СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ
Ескіз недоступний
Дата
2020
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КНТЕУ
Анотація
Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що окремий підхід до
стратегічного планування пояснює якість державно-управлінського впливу та
реакцію об’єкта управління в результаті такого впливу. Невирішеними в наш
час залишаються питання систематизації підходів до стратегічного
планування у сфері публічного управління, тому вважаємо за необхідне
проаналізувати особливості кожного з підходів і відповідно до цього
сформулювати рекомендації. Стратегічне планування у публічного
управління якраз і має стати найважливішим інструментом такого
перетворення, основою якого є досягнення принципу збалансованості
інтересів та встановлення системи партнерства між об’єктами публічного
управління.
Стратегічне планування як важливу сферу публічного управління
досліджували такі вчені як: О.Л. Євмєшкіна [9-10], В. І. Козак [14],
В. І. Ляшенко [19], О. П. Попроцький [24], С. В. Савчук [25], І. А. Чухно [38]
та ін.
В Україні існує потреба у вдосконаленні стратегій публічного
управління – нерівномірний розвиток регіонів, неузгодженість державної
політики є результатом недосконалої системи стратегічного планування [30].
Це призводить до того, що з кожним роком поглиблюється зростання
міжрегіональних соціально-економічних диспропорцій, загострюється
проблема диференціації розвитку районів та міст. Механізм реалізації
стратегічного планування в публічному управлінні має носити комплексний
характер, тобто здійснюватися через призму нормативно-правового,
організаційного та економічного функціональних елементів. Вищенаведене
актуалізує необхідність проведення досліджень, спрямованих на вирішення
проблеми розвитку напрямів стратегічного планування в публічному
управлінні і першим кроком, на цьому шляху має стати ґрунтовний
теоретичний аналіз.
Опис
ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА