти від підбору персоналу. У процесі відбору відбувається пошук людей на певні посади з урахуванням встановлених вимог соціального інституту, видів діяльності. При підборі -здійснюється пошук, ідентифікація вимог різних посад, видів діяльності під відомі можливості людини, накопичений їм професійний досвід, стаж і здібності. Наймання персоналу не просто важливий для організації етап, він зумовлює, які співробітники будуть працювати в фірмі, наскільки вони комунікативні, ерудовані, схильні до стресів, креативні - всі ці характеристики залежать, в першу чергу, від мети організації. Важливо не упустити хорошого фахівця, залучити в організацію найбільш бажаного кандидата, ввічливо відмовити фахівцеві, якщо він не підходить для подальшої праці в компанії. Створення ефективно діючої команди є необхідною умовою успішної діяльності будь-якого підприємства. Тому наймання співробітників - завдання відповідальне і творче водночас . Цінний, досвідчений, кваліфікований фахівець завжди буде затребуваний на ринку праці. Рішення кадрових проблем в умовах ринкових відносин і ринку робочої сили набуває особливо важливого значення, так як відбуваються зміни суспільного статусу працівників, характер їх відношення до праці й умов продажу власних робочих ресурсів. У таких умовах керівник підприємства (роботодавець) мусить у своїх рішеннях враховувати те, що людський потенціал найбільше виявляється при сприятливих обставинах та умовах для працівника, а його успішність у виконанні робіт, рішенні завдань, в тому числі тих, які можна віднести до проблемних, залежать від багатьох якісних показників, що характеризують його як особистість і фахівця. Система управління персоналом зобов’язана мати комплексний підхід і будуватися на концепції, згідно з якою робоча сила буде сприйматися як не поновлюваний ресурс чи людський капітал. Одним з основних видів діяльності менеджерів при керуванні людськими ресурсами є прийом на роботу. Завданням залучення нових працівників є забезпечення покриття чистої потреби в персоналі в якісному і кількісному відношенні в тому числі із урахуванням місця і часу, а також ефективне поєднання характеру розв'язуваних підприємством завдань з людською природою працівників, що виконують цю задачу. Хоча багато менеджерів при прийомі на роботу орієнтуються насамперед на те, де раніше працювала людина, одержуючи цю інформацію найчастіше з особи стої бесіди чи трудової книжки і дуже мало уваги приділяють психологічним якостям індивіда. Проблему професійно важливих якостей особистості при проведенні професійного відбору у своїх роботах Клімов Є., Котєлова Ю., Зеєр Е., Щадриков В., Корольчук М. та інші. Вчені досліджували такі поняття, як «професійно важливі якості» та психологічні критерії при проведенні професійного відбору персоналу. Актуальність даної роботи зумовлена спрямованістю сучасних роботодавців на відбір персоналу шляхом банальної оцінки професійних якостей людини і повним ігноруванням психологічних критеріїв, які є не менш важливими. В даній роботі ми будемо намагатися оцінці психологічних якостей персоналу ресторанного господарства та визначення їх впливу на прийом на роботу.
Психологічні засади безконфліктної взаємодії покупця і продавця
(КНТЕУ, 2020) Гримашевич Євгеній; Капосльоз Григорій Викторович
Актуальність даної проблеми. Конфлікти - невід'ємна частина життя людей, вони існували завжди і завжди будуть. Конфлікти охоплюють всі сфери життєдіяльності, всю сукупність соціальних відносин. Конфлікти в сфері торгівлі - явище досить часте. Займаючись пошуком вибраної тематики, нами було помічено, що ефективність обслуговування клієнтів обумовлена багатьма психологічними факторами, серед яких визначну роль відіграє профілактика конфліктів при взаємодії з клієнтом. В умовах жорсткої конкуренції вміння ефективно і безконфліктно спілкуватися відіграє провідну роль в продажах, отже, в успішності тієї чи іншої компанії, торгової мережі. Сфера обслуговування клієнтів є невід’ємною частиною в наш час, тому для більш ефективної взаємодії продавця та покупця потрібні більш глибинне дослідження (вивчення) даної тематики, оскільки нами не було помічене це. Тому дослідження причин конфліктів дає нам важливу науково-практичну значимість для розробки програми запобігання конфліктних ситуацій й озброєння працівників торгівлі способами та прийомами попередження конфліктів при спілкуванні продавця з покупцем. Рівень розвитку підприємств роздрібної торгівлі є вагомим показником, що характеризує економічне і соціальне становище країни, а також якість життя людей. Торговельна діяльність - один з небагатьох важелів економіки, і престиж її високий: вже зараз кожен другий працівник в України зайнятий у сфері торгівлі та послуг. Колись завдання продавця була максимально простий - продати товар. Зараз багато компаній розробляють свої стандарти роботи продавців-консультантів, куди включені всі етапи взаємодії з клієнтом: від вітання і до завершення продажу, і, звичайно, взаємодія з конфліктними клієнтами. В умовах жорсткої конкуренції вміння ефективно і безконфліктно спілкуватися відіграє провідну роль продажах, отже, в успішності тієї чи іншої компанії, торгової мережі.
МЕТОД БІОАКУСТИЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ОСІБ З ПСИХОЛОГІЧНИМИ ДЕСТРУКЦІЯМИ
(КНТЕУ, 2020) Горбулевич Наталія; Корольчук Микола Степанович
Актуальність теми дослідження. Особливості сучасного етапу розвитку суспільства чинять значний вплив на появу та розвиток психологічних деструкцій, а також призводять до зростання їх числа. Динамічні зміни соціуму та соціальних норм, зростання соціальної напруженості, підвищені вимоги до особистості супроводжуються виникненням таких деструктивних психологічних станів як: тривога, стрес, хвилювання, фрустрація, агресивність, фобії та інші. Вpaхoвyючи вище перераховані психосоціальні фaктopи, важливими тa нeoбхiдними стають мeтoди, засновані нa мобілізації пpиpoднiх peзepвiв opгaнiзмy, мeтoди, кoтрi, являючиcь пpиpoднiми пoдрaзникaми для opгaнiзмy, вoлoдiють шиpoким cпeктpoм впливy нa peгyлятopнi cиcтeми, oбмiн peчoвин, мeхaнiзми aдaптaцiї тa компенсації. Досягнення сучасної медицини багато в чому пов'язані з застосуванням інноваційних медичних технологій: з'являються нові лікарські препарати, розробляються оригінальні методи забезпечення тканин та органів людини фармакологічними засобами. Однак використання тільки медикаментів не завжди дозволяє добитися стійкого позитивного ефекту, адекватно впливати на патогенетичні механізми виникнення та прогресування патологічного процесу, при цьому у хворих можуть спостерігатися небажані побічні реакції. У зв'язку з цим розробка і впровадження в психологічну та медичну практику немедикаментозних способів корекції психологічних деструкцій, підвищення резистентності організму до впливу факторів зовнішнього середовища, мобілізації власних резервів є актуальною медико-психологічною проблемою. Існує цілий ряд заходів та засобів підтримки, збереження і відновлення функціонального стану. До них відносяться вдиxання киcню за нoрмального тиску, гіпeрбарична оксигeнація, повітрянотeплові процeдури, дія iмпульсним eлектричним струмoм, застoсування електрoсну, електрoанальгізація [29]. Також до таких можна віднести методи біоуправління, які базуються на принципі біологічного зворотнього зв’язку (БЗЗ) і являються нестандартним, але ефективним підходом в корекції осіб з психологічними деструкціями. Для проведення адаптаційної регуляції заздалегідь досліджується динаміка функцій, що підлягають корекції, в умовах фізіологічного спокою відображаються інформативні параметри цієї функції та визначаються можливості їх використання у вигляді біологічно значущого сигналу зворотного зв'язку [30]. Особливої уваги заслуговує метод біоакустичної корекції (БАК), заснований на концепції мимовільної саморегуляції функціонального стану центральної нервової системи. Його перспективність та ефективність застосування визнана в науково-дослідній практиці. На сьогодні в науковій практиці активно розробляються способи лікування захворювань центральної нервової системи. До таких розробок можна віднести метод біоакустичної корекції (БАК) - інноваційну методику, в основі якої лежить активація процесів нейропластичності за рахунок синхронізації ендогенної нейронної активності з аферентною нейродинамікою спровокованою сенсорним впливом [24]. Активація нейропластичності сприяє відновленню процесів дозрівання структур мозку, а також включенню морфофункціональних компенсаторних механізмів. Основою методу є комп'ютерне перетворення електроенцефалограми пацієнта в акустичний сигнал і пред'явлення цього сигналу пацієнтові в реальному масштабі часу, тим самим здійснюється сенсорна ЕЕГ-залежна стимуляція. Немедикаментозність і неінвазивність методу БАК є його значною перевагою та роблять метод особливо затребуваним. Двадцятирічний досвід застосування БАК-терапії показав ефективність даної методики при функціональних розладах ЦНС, порушеннях емоційно-вольової та когнітивної сфер психічної діяльності, вегетативно-судинній дистонії та ін. [25]. Більшість психотерапевтичних та психокорекційних методів передбачають активність зі сторони пацієнтів, однак, в силу астенізації осіб з психологічними деструкціями не завжди можуть бути застосовані. Тимчасом як в основі методу біоакустичної корекції лежить принципово новий підхід, що відрізняє його від всіх відомих способів біоуправління. Особливістю та значною перевагою цього методу є те, що він не вимагає довільної активності пацієнта, що також має велике значення у випадку дисфункції тих структур головного мозку, котрі пов’язані з організацією мотиваційно-підкріплюючих процесів [10]. В Україні проблема доцільності застосування та ефективності даного методу корекції осіб з психологічними деструкціями є актуальною, але недостатньо дослідженою і потребує детального розгляду. Таким чином, концептуальна не розробленість означеної проблеми, її теоретична і практична значущість обумовили вибір теми дипломного дослідження «Метод біоакустичної корекції осіб з психологічними деструкціями».

Переглянути

Нові надходження