053 Психологія
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд 053 Психологія за Автор "Миронець Сергій Миколайович"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Психологічна адаптація працівників до діяльності в консалтинговій компанії(КНТЕУ, 2020) Цех Анна; Миронець Сергій МиколайовичАктуальність. В умовах глобалізації усе більшого значення набуває конкурентоспроможність фахівця, його пристосування до виконання широкого кола різноманітних професійних завдань, швидкого реагування на зміни умов професійної діяльності, можливість застосування нового нестандартного, творчого підходу до виконання професійних завдань. Багато в чому такі можливості фахівця визначаються характером і ступенем професійної адаптації фахівця, що й актуалізує сьогодні потребу в науковому вивченні і впровадженні нових підходів, спрямованих на сприяння входженню нового співробітника до професійного середовища. У сучасній науці все зрозумілішим стає те, що недостатнім є лише озброєння майбутнього фахівця професійними знаннями та вміннями на етапі його підготовки у вищому закладі освіти. Необхідно, посилюючи наступність між освітнім та професійним середовищами, розробляти нові педагогічні підходи до розв’язання професійних проблем, пов’язаних із входженням спеціаліста до виробничої сфери. Питання професійної адаптації представлено доволі широко. Дослідниками розкрито сутність поняття професійної адаптації, зокрема А. Георгієвським (класифікація підходів до визначення адаптації), В. Казначеєвим (виділення динамічного та статичного аспектів адаптації), В. Розовим (розгляд адаптації у контексті гомеостазу); М. Корольчуком (адаптація як механізм реагування функцій організму на подразник). Змістові характеристики адаптації досліджувались С. Шапкіним (виділення активаційного когнітивного, емоційного, мотиваційно-вольового компонентів адаптації). Відзначається, що процес адаптації особистості до різних аспектів діяльності детермінується складною взаємодією цілої низки чинників, які традиційно поділяють на дві великі групи: об’єктивні та суб’єктивні (М. Дмітрієва, О. Кокун; С. Романова, О. Сафін, В. Тернопол та ін.). Об’єктивні чинники характеризують стан адаптаційного професійного середовища. Суб’єктивні чинники – це чинники, які персоніфіковані та опосередковані особистістю. Різні аспекти професійної адаптації досліджували Я. Абсалямова (зв’язок адаптації з особливостями характеру працівника); М. Скубій (критерії професійної адаптації); Л. Єршова (вплив конструктивних умінь на ефективність професійної адаптації); І. Облєс, В. Семиченко (загальні питання професійної адаптації працівника, її механізми, чинники, критерії); О. Супрун (психосоматична адаптація); О. Саннікова (емоційність у структурі професійних якостей); О. Солодухова (становлення особистості працівника в процесі професійної адаптації, психокорекція його особистісних якостей); О. Мороз (професійна і соціально-психологічна адаптація працівника) та інДокумент ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРАЦІВНИКІВ(КНТЕУ, 2020) Пронь Аліна; Миронець Сергій МиколайовичАктуальність. У сучасній Україні існує ситуація постійної трансформації освітньої системи, коли змінюються орієнтири освіти. Згідно з результатами досліджень, з 32 не англомовних країн Європи Україна перебуває на 28 місці 31 Для того, щоб підняти наші позиції та відкрити англомовний ринок для українців, МОН розробило та затвердило Концепцію розвитку англійської мови в університетах, яка передбачає, що до 2023 року рівень володіння англійською на рівні В1 буде обов'язковим для вступу на бакалавра. Тестувати рівень англійської планують на ЗНО або інших скринінгових тестах. Таким чином, це зумовлює популярність репетиторства та спеціалізованих шкіл з вивчення англійської мови. Докорінна перебудова і кардинальні зміни системи освіти послужили лейтмотивом підвищення вимог до професіоналізму, компетентності педагогічного працівника 1, підвищеної уваги до результативності його професійної діяльності. Така ситуація часто виявляється стресогенною дляних, оскільки перевищує їх наявний адаптаційній потенціал. Все це зумовлює актуальність психологічного забезпечення та оптимізації адаптаційного потенціалупедагогічних працівників. Вивченням проблеми адаптаційного потенціалу в педагогічній сфері займалися такі вчені як О. Кокун 18, З. Курлянд 22, С. Посохова 40, О. Солодухова 48, С. Шевченко 53 та іншіДокумент ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ІВЕНТ-АГЕНСТВА(КНТЕУ, 2020) Дробот Марина; Миронець Сергій МиколайовичАктуальність теми. Мотивація є ключовим фактором професійного зростання і напрямку людини на виконання певних завдань. Кожна людина може досягти успіху лише за умови настрою на роботу з віддачею, з певним рівнем підготовки (освіти), зацікавленості та бажання внести свою частку в роботу. Однією з найважливіших завдань, що стоять перед керівництвом будь-якої компанії в сучасних ринкових умовах, є виявлення і подальше ефективне використання організаційних ресурсів. Особливу значимість цей процес набуває на тлі нестабільності зовнішнього середовища, що потребує постійного укріплення конкурентоспроможності та пристосування до швидких зовнішніх і внутрішніх змін. Основою ефективної діяльності компанії є раціональна організація управління, а головним джерелом, двигуном і резервом будь-яких змін в організації стає людський ресурс. Тому забезпечення його максимального генерування і ефективного використання – це стратегічно важливий аспект в діяльності будь-якого підприємства. Якщо розглядати цей процес з точки зору його постійного посилення і вдосконалення, то слід зазначити, що ключова роль у ньому належить управлінню персоналом та безпосередньо однією з її найважливіших функцій – мотивації. Тому обрана тема є актуальною. Підвищити результативність праці можна через пізнання структури мотивів і потреб працівників, через конкретні заходи щодо вираження їм визнання керівником і по стимулюванню на високі результати, через поліпшення інформаційної структури і структури прийняття рішень за допомогою поліпшення спілкування. Результативність працівників залежить не тільки від односторонніх вимог і заохочень, а й від взаємної уваги та партнерства. Проблеми мотивації досить часто мають центральне значення в житті організації. Співробітники лише тоді вмотивовані, коли приносять користь організації з радістю, натхненням, готовністю виконувати завдання, захопленістю. У будь-якій справі потрібен мотив, тому мотивацію можна розглядати як інструмент, що дозволяє стимулювати трудову діяльність працівника. Мотивація заснована на залучення до процесу зацікавленості бажань та інтересів, тому він може в цілому розглядатися з двох сторін. З одного боку виступають особисті потреби, що змушують знаходити джерела для їх задоволення. Джерело забезпечить дохід, тобто людина повинна працевлаштуватися, щоб отримувати можливість матеріального задоволення власних бажань і потреб. З іншого боку мотив може бути розглянутий як благо, яке може запропонувати організація працівникові, його розмір і ступінь співвідношення з бажаннями і потребами. Отже, актуальність теми випускної кваліфікаційної роботи обумовлена тим, що проблема мотивації персоналу протягом багатьох років залишається однією з найважливіших в ряду проблем управління персоналом. Кожен керівник прагне до того, щоб персонал працював більш результативно. Готовність і бажання персоналу виконувати свою роботу є одним з ключових факторів успіху організації. Практика показує, що механічний примус до праці не може дати високого позитивного результату. Всупереч волі і бажанням людини від нього не можна домогтися повної віддачі. Маючи певне розташування, бажання і настрій, виходячи з певної системи цінностей, слідуючи певним нормам і правилам поведінки, людина персоніфікує кожну задачу. Все вищезазначене й обумовило вибір теми, мети і завдань дослідження.Документ ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ІЗ ГРОМАДСЬКІСТЮ (На базі Національного комплексу «Експоцентр України»)(КНТЕУ, 2020) Лахмай Дарія; Миронець Сергій МиколайовичАктуальність роботи. З тих пір як людина почала обмінюватися продуктами своєї праці, з'явилася необхідність залучення інтересу до створених товарів, що i слугувало стимулом для розвитку виставкової діяльності. Ярмарки стали результатом закону «пропозиції i попиту», актуал ізації потреби в громадській взаємодії. Протягом усієї історії, ярмарки були найважливішим важелем розвитку торгівлі. Виставки та ярмарки у словнику Володимира Даля, видатного етнографа-лексикографа, позиціонуються як великий торгівельний з’їзд, привіз товарів у певну пору року [8]; зокрема, сьогодні це може бути і ринок розважальних послуг, оскільки окрім торгівлі, вони можуть включати у себе проведення різноманітних подій, фестивалів та презентацій. Виставки представляють собою інтегрований комунікативний засіб, що поєднує в со бі комплекс прийомів основних елементів системи маркетингових комунікацій: реклама, піар, стимулювання збуту, особисті продажі тощо. Світова статистика стверджує, що у більшості компаній 40% продажів відбувається за рахунок виставок, які є чудовою нагодою заявити про себе як про серйозного ділового партнера, оцінити конкурентоспроможність своєї продукції і ознайомитися з перспективними розробками в області, що цікавить. Комунікація у сфері виставкової діяльності відіграє ключову роль у створенні найбільш сприятливих для компанії умов бізнесу. Стрімкий розвиток української економіки, глобалізація і загострення конкуренції на внутрішньому і міжнародному ринках, роблять необхідним розвиток виставкової діяльності як одного з основних інструментів створення конкурентних переваг сучасної держави. Саме цей інструмент можна охарактеризувати як потужний двигун розвитку і досконалий засіб для створення умов просування на світовий ринок продукції фірми, галузі, регіону і окремо взятої країни. На сьогоднішній день одним з основних виставкових осередків в Україні вважається Національний комплекс «Експоцентр України» (ВДНГ). Національний комплекс «Експоцентр України» — міжнародний багатофункціональний комплекс, що спеціалізується на демонстрації досягнень України в сфері промисловості, науки тощо. Відвідуваність ВДНГ — 1,5 мільйони людей на рік. У цій роботі ми вирішили розглянути тему психологічних принципів комунікації менеджерів виставкової діяльності із громадськістю на прикладі Національного комплексу «Експоцентр України». Особливість дослідження полягає у тому, що нам необхідно у результаті аналізу роботи менеджерів виставкової діяльності, дослідити їхні типологічні компоненти (темперамент, спрямованість, психологічні особливості), професійну спрямованість, рівень саморегуляції та мотивації і на основі отриманих даних розробити комплекс психологічних методів та прийомів, які допоможуть удосконалити процес комунікації між організацією та громадськістю. А також рекомендувати їх до впровадження в подальшому. Оскільки, ми вважаємо, що ефективність комунікативної взаємодії між працівниками Національного комплексу «Експоцентр України» та громадськістю напряму залежить від їхніх особистісних та професійних якостей.Документ Психологічні засади виявлення та формування професійно важливих якостей працівників(КНТЕУ, 2020) Кузьменко Катерина; Миронець Сергій МиколайовичАктуальність теми дослідження. Сучасний світ стрімко розвивається і будь-яка професійна діяльність потребує все більшої ефективності. Тому організації, які прагнуть підвищити ефективність працівників, все частіше звертаються до виявлення та формування професійно важливих якостей фахівців. По-перше, це зумовлено швидкими та складними соціальними процесами, які пов’язані із змінами напрямів розвитку суспільства, з посиленою інформаційною складовою, зі збільшенням інтелектуалізації праці. По-друге, зростаюча потреба в конкурентоспроможному фахівцеві, який, окрім володіння необхідною базою знань та умінь до обраної спеціальності, також має мати виражені професійно важливі якості та практичні навички, які будуть сприяти успішному виконанню професійних функцій на будь-якому етапі свого професійного становлення. Кожна професійна діяльність має свою специфіку, що вимагає певного набору професійно важливих якостей. Їх формування забезпечує не лише успішну професійну діяльність, а й професійне довголіття працівників. Тому, дана тема є актуальною для сучасної психологічної науки у сфері професійної діяльності. Питання професійно важливих якостей та їх формування досліджувалися у таких вітчизняних та зарубіжних науковців: Б. Ананьєв, В. Бодров, Л. Виготський, Е. Зєєр, А. Карпов, Є. Клімов, О. Кокун, О. Леонтьєв, А. Маркова, М. Пряжников, С. Рубінштейн, В. Толочек, В. Шадріков, Ф. Тейлор, Е. Берн, Е. Еріксон, К. Роджерс, Е. Мейо та інші. Мета дослідження: на підставі теоретичного аналізу наукових підходів до проблеми виявлення та формування професійно важливих якостей фахівців у професійному відборі кадрів здійснити професіографічний аналіз фахівців ТОВ «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» та запропонувати ефективні заходи щодо розвитку професійно важливих якостей фахівців. Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання: - здійснити теоретичне вивчення загальних наукових підходів до професійно важливих якостей фахівців; - виконати аналіз особливостей професійної діяльності фахівців логістичної сфери; - здійснити емпіричне дослідження професійно важливих якостей працівників логістичної сфери; - проаналізувати отримані результати дослідження професійно важливих якостей працівників організації; - сформувати методичні рекомендації щодо розвитку ПВЯ у фахівців ТОВ «Експрес Мото Україна».