051 Економіка

Постійне посилання зібрання

https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/103

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 23 з 23

Діагностика ліквідності та платоспроможності підприємства за матеріалами ТОВ Підприємство «Будконтракт», м. Бровари, Київська обл.
(КНТЕУ, 2020) Якимчук Данило
Актуальність теми обумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку ринкових відносин велика кількість підприємств є неплатоспроможними і знаходяться на межі банкрутства, що свідчить про низький рівень менеджменту і відсутності ефективної системи контролінгу. Особливо гостро це питання пов’язане з пандемією короно вірусу, коли зупинилася діяльність підприємства у зв’язку з карантином. У таких умовах підприємства зобов'язані забезпечувати своє виживаність шляхом підтримки на достатньому рівні ліквідності балансу і платоспроможність, тобто підтримувати свою здатність своєчасно здійснювати розрахунки за зобов'язаннями. Необхідність діагностики ліквідності та платоспроможності підприємства пов’язана з необхідністю акумуляції значних обсягів грошових ресурсів для забезпечення здатності підприємства вчасно та в повному обсязі розраховуватись за плановими платежами та терміновими зобов’язаннями, підтримуючи при цьому звичайний темп господарської діяльності, що є однією з вимог фінансової стабільності підприємства та його конкурентоспроможності. Ліквідність і платоспроможність підприємства дає йому можливість стабільно фінансувати власну діяльність, що відображається у забезпеченості фінансовими ресурсами та характеризує надійність фінансових відносин з іншими фізичними та юридичними особами., отже, тема випускної кваліфікаційної роботи є досить актуальною. Дослідженням сутності понять ліквідності та платоспроможності приділяли увагу багато науковців, як вітчизняних так і зарубіжні. Теоретико-методологічні аспекти ліквідності та платоспроможності підприємств досліджували іноземні та вітчизняні науковці, зокрема Бланк І.О., М.Д. Білик, Н.В. Тарасенко, Лахтіонова Л.А Й. Ворст, П. Ревентлоу, Дж. Джоборда, М.М. Крейніна, А.Д. Шеремет, М.С. Абрютіна, А.В. Грачов, Є.В. Мних, Н.В. Тарасенко, М.А. Болюх, В.І. Іващенко, В.М. Мельник та інші. Проте і дотепер єдиної точки зору щодо особливостей аналізу та діагностики ліквідності та платоспроможності, а також використання резервів для їх підвищення не існує.
Діагностика фінансово-майнового стану підприємства за матеріалами ТОВ «КОЗАЦЬКА ДОЛИНА 2006», с. Вихрівка, Дунаєвецький р-н., Хмельницька обл.
(КНТЕУ, 2020) Лило Олена
Актуальність теми. Сьогодні в умовах ринкових відносин будь-яке підприємство, в тому числі сільськогосподарське, функціонує з метою отримання прибутку та мінімізації витрат, пов’язаних з його господарською діяльністю, шляхом ефективного використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. За для підтримання чи досягнення запланованого рівня прибутковості підприємство повинно бути конкурентоспроможним, дбати про свою платоспроможність, ліквідність, фінансову стійкість, розробляти нові та вдосконалювати існуючі засоби підвищення та зміцнення фінансової стабільності. Особливо важливою сьогодні є своєчасна та об’єктивна діагностика фі-нансово-майнового стану підприємства і своєчасне прийняття ним необхідних управлінських рішень, яка допоможе не тільки запобігти негативним тенденціям, але й визначити потенційні можливості збільшення прибутку. Проведення діагностики фінансово-майнового стану підприємства допомагає керівництву в розробці стратегії та тактики його розвитку. На основі результатів діагностики приймаються плани і управлінські рішення, здійснюється контроль за господарською діяльністю підприємства, визначаються шляхи підвищення її ефективності, оцінюються результати діяльності окремих структурних підрозділів підприємства та його працівників. Дослідженням питань, пов’язаних із визначенням сутності фінансового-майнового стану підприємства, а також методикою його діагностики присвячені праці вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема О.Я. Базілінської, М.Я. Коробова, Т.Д. Косової, О.О. Томіліна, Г.В. Савицької, А.М. Поддерьогіна, О.М. Терещенка,О.А. Сметанюка, В.О. Подольської, А.П. Редниченка та інших, Д. Савчук, І. О. Тарасенко та ін. У роботах цих авторів представлені різні підходи до діагностики фінансово-майнового стану підприємства та її інструментів.
Економічна безпека закупівельної діяльності підприємства зa мaтеpiaлaми ТОВ «Рітейл Трейд Закарпаття», м. Мукачево, Закарпатська обл.
(КНТЕУ, 2020) Мінькович Андрій
Актуальність теми дослідження. Ефективність управління закупівельною діяльністю підприємства є визначальною для забезпечення конкурентоспроможності підприємства торгівлі, забезпечення достатнього рівня його економічної безпеки. Широта та повнота асортименту товарів у роздрібній мережі, ступінь задоволення попиту населення, забезпеченість товарами багато в чому залежить від процесу закупівлі. Кожне підприємство торгівлі повинне раціонально організовувати доставку товарів, активно вести пошук постачальників товарів. Забезпеченість підприємств роздрібної торгівлі товарами створює матеріальне підґрунтя для досягнення запланованих обсягів реалізації. Закупівельна діяльність підприємства торгівлі здійснюється на ринку то варних ресурсів шляхом вільного вибору постачальників необхідних товарів т а укладання договорів (угод), щодо поставки товарів на підприємство торгівлі. Забезпечення ефективності закупівельної діяльності підприємстві торгівлі в значній мірі залежить від якості рівня аналітичної роботи, глибини економічного аналізу, обґрунтованос ті його висновків на підприємстві. Дослідженням особливостей здійснення закупівельної діяльності на підприємстві торгівлі займалися такі вітчизняні вчені, як: В.В. Апопій, Л.В. Балабанова, І.О. Бланк, Н.В. Власова, А.М. Виноградська, Б.В. Гринів, А.М. Германчук, Н.О. Голошубова, А.А. Мазаракі, В.С. Марцин, Т.Д. Москвітіна. Серед зарубіжних науковців ця проблематика знайшла відображення в роботах Р. Варлі, Б. А. Вейтца, Г. Джоунза, Р. Джексона, Д. Джобера, М. Леві, Г. Стюарта, У. Стентона, Р. Хісріка.
Економічне обґрунтування проекту розвитку підприємства за матеріалами ДП"Пластмас" ТОВ ТД "Пластмас-Прилуки", м.Прилуки
(КНТЕУ, 2020) Джалілова Юна
Проблеми розвитку підприємств мають особливе значення для економіки України, в якій відбуваються великомасштабні, глибинні процеси подолання управлінських стереотипів розвитку. Основний принцип розвитку підприємства – це перехід з вихідного стану, у якому підприємство перебуває в цей момент, у новий стан через управління розвитком. Без проектів розвитку підприємство не буде розвиватись, втратить свою інвестиційну привабливість. Розвиток необхідний підприємству для підвищення рівня лояльності з боку споживачів, для підвищення своєї частки на ринку та для покращення результатів діяльності. Отже, розвиток займає ключову позицію в процесі управління сучасним підприємством. Це і обумовлює актуальність обраної теми. Під розвитком підприємства треба розуміти певні позитивні явища, що допомагають компанії стабілізувати та/або покращити своє становище. Можна виділити низку факторів, які сприятимуть досягненню цієї мети: підвищення функціональних характеристик і якості продукції, що випускається; поліпшення обслуговування клієнтів; зниження операційних витрат; впровадження інновацій, випуск нової продукції; підвищення трудового потенціалу на підприємстві; поліпшення використання активів. Теоретичні засади розвитку підприємства вивчаються багатьма вітчизняними та зарубіжними дослідниками, як-от О.А. Адаменко [1], Н. І. Бурлака [2-3], Й. Я. Даньків [7], Т.В. Деділова [8], Т. В. Ковеня [16], В. О. Коюда [17], Л.А. Лаврів [21-22], О.О. Маслак [25], О.О. Очередько [32], М.Є. Рогоза [35], Я. Ю. Яковенко [48] та іншими. Ці науковці досліджують розвиток підприємства з різних функціонально-сутнісних підходів, за допомогою різних економічних категорій.
Оптимізація структури капіталу підприємства за матеріалами ТОВ «Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Соколов Владислав
Актуальність теми. В сучасних умовах розвитку економіки Україна необхідною умовою ефективного «здорового» функціонування підприємства та забезпечення його подальшого розвитку є достатній обсяг та оптимальна структура капіталу підприємства. Через це багато компаній переглядають основні концепції та визначають найкращі напрямки ефективного управління фінансовою діяльністю підприємства. Оптимізація структури капіталу є одним із найбільш важливих і складних завдань для менеджменту підприємства, що в подальшому може впливати на фінансово-стратегічні цілі підприємства. Найбільш оптимальний вибір структури капіталу безпосередньо впливає на його вартість та ступінь фінансових ризиків для підприємства. Практика свідчить, що ніщо так не впливає на стійкість та стабільний розвиток підприємства як визначення оптимального співвідношення між його власним та позиковим капіталом . Крім того, не існує єдиного показника оптимальності структури капіталу для підприємств тому, що кожне з них є унікальним та залежить від індивідуал ьних особливостей підприємств: економічного виду діяльності, організаційно-правових форм, кон’юнктури ринку, стадії життєвого циклу та ін. Теоретико-методологічним основам оптимізації структури капіталу присвятили свої роботи такі відомі науковці, як І.О. Бланк, Н.В. Бичкова, Ю. Бригхем, Дж. К. Ван Хорн, С.М. Клименко, М. Міллер, Є.В. Мних, Е. Хелферта, У. Шарпа, Ф. Модільяні та багато інших.
Оцінка ефективності фінансово-господарської діляьності підприємства за матеріалами товариства з обмеженої відповідальністю "МВ Стеллар", м.Тернопіль
(КНТЕУ, 2020) Дорогий Петро
Актуальність теми дослідження. В умовах ринкової економіки для досягнення стійкої конкурентоспроможності, вирішення питання модернізації виробництва та забезпечення необхідного розміру прибутку потрібно запроваджувати ефективну систему оцінки ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємства. Тобто забезпечити раціональний і економічно обґрунтований підхід до планування своєї діяльності, визначення фінансової і виробничої політики, аналізу оцінки отриманих результатів та пошуку способів їх поліпшення. Для формування механізму якісного та ефективного управління ресурсами підприємства, необхідно дотримуватися принципів системності та комплексності, що стає особливо актуальним є у зв’язку із економічною та політичною нестабільністю у світі, глобалізацією бізнесу, збільшенням підприємницьких ризиків та жорсткістю конкуренції. Зважаючи на те, що в умовах ринкової економіки основний принцип діяльності підприємства полягає у прагненні максимізувати прибуток, тому отримання значної суми прибутку дає підприємству можливість постійного розвитку та вдосконалення, а отже, забезпечує конкурентними перевагами на ринку та стабільність функціонування; прибуток є основним джерелом приросту власного капіталу, а також рушійною силою і джерелом відновлення виробничих фондів і продукції, що випускається.
ОЦІНОВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ ПІДПРИЄМСТВА за матеріалами ТОВ «ГРАНАТ», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Вишневська Юля
Актуальність теми дослідження. Управління ризиками як окремий вид діяльності набуло поширення лише зі стрімким розвитком науково-технічного прогресу. Саме після промислової революції людство почало стрімко розвиватись технічно, все ускладнюючи систему взаємовідносин в усіх сферах та додаючи все нових і нових проблем у ці відносини. Економіка стала не просто наукою про ведення господарства, а одним з важелів, що кардинально впливає на світовий баланс, однією з найважливіших сфер діяльності людини. Економічні ризики в наш час впливають на життя цілих країн, підприємств та кожного окремого громадянина. Звісно, в таких умовах системам управління економічними ризиками відведено достатньо багато уваги та зусиль, а самі системи управління ризиками кожна держава та кожне окреме підприємство намагаються побудувати максимально ефективно, тобто так, щоб мінімізувати непередбачені втрати та їх імовірності. Сучасні умови ведення господарської діяльності повязанні з невизначеністю, та зростанням загроз зовнішнього середовища, що у свою чергу збільшує вплив ризиків на діяльність підприємств. Особливо чутливими до економічних ризиків є малі та середні підприємства. В сучасних умовах вони намагаються побудувати таку систему управління ризиками, щоб максимально скоротити імовірність настання подій, які ставили б під загрозу існування таких підприємств. В загальному випадку система управління ризиками не є окремою від системи управління підприємством в цілому. Вона органічно вплітається в цю систему, працює увесь час роботи підприємства і є невід’ємною від загальної системи управління підприємством
Планування обсягу та складу доходів підприємства зa мaтеpiaлaми ПрАТ «УХЛ-МАШ», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Пасова Наталія
Актуальність теми. Характерною рисою ринкової економіки є динамічні структурні зміни, які належать до всіх аспектів діяльності підприємства, у тому числі процесу планування його доходів. Планування – це, в першу чергу, процес, який застосовують для визначення основних цілей підприємства на певну перспективу, процес, який передбачає обрання найбільш оптимального шляху досягнення мети та найбільш раціонального ресурсного забезпечення. Доходи є узагальнюючим показником роботи підприємства, що виражає результати його виробничої, фінансової та інвестиційної діяльності. Від отримання доходів в кінцевому підсумку залежить можливість функціонування підприємства, його конкурентоспроможність та фінансовий стан. Розмір отриманих доходів визначає економічну стратегію підприємства. Враховуючи значення доходу, вся діяльність повинна підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Саме тому важливе значення для забезпечення умов невпинного зростання доходів має якість його планування. Розкриття особливостей планування обсягу та складу доходів на підприємствах знайшло відображення у працях таких зарубіжних та вітчизняних вчених, як А.Мазаракі, А. Бірмана, Х. Віссема, Г. Міцберга, І. Бланка, Н. Ушакової, Г.Я. Кіпермана, Г. Мінцберга, Д.С. Молякова, А.Н. Соломатіна, Л.О. Лігоненко та інших. Загалом, необхідно зазначити, що дана проблема ще не достатньо досліджена в сучасній вітчизняній та зарубіжній економічній літературі через різні умови господарювання підприємств. Тому подальше дослідження питання є досить актуальним завданням як для економічної теорії, так і для господарської практики.
Політика формування та розподілу прибутку підприємства за матеріалами ПрАТ "Лантманнен Акса"
(КНТЕУ, 2020) Яворська Катерина
Актуальність теми дослідження. Одним з основних показників фінансового результату діяльності підприємства є прибуток. Він є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів. Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. Процес формування прибутку перебуває під впливом об’єктивних процесів, що відбуваються у суспільстві, у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу. Отримання прибутку – неодмінна умова і мета підприємництва будь-якої господарської структури. Основною метою управління прибутком підприємства є забезпечення зростання його суми і рівня, а також ефективність розподілу за напрямками економічного розвитку. Згідно з визначеною метою об'єктом управління виступають як формування прибутку підприємства, так і його розподіл Прибуток – це мета фінансово-господарської діяльності підприємства, кінцевий результат грошово-кредитної, маркетингової, інвестиційної та промислово-виробничої політики. Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валового доходу, який за індивідуалістичною системою розподілу поділявся на три категорії: доходи від капіталу, землі та доходи від праці. Вважалося, що кожен із видів доходів є обов'язковою винагородою для одержувача за надані ним послуги у народному господарстві. Перші спроби визначення категорії «прибуток» та його першоджерела проводились вченими у XVI-XVII ст.. З розвитком економічної теорії це поняття змінювалось та ускладнювалось. В історії економічної думки першими, хто спробував дати визначення прибутку, були Томас Манн і Жан Батист Кольбер. Вони визначали прибуток, як різницю між ціною продажу товару та його купівлею. Далі трактування цієї категорії змінювалось з появою різних економічних шкіл. Так, представник класичної школи Адам Сміт вважав прибуток породженням капіталу. Девід Рікардо описував його як різницю між ціною та витратами, а Карл Маркс називав прибуток незаробленим доходом капіталіста, джерелом якого є додана вартість. На формування абсолютної суми чистого прибутку підприємства впливають результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності, сфера діяльності, галузь господарства, установлені законодавством умови обліку фінансових результатів, а також податкова політика держави.
Прогнозування конкурентоспроможності підприємства за матеріалами ТОВ «Санаторій «Шахтар», м. Трускавець, Львівська обл.
(КНТЕУ, 2020) Савчин Яна
Актуальність теми. Конкурентоспроможність підприємства виступає його узагальнюючою характеристикою щодо здатності успішного функціонування у ринковому середовищі. В сучасних умовах економічні аспекти управління конкурентоспроможністю передбачають використання досить широкого методичного інструментарію, до складу якого також відноситься прогнозування. Прогнозування конкурентоспроможності підприємства є дуже важливим процесом в системі його фінансового-економічного управління. Від достовірності та вчасності прогнозування окремих параметрів конкурентного статусу залежить об’єктивність планів розвитку підприємства, що є передумовою для реалізації перспектив підвищення результатів фінансово-господарської діяльності. Теоретико-методологічні та практичні аспекти оцінки конкурентоспроможності підприємства досліджувались у працях таких науковців як: Архіпова О.В. [2], Костецька Н.І. [26], Косянчук Т.Ф. [27], Петровська І.П. [35], Поліщук І.І. [38], Гончар В. В. [10], Демчук Н.І. [13], Різник Н.М., Бачинська О.М. [44], Ткаченко І.С., Проскурович О.В. [47], Урба С.І., Коковська С.І. [48], Діденко Є.О. [14] тощо. Однак, подальшого вивчення потребують питання, які стосуються прогнозування конкурентоспроможності підприємств в сучасних економічних умовах.
Упpaвлiння пpибутковicтю діяльності пiдпpиємcтвa зa мaтеpiaлaми Пpивaтного aкцiонеpного товapиcтвa «Оболонь», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Туз Юля
Aктуaльнicть теми. Оcнову економiчного pозвитку пiдпpиємcтвa в cучacних pинкових умовaх гоcподapювaння cтaновить пpибуток, який являє cобою гpошовий виpaз оcновної чacтини гpошових нaдходжень, якi cтвоpюють пiдпpиємcтвa piзних фоpм влacноcтi. Як економiчнa кaтегоpiя вiн хapaктеpизує фiнaнcовий pезультaт пiдпpиємницької дiяльноcтi. Пpибуток є покaзником, який нaйбiльш повно вiдобpaжaє ефективнicть виpобництвa, об’єм i кiлькicть виготовленої пpодукцiї, cтaн пpодуктивноcтi пpaцi, piвень cобiвapтоcтi. Aдже пiдпpиємcтвa, отpимaвши caмоcтiйнicть i незaлежнicть, cтaли caмi виpiшувaти, якi цiлi i в яких pозмipaх викоpиcтовувaти пpибуток, який зaлишaєтьcя пicля cплaти подaткiв до бюджету i iнших обов’язкових плaтежiв i вiдpaхувaнь. Cьогоднi пеpед пiдпpиємcтвaми cтоїть ключове зaвдaння, яке полягaє в можливоcтi упpaвляти, функцiонувaти тa мaти позитивнi pезультaти дiяльноcтi в cклaдних умовaх: полiтичнa неcтaбiльнicть, економiчнa кpизa нa фонi вcеcвiтньої пaндемiї, конкуpенцiя нa pинкaх збуту, знaчний pизик втpaти пpибутку. Однaк, неефективнicть викоpиcтaння фiнaнcових pеcуpciв пpизводить до низької плaтоcпpоможноcтi пiдпpиємcтв i, як нacлiдок, до можливих пеpебоїв у поcтaчaннi, виpобництвi тa pеaлiзaцiї пpодукцiї, до невиконaння плaну пpибутку, зниження pентaбельноcтi пiдпpиємcтвa, до зaгpоз економiчної caнкцiї. Вiдповiдно доцiльним є доcлiдження питaння упpaвлiння пpоцеcом фоpмувaння пpибутку, яке здaтне зaбезпечити доcтaтнiй piвень мaтеpiaльно-технiчного зaбезпечення виpобничого пpоцеcу, пiдвищити якicть пpодукцiї зa paхунок зaлучення кaпiтaловклaдень в технологiчне оновлення виpобництвa тa введення iнновaцiй, pозшиpити обcяги дiяльноcтi, a тaкож cпpиятиме поcиленню конкуpентної позицiї нa pинку. Доcлiдженням теоpетичних i пpaктичних зacaд пpоцеcу упpaвлiння пpибутковicтю в економiцi зaймaлоcь шиpоке коло як зapубiжних, тaк i вiтчизняних вчених-економicтiв. Вaгомий внеcок у теоpiю тa пpaктику aнaлiзу пpибутковоcтi зpобили тaкi вченi, A. Cмiт, Д. Piкapдо, К. Мapкc, Й. Шумпетеp, П. Caмуельcонa, Е. Чембеpлен, I. A. Блaнкa, В. I. Блонcькa, A. М. Геpacимович, У. Я. Гpуздевич, О. М. Тpидiдa, C. C. Cтецюк, A. В. Чеpеп, М. Ф. Огiйчукa, О. В. Олiйник, О. О. Юшкевич тa iн. Внесок вчених у вирішення проблемних питань підвищення прибутковості підприємств є досить вагомим, проте насьогодні існує необхідність пошуку більш ефективних підходів та методів управління прибутком, що пов’язано зі зростанням ризиків, які виникають в кризових умовах.
Управління активами підприємства за матеріалами ДП «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Дудаш Дар'я
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що управління активами підприємства є важливою складовою частиною загальної системи управління його діяльністю. Енергетична галузь України є гарантом економічної стабільності та сталого розвитку держави, а ДП «НАЕК «Енергоатом» - ключовим елементом вітчизняної енергогенерації. Ефективне використання активів підприємства є найважливішим аспектом його фінансової стабільності, передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому. Ефективні форми управлін ня активами дозволяють підприємству залишатись рентабельним та збільшувати свій прибуток. Проблема оцінки ефективності управління активами підприємства є достатньо дослідженою в економічній літературі. Питання формування та використання активів підприємства досліджували зарубіжні вчені такі як: Ф. Котлер, М. Портер, А. Сміт, А. Томпсон, Й. Шумпетер, а також і вітчизняні – Бланк І. А., Качура А. Є., Кірсанова Т.О., Момот Т. В., Поддєрьогін А. М., Щаділова С. Н., Швидаренко М. В. та інші. Разом з тим, існує ряд теоретичних і практичних проблем, які все ще залишаються невирішеними. До них слід віднести проблеми обліку і структурування активів, ефективності їх використання, вдосконалення контролю, системи обліку активів, нейтралізації впливу кризових явищ на їх формування. У ринкових умовах господарювання особливої актуальності набуває об’єктивна оцінка управління активами підприємства, а, отже і дослідження методик проведення аналізу та розроблення шляхів його покращення. Основною метою управління активами підприємства є оптимізація їх складу, процес вибору найкращих видів їх форм організації на підприємстві з урахуванням умов і специфіки здійснення його господарської діяльності.
Управління доходами підприємства за матеріалами ТОВ «КОЗАЦЬКА ДОЛИНА 2006», с. Вихрівка, Дунаєвецький р-н., Хмельницька обл.
(КНТЕУ, 2020) Івшина Катерина
Актуальність теми. Отримання позитивного фінансового результату – це мета функціонування будь-якого суб’єкта господарювання. Проведення аналізу господарської діяльності, зокрема структури та обсягу доходів підприємства, дозволяє врахувати загальні закономірності та тенденції розвитку економіки, а також своєчасно виявити тенденції змін і можливості підвищення ефективності діяльності підприємства. Різноманітні напрями фінансово-господарської діяльності підприємств пов’язані з раціональним формуванням і перерозподілом фінансових ресурсів з метою досягнення певних фінансових результатів. Вагоме місце при цьому відводиться системі управління доходами підприємства. Ефективне управління доходами підприємства дозволяє вчасно реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, впроваджуючи зміни щодо структури доходів підприємства за видами діяльності. Здійснюючи ефективне управління доходами, керівник підприємства прямопропорційно визначає і результат діяльності підприємства. Чим ефективніше компанія управляє доходами, тим кращі результати будуть отримані нею в майбутньому. Все це обумовлює необхідність вивчення теоретичних та практичних аспектів управління доходами сучасного підприємства У сучасній економічній літературі управлінню доходами підприємств, на жаль, приділяється доволі мало уваги. Хоча варто зазначити, що всі основні функції управління та управлінського обліку в цілому повністю релевантні системі обліку доходів, контролю за їх формуванням та до управління ними. Діяльність сільськогосподарських підприємств спрямована на досягнення певних стратегічних і тактичних цілей, які, як правило, передбачають покращення фінансово-економічних результатів, зокрема збільшення загальної маси прибутку. Успішне функціонування підприємства в поточному періоді є основою його розвитку в майбутньому. Чистий дохід від реалізації продукції підприємства є джерелом власних фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення фінансово-господарської діяльності. Їх нестача спричиняє виникнення боргів, що у кінцевому підсумку може призвести до фінансової кризи та банкрутства. Чинниками, що впливають на фінансові результати у різних організаційно-правових формах господарювання (зокрема, в сільськогосподарських підприємствах), можуть бути: існуючий їх порядок формування та використання, зміни обсягів виробництва в аграрній сфері, ефективність фінансового менеджменту господарств тощо. Тому дана тема набуває особливої актуальності в діяльності аграрного підприємства. Пошук нових можливостей збільшення доходів сільськогосподарських підприємств – необхідна умова їх виживання в реаліях ринкової економіки, в умовах подальшої інтеграції України у світову економічну систему. Питаннями управління доходами підприємств займалися вітчизняні вчені-економісти О. Біла, Ф. Бутинець, В. Блонська, І. Єпіфанова, В. Лойко, Т. Мельник, С. Мочерний, А. Панчук, О. Тридіді, Т. Ткаченко, Н. Шмиголь.
Управління конкурентоспроможністю підприємства за матеріалами ПрАТ "Оболонь", м.Київ
(КНТЕУ, 2020) Чернігівський Іван
Актуальність дослідження замовлена тим,що сучасна економка виначає конкттні вимоги до підвищення рівня конкурентоспроможності організацій :необхідне оперптивне реагування на зміну господарської ситуації з метою підтримки стійкого фінансового стану і постійного вдосконалення організації діяльності відповідно до зміни кон'юктури ринку. При цьому багатоаспектним є значення показників конкурентоспроможності компаній. А також, підвищення рівня міжнародної конкуренції, глобалізація сівтового ринку, невідповідний стан науково-технічного забезпечення вітчизняного виробництва вносять проблеми управління конкурентоспроможністю на перший план. Вирішення цього завдання, як пріоритетної управлінської проблеми дозволить українським підприємствам знайти відповідне місце у світовій економіці.
