Кафедра Економіки та Фінансів Підприємства

Постійне посилання на фонд

https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/34

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 39 з 39

Діагностика ліквідності та платоспроможності підприємства за матеріалами ТОВ Підприємство «Будконтракт», м. Бровари, Київська обл.
(КНТЕУ, 2020) Якимчук Данило
Актуальність теми обумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку ринкових відносин велика кількість підприємств є неплатоспроможними і знаходяться на межі банкрутства, що свідчить про низький рівень менеджменту і відсутності ефективної системи контролінгу. Особливо гостро це питання пов’язане з пандемією короно вірусу, коли зупинилася діяльність підприємства у зв’язку з карантином. У таких умовах підприємства зобов'язані забезпечувати своє виживаність шляхом підтримки на достатньому рівні ліквідності балансу і платоспроможність, тобто підтримувати свою здатність своєчасно здійснювати розрахунки за зобов'язаннями. Необхідність діагностики ліквідності та платоспроможності підприємства пов’язана з необхідністю акумуляції значних обсягів грошових ресурсів для забезпечення здатності підприємства вчасно та в повному обсязі розраховуватись за плановими платежами та терміновими зобов’язаннями, підтримуючи при цьому звичайний темп господарської діяльності, що є однією з вимог фінансової стабільності підприємства та його конкурентоспроможності. Ліквідність і платоспроможність підприємства дає йому можливість стабільно фінансувати власну діяльність, що відображається у забезпеченості фінансовими ресурсами та характеризує надійність фінансових відносин з іншими фізичними та юридичними особами., отже, тема випускної кваліфікаційної роботи є досить актуальною. Дослідженням сутності понять ліквідності та платоспроможності приділяли увагу багато науковців, як вітчизняних так і зарубіжні. Теоретико-методологічні аспекти ліквідності та платоспроможності підприємств досліджували іноземні та вітчизняні науковці, зокрема Бланк І.О., М.Д. Білик, Н.В. Тарасенко, Лахтіонова Л.А Й. Ворст, П. Ревентлоу, Дж. Джоборда, М.М. Крейніна, А.Д. Шеремет, М.С. Абрютіна, А.В. Грачов, Є.В. Мних, Н.В. Тарасенко, М.А. Болюх, В.І. Іващенко, В.М. Мельник та інші. Проте і дотепер єдиної точки зору щодо особливостей аналізу та діагностики ліквідності та платоспроможності, а також використання резервів для їх підвищення не існує.
Діагностика фінансово-майнового стану підприємства за матеріалами ТОВ «КОЗАЦЬКА ДОЛИНА 2006», с. Вихрівка, Дунаєвецький р-н., Хмельницька обл.
(КНТЕУ, 2020) Лило Олена
Актуальність теми. Сьогодні в умовах ринкових відносин будь-яке підприємство, в тому числі сільськогосподарське, функціонує з метою отримання прибутку та мінімізації витрат, пов’язаних з його господарською діяльністю, шляхом ефективного використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. За для підтримання чи досягнення запланованого рівня прибутковості підприємство повинно бути конкурентоспроможним, дбати про свою платоспроможність, ліквідність, фінансову стійкість, розробляти нові та вдосконалювати існуючі засоби підвищення та зміцнення фінансової стабільності. Особливо важливою сьогодні є своєчасна та об’єктивна діагностика фі-нансово-майнового стану підприємства і своєчасне прийняття ним необхідних управлінських рішень, яка допоможе не тільки запобігти негативним тенденціям, але й визначити потенційні можливості збільшення прибутку. Проведення діагностики фінансово-майнового стану підприємства допомагає керівництву в розробці стратегії та тактики його розвитку. На основі результатів діагностики приймаються плани і управлінські рішення, здійснюється контроль за господарською діяльністю підприємства, визначаються шляхи підвищення її ефективності, оцінюються результати діяльності окремих структурних підрозділів підприємства та його працівників. Дослідженням питань, пов’язаних із визначенням сутності фінансового-майнового стану підприємства, а також методикою його діагностики присвячені праці вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема О.Я. Базілінської, М.Я. Коробова, Т.Д. Косової, О.О. Томіліна, Г.В. Савицької, А.М. Поддерьогіна, О.М. Терещенка,О.А. Сметанюка, В.О. Подольської, А.П. Редниченка та інших, Д. Савчук, І. О. Тарасенко та ін. У роботах цих авторів представлені різні підходи до діагностики фінансово-майнового стану підприємства та її інструментів.
Діагностика фінансового стану підприємства за матеріалами державного підприємства «Словечанський лісгосп АПК», с. Словечне
(КНТЕУ, 2020) Заєць Валерія
У сучасному світі, за умов існування досконалої конкуренції, технологій, ідей та вільного капіталу кожен громадянин може розвинути власний бізнес. В основному, це здійснюється з очікуванням отримання майбутньої фінансової вигоди, тобто має місце комерційний інтерес. Для успішного досягнення цього плану підприємство має генерувати достатньо прибутку, бути фінансово стійким та незалежним, конкуренто- та кредитоспроможним, стійким до можливих майбутніх непередбачуваних кризових ситуацій. Саме ці складові включає в себе діагностика фінансового стану. Досягнення цілей підприємства можливе лише завдяки вчасному та оперативному здійсненні цього процесу і прийнятті відповідних управлінських рішень. Сучасний нестабільний стан вітчизняної економіки вимагає проводити регулярний аналіз фінансового стану підприємства задля уникнення можливої неплатоспроможності і банкрутства. Саме тому проблема ефективного здійснення фінансової діагностики організації нині актуальна. Теоретичним та практичним засадам щодо розвитку методології діагностики в процесі фінансового менеджменту підприємства приділяли увагу вітчизняні та іноземні вчені, зокрема: Т. Берднікова, А. Вартанов, В. Герасимчук, А. Градов, П. Єгоров, В. Забродський, Н. Кизим, Е. Коротков, Ю. Лисенко, Б. Літвак, О. Олексюк, Н. Родіонова, В. Раппорт, В. Савчук, Р. Сайфулін, З. Соколовська, О. Стоянова, Г. Ситник, Н. Чумаченко, Г. Швиданенко, А. Шеремет та ін. Як складову системи антикризового управління підприємством фінансову діагностику досліджували Е. Альтман, І. Ансофф, В. Арнольд, К. Беєрман, У. Бівер, С. Бір, І. Бланк, Є. Мінаєв, Т. Петерс, В. Пономаренко, Т. Таффлер тощо.
Діагностика фінансової кризи підприємства за матеріалами товариства з обмеженої відповідальністю «Бердичів - зерно», м. Бердичів
(КНТЕУ, 2020) Складанівський Борис
Актуальність теми дослідження. Сучасна економічна дійсність змушує керівників підприємств постійно приймати рішення в умовах невизначеності. В умовах фінансової нестабільності, комерційна діяльність схильна до різних кризових ситуацій, збільшується вірогідність періодичного виникнення кризи підприємства, результатом якої може стати неспроможність і банкрутство. В умовах невизначеного, динамічного та нестабільного зовнішнього середовища при здійсненні господарської діяльності підприємства збільшується вірогідність періодичного виникнення кризи підприємства. Тому, для досягнення стійкої конкурентоспроможності, вирішення питання модернізації виробництва та забезпечення необхідного розміру прибутку потрібно запроваджувати ефективну систему оцінки ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємства. Тобто забезпечити раціональний і економічно обґрунтований підхід до планування своєї діяльності, визначення фінансової і виробничої політики, аналізу оцінки отриманих результатів та пошуку способів їх поліпшення.
Економічна безпека закупівельної діяльності підприємства зa мaтеpiaлaми ТОВ «Рітейл Трейд Закарпаття», м. Мукачево, Закарпатська обл.
(КНТЕУ, 2020) Мінькович Андрій
Актуальність теми дослідження. Ефективність управління закупівельною діяльністю підприємства є визначальною для забезпечення конкурентоспроможності підприємства торгівлі, забезпечення достатнього рівня його економічної безпеки. Широта та повнота асортименту товарів у роздрібній мережі, ступінь задоволення попиту населення, забезпеченість товарами багато в чому залежить від процесу закупівлі. Кожне підприємство торгівлі повинне раціонально організовувати доставку товарів, активно вести пошук постачальників товарів. Забезпеченість підприємств роздрібної торгівлі товарами створює матеріальне підґрунтя для досягнення запланованих обсягів реалізації. Закупівельна діяльність підприємства торгівлі здійснюється на ринку то варних ресурсів шляхом вільного вибору постачальників необхідних товарів т а укладання договорів (угод), щодо поставки товарів на підприємство торгівлі. Забезпечення ефективності закупівельної діяльності підприємстві торгівлі в значній мірі залежить від якості рівня аналітичної роботи, глибини економічного аналізу, обґрунтованос ті його висновків на підприємстві. Дослідженням особливостей здійснення закупівельної діяльності на підприємстві торгівлі займалися такі вітчизняні вчені, як: В.В. Апопій, Л.В. Балабанова, І.О. Бланк, Н.В. Власова, А.М. Виноградська, Б.В. Гринів, А.М. Германчук, Н.О. Голошубова, А.А. Мазаракі, В.С. Марцин, Т.Д. Москвітіна. Серед зарубіжних науковців ця проблематика знайшла відображення в роботах Р. Варлі, Б. А. Вейтца, Г. Джоунза, Р. Джексона, Д. Джобера, М. Леві, Г. Стюарта, У. Стентона, Р. Хісріка.
Економічне обґрунтування проекту розвитку підприємства за матеріалами ДП"Пластмас" ТОВ ТД "Пластмас-Прилуки", м.Прилуки
(КНТЕУ, 2020) Джалілова Юна
Проблеми розвитку підприємств мають особливе значення для економіки України, в якій відбуваються великомасштабні, глибинні процеси подолання управлінських стереотипів розвитку. Основний принцип розвитку підприємства – це перехід з вихідного стану, у якому підприємство перебуває в цей момент, у новий стан через управління розвитком. Без проектів розвитку підприємство не буде розвиватись, втратить свою інвестиційну привабливість. Розвиток необхідний підприємству для підвищення рівня лояльності з боку споживачів, для підвищення своєї частки на ринку та для покращення результатів діяльності. Отже, розвиток займає ключову позицію в процесі управління сучасним підприємством. Це і обумовлює актуальність обраної теми. Під розвитком підприємства треба розуміти певні позитивні явища, що допомагають компанії стабілізувати та/або покращити своє становище. Можна виділити низку факторів, які сприятимуть досягненню цієї мети: підвищення функціональних характеристик і якості продукції, що випускається; поліпшення обслуговування клієнтів; зниження операційних витрат; впровадження інновацій, випуск нової продукції; підвищення трудового потенціалу на підприємстві; поліпшення використання активів. Теоретичні засади розвитку підприємства вивчаються багатьма вітчизняними та зарубіжними дослідниками, як-от О.А. Адаменко [1], Н. І. Бурлака [2-3], Й. Я. Даньків [7], Т.В. Деділова [8], Т. В. Ковеня [16], В. О. Коюда [17], Л.А. Лаврів [21-22], О.О. Маслак [25], О.О. Очередько [32], М.Є. Рогоза [35], Я. Ю. Яковенко [48] та іншими. Ці науковці досліджують розвиток підприємства з різних функціонально-сутнісних підходів, за допомогою різних економічних категорій.
Оптимізація структури капіталу підприємства за матеріалами ПРАТ «ОБОЛОНЬ», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Кузла Яна
В сучасних умовах для вітчизняних підприємств одним з основних завдань в управлінні капіталом є оптимізація структури. Це обумовлено тим, що від збалансованого формування та використання власного та позичкового капіталу залежить ринкова вартість, фінансова стійкість і платоспроможність підприємства. В свою чергу, вибір оптимального співвідношення власних та позикових коштів у структурі капіталу є основою для отримання позитивного фінансового результату та успішного розвитку. На сучасному етапі вітчизняні підприємства змушені постійно шукати оптимальні джерела формування фінансових ресурсів. Це обумовлено тим, що структура капіталу є тим фактором, що чинить безпосередній вплив на рівень фінансової стійкості, платоспроможності , величину доходу, абсолютну величину прибутку і, як наслідок, рентабельність діяльності. Оптимізація структури капіталу є однією з найскладніших процедур у фінансовому менеджменті. Вона виражає таке співвідношення власного і позикового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективний взаємозв’язок між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості і тим самим максимізується ринкова вартість підприємства. Пошуку дієвих підходів до оптимізації структури капіталу присвячені праці таких науковців, як: В. Андрійчук, І. Бланк, В. Бочаров, Р. Брейлі , Ю. Брігхем, М. Білик, Ю. Воробйов, Л. Катан., В. Ковальов, С. Майєрс, Т. Майорова, Е. Нікбахт, С. Росс, Г. Савицька, А. Ситник, О.Терещенко. В їх працях акцентується увага на методах встановлення найефективніших пропорцій між дохідністю та фінансовою стійкістю, способах впливу на фінансовий леверидж та коефіцієнт рентабельності власного капіталу. Разом з тим, окремі питання застосування сучасних методів оптимізації структури капіталу та визначення оптимальної потреби у власних та позикових фінансових ресурсах потребують розвитку з урахуванням специфіки функціонування підприємств різних видів економічної діяльнос ті.
Оптимізація структури капіталу підприємства за матеріалами ТОВ «Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Соколов Владислав
Актуальність теми. В сучасних умовах розвитку економіки Україна необхідною умовою ефективного «здорового» функціонування підприємства та забезпечення його подальшого розвитку є достатній обсяг та оптимальна структура капіталу підприємства. Через це багато компаній переглядають основні концепції та визначають найкращі напрямки ефективного управління фінансовою діяльністю підприємства. Оптимізація структури капіталу є одним із найбільш важливих і складних завдань для менеджменту підприємства, що в подальшому може впливати на фінансово-стратегічні цілі підприємства. Найбільш оптимальний вибір структури капіталу безпосередньо впливає на його вартість та ступінь фінансових ризиків для підприємства. Практика свідчить, що ніщо так не впливає на стійкість та стабільний розвиток підприємства як визначення оптимального співвідношення між його власним та позиковим капіталом . Крім того, не існує єдиного показника оптимальності структури капіталу для підприємств тому, що кожне з них є унікальним та залежить від індивідуал ьних особливостей підприємств: економічного виду діяльності, організаційно-правових форм, кон’юнктури ринку, стадії життєвого циклу та ін. Теоретико-методологічним основам оптимізації структури капіталу присвятили свої роботи такі відомі науковці, як І.О. Бланк, Н.В. Бичкова, Ю. Бригхем, Дж. К. Ван Хорн, С.М. Клименко, М. Міллер, Є.В. Мних, Е. Хелферта, У. Шарпа, Ф. Модільяні та багато інших.
Оцінка ефективності фінансово-господарської діляьності підприємства за матеріалами товариства з обмеженої відповідальністю "МВ Стеллар", м.Тернопіль
(КНТЕУ, 2020) Дорогий Петро
Актуальність теми дослідження. В умовах ринкової економіки для досягнення стійкої конкурентоспроможності, вирішення питання модернізації виробництва та забезпечення необхідного розміру прибутку потрібно запроваджувати ефективну систему оцінки ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємства. Тобто забезпечити раціональний і економічно обґрунтований підхід до планування своєї діяльності, визначення фінансової і виробничої політики, аналізу оцінки отриманих результатів та пошуку способів їх поліпшення. Для формування механізму якісного та ефективного управління ресурсами підприємства, необхідно дотримуватися принципів системності та комплексності, що стає особливо актуальним є у зв’язку із економічною та політичною нестабільністю у світі, глобалізацією бізнесу, збільшенням підприємницьких ризиків та жорсткістю конкуренції. Зважаючи на те, що в умовах ринкової економіки основний принцип діяльності підприємства полягає у прагненні максимізувати прибуток, тому отримання значної суми прибутку дає підприємству можливість постійного розвитку та вдосконалення, а отже, забезпечує конкурентними перевагами на ринку та стабільність функціонування; прибуток є основним джерелом приросту власного капіталу, а також рушійною силою і джерелом відновлення виробничих фондів і продукції, що випускається.
Оцінка рівня фінансової безпеки підприємства за матеріалами ПрАТ "Комбінат "Тепличний ",смт.Калинівка, Броварського р-ну Київської обл.
(КНТЕУ, 2020) Оксемчук Оксана
Актуальність теми. Саме зараз, в період кризового стану, суб’єкти господа-рювання все більше піддаються впливу великої кількості загроз. Усі вони здатні зруйнувати стабільність функціонування підприємства, а отже і порушити еконо-мічну безпеку. Саме фінансова складова економічної безпеки є головною, вона є «двигуном» будь-якої економічної системи та визначає фінансово-економічний стан, платоспроможність, фінансову стійкість підприємства. Тому все більше нау-ковців та підприємств, що мають труднощі в управлінні , зацікавлені в оцінці фі-нансової безпеки . Адже достовірна оцінка фінансової безпеки підприємства сприяє ефективному управлінню та попередженню можливих зовнішніх та внутрішніх за-гроз.
Оцінка фінансового потенціалу підприємства за матеріалами Товариства з додатковою відповідальністю «Золотоніський маслоробний комбінат», Черкаська обл., м. Золотоноша
(КНТЕУ, 2020) Яценко Аліна
Актуальність теми дослідження обумовлена великим діапазоном важливих питань щодо формування та ефективного використання фінансового потенціалу, вирішення яких слугуватиме пришвидшенню економічного зростання кожного підприємства. В умовах сучасного розвитку економіки важливого значення надається оцінці фінансового потенціалу підприємства, який дозволяє своєчасно виявити внутрішні можливості та приховані резерви на підприємстві з метою підвищення ефективності його діяльності. Однак, зараз існує безліч методик здійснення оцінки. Більшість науковців надають оцінку фінансовому потенціалу через інструменти фінансового аналізу, застосовуючи при цьому фінансові коефіцієнти ліквідності, рентабельності, платоспроможності та фінансової незалежності. Проблема оцінки фінансового потенціалу підприємства наразі є досить актуальною. Дослідженню даного питання присвячено велику кількість праць вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, необхідно виділити публікації таких вчених: Бланк І.О., Блакита Г.В., Давиденко Н.М., Герасимчук В.Г., Краснокутська Н.С., Андрійчук В.Г., Чупіс А.В., Шовкун І., Брігхем Е.Ф., Сідел Дж. Г., Ситник Г.В., Стецюк П.А., Кірейцев Г.Г. та інші. Метою написання випускної кваліфікаційної роботи є дослідження теоретичних та методичних положень щодо оцінки фінансового потенціалу підприємства та надання практичних рекомендацій по напрямках підвищення фінансового потенціалу ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат». Відповідно до мети поставлено наступні завдання: - розкрити теоретичні засади щодо сутності та змісту поняття «фінансовий потенціал» та «оцінка фінансового потенціалу»; - здійснити аналіз показників фінансово – господарської діяльності підприємства ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат»; - визначити елементну структуру та динаміку джерел формування фінансового потенціалу підприємства ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат»; - оцінити показники фінансового потенціалу ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат»; - визначити напрями зростання фінансового потенціалу підприємства ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат»; - здійснити розрахунок прогнозних показників фінансового потенціалу підприємства ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат»
ОЦІНОВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ ПІДПРИЄМСТВА за матеріалами ТОВ «ГРАНАТ», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Вишневська Юля
Актуальність теми дослідження. Управління ризиками як окремий вид діяльності набуло поширення лише зі стрімким розвитком науково-технічного прогресу. Саме після промислової революції людство почало стрімко розвиватись технічно, все ускладнюючи систему взаємовідносин в усіх сферах та додаючи все нових і нових проблем у ці відносини. Економіка стала не просто наукою про ведення господарства, а одним з важелів, що кардинально впливає на світовий баланс, однією з найважливіших сфер діяльності людини. Економічні ризики в наш час впливають на життя цілих країн, підприємств та кожного окремого громадянина. Звісно, в таких умовах системам управління економічними ризиками відведено достатньо багато уваги та зусиль, а самі системи управління ризиками кожна держава та кожне окреме підприємство намагаються побудувати максимально ефективно, тобто так, щоб мінімізувати непередбачені втрати та їх імовірності. Сучасні умови ведення господарської діяльності повязанні з невизначеністю, та зростанням загроз зовнішнього середовища, що у свою чергу збільшує вплив ризиків на діяльність підприємств. Особливо чутливими до економічних ризиків є малі та середні підприємства. В сучасних умовах вони намагаються побудувати таку систему управління ризиками, щоб максимально скоротити імовірність настання подій, які ставили б під загрозу існування таких підприємств. В загальному випадку система управління ризиками не є окремою від системи управління підприємством в цілому. Вона органічно вплітається в цю систему, працює увесь час роботи підприємства і є невід’ємною від загальної системи управління підприємством
Оцінювання ринкової вартості підприємства за матеріалами ТОВ «ЮНІТ-Л», м.Київ
(КНТЕУ, 2020) Чухно Анастасія
Актуальність теми. Розвиток ринкової економіки в Україні вимагає вирішення сучасних економічних завдань, серед яких важливе місце займають завдання управління підприємством, оцінювання й зростання й ого ринкової вартості. У міру розвитку ринкової економіки, появи нових власників й інвесторів, необхідність у визначенні ринкової вартості підприємства стає особливо актуальною, оскільки це сприяє підготовці підприємства до конкурентної боротьби на ринку, надає інформацію для реального оцінювання його потенційних можливостей. Оцінювання дозволяє визначити сценарні варіанти розвитку виробничо-господарської діяльності й вибрати той з них, що забезпечить компанії максимальну ефективність. Нарощення вартості підприємства є цільовою функцією підприємства і забезпечує зростання добробуту власників підприємства. Зважаючи на комплексний характер показника вартості, забезпечення його зростання стимулює менеджмент підприємства формувати ефективні управлінські рішення, персонал працювати ефективно, шукати баланс між інтересами різних стейкголдерів. Тому оцінювання вартості є важливою складовою вартісно-орієнтованого управління підприємством. Питаннями управління вартістю підприємств і окремі його аспекти розглядали автори Бланк І.О, А.Н. Алимов, В.В. Вітлінський, Д.Л. Волков, В.В. Галасюк, А.Г. Грязнова, М.А. Ескіндаров, М.М. Іванов, К.Ф. Ковальчук, О.Г. Мендрул, Т.В. Момот, М.А. Федотова, А.А. Чухно та і ін. Серед зарубіжних досліджень необхідно відзначити наукові праці Т. Коупленда, Д. Мартіна, М. Міллера, Ф. Модільяні , Дж. Мурріна, Ш. Пратта, Д. Росса, К. Уілсона, Дж. Фішмена, В. Шарпа. Теоретичні основи оцінювання вартості підприємства, методологічні засади вартісно-орієнтованого управління активно досліджуються вітчизняними та західними науковцями близько 50-ти років. Глибинний аналіз концептуальних методів оцінювання вартості підприємства ми можемо знайти у працях К.Уолша, А.Дамодерана, М.Міллера, Ф.Модільяні. Вони показують, як за допомогою ефективних розрахунків, концептуальних особливостей кожного методу можна оцінювати вартість підприємства. Розглядаючи вітчизняних науковців варто звернутися до робіт I.О. Бланка, С.А. Мордошова, П.В. Круша, А.Г. Грязнової, А.П. Ларченко, І.П. Мойсеєнко, М.О. Федотової та інших.
Планування обсягу та складу доходів підприємства зa мaтеpiaлaми ПрАТ «УХЛ-МАШ», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Пасова Наталія
Актуальність теми. Характерною рисою ринкової економіки є динамічні структурні зміни, які належать до всіх аспектів діяльності підприємства, у тому числі процесу планування його доходів. Планування – це, в першу чергу, процес, який застосовують для визначення основних цілей підприємства на певну перспективу, процес, який передбачає обрання найбільш оптимального шляху досягнення мети та найбільш раціонального ресурсного забезпечення. Доходи є узагальнюючим показником роботи підприємства, що виражає результати його виробничої, фінансової та інвестиційної діяльності. Від отримання доходів в кінцевому підсумку залежить можливість функціонування підприємства, його конкурентоспроможність та фінансовий стан. Розмір отриманих доходів визначає економічну стратегію підприємства. Враховуючи значення доходу, вся діяльність повинна підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Саме тому важливе значення для забезпечення умов невпинного зростання доходів має якість його планування. Розкриття особливостей планування обсягу та складу доходів на підприємствах знайшло відображення у працях таких зарубіжних та вітчизняних вчених, як А.Мазаракі, А. Бірмана, Х. Віссема, Г. Міцберга, І. Бланка, Н. Ушакової, Г.Я. Кіпермана, Г. Мінцберга, Д.С. Молякова, А.Н. Соломатіна, Л.О. Лігоненко та інших. Загалом, необхідно зазначити, що дана проблема ще не достатньо досліджена в сучасній вітчизняній та зарубіжній економічній літературі через різні умови господарювання підприємств. Тому подальше дослідження питання є досить актуальним завданням як для економічної теорії, так і для господарської практики.
Політика формування та розподілу прибутку підприємства за матеріалами ПрАТ "Лантманнен Акса"
(КНТЕУ, 2020) Яворська Катерина
Актуальність теми дослідження. Одним з основних показників фінансового результату діяльності підприємства є прибуток. Він є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів. Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. Процес формування прибутку перебуває під впливом об’єктивних процесів, що відбуваються у суспільстві, у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу. Отримання прибутку – неодмінна умова і мета підприємництва будь-якої господарської структури. Основною метою управління прибутком підприємства є забезпечення зростання його суми і рівня, а також ефективність розподілу за напрямками економічного розвитку. Згідно з визначеною метою об'єктом управління виступають як формування прибутку підприємства, так і його розподіл Прибуток – це мета фінансово-господарської діяльності підприємства, кінцевий результат грошово-кредитної, маркетингової, інвестиційної та промислово-виробничої політики. Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валового доходу, який за індивідуалістичною системою розподілу поділявся на три категорії: доходи від капіталу, землі та доходи від праці. Вважалося, що кожен із видів доходів є обов'язковою винагородою для одержувача за надані ним послуги у народному господарстві. Перші спроби визначення категорії «прибуток» та його першоджерела проводились вченими у XVI-XVII ст.. З розвитком економічної теорії це поняття змінювалось та ускладнювалось. В історії економічної думки першими, хто спробував дати визначення прибутку, були Томас Манн і Жан Батист Кольбер. Вони визначали прибуток, як різницю між ціною продажу товару та його купівлею. Далі трактування цієї категорії змінювалось з появою різних економічних шкіл. Так, представник класичної школи Адам Сміт вважав прибуток породженням капіталу. Девід Рікардо описував його як різницю між ціною та витратами, а Карл Маркс називав прибуток незаробленим доходом капіталіста, джерелом якого є додана вартість. На формування абсолютної суми чистого прибутку підприємства впливають результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності, сфера діяльності, галузь господарства, установлені законодавством умови обліку фінансових результатів, а також податкова політика держави.
Прогнозування конкурентоспроможності підприємства за матеріалами ТОВ «Санаторій «Шахтар», м. Трускавець, Львівська обл.
(КНТЕУ, 2020) Савчин Яна
Актуальність теми. Конкурентоспроможність підприємства виступає його узагальнюючою характеристикою щодо здатності успішного функціонування у ринковому середовищі. В сучасних умовах економічні аспекти управління конкурентоспроможністю передбачають використання досить широкого методичного інструментарію, до складу якого також відноситься прогнозування. Прогнозування конкурентоспроможності підприємства є дуже важливим процесом в системі його фінансового-економічного управління. Від достовірності та вчасності прогнозування окремих параметрів конкурентного статусу залежить об’єктивність планів розвитку підприємства, що є передумовою для реалізації перспектив підвищення результатів фінансово-господарської діяльності. Теоретико-методологічні та практичні аспекти оцінки конкурентоспроможності підприємства досліджувались у працях таких науковців як: Архіпова О.В. [2], Костецька Н.І. [26], Косянчук Т.Ф. [27], Петровська І.П. [35], Поліщук І.І. [38], Гончар В. В. [10], Демчук Н.І. [13], Різник Н.М., Бачинська О.М. [44], Ткаченко І.С., Проскурович О.В. [47], Урба С.І., Коковська С.І. [48], Діденко Є.О. [14] тощо. Однак, подальшого вивчення потребують питання, які стосуються прогнозування конкурентоспроможності підприємств в сучасних економічних умовах.
Система та методи фінансового планування на підприємстві за матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю "Стела Електронік"м.Київ
(КНТЕУ, 2020) Брунько Катерина
В сучасних економічних умовах фінансове планування на підприємстві має велику кількість підходів та методів для використання, тому основною проблемою на підприємствах є саме вибір правильного методу планування. За умов існування різних підходів фінансового планування актуалізуються питання обґрунтування вибору тієї чи іншої моделі, встановлення рівня ефективності використання конкретної методики визначення планових показників фінансово-господарської діяльності підприємства. Науковцями в сучасних економічних умовах не розроблено систематичного та цілісного підходу до фінансового планування, який би міг більш чітко охарактеризувати зміст, необхідність та послідовність процесу складання фінансових планів. Це дало б змогу підвищити результативність роботи суб’єктів господарювання у довгостроковій перспективі. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Фінансове планування на підприємстві досліджували як зарубіжні, так і вітчизняні науковці, такі як Бланк І.О., Ситник Г.В., Бурик А.Ф., Володькіна М.В., Доберчак Н.І., Костецька Н.І., Міценко Н.Г., Груба Г.І., Плакида В.Т., Милькін І.В., Поддєрьогін А.М., Сословський В.Г., Яркіна Н.М. та ін. Однак, деякі питання щодо можливості використання різних методів фінансового планування залишаються нині малодослідженими та потребують подальшого розкриття. Мета роботи. На основі визначених теоретичних засад поточного фінансового планування на підприємстві, аналізу стану його здійсненя, розробити пропозиції щодо вдосконалення методів фінансового планування. В роботі поставлено наступні завдання: - розкрити теоретичні засади змісту фінансового планування на підприємстві; - проаналізувати стан фінансового планування ТОВ "Стелла Електронік"; - проаналізувати інформаційні моделі фінансового планування ТОВ «Стелла Електронік»; - оцінити якість фінансового планування ТОВ «Стелла Електронік»; - обгрунтувати організаційне забезпечення фінансового планування ТОВ «Стелла Електронік»; - розробити показники фінансової діяльності ТОВ «Стелла Електронік» на плановий період.
Упpaвлiння пpибутковicтю діяльності пiдпpиємcтвa зa мaтеpiaлaми Пpивaтного aкцiонеpного товapиcтвa «Оболонь», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Туз Юля
Aктуaльнicть теми. Оcнову економiчного pозвитку пiдпpиємcтвa в cучacних pинкових умовaх гоcподapювaння cтaновить пpибуток, який являє cобою гpошовий виpaз оcновної чacтини гpошових нaдходжень, якi cтвоpюють пiдпpиємcтвa piзних фоpм влacноcтi. Як економiчнa кaтегоpiя вiн хapaктеpизує фiнaнcовий pезультaт пiдпpиємницької дiяльноcтi. Пpибуток є покaзником, який нaйбiльш повно вiдобpaжaє ефективнicть виpобництвa, об’єм i кiлькicть виготовленої пpодукцiї, cтaн пpодуктивноcтi пpaцi, piвень cобiвapтоcтi. Aдже пiдпpиємcтвa, отpимaвши caмоcтiйнicть i незaлежнicть, cтaли caмi виpiшувaти, якi цiлi i в яких pозмipaх викоpиcтовувaти пpибуток, який зaлишaєтьcя пicля cплaти подaткiв до бюджету i iнших обов’язкових плaтежiв i вiдpaхувaнь. Cьогоднi пеpед пiдпpиємcтвaми cтоїть ключове зaвдaння, яке полягaє в можливоcтi упpaвляти, функцiонувaти тa мaти позитивнi pезультaти дiяльноcтi в cклaдних умовaх: полiтичнa неcтaбiльнicть, економiчнa кpизa нa фонi вcеcвiтньої пaндемiї, конкуpенцiя нa pинкaх збуту, знaчний pизик втpaти пpибутку. Однaк, неефективнicть викоpиcтaння фiнaнcових pеcуpciв пpизводить до низької плaтоcпpоможноcтi пiдпpиємcтв i, як нacлiдок, до можливих пеpебоїв у поcтaчaннi, виpобництвi тa pеaлiзaцiї пpодукцiї, до невиконaння плaну пpибутку, зниження pентaбельноcтi пiдпpиємcтвa, до зaгpоз економiчної caнкцiї. Вiдповiдно доцiльним є доcлiдження питaння упpaвлiння пpоцеcом фоpмувaння пpибутку, яке здaтне зaбезпечити доcтaтнiй piвень мaтеpiaльно-технiчного зaбезпечення виpобничого пpоцеcу, пiдвищити якicть пpодукцiї зa paхунок зaлучення кaпiтaловклaдень в технологiчне оновлення виpобництвa тa введення iнновaцiй, pозшиpити обcяги дiяльноcтi, a тaкож cпpиятиме поcиленню конкуpентної позицiї нa pинку. Доcлiдженням теоpетичних i пpaктичних зacaд пpоцеcу упpaвлiння пpибутковicтю в економiцi зaймaлоcь шиpоке коло як зapубiжних, тaк i вiтчизняних вчених-економicтiв. Вaгомий внеcок у теоpiю тa пpaктику aнaлiзу пpибутковоcтi зpобили тaкi вченi, A. Cмiт, Д. Piкapдо, К. Мapкc, Й. Шумпетеp, П. Caмуельcонa, Е. Чембеpлен, I. A. Блaнкa, В. I. Блонcькa, A. М. Геpacимович, У. Я. Гpуздевич, О. М. Тpидiдa, C. C. Cтецюк, A. В. Чеpеп, М. Ф. Огiйчукa, О. В. Олiйник, О. О. Юшкевич тa iн. Внесок вчених у вирішення проблемних питань підвищення прибутковості підприємств є досить вагомим, проте насьогодні існує необхідність пошуку більш ефективних підходів та методів управління прибутком, що пов’язано зі зростанням ризиків, які виникають в кризових умовах.
Управлння платоспроможністю підприємства за матеріалами ДП "Словечанський лісгосп АПК", с.Словечне
(КНТЕУ, 2020) Макарчук Катерина
Актуальність теми. Досягнення належного рівня платоспроможності є першочерговим завданням для лісових господарств, що здійснюють свою діяльність на основі самофінансування та комерційного розрахунку. Досягнення позитивних результатів здійснюється шляхом статистичного аналізу та оцінки рівня платоспроможності лісових господарств за допомогою системи взаємопов’язаних показників. Основною метою антикризового фінансового керування є пошук таких способів та методів, які забезпечать швидке поновлення платоспроможності й відновлення достатнього рівня фінансової стабільності підприємства для запобігання його банкрутству. В теоретичному плані дані проблеми безпеки залишаються мало дослідженими. Ступінь дослідження проблеми. Проблеми оцінки платоспроможності підприємств розглядалися в наукових працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Теоретико-методичною основою аналізу платоспроможності підприємства є роботи Ковальова В.В., Шеремета А.Д., Бланка І.О., Чернилевського Л.М., Хоменка Т.Ю., Ситник Г.В., Іонової А.Ф., Балабанова І.Т. та ін. Дослідженням сутності платоспроможності підприємства, аналізом методичних підходів до їх оцінки займалися Власова Ю.Ю., Біла О.Г, Носова Є.А., Вовк В., Поляк Г.Б., Селезньова Н.Н., Дорошенко А.П.. Незважаючи на досить ґрунтовне опрацювання питань щодо вказаних проблем, потреба подальшого проведення наукових досліджень в цій сфері є актуальною для забезпечення об’єктивності та достовірності результатів аналізу, прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Управління активами підприємства за матеріалами ДП «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Дудаш Дар'я
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що управління активами підприємства є важливою складовою частиною загальної системи управління його діяльністю. Енергетична галузь України є гарантом економічної стабільності та сталого розвитку держави, а ДП «НАЕК «Енергоатом» - ключовим елементом вітчизняної енергогенерації. Ефективне використання активів підприємства є найважливішим аспектом його фінансової стабільності, передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому. Ефективні форми управлін ня активами дозволяють підприємству залишатись рентабельним та збільшувати свій прибуток. Проблема оцінки ефективності управління активами підприємства є достатньо дослідженою в економічній літературі. Питання формування та використання активів підприємства досліджували зарубіжні вчені такі як: Ф. Котлер, М. Портер, А. Сміт, А. Томпсон, Й. Шумпетер, а також і вітчизняні – Бланк І. А., Качура А. Є., Кірсанова Т.О., Момот Т. В., Поддєрьогін А. М., Щаділова С. Н., Швидаренко М. В. та інші. Разом з тим, існує ряд теоретичних і практичних проблем, які все ще залишаються невирішеними. До них слід віднести проблеми обліку і структурування активів, ефективності їх використання, вдосконалення контролю, системи обліку активів, нейтралізації впливу кризових явищ на їх формування. У ринкових умовах господарювання особливої актуальності набуває об’єктивна оцінка управління активами підприємства, а, отже і дослідження методик проведення аналізу та розроблення шляхів його покращення. Основною метою управління активами підприємства є оптимізація їх складу, процес вибору найкращих видів їх форм організації на підприємстві з урахуванням умов і специфіки здійснення його господарської діяльності.
УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ АКТИВАМИ ПІДПРИЄМ СТВА за матеріалами ТОВ «МКН-ГРУПП», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Грамович Олеся
Актуальність теми дослідження. Незалежність українських підприємств при прийнятті управлінських рішень передбачає створення інформаційної системи, яка надає спеціалістам надійну та своєчасну інформацію про стан та рух активів, у тому числі готівкових. Негативні фактори, характерні для переходу стадії реформування вітчизняної економіки, недоліків змісту фінансової звітності, недосконалості системи внутрішнього контролю мобілізації та розподілу коштів призвели до зниження платоспроможності більшості підприємств. Одним із шляхів подолання фінансової кризи є формування достатньої кількості ліквідних активів для покриття інвестиційних потреб підприємства та підтримання належного рівня його платоспроможності.
Управління грошовими потоками підприємства за матеріалами ТОВ «Гранат», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Бабич Олексій
Актуальність теми. Перехід до нових форм господарювання зумовив гостру необхідність розробки адаптованих до сучасної практики механізмів управління фінансово-господарською діяльністю підприємств, серед яких, на особливу увагу, заслуговує управління грошовими потоками. Зарубіжна практика фінансового менеджменту все ширше використовує динамічний підхід, який дозволяє відслідковувати тенденції та закономірності в розвитку аналізованих показників, у питаннях врегулювання діяльності суб’єктів господарювання. Потокові показники характеризують стан об’єкта дослідження не в конкретний момент часу, а за певний інтервал, що дає можливість враховувати всі зміни у фінансово-господарській діяльності підприємства і давати більш точну оцінку його перспектив. Зміна умов господарювання та членство в СОТ посилили протиріччя у формуванні ринкового механізму, а вплив світової фінансової кризи зумовив зниження ефективності виробництва, погіршення платоспроможності та спричинив серйозні проблеми у формуванні грошових ресурсів підприємств. Значення грошових відносин в економічній системі і діяльності різних суб’єктів господарювання досліджували такі відомі економісти, як Дж. Кейнс, К.Маркс, Д. Ріккардо, А. Сміт, М. Туган-Барановський, та ін. Важливішими в теорії розвитку грошових потоків видаються розробки зарубіжних авторів: Ю. Брігхема, Р. Брейлі, Дж. Ван Хорна, А. Горбунова, А. Кінга, Б. Коласа, Л. Павлової, Т. Рубінштейна, Ю. Ямпольського та ін. Аналіз вітчизняних літературних джерел показав, що в них також значна увага приділяється концептуальним засадам сутності та класифікації грошових потоків. Цим проблемам присвятили свої роботи українські вчені – І.Бланк, О.Василик, А.Дзюблюк, С.Климчук, В. Опарін, А. Поддєрьогін, А.Терещенко, І. Тивончук та ін.
Управління доходами підприємства за матеріалами ТОВ «КОЗАЦЬКА ДОЛИНА 2006», с. Вихрівка, Дунаєвецький р-н., Хмельницька обл.
(КНТЕУ, 2020) Івшина Катерина
Актуальність теми. Отримання позитивного фінансового результату – це мета функціонування будь-якого суб’єкта господарювання. Проведення аналізу господарської діяльності, зокрема структури та обсягу доходів підприємства, дозволяє врахувати загальні закономірності та тенденції розвитку економіки, а також своєчасно виявити тенденції змін і можливості підвищення ефективності діяльності підприємства. Різноманітні напрями фінансово-господарської діяльності підприємств пов’язані з раціональним формуванням і перерозподілом фінансових ресурсів з метою досягнення певних фінансових результатів. Вагоме місце при цьому відводиться системі управління доходами підприємства. Ефективне управління доходами підприємства дозволяє вчасно реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, впроваджуючи зміни щодо структури доходів підприємства за видами діяльності. Здійснюючи ефективне управління доходами, керівник підприємства прямопропорційно визначає і результат діяльності підприємства. Чим ефективніше компанія управляє доходами, тим кращі результати будуть отримані нею в майбутньому. Все це обумовлює необхідність вивчення теоретичних та практичних аспектів управління доходами сучасного підприємства У сучасній економічній літературі управлінню доходами підприємств, на жаль, приділяється доволі мало уваги. Хоча варто зазначити, що всі основні функції управління та управлінського обліку в цілому повністю релевантні системі обліку доходів, контролю за їх формуванням та до управління ними. Діяльність сільськогосподарських підприємств спрямована на досягнення певних стратегічних і тактичних цілей, які, як правило, передбачають покращення фінансово-економічних результатів, зокрема збільшення загальної маси прибутку. Успішне функціонування підприємства в поточному періоді є основою його розвитку в майбутньому. Чистий дохід від реалізації продукції підприємства є джерелом власних фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення фінансово-господарської діяльності. Їх нестача спричиняє виникнення боргів, що у кінцевому підсумку може призвести до фінансової кризи та банкрутства. Чинниками, що впливають на фінансові результати у різних організаційно-правових формах господарювання (зокрема, в сільськогосподарських підприємствах), можуть бути: існуючий їх порядок формування та використання, зміни обсягів виробництва в аграрній сфері, ефективність фінансового менеджменту господарств тощо. Тому дана тема набуває особливої актуальності в діяльності аграрного підприємства. Пошук нових можливостей збільшення доходів сільськогосподарських підприємств – необхідна умова їх виживання в реаліях ринкової економіки, в умовах подальшої інтеграції України у світову економічну систему. Питаннями управління доходами підприємств займалися вітчизняні вчені-економісти О. Біла, Ф. Бутинець, В. Блонська, І. Єпіфанова, В. Лойко, Т. Мельник, С. Мочерний, А. Панчук, О. Тридіді, Т. Ткаченко, Н. Шмиголь.
Управління конкурентоспроможністю підприємства за матеріалами ПрАТ "Оболонь", м.Київ
(КНТЕУ, 2020) Чернігівський Іван
Актуальність дослідження замовлена тим,що сучасна економка виначає конкттні вимоги до підвищення рівня конкурентоспроможності організацій :необхідне оперптивне реагування на зміну господарської ситуації з метою підтримки стійкого фінансового стану і постійного вдосконалення організації діяльності відповідно до зміни кон'юктури ринку. При цьому багатоаспектним є значення показників конкурентоспроможності компаній. А також, підвищення рівня міжнародної конкуренції, глобалізація сівтового ринку, невідповідний стан науково-технічного забезпечення вітчизняного виробництва вносять проблеми управління конкурентоспроможністю на перший план. Вирішення цього завдання, як пріоритетної управлінської проблеми дозволить українським підприємствам знайти відповідне місце у світовій економіці.
Управління оборотним капіталом підприємства за матеріалами ПрАТ «Дитячий світ Київ», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Геблер Олександр
Актуальність теми дослідження. Прискорення оборотності оборотного капіталу – одне з ключових завдань підприємств у сучасних умовах здійснення економічної діяльності. Основними шляхами щодо ефективності використання оборотного капіталу є: впровадження економічно обґрунтованих норм запасів; розширення складської системи мат еріально-технічного забезпечення, комплексна автоматизація операційного процесу, впровадження інновацій та прогресивних технології, збільшення питомої ваги продукції, що користується попитом, а також безперервний процес управління дебіторською заборгованість за товари роботи та послуги. Наслідки порушення операційного циклу на підприємствах спричинен і COVID 19, спонукають їх оцінювати ризик постачальників, створювати внутрішні групи реагування з метою забезпечення обміну інформацією з ключовими учасниками операційної діяльності, інформування партнерів про зміни у ланцюгах постачання, постійно оцінювати зміни в попиті на продукцію, що сприятиме оптимізації формування структури оборотних активів, налагоджувати процес управління оборотним капіталом з метою збереження платоспроможності та ліквідності оборотних активів підприємства, що є вкрай актуальним в сучасних умовах господарювання. Питання сутності оборотного капіталу було неодноразово та всебічно розглянуто багатьма вітчизняними вченими, зокрема: І.О. Блан ком, А.А. Мазаракі, А.М. Поддєрьогіним, В.В. Ковальовим, М.Д. Білик, Л.Д. Буряком, Н.Л. Марусяк, М.Н. Крейніною, Ю.А. Арутюновим, Т.В. Дробошевською, Л.М. Фільштейном, тощо, а також зарубіжними : Джейм К. Ван Хорн, Бригхем Є.Ф.,Ченг Ф. Лі, Фіннерті Дж. І., Холт Р.Н., Джон М. Вахович та
Управління оборотним капіталом підприємства за матеріалами ПрАТ «Дитячий світ Київ», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Геблер Олександр
Актуальність теми дослідження. Прискорення оборотності оборотного капіталу – одне з ключових завдань підприємств у сучасних умовах здійснення економічної діяльності. Основними шляхами щодо ефективності використання оборотного капіталу є: впровадження економічно обґрунтованих норм запасів; розширення складської системи мат еріально-технічного забезпечення, комплексна автоматизація операційного процесу, впровадження інновацій та прогресивних технології, збільшення питомої ваги продукції, що користується попитом, а також безперервний процес управління дебіторською заборгованість за товари роботи та послуги. Наслідки порушення операційного циклу на підприємствах спричинен і COVID 19, спонукають їх оцінювати ризик постачальників, створювати внутрішні групи реагування з метою забезпечення обміну інформацією з ключовими учасниками операційної діяльності, інформування партнерів про зміни у ланцюгах постачання, постійно оцінювати зміни в попиті на продукцію, що сприятиме оптимізації формування структури оборотних активів, налагоджувати процес управління оборотним капіталом з метою збереження платоспроможності та ліквідності оборотних активів підприємства, що є вкрай актуальним в сучасних умовах господарювання. Питання сутності оборотного капіталу було неодноразово та всебічно розглянуто багатьма вітчизняними вченими, зокрема: І.О. Блан ком, А.А. Мазаракі, А.М. Поддєрьогіним, В.В. Ковальовим, М.Д. Білик, Л.Д. Буряком, Н.Л. Марусяк, М.Н. Крейніною, Ю.А. Арутюновим, Т.В. Дробошевською, Л.М. Фільштейном, тощо, а також зарубіжними : Джейм К. Ван Хорн, Бригхем Є.Ф.,Ченг Ф. Лі, Фіннерті Дж. І., Холт Р.Н., Джон М. Вахович та ін.
Управління оборотними активами підприємства за матеріалами ПрАТ «Дитячий Світ Київ», м. Київ
(КНТЕУ, 2020) Кириченко Максмим
Актуальність теми. На сучасному етапі для будь-якого підприємства досить гострою є проблема управління оборотними активами, яка вимагає від науковців і практиків вирішення наявних теоретичних і практичних питань у цій сфері та розробки нових прогресивних форм управління оборотними активами суб’єкта підприємницької діяльності, що дозволили б оптимізувати цей процес. Метою таких розробок має стати забезпечення стійкого фінансового стану підприємства та досягнення високого рівня його кредитоспроможності та інвестиційної привабливості. На процес управління оборотними активами суб’єкта господарювання безумовно чинить вплив велика кількість макроекономічних і галузевих факторів. Оборотні активи досить чутливо реагують на зміни, що відбуваються в економіці та супроводжуються підйомами та спадами, інфляційними та кризовими явищами, тому важливим для будь-якого підприємства є розробка напрямів зменшення негативного впливу та попередження можливих негативних наслідків. Питанням теоретичних і прикладних основ управління оборотними активами підприємства приділено увагу в працях вітчизняних і зарубіжних науковців, таких як: І. А. Бланк, О. С. Бондаренко, Ф. Ф. Бутинець, Т. А. Демченко, Н. В. Ізмайлова, Н. Ю. Канцедал, І. М. Клімович, О. П. Колумбет, М. М. Нашкерська, Л. С. Омельченко, В. М. Панасюк, С. В. Рилєєв, О. В. Слободянюк, В. М. Стратійчук С. М. Юрій та ін. Проте, на жаль, і на сьогодні є низка питань, пов’язаних з управлінням оборотними активами, які є недостатньо розглянутими в науковій літературі. Зокрема, потребують додаткового вивчення питання оцінки ефективності використання підприємствами власних оборотних активів і розробки додаткових заходів щодо зменшення негативного впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на систему управління ними; досить поверхово окреслені особливості управління оборотними активами організації залежно від її профілю та напряму діяльності. Через це обраний напрям досліджень актуальний і має наукову та практичну значущість.
Управління поточною дебіторською заборгованістю підприємства за матеріалами ТОВ «Співдружність», м. Бахмут
(КНТЕУ, 2020) Архіпов Ігор
Aктуaльнiсть теми.Суб’єкти підприємництва в процесі фінансово -господарської діяльності вступають між собою в певні економічні взаємовідносини, в результаті яких відбуваються господарські операції. Наслідками цих операцій є виникнення різних зобов’язань. Значну частину цих зобов’язань складає поточна дебіторська заборгованість. При здійсненні розрахунків багато організацій стикаються з наявністю дебіторської заборгованості, яка характеризується в першу чергу появою тимчасового розриву в фінансово-товарних відносинах. Іншими словами, в деяких випадках спочатку відбувається перехід прав власності на товар і тільки потім – його сплату. При цьому важливо розуміти, що кошти, включені в дебіторську заборгованість, фактично не беруть участ і в виробничому обороті, а лише існують в балансовому вигляді, що, звичайно, не є позитивним моментом для господарюючого суб'єкта. Надмірний ріст дебіторської заборгованості може призвести до фінансового краху організації, тому важливо організувати ефективний контроль її стану і вчасно вдаватися до її стягнення. Необхідний ефективний контроль обсягу і терміну погашення дебіторської заборгованості, обумовлений тим, що при її зростанні у організації можуть виникнути недоліки в грошових коштах і потреба в їх з алученні у кредиторів, що здатне негативно вплинути на фінансові результати організації. Прогнозування потреби в грошових коштах забезпечить якісне функціонування організації і захистить її від можливого банкрутства. Aнaліз досліджень тa публікaцій. Вивчення особливостей визнання, оцінки ефективності управління поточною дебіторською заборгованостю неодноразово розглядалися у працях відомих вчених, таких як: Г.В. Савицька, К. Хiтчинг, Д.Л. Ящур, Н.М. Філатова, В. Костюченко, І. Кравченко, В.В. Зянько, Л.Г. Ловінська, Г. Нашкерською, І.О. Бланк. Водночас, багатоаспектність дослідження зумовлена складністю і різноманітністю суб'єктів та об'єктів розрахунково платіжних відносин, що вплинуло на суперечливий характер нормативних документів, а також на рівень розробок окремих теоретичних і практичних аспектів методології бухгалтерського обліку та оцінки дебіторської заборгованості. У процесі здійснення виробничої та комерційної діяльності у підприємств виникає дебіторська заборгованість за розрахунками з покупцями продукції, акціонерами, персоналом, бюджетом. В умовах кризи неплатежів особливо зростає роль ефективного управління дебіторською заборгованістю, своєчасного її повернення та попередження безнадійних боргів. Ефективність ведення обліку поточної дебіторсько ї заборгованості залежить від її визнання та оцінки, саме тому особливу увагу в дослідженні і було приділено даномупитанню.
Управління прибутком підприємства за матеріалами ДП "Пластмас" ТОВ ТД"Пластмас-Прилуки", м.Прилуки ,Чернігвська область
(КНТЕУ, 2020) Джалілова Діана
Прибуток є важливим показником ефективності господарської діяльності підприємства, оскільки він сигналізує про його фінансове благополуччя. Прибуток забезпечує підприємству можливість розраховуватися за своїми зобов’язаннями, фінансувати та розширювати виробничу діяльність, збільшувати науково-технічний потенціал. У збільшенні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава, для якої податок на прибуток є джерелом підвищення дохідної частини бюджету. Питання управління прибутком підприємства дає можливість менеджменту приймати обґрунтовані управлінські рішення, створюючи тим самим основу для реалізації планів щодо максимізації прибутку. Процес управління прибутком передбачає виявлення внутрішніх резервів його підвищення, а також грамотно їх розподіляти та використовувати для досягнення необхідного ефекту. Можна виділити низку факторів, які сприятимуть досягненню мети управління: підвищення функціональних характеристик і якості продукції, що випускається; поліпшення обслуговування клієнтів; зниження операційних витрат; впровадження інновацій, випуск нової продукції; підвищення трудового потенціалу на підприємстві; поліпшення використання активів. Теоретичні засади управління прибутком вивчаються багатьма закордонними та українськими науковцями, як-от, І. О. Бланк, М. Р. Вінярська, Н.М. Гуляєва, І. Ю. Дишко, Д. І. Коваленко, О. В. Мурашко, Н. С. Сафонова, Г. Г. Штулер та ін. Серед зарубіжних економістів дана проблема знайшла відображення у роботах А. Бабо, Л. Бернстайна, Р. Брейлі, Є. Брігхема, Л. Гапенскі, А.Гропеллі, К. Друрі, Б. Коласса, С. Майєрса, Є. Нікбахта, С. Росса, Р. Холта. Ці дослідники розглядають систему управління прибутком підприємства за допомогою різних економічних категорій.
Управління прибутком підприємства за матеріалами ПрАТ "Комбінат"Тепличний"смт.Калинівка Броварського р-н, Київська обл.
(КНТЕУ, 2020) Левчук Олександра
Результати господарської діяльності підприємства характеризуються багатьма економічними показниками, серед яких одним із головних є прибуток. Прибуток підприємства є джерелом власних фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення фінансово-господарської діяльності. Фінансові проблеми, які мають місце в діяльності сучасних підприємств, обумовлені, в тому числі, наслідками світової фінансової кризи, який негативно позначився на всіх аспектах діяльності підприємств. Оскільки характерною рисою сьогодення стала велика кількість збиткових підприємств, у зв'язку з цим особливої актуальності набувають питання дієвого управління прибутком підприємств. Відзначимо, що отримання прибутку і його збільшення це непростий процес, що вимагає віддачі від кожного учасника комерційної діяльності та виходячи з висновків про значення даного показника, як для організацій, так і для країни в цілому. Для стабільного розвитку підприємства у довгостроковому періоді необхідна оптимізація його доходів і витрат. Тому необхідно дослідити причинно-наслідкові зв'язки, пов'язані із процесом формування прибутку підприємства та ефективністю його використання. Не дивлячись на важливість даної категорії, до цього часу відсутній єдиний підхід до визначення економічної сутності прибутку. Основною причиною різних трактувань є розбіжність поглядів на питання про природу виникнення та особливості формування прибутку. Спробу розкрити сутність прибутку робили такі класики політекономії, як Д. Мілль, Д. Рікардо, Н. Сеніор, С. Сісмонді, А. Сміт, Ж.-Б. Сей, І. Фішер та ін. Також даній проблемі присвячена значна кількість наукових праць сучасних вчених, а саме: Білика В., Бланка І., Буряковського В., Філімоненка О., Тарасенко Н.В., Покропивний С.Ф., Подєрьогін А.М., Гаращенко О.В., Курило Г.М. та ін. Проте сучасні дослідники також не дають єдиного визначення категорії прибутку. Дане питання і до сьогодні залишається актуальним та потребує поглибленого дослідження.
Управління структурою капіталу за матеріалами приватного акціонерного товариства «ТОДЕФ», м. Київ.
(КНТЕУ, 2020) Пендус Владислав
Актуальність дослідження. У сучасній економіці вкрай загострилася конкуренція і вельми важливу роль відіграє підвищення ефективності роботи підприємств та ефективне використання внутрішніх резервів. Далеко не останню роль в цьому відіграє оптимізація структури капіталу підприємства. На думку вчених-економістів фінансова стабільність підприємства не може бути завжди стійкою, отже, порушується оптимальна структура капіталу (надлишок, недостача фінансових коштів). Формування оптимальної структури капіталу підприємства є один з найважливіших напрямків його фінансового менеджменту. Як показує практика, підприємства зазнають збитків і навіть процедури банкрутства в результаті неправильного формування структури капіталу. Структура капіталу підприємства може бути визначена різними способами, використанням, наприклад, коефіцієнтів фінансової стійкості, розрахунком середньозваженої вартості капіталу, граничної вартості капіталу. У кожній дії ставиться мета - це визначення правильної структури капіталу, досягнення цієї мети веде підприємство до фінансового благополуччя. Питання сутності капіталу, його структури та методів управління неодноразово піднімалося в академічній літературі (найбільш повні огляди існуючих моделей і методів управління капіталом наведені в роботах М. Харріса, А. Рівіва і С. Майерса). Початковий етап розробки теорії фінансової структури капіталу пов'язаний з працями Дж. Вільямса і роботами Д. Дюрана. Основи теорії фінансування підприємства були закладені Ф. Модільяні і М. Міллером, на базі теорії яких зародилися компромісні теорії М. Бреннана , Є. Шварца, Х Леланда та інших дослідників. Серед вітчизняних дослідників, що займаються даними питаннями необхідно відзначити Бандурка О.М., Гайдаєнко О.М., Єпіфанову І. Ю., Ковальчук Н.О., Кравченко О. О., Литвиненко А.О., Майбороду О. Є., Михайленко О.В., Олександренко І. В., Слободян Н.Г. та інших.
Управління формуванням прибутку підприємства за матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Тренд» м.Київ
(КНТЕУ, 2020) Клименко Ірина
Актуальність теми дослідження. Прибуток підприємства – це основна рушійна сила ринкової економіки, джерело власних фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства. Відсутність або нестача прибутку призводить до залучення позикових коштів , що у разі неефективної боргової політики підприємства, може призвести до фінансової кризи і банкрутства. Оскільки підприємства сплачують податок на прибуток у розмірі 18%, то зростання прибутку підприємств, значною мірою, впливає на темпи економічного розвитку країни, збільшення суспільного багатства і підвищення життєвого рівня населення. Саме тому, проблема ефективного управління формуванням прибутку підприємства є актуальним питанням для економіки України в сучасних умовах. Метою випускної кваліфікаційної роботи є удосконалення методів управління формуванням прибутку підприємства. Відповідно до поставленої мети у роботі слід було вирішити такі завдання: − розкрити теоретичні основи управління формуванням прибутку підприємства; – проаналізувати показники фінансово-господарської діяльності підприємства; – проаналізувати обсяг прибутку та джерела його формування; – проаналізувати фактори, що впливають на обсяги формування прибутку; – обґрунтувати удосконалені методи управління формуванням прибутку підприємства; – здійснити прогноз обсягів діяльності підприємства на плановий період; – розробити програму забезпечення цільових обсягів прибутку на плановий період. Об’єкт дослідження роботи – процеси управління формуванням прибутку прибутку підприємства. Предметом дослідження являються теоретико-методичні та теоретичні основи механізму управління формуванням прибутку підприємства
Управління фінансвою стійкістю підприємства за матеріалами ТОВ "С КАРД СЕРВІС",м.Київ
(КНТЕУ, 2020) Кравченко Єлизавета
Сучасна характеристика вітчизняної економіки свідчить про наявність ознак кризового стану більшості українських підприємств, які опинилася в умовах нестабільності та загострення конкурентної боротьби на ринку. Така ситуація обумовлює необхідність підвищення якості оперативного інструментарію фінансових розрахунків та насамперед ефективного фінансового управління вітчизняними підприємствами в цілому. Слід зазначити, що особливі вимоги висуваються до вдосконалення системи індикаторів фінансової стійкості в моделі управління фінансовим станом підприємства, діловою активністю та інвестиційною привабливістю. З огляду на це вдосконалення системи управління фінансовою стійкістю підприємства, в напрямку основних підходів до формування цільових показників та критеріїв, має закладатись у зміст управлінських рішень і діагностику їх якості. Розвиток наукових позицій з аналізу й оцінки фінансової стійкості підприємства набував інтенсивності з початку 60-х років XX століття. Е. Альтман і У. Бівер у своїх роботах з оцінки фінансового стану, орієнтували, у тому числі, й на характеристики фінансової стабільності підприємства. Проблемам забезпечення фінансової стійкості підприємства, питанням кількісних характеристик і критеріїв такого стану, присвячено ряд праць зарубіжних учених-економістів, а саме: дослідження Т. Таффлера, Є. Брегхема, І. Хорна, Ф. Модільяні, М. Міллера та українських науковців – І. Бланка, Г. Блакити, Г.Ситник, М. Білик, Н. Мамонтової, Є. Мниха, Л. Лахтіонової, Г. Савицької, О. Павленко, Н. Ступка, Ю.Цал-Цалко та інших. Незважаючи на досить високий рівень дослідженості проблем управління фінансовим станом підприємства, деякі аспекти цього процесу знаходяться у фазі наукової дискусії і теоретичного становлення, зокрема, в частині аналітичного та інформаційно-методичного забезпечення управління фінансовою стійкістю підприємства.
Управління фінансовим потенціалом підприємства за матеріалами ПрАТ «Слов’янські Шпалери – КФТП», м. Корюківка, Корюківський р-н, Чернігівська обл.
(КНТЕУ, 2020) Терещенко Артем
Актуальність теми. В умовах ринкової економіки та при обмежених ресурсах, їх ефективне використання є запорукою стабільного та довготривалого розвитку будь-якого підприємства. Дане твердження актуальне для фінансових ресурсів як наявних у підприємства, так і очікуваних їх надходжень протягом майбутніх періодів. Оптимізована для підприємства політика управління фінансовими ресурсами та їх потенційними майбутніми потоками є одним з елементів ефективної стратегії розвитку підприємства. Особливої актуальності управління фінансовими потоками набуває під час криз, адже суттєва невизначеність щодо економічної ситуації та майбутніх фінансових потоків є фактором випробування для підприємства. Тому управління фінансовим потенціалом підприємства є однією з фундаментальних складових стабільного функціонування та розвитку підприємства. Питанням методики управління фінансовим потенціалом підприємства присвячено наукові праці багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких варто виділити наукові розробки: В. Прохорова, І. Бланк, А. Гроппеллі О., Ареф’єва, Ю. Брігхем, М. Баканов, В.Заруба, А. Коломнієць, О. Мельник, та інших. В той ще час, аналіз існуючих наукових напрацювань з питань сутності поняття «фінансовий потенціал підприємства» та методології щодо управління ним, свідчить про необхідність їх подальшого вдосконалення.
Управління фінансовим ризиками підприємства за матеріалами ПП "Консалтингова компанія "Бізнес-Формат"
(КНТЕУ, 2020) Рязанцева Катерина
Актуальність: Управляти сучасним підприємством неможливо без врахування ризиків і невизначеності зовнішнього та внутрішнього середовищ, в якому функціонують підприємства. За сучасними світовими стандартами ризик розглядається як поєднання ймовірності виникнення ризикової події і її наслідків. Тому при формуванні системи ризик менеджменту на підприємстві виникають питання щодо того, яким чином визначати ризикові події, оцінювати ймовірність їх настання і наслідки реалізації. Все це є основою для розробки системи управління ризиками. Уникнути ризиків у процесі діяльності підприємств, а особливо їх розвитку, неможливо. Крім того, керівникам підприємств не завжди вдається вдало вийти з ризикових ситуацій, що може призвести до негативних наслідків. Економічні, фінансові, політичні умови України зумовлюють виникнення ризиків для господарської діяльності промислових підприємств. Саме під фінансовим ризиком розуміють загрозу, небезпеку виникнення збитків у будь-яких, видах діяльності, пов’язаних із виробництвом продукції, товарів, послуг та їх реалізацією, товарно-грошовими та фінансовими операціями, комерційною діяльністю, здійсненням соціально-економічних та науково-технічних програм. Зауважимо, що ризики існують постійно, навіть за найсприятливіших умов розвитку підприємства та відіграють вагому роль у діяльності підприємства. Здійснення аналізу ризиків, проведення оцінки їх впливу й урахування можливих наслідків є важливими для забезпечення ефективної економічної діяльності підприємства.
Управління фінансовим циклом за матеріалами ДП «Могилів-Подільське лісове господарство»
(КНТЕУ, 2020) Галунко Марина
Актуальність теми. Незалежно від фази економічного розвитку особливе значення для забезпечення життєдіяльності будь-якого підприємства завжди належить системі управління оборотними активами. Загалом діяльність підприємства забезпечується за допомогою зміни активів з однієї форми в іншу, в результаті чого отримується прибуток: запаси перетворюються у незавершене виробництво; незавершене виробництво у готову продукцію; готова продукція у вигляді товарів відвантажується покупцям і перетворюється в грошові кошти або дебіторську заборгованість, яка в результаті теж повертається у вигляді грошових коштів. Початковим етапом для запуску такого циклу буде закупівля необхідних ресурсів, при цьому підприємство повинно прийняти рішення щодо використання власних грошових коштів або залучення позикового капіталу. Головним інструментом управління наявними фінансовими ресурсами є показник тривалості фінансового циклу, який також дозволяє здійснювати ефективне управління оборотними активами. Тривалість фінансового циклу слугує показником для оцінки ефективності бізнес-процесів, які існують на підприємстві, використання ресурсів у виробничому циклі та потреби підприємства в залученні додаткових фінансових ресурсів чи навпаки свідчить про наявність вільних. Система управління оборотним капіталом повинна бути зваженою й вiдповiдати економiчним iнтересам пiдприємства, тому що це безпосередньо впливає на ліквідність і платоспроможність підприємства, дохідність і ризики, що з ними пов'язані. Саме тому важливою постає проблема досягнення оптимального часового проміжку, за який гроші будуть запущені у систему господарської діяльності та повернуться до власників і будуть вилучені з обігу. Проблеми формування фінансового циклу у останні роки достатньо широко висвітлені у наукових працях вітчизняних і зарубіжних науковців: І.О. Бланка, А.В. Ситник, С.І Камінського, Н.М. Гуляєвої, В.О. Меца, В .О. Подольської, Дж. Теннента, О.В. Яроша. Незважаючи на те, що наявна велика кількість досліджень з даної тематики, проте залишаються не повністю розкритими питання управління фінансовим циклом та резерви для оптимізації фінансового циклу підприємства.
УПРАВЛІННЯ ФІНАНСУВАННЯМ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА за матеріалами ТОВ «МІТ ЛЕНД», м. Васильків, Київська обл.
(КНТЕУ, 2020) Тамоян Роман
Актуальність теми. Фінансування активів підприємства є однією з найважливіших складових фінансового забезпечення його діяльності, оскільки в структурі ресурсного потенціалу підприємства матеріальні, нематеріальні та фінансові активи відіграють визначальну роль та потребують значних витрат коштів. За наявності необхідних та достатніх активів підприємство здатне вирішувати різноманітні задачі та досягати цілей бізнес-діяльності. Активи виконують одну з найважливіших функцій в діяльності підприємства, оскільки за допомогою їх ефективного формування і використання підприємство покращує свою діяльність, підвищує свій економічний потенціал і як наслідок, отримує прибуто к. Ефективність управління активами, в тому числі, їх фінансування впливає на фінансову стійкість підприємства, конкурентоспроможність, ліквідність, платоспроможність, безперервний процес реалізації та виготовлення продукції. Саме тому питанням розміщення і використання коштів компанії в сьогочасних умовах господарювання є доволі актуальним та вимагає оптимізації структури та ціни джерел коштів. Велика увага приділена проблематиці управління активами підприємств, у тому числі, їх фінансування в роботах вітчизняних і закордонних вчених : І. О. Бланка, М. Д. Білика, О. В. Булавинця, Ю. Брігхема, Р. М. Бугрименка, А. Г. Балдинюка, В. М. Геєєця, Т. А. Городньої, Дж. Ван Хорна, В. В. Ковальова, Б. А. Райзберга, С. В. Мочерного, С. Ф. Покро пивного, Г. В. Савицької , Е. Хелферта та інших. Проте в сучасному бізнес -середовищі дуже швидко відбуваються зміни умов отримання зовнішнього фінансування, з‘являються нові інструменти фінансування, підходи до управління цим процесом, що й визначає актуальність подальшого дослідження обраної тематики.
Формування системи стимулювання праці на підприємсті за матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю "Мольфар Агро Груп", м.Київ
(КНТЕУ, 2020) Децик Андрій
Актуальність теми. Аналіз системи стимулювання праці на підприємстві є одним з ключових факторів виходу багатьох підприємств реального сектору економіки з кризової ситуації та забезпечення їх стабільного економічного зростання. Це, в свою чергу, має позитивний вплив на рівень економічної безпеки та підвищення ризикостійкості суб’єктів господарювання в сучасних умовах економічної турбулентності та невизначеності. Підвищення продуктивності бізнес-процесів означає розширення меж діяльності суб’єкта господарювання за умов досягнення відносної економії використання ресурсів. Це є особливо важливим для процесу використання трудових ресурсів, як одного з найважливіших факторів розвитку підприємства. Досягнення високих показників віддачі персоналу є неможливим без формування результативної системи стимулювання праці. Зважаючи на вищесказане, досліджувана проблематика є досить актуальною, оскільки вона формує передумови для забезпечення результативної роботи як окремих підприємств, так і галузей та економіки в цілому.
Формування інвестиційної привабливості підприємства за матеріалами ТОВ «Бейкер Тіллі Україна»
(КНТЕУ, 2020) Сичук Владислав
Актуальність теми. Створення сприятливого інвестиційного середовища (клімату), стимулювання та захист інвестицій, залучення та активізація використання інвестицій є пріоритетами державної політики у сфері інвестування. У сучасних умовах господарювання одним із найпоширеніших та найефективніших джерел розвитку та розширення підприємств є залучення інвестицій. Реальне інвестування є однією з головних складових частин економічного зростання, а фінансове забезпечення інвестиційного процесу виступає основою ефективного стратегічного розвитку підприємств. Для багатьох підприємств України, які відчувають брак власних коштів, працюють із застарілим обладнанням, залучення інвестицій є життєво необхідним. В умовах гострої ринкової конкуренції оцінка інвестиційної привабливості окремого суб’єкта господарювання є важливим питанням під час прийняття рішення потенційним інвестором. Інвестиції відіграють вирішальну роль у відтворювальних процесах на підприємстві та забезпечують підвищення технічного та організаційного рівня виробництва. Однак, нестабільність економіки України, що супроводжується інституційними змінами і трансформаційними процесами потребує формування якісно нових підходів до проведення аналізу інвестиційної привабливості підприємств. Тому, дуже важливим для підприємства, як для об'єкта інвестування, є забезпечення умов за яких інвестор вклав би свої кошти саме в це підприємство. Основою для ріше ння інвестора про інвестування коштів буде інвестиційна привабливість цього підприємства. Саме тому, необхідною умовою функціонування підприємства є оцінка та аналіз інвестиційної привабливості підприємства, адже інвестиційна діяльність є основою подальшого розвитку суб’єкта господарювання будь-якої галузі та форми власності.

Переглянути

Перегляд Кафедра Економіки та Фінансів Підприємства за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування