ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕСТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа та страхування
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Affiliation
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Державний торговельно-економічний університет
Анотація
Шкурко В.І. Державне регулювання перестрахової діяльності в Україні. –– Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» (072 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок»). – Державний торговельно-економічний університет, Київ, 2025. Дисертація є комплексним дослідженням теоретичних засад та удосконалення методологічних положень державного регулювання перестрахової діяльності в Україні. Страховий ринок є важливою складовою фінансової системи, яка відіграє ключову роль у залученні фінансових ресурсів в економіку. Продуктивна діяльність у сфері страхування сприяє забезпеченню безпеки соціально- економічних процесів та формуванню надійної системи фінансових гарантій, охоплюючи різні сфери суспільного життя. З метою підвищення ефективності страхової галузі в Україні особливе значення має удосконалення державного регулювання перестрахової діяльності. Це може стати дієвим інструментом розвитку страховиків і формування конкурентного середовища на ринку страхових послуг. Перестрахування дозволяє підвищити результативність використання страхування як економічної категорії, задовольняючи потреби страхувальників у надійному захисті. Крім того, воно виконує ключову функцію у забезпеченні стабільності страхового сектору через ефективний розподіл ризиків. Належне державне регулювання перестрахування гарантує стабільне функціонування відповідних ринків, що є критично важливим для підтримання загальної економічної рівноваги в країні. Нестабільність економіки, зростання конкуренції на страховому ринку, а також зобов’язання перед клієнтами й партнерами в умовах страхування дедалі більшої кількості великих і специфічних ризиків вимагають від страхових компаній стабільності та рентабельності страхового портфеля. У цьому контексті перестрахування виступає ключовим інструментом забезпечення фінансової надійності страховика, незалежно від розміру його капіталу чи обсягу резервів. Такий механізм дозволяє збалансувати портфель страхових ризиків, що сприяє стабілізації фінансового стану компанії та гарантує своєчасне і повне виконання зобов’язань перед клієнтами. Крім того, перестрахування є одним із провідних сегментів міжнародного страхового ринку, який активно трансформується та, відповідно, потребує ефективного державного регулювання. Для таких країн, як Україна, що стикається з численними економічними та геополітичними викликами, надійна система перестрахування має критичне значення для ефективного управління ризиками та їхнього пом’якшення. Відповідне регуляторне середовище сприяє формуванню стійкої фінансової системи, здатної протидіяти внутрішнім і зовнішнім шокам. Отже, державне регулювання перестрахової діяльності є обґрунтованою необхідністю, особливо з огляду на те, що щороку зростає кількість та складність страхових ризиків. Воно виступає важливою умовою забезпечення фінансової стабільності страховиків. Розвинений ринок перестрахування — це фундамент фінансової безпеки національного страхового ринку, що, у свою чергу, стимулює економічний розвиток і сприяє його стабільності. Попри це, вітчизняний ринок перестрахування все ще не реалізовує свій потенціал у повній мірі. Об’єктом дослідження є система державного регулювання перестрахової діяльності. Предметом дослідження є теоретичні засади та механізми державного регулювання перестрахової діяльності. У роботі застосовано сукупність методів і підходів, що дозволило реалізувати концептуальну єдність дослідження. Системний та структурний методи використано при розкритті економічної сутності перестрахування та державного регулювання перестрахової діяльності. За допомогою порівняльного і факторного методів узагальнено та систематизовано досвід державного регулювання перестрахової діяльності у країнах із розвинутою та трансформаційною економікою. Історичний та логічний - при визначенні особливостей формування державного регулювання перестрахової діяльності та підходів до управління ризиками ринку фінансових послуг. Метод порівняльного аналізу - при дослідженні системи державного регулювання перестрахування в Україні та порівнянні з практиками інших країн, зокрема з країнами, що мають розвинені ринки перестрахування. За допомогою методу емпіричних досліджень проведено аналіз практичних даних і результатів діяльності перестраховиків, включаючи фінансові показники, страхові виплати, резерви та інші ключові аспекти. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти, що регулюють сферу формування та розвитку вітчизняного ринку перестрахування, статистичні та аналітичні матеріали Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України, статистичні звіти Національного банку України, матеріали науково-практичних конференцій, відповідні монографії, наукові статті вітчизняних та зарубіжних вчених, Інтернет-ресурси. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні комплексного підходу до державного регулювання перестрахової діяльності в Україні, який базується на поетапній та логічно структурованій деталізації процесів формування і реалізації основних напрямів регуляторної політики у сфері перестрахування та враховує систематизацію суб’єктів ринку за рівнями інституційного функціонування та передбачає впровадження інноваційних інструментів контролю й моніторингу, адаптованих до особливостей національного ринку, з урахуванням кращих міжнародних практик і стандартів (зокрема Solvency II та рекомендацій IAIS), що дозволяє формувати ефективні механізми управління як традиційними, так і раніше неструктурованими ризиками, характерними для сучасного етапу розвитку вітчизняного ринку перестрахування. Удосконалено положення щодо державного регулювання перестрахової діяльності, що полягають у системному переході від загального до спеціалізованого регулювання перестрахування та поєднанні елементів моделей державного регулювання, зокрема директив Solvency II, NAIC (США), FINMA (Швейцарія); це дозволить забезпечити баланс між гнучкістю, спеціалізацією та ефективністю регулювання перестрахування, розширить можливості формування дієвої політики у сфері перестрахування, спрямованої на підвищення фінансової стійкості страховиків і загальної стабільності страхового ринку; теоретичну коцептуалізацію оцінки ризиків та управління ними в контексті державного регулювання перестрахування, що базується на інтеграції методик на основі великих даних і штучного інтелекту (AI), зокрема запропоновано матрицю-ризиків, критерії та інструменти для аналізу й моніторингу ризиків, що дозволить підвищити ефективність регуляторних заходів в умовах трансформації економіки; концепцію інтеграції міжнародних стандартів у національну регуляторну систему перестрахування, яка, на відміну від існуючих, включає адаптивні інструменти інституційного регулювання, що синхронізовані з сучасними фінансовими технологіями (RegTech, SupTech) та забезпечують високий рівень прозорості, надійності та ефективності нагляду, що дозволить гармонізувати національне регулювання з глобальними практиками. Дістали подальшого розвитку: підхід до розвитку ринку перестрахування шляхом створення інноваційного центру перестрахування – спеціалізованої платформи взаємодії ключових учасників ринку, який функціонуватиме, як страхова екосистема, що забезпечує умови для міжсекторальної співпраці, обміну знаннями, спільної розробки інноваційних рішень, впровадження передових цифрових технологій, а також підвищення кваліфікації учасників ринку через освітні заходи та дозволить активізувати процеси цифрової трансформації перестрахового сектору, підвищити ефективність оцінки ризиків, посилити клієнтоорієнтованість та забезпечити динамічний розвиток ринку в умовах сучасних викликів; положення щодо інституційних засад державного регулювання перестрахової діяльності як складової механізму забезпечення фінансово- економічної результативності функціонування страхового ринку, що базується на посиленні ролі системи інституційного середовища, яка охоплює нормативно- правові рамки, організаційні структури та інфраструктурні механізми взаємодії учасників ринку, за рахунок чого формується здатність держави ефективно впливати на розвиток перестрахового сегмента, забезпечувати стабільність, прозорість і адаптивність страхового середовища до внутрішніх і зовнішніх ризиків; методологічні підходи до порівняльного аналізу регуляторних систем перестрахування, який, на відміну від існуючих, передбачає системну оцінку ключових параметрів, інструментів і механізмів державного впливу на перестраховий ринок у різних країнах, дозволяє перейти від формального порівняння до аналітичного обґрунтування реформ та дозволяє здійснювати поглиблене порівняння ефективності різних моделей регулювання, з урахуванням їх економічного наповнення та рівня розвитку фінансового сектору з метою підвищення ефективності системи державного регулювання перестрахової діяльності, її результативності, адаптивності та відповідності викликам сучасного страхового ринку. Теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи, що розкривають сутність державного регулювання перестрахової діяльності, мають практичне значення при формуванні та реалізації страхової політики, спрямованої на забезпечення фінансової спроможності та економічної стійкості країни. Основні висновки та результати дисертаційної роботи використано Першою страховою компанією при розробці та підготовці внутрішніх нрмативно- організаційних документів щодо вхідного та вихідного перестрахування (довідка від 14.02.2025 р. №128). Особистий внесок здобувача полягає у розкритті теоретичних положень та удосконаленні методичних підходів державного регулювання перестрахової діяльності в Україні. Наукові результати та висновки, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.
Опис
Ключові слова
страхування, перестрахування, перестрахова діяльність, державне регулювання перестрахової діяльності, перестраховики, ризики., insurance, reinsurance, reinsurance activities, state regulation of reinsurance activities, reinsurers, risks.
Бібліографічний опис
Шкурко В.І. (2025) ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕСТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ , м. Київ [Дисертація за спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа та страхування , Державний торговельно-економічний університет]. Репозитарій Державного торговельно-економічного університету.
https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/10691