Управління оборотним капіталом підприємства за матеріалами ПрАТ «Дитячий світ Київ», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Геблер Олександр
Актуальність теми дослідження. Прискорення оборотності оборотного капіталу – одне з ключових завдань підприємств у сучасних умовах здійснення економічної діяльності. Основними шляхами щодо ефективності використання оборотного капіталу є: впровадження економічно обґрунтованих норм запасів; розширення складської системи мат еріально-технічного забезпечення, комплексна автоматизація операційного процесу, впровадження інновацій та прогресивних технології, збільшення питомої ваги продукції, що користується попитом, а також безперервний процес управління дебіторською заборгованість за товари роботи та послуги. Наслідки порушення операційного циклу на підприємствах спричинен і COVID 19, спонукають їх оцінювати ризик постачальників, створювати внутрішні групи реагування з метою забезпечення обміну інформацією з ключовими учасниками операційної діяльності, інформування партнерів про зміни у ланцюгах постачання, постійно оцінювати зміни в попиті на продукцію, що сприятиме оптимізації формування структури оборотних активів, налагоджувати процес управління оборотним капіталом з метою збереження платоспроможності та ліквідності оборотних активів підприємства, що є вкрай актуальним в сучасних умовах господарювання. Питання сутності оборотного капіталу було неодноразово та всебічно розглянуто багатьма вітчизняними вченими, зокрема: І.О. Блан ком, А.А. Мазаракі, А.М. Поддєрьогіним, В.В. Ковальовим, М.Д. Білик, Л.Д. Буряком, Н.Л. Марусяк, М.Н. Крейніною, Ю.А. Арутюновим, Т.В. Дробошевською, Л.М. Фільштейном, тощо, а також зарубіжними : Джейм К. Ван Хорн, Бригхем Є.Ф.,Ченг Ф. Лі, Фіннерті Дж. І., Холт Р.Н., Джон М. Вахович та
Управління оборотним капіталом підприємства за матеріалами ПрАТ «Дитячий світ Київ», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Геблер Олександр
Актуальність теми дослідження. Прискорення оборотності оборотного капіталу – одне з ключових завдань підприємств у сучасних умовах здійснення економічної діяльності. Основними шляхами щодо ефективності використання оборотного капіталу є: впровадження економічно обґрунтованих норм запасів; розширення складської системи мат еріально-технічного забезпечення, комплексна автоматизація операційного процесу, впровадження інновацій та прогресивних технології, збільшення питомої ваги продукції, що користується попитом, а також безперервний процес управління дебіторською заборгованість за товари роботи та послуги. Наслідки порушення операційного циклу на підприємствах спричинен і COVID 19, спонукають їх оцінювати ризик постачальників, створювати внутрішні групи реагування з метою забезпечення обміну інформацією з ключовими учасниками операційної діяльності, інформування партнерів про зміни у ланцюгах постачання, постійно оцінювати зміни в попиті на продукцію, що сприятиме оптимізації формування структури оборотних активів, налагоджувати процес управління оборотним капіталом з метою збереження платоспроможності та ліквідності оборотних активів підприємства, що є вкрай актуальним в сучасних умовах господарювання. Питання сутності оборотного капіталу було неодноразово та всебічно розглянуто багатьма вітчизняними вченими, зокрема: І.О. Блан ком, А.А. Мазаракі, А.М. Поддєрьогіним, В.В. Ковальовим, М.Д. Білик, Л.Д. Буряком, Н.Л. Марусяк, М.Н. Крейніною, Ю.А. Арутюновим, Т.В. Дробошевською, Л.М. Фільштейном, тощо, а також зарубіжними : Джейм К. Ван Хорн, Бригхем Є.Ф.,Ченг Ф. Лі, Фіннерті Дж. І., Холт Р.Н., Джон М. Вахович та ін.
Управління оборотними активами підприємства за матеріалами ПрАТ «Дитячий Світ Київ», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Кириченко Максмим
Актуальність теми. На сучасному етапі для будь-якого підприємства досить гострою є проблема управління оборотними активами, яка вимагає від науковців і практиків вирішення наявних теоретичних і практичних питань у цій сфері та розробки нових прогресивних форм управління оборотними активами суб’єкта підприємницької діяльності, що дозволили б оптимізувати цей процес. Метою таких розробок має стати забезпечення стійкого фінансового стану підприємства та досягнення високого рівня його кредитоспроможності та інвестиційної привабливості. На процес управління оборотними активами суб’єкта господарювання безумовно чинить вплив велика кількість макроекономічних і галузевих факторів. Оборотні активи досить чутливо реагують на зміни, що відбуваються в економіці та супроводжуються підйомами та спадами, інфляційними та кризовими явищами, тому важливим для будь-якого підприємства є розробка напрямів зменшення негативного впливу та попередження можливих негативних наслідків. Питанням теоретичних і прикладних основ управління оборотними активами підприємства приділено увагу в працях вітчизняних і зарубіжних науковців, таких як: І. А. Бланк, О. С. Бондаренко, Ф. Ф. Бутинець, Т. А. Демченко, Н. В. Ізмайлова, Н. Ю. Канцедал, І. М. Клімович, О. П. Колумбет, М. М. Нашкерська, Л. С. Омельченко, В. М. Панасюк, С. В. Рилєєв, О. В. Слободянюк, В. М. Стратійчук С. М. Юрій та ін. Проте, на жаль, і на сьогодні є низка питань, пов’язаних з управлінням оборотними активами, які є недостатньо розглянутими в науковій літературі. Зокрема, потребують додаткового вивчення питання оцінки ефективності використання підприємствами власних оборотних активів і розробки додаткових заходів щодо зменшення негативного впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на систему управління ними; досить поверхово окреслені особливості управління оборотними активами організації залежно від її профілю та напряму діяльності. Через це обраний напрям досліджень актуальний і має наукову та практичну значущість.
Управління прибутком підприємства за матеріалами ДП "Пластмас" ТОВ ТД"Пластмас-Прилуки", м.Прилуки ,Чернігвська область
(КНТЕУ, 2020) Джалілова Діана
Прибуток є важливим показником ефективності господарської діяльності підприємства, оскільки він сигналізує про його фінансове благополуччя. Прибуток забезпечує підприємству можливість розраховуватися за своїми зобов’язаннями, фінансувати та розширювати виробничу діяльність, збільшувати науково-технічний потенціал. У збільшенні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава, для якої податок на прибуток є джерелом підвищення дохідної частини бюджету. Питання управління прибутком підприємства дає можливість менеджменту приймати обґрунтовані управлінські рішення, створюючи тим самим основу для реалізації планів щодо максимізації прибутку. Процес управління прибутком передбачає виявлення внутрішніх резервів його підвищення, а також грамотно їх розподіляти та використовувати для досягнення необхідного ефекту. Можна виділити низку факторів, які сприятимуть досягненню мети управління: підвищення функціональних характеристик і якості продукції, що випускається; поліпшення обслуговування клієнтів; зниження операційних витрат; впровадження інновацій, випуск нової продукції; підвищення трудового потенціалу на підприємстві; поліпшення використання активів. Теоретичні засади управління прибутком вивчаються багатьма закордонними та українськими науковцями, як-от, І. О. Бланк, М. Р. Вінярська, Н.М. Гуляєва, І. Ю. Дишко, Д. І. Коваленко, О. В. Мурашко, Н. С. Сафонова, Г. Г. Штулер та ін. Серед зарубіжних економістів дана проблема знайшла відображення у роботах А. Бабо, Л. Бернстайна, Р. Брейлі, Є. Брігхема, Л. Гапенскі, А.Гропеллі, К. Друрі, Б. Коласса, С. Майєрса, Є. Нікбахта, С. Росса, Р. Холта. Ці дослідники розглядають систему управління прибутком підприємства за допомогою різних економічних категорій.
Управління структурою капіталу за матеріалами приватного акціонерного товариства «ТОДЕФ», м. Київ.
(КНТЕУ, 2020) Пендус Владислав
Актуальність дослідження. У сучасній економіці вкрай загострилася конкуренція і вельми важливу роль відіграє підвищення ефективності роботи підприємств та ефективне використання внутрішніх резервів. Далеко не останню роль в цьому відіграє оптимізація структури капіталу підприємства. На думку вчених-економістів фінансова стабільність підприємства не може бути завжди стійкою, отже, порушується оптимальна структура капіталу (надлишок, недостача фінансових коштів). Формування оптимальної структури капіталу підприємства є один з найважливіших напрямків його фінансового менеджменту. Як показує практика, підприємства зазнають збитків і навіть процедури банкрутства в результаті неправильного формування структури капіталу. Структура капіталу підприємства може бути визначена різними способами, використанням, наприклад, коефіцієнтів фінансової стійкості, розрахунком середньозваженої вартості капіталу, граничної вартості капіталу. У кожній дії ставиться мета - це визначення правильної структури капіталу, досягнення цієї мети веде підприємство до фінансового благополуччя. Питання сутності капіталу, його структури та методів управління неодноразово піднімалося в академічній літературі (найбільш повні огляди існуючих моделей і методів управління капіталом наведені в роботах М. Харріса, А. Рівіва і С. Майерса). Початковий етап розробки теорії фінансової структури капіталу пов'язаний з працями Дж. Вільямса і роботами Д. Дюрана. Основи теорії фінансування підприємства були закладені Ф. Модільяні і М. Міллером, на базі теорії яких зародилися компромісні теорії М. Бреннана , Є. Шварца, Х Леланда та інших дослідників. Серед вітчизняних дослідників, що займаються даними питаннями необхідно відзначити Бандурка О.М., Гайдаєнко О.М., Єпіфанову І. Ю., Ковальчук Н.О., Кравченко О. О., Литвиненко А.О., Майбороду О. Є., Михайленко О.В., Олександренко І. В., Слободян Н.Г. та інших.
Управління формуванням прибутку підприємства за матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Тренд» м.Київ
(КНТЕУ, 2020) Клименко Ірина
Актуальність теми дослідження. Прибуток підприємства – це основна рушійна сила ринкової економіки, джерело власних фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства. Відсутність або нестача прибутку призводить до залучення позикових коштів , що у разі неефективної боргової політики підприємства, може призвести до фінансової кризи і банкрутства. Оскільки підприємства сплачують податок на прибуток у розмірі 18%, то зростання прибутку підприємств, значною мірою, впливає на темпи економічного розвитку країни, збільшення суспільного багатства і підвищення життєвого рівня населення. Саме тому, проблема ефективного управління формуванням прибутку підприємства є актуальним питанням для економіки України в сучасних умовах. Метою випускної кваліфікаційної роботи є удосконалення методів управління формуванням прибутку підприємства. Відповідно до поставленої мети у роботі слід було вирішити такі завдання: − розкрити теоретичні основи управління формуванням прибутку підприємства; – проаналізувати показники фінансово-господарської діяльності підприємства; – проаналізувати обсяг прибутку та джерела його формування; – проаналізувати фактори, що впливають на обсяги формування прибутку; – обґрунтувати удосконалені методи управління формуванням прибутку підприємства; – здійснити прогноз обсягів діяльності підприємства на плановий період; – розробити програму забезпечення цільових обсягів прибутку на плановий період. Об’єкт дослідження роботи – процеси управління формуванням прибутку прибутку підприємства. Предметом дослідження являються теоретико-методичні та теоретичні основи механізму управління формуванням прибутку підприємства
Управління фінансовим потенціалом підприємства за матеріалами ПрАТ «Слов’янські Шпалери – КФТП», м. Корюківка, Корюківський р-н, Чернігівська обл.
(КНТЕУ, 2020) Терещенко Артем
Актуальність теми. В умовах ринкової економіки та при обмежених ресурсах, їх ефективне використання є запорукою стабільного та довготривалого розвитку будь-якого підприємства. Дане твердження актуальне для фінансових ресурсів як наявних у підприємства, так і очікуваних їх надходжень протягом майбутніх періодів. Оптимізована для підприємства політика управління фінансовими ресурсами та їх потенційними майбутніми потоками є одним з елементів ефективної стратегії розвитку підприємства. Особливої актуальності управління фінансовими потоками набуває під час криз, адже суттєва невизначеність щодо економічної ситуації та майбутніх фінансових потоків є фактором випробування для підприємства. Тому управління фінансовим потенціалом підприємства є однією з фундаментальних складових стабільного функціонування та розвитку підприємства. Питанням методики управління фінансовим потенціалом підприємства присвячено наукові праці багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких варто виділити наукові розробки: В. Прохорова, І. Бланк, А. Гроппеллі О., Ареф’єва, Ю. Брігхем, М. Баканов, В.Заруба, А. Коломнієць, О. Мельник, та інших. В той ще час, аналіз існуючих наукових напрацювань з питань сутності поняття «фінансовий потенціал підприємства» та методології щодо управління ним, свідчить про необхідність їх подальшого вдосконалення.
УПРАВЛІННЯ ФІНАНСУВАННЯМ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА за матеріалами ТОВ «МІТ ЛЕНД», м. Васильків, Київська обл.
(КНТЕУ, 2020) Тамоян Роман
Актуальність теми. Фінансування активів підприємства є однією з найважливіших складових фінансового забезпечення його діяльності, оскільки в структурі ресурсного потенціалу підприємства матеріальні, нематеріальні та фінансові активи відіграють визначальну роль та потребують значних витрат коштів. За наявності необхідних та достатніх активів підприємство здатне вирішувати різноманітні задачі та досягати цілей бізнес-діяльності. Активи виконують одну з найважливіших функцій в діяльності підприємства, оскільки за допомогою їх ефективного формування і використання підприємство покращує свою діяльність, підвищує свій економічний потенціал і як наслідок, отримує прибуто к. Ефективність управління активами, в тому числі, їх фінансування впливає на фінансову стійкість підприємства, конкурентоспроможність, ліквідність, платоспроможність, безперервний процес реалізації та виготовлення продукції. Саме тому питанням розміщення і використання коштів компанії в сьогочасних умовах господарювання є доволі актуальним та вимагає оптимізації структури та ціни джерел коштів. Велика увага приділена проблематиці управління активами підприємств, у тому числі, їх фінансування в роботах вітчизняних і закордонних вчених : І. О. Бланка, М. Д. Білика, О. В. Булавинця, Ю. Брігхема, Р. М. Бугрименка, А. Г. Балдинюка, В. М. Геєєця, Т. А. Городньої, Дж. Ван Хорна, В. В. Ковальова, Б. А. Райзберга, С. В. Мочерного, С. Ф. Покро пивного, Г. В. Савицької , Е. Хелферта та інших. Проте в сучасному бізнес -середовищі дуже швидко відбуваються зміни умов отримання зовнішнього фінансування, з‘являються нові інструменти фінансування, підходи до управління цим процесом, що й визначає актуальність подальшого дослідження обраної тематики.
Формування системи стимулювання праці на підприємсті за матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю "Мольфар Агро Груп", м.Київ
(КНТЕУ, 2020) Децик Андрій
Актуальність теми. Аналіз системи стимулювання праці на підприємстві є одним з ключових факторів виходу багатьох підприємств реального сектору економіки з кризової ситуації та забезпечення їх стабільного економічного зростання. Це, в свою чергу, має позитивний вплив на рівень економічної безпеки та підвищення ризикостійкості суб’єктів господарювання в сучасних умовах економічної турбулентності та невизначеності. Підвищення продуктивності бізнес-процесів означає розширення меж діяльності суб’єкта господарювання за умов досягнення відносної економії використання ресурсів. Це є особливо важливим для процесу використання трудових ресурсів, як одного з найважливіших факторів розвитку підприємства. Досягнення високих показників віддачі персоналу є неможливим без формування результативної системи стимулювання праці. Зважаючи на вищесказане, досліджувана проблематика є досить актуальною, оскільки вона формує передумови для забезпечення результативної роботи як окремих підприємств, так і галузей та економіки в цілому.

Переглянути

Перегляд 051 Економіка за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування