281 Публічне управління та адміністрування

Постійне посилання зібрання

https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/127

Переглянути

Перегляд 281 Публічне управління та адміністрування за Автор "Сонько Юлія Анатоліївна"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ ВІД ЗОВНІШНІХ ВПЛИВІВ
    (КНТЕУ, 2020) Небога Ігор; Сонько Юлія Анатоліївна
    Актуальність теми: В умовах розвитку інформаційного суспільства та широкосмугового доступу до мережі Інтернет зростає значення інформаційного захисту та інформаційної безпеки держави. Необхідність гарантування інформаційної безпеки як змістовної складової національної безпеки зумовлюється існуванням загроз для інформаційної сфери країни, що можуть спричинити негативний вплив на свідомість населення України. У сучасних умовах конфлікту на Сході України дослідження питань, пов’язаних з безпекою інформаційного простору держави від негативних проявів, спрямованих на завдання шкоди національним інтересам в інформаційній сфері та наукове обґрунтування впровадження системної і збалансованої державної інформаційної політики, здатної забезпечити захист суспільства, держави і громадян від інформаційної та інформаційно-психологічної експансії суб’єктів геополітичної конкуренції та інших загроз, набуває особливої важливості.
  • Ескіз
    Документ
    СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ
    (КНТЕУ, 2020) Глуха Дар’я; Сонько Юлія Анатоліївна
    Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що окремий підхід до стратегічного планування пояснює якість державно-управлінського впливу та реакцію об’єкта управління в результаті такого впливу. Невирішеними в наш час залишаються питання систематизації підходів до стратегічного планування у сфері публічного управління, тому вважаємо за необхідне проаналізувати особливості кожного з підходів і відповідно до цього сформулювати рекомендації. Стратегічне планування у публічного управління якраз і має стати найважливішим інструментом такого перетворення, основою якого є досягнення принципу збалансованості інтересів та встановлення системи партнерства між об’єктами публічного управління. Стратегічне планування як важливу сферу публічного управління досліджували такі вчені як: О.Л. Євмєшкіна [9-10], В. І. Козак [14], В. І. Ляшенко [19], О. П. Попроцький [24], С. В. Савчук [25], І. А. Чухно [38] та ін. В Україні існує потреба у вдосконаленні стратегій публічного управління – нерівномірний розвиток регіонів, неузгодженість державної політики є результатом недосконалої системи стратегічного планування [30]. Це призводить до того, що з кожним роком поглиблюється зростання міжрегіональних соціально-економічних диспропорцій, загострюється проблема диференціації розвитку районів та міст. Механізм реалізації стратегічного планування в публічному управлінні має носити комплексний характер, тобто здійснюватися через призму нормативно-правового, організаційного та економічного функціональних елементів. Вищенаведене актуалізує необхідність проведення досліджень, спрямованих на вирішення проблеми розвитку напрямів стратегічного планування в публічному управлінні і першим кроком, на цьому шляху має стати ґрунтовний теоретичний аналіз.
  • Ескіз
    Документ
    СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ
    (КНТЕУ, 2020) Ткач Євгена; Сонько Юлія Анатоліївна
    Еволюція стратегічного планування у сфері публічного управління пройшла тривалий розвиток. Протягом цього періоду змінювалося наукове бачення його сутності, формувалися та застосовувалися різні концептуальні підходи. Саме останню категорію і варто розглядати детальніше під час формування базової теоретичної основи для публічного управління. Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що окремий підхід до стратегічного планування пояснює якість державно-управлінського впливу та реакцію об’єкта управління в результаті такого впливу. Важливим це питання є також з погляду того, що модель публічного управління загалом так чи інакше пов’язана з підходом до стратегічного планування. Теоретичними дослідженнями проблеми ефективного стратегічного планування у сфері публічного управління займалися як зарубіжні, так і вітчизняні вчені. Найбільш вагомий внесок у розвиток теорії стратегічного планування та публічного управління зробили такі науковці, як М. Альберт [9], М. Білявцева, В. Воробйов [8], А.Єрмолаєв [14], У. Кінг, Д. Кліланд [3], В. Крапівін [4], Б. Кузик, В. Кушлін [5], М. Латинін [6], І. Лех [7], Т. Лозинська [8], С. Кравченко [20], В. Мамонова [2], М. Мескон [9], П. Мірошкін [4], С. Могильний, В. Назаренко [7], І. Поделинська [18], В. Полуйко [12], В. Рохчин, В. Тертичка [11], Г. Фетісова [19], Ф. Хедоурі [9], Ю. Шаров, Ю [2]. Яковець [5] та ін. Значущість наукового дослідження зазначеної проблеми зумовлена тим, що в Україні досі не виокремлені теоретичні підходи до стратегічного планування, що пояснюють його ефективність як кінцевої мети публічного управління. Тому узагальнення теоретичних підходів до визначення стратегічного планування мають важливе науково-практичне значення.