ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Спеціальність 081 – Право
| dc.contributor.author | Бабаджанян, Гаяне Бабаджанівна | |
| dc.date.accessioned | 2025-08-06T06:19:42Z | |
| dc.date.available | 2025-08-06T06:19:42Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | БАБАДЖАНЯН Г.Б. Правове забезпечення саморегулювання господарсько-торговельної діяльності. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Державний торговельно-економічний університет, Київ, 2024. Дисертаційне дослідження присвячене теоретичним та практичним питанням правового забезпечення саморегулювання господарсько-торговельної діяльності. Дисертація є комплексним дослідженням питань правого забезпечення саморегулювання господарсько-торговельної діяльності, враховуючи активізацію євроінтеграційного вектору та пов’язані з цим фактори економічної діяльності. Актуальність та наукова новизна дослідження зумовлена тим, що після проголошення незалежності України не було прийнято системного законодавства, яке врегулювало би суспільні відносини, пов’язані із саморегулюванням, саморегулюванням господарсько-торговельної діяльності, сфери оптової та роздрібної торгівлі, а також порядком утворення, реєстрації, діяльності та припинення саморегулівних організацій. Дослідження показало, що для суб’єктів господарювання, споживачів та громадяського суспільства саморегулювання є корисним та ефективним способом регулювання відносин у господарсько- торговельній діяльності. Досліджено теоретичні засади саморегулювання господарсько-торговельної діяльності, зокрема поняття, ознаки, види, засоби. Встановлено, що саморегулювання господарсько-торговельної діяльності (далі – ГТД) – це унікальна, складна система відносин, в якій сторони самостійно створюють, обирають для себе правила поведінки та виконують їх, покладаючись на взаємну добросовісність та доброчесність. Саморегулювання господарсько-торговельної діяльності має свої особливості виходячи із виду торгівлі (оптова, роздрібна, внутрішня, зовнішня), місця її здійснення, товарної спеціалізації, відповідно до якої здійснює діяльність суб’єкт господарювання, сторони договору тощо. Значна увага присвячується взаємодії саморегулювання ГТД з державним регулюванням, співрегулюванням. Запропоновано внесення змін до Господарського кодексу України, які закріпили би засади саморегулювання господарсько-торговельної діяльності. До нормативних засобів саморегулювання ГТД віднесено: господарський договір, типовий договір, меморандум, звичай ділового обороту (торгівлі), установчі документи підприємств, локальні акти СРО, етичні кодекси, кодекси практик, тощо. До організаційних або інституційних засобів саморегулювання – саморегулівні організації, громадські об’єднання, господарські об’єднання, біржі (товарні біржі), торгово-промислові палати, котрі представляють відповідних учасників ГТД. В Україні на сьогодні діють організації у сфері ГТД, які мають певні саморегулівні функції, однак не визнанні державою як СРО, наприклад: Асоціація Рітейлерів України (діє як професійне об’єднання у сфері роздрібної торгівлі), Асоціація виробників сільськогосподарської продукції (діє як громадське об’єднання у сфері виробництва сільськогосподарської продукції), тощо. Виокремлено АМВР (переговори, медіацію, міжнародний комерційний арбітраж) як засоби саморегулювання з огляду на важливість їх застосування для врегулювання спорів у ГТД. Досліджено види обмежень саморегулювання ГТД, до яких віднесено: 1) залежно від форми здійснення господарсько-торговельної діяльності (обмеження в оптовій, роздрібній торгівлі, громадського харчування тощо); 2) залежно відзасобів саморегулювання господарсько-торговельної діяльності (обмеження щодо договорів купівлі-продажу, поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, оренди, міни (бартеру), лізингу тощо; обмеження щодо створення та діяльності громадських об’єднань, господарських об’єднань, бірж, торгово- промислових палат); 3) обмеження у діяльності СРО залежно від галузі господарсько-торговельної діяльності. У дисертації проаналізовано нормативне (договірне) саморегулювання. Акцентовано, що сторони самі можуть виступати своєрідними «законодавцями», проте у визначених правом межах у сфері підприємництва, договори купівлі- продажу товарів та поставки є засобами саморегулювання, адже в них якнайширше реалізується принцип свободи договору, що надає змогу сторонам визначити для себе зручні правила поведінки. Досліджено ознаки звичаю торгівлі як засобу саморегулювання ГТД, до яких віднесено: стандартизовану поведінку; етичну складову; самостійність; надійність. Визначено, що етичний кодекс є саморегулівним засобом комунікації між представниками, учасниками ринку та органами державної влади, споживачами товарів та послуг. Проведено анкетування використання етичних кодексів та їх застосування суб`єктами господарювання в оптовій та роздрібній торгівлі. Опитування близько 50-ти суб`єктів господарювання показало, що важливими питаннями для організацій та роботодавців є забезпечення засад ділової доброчесності та добропорядності поведінки майбутньому, що допомогає самостійному контролю власної поведінки та прийнятті рішень для кожного учасника відносин. Проведено дослідження та порівняння добрих практик як засобів саморегулювання господарсько-торговельної діяльності. Виявлено, що за допомогою доброї практики можна удосконалити та покращити вже наявну господарсько-торговельну діяльність. Акцентовано на застосуванні доброї практики у сільськогосподарській галузі та агро переробній промисловості України та Польщі. Виявлено ефективність саморегулювання та діяльності саморегулівних організацій на базі законодавчої практики країн Європейського Союзу. Зазначено, що, незважаючи на фрагментарне нормативне врегулювання діяльності СРО господарсько-торговельної діяльності в Україні, організації загалом можуть функціонувати у різних організаційно-правових формах (з прикладами). Встановлено, що правове забезпечення здійснення господарсько- торговельної діяльності в електронній торгівлі, далеке від досконалості, через пандемію COVID-19 та повномасштабну російську агресію, багато питань вирішується завдяки саморегулівним засобам, застосування яких також не врегульовано ефективно. Розглянуто саморегулівні особливості на таких інтернет-платформах як Facebook, Instagram, Tik-Tok. На основі опитування виявлено загальний рівень довіри споживача до сучасних соціальних мереж та онлайн майданчиків торгівлі. Виявлено порушення законодавчо закріплених прав споживачів під час здійснення замовлення в онлайн магазинах. Доведено використання негативногосаморегулювання суб’єктами господарювання через недостатній державний контроль. Зроблено висновок про те, що офіційний статус країни-кандидата на членство в ЄС покладає необхідність наближення національного законодавства до вимог законодавства ЄС, у тому числі щодо правового забезпеченнясаморегулювання, саморегулювання господарсько-торговельної діяльності та діяльності СРО в цій сфері. | |
| dc.description.abstractother | Babadzhanian H.В. Legal support of self-regulation in economic and trade activity. Qualification scientific work on the rights of the manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 081 - Law - State University of Trade and Economics, Kyiv, 2024. The dissertation research is devoted to theoretical and practical issues of legal support for self-regulation of economic and trade activities. The dissertation is a comprehensive study of the issues of legal support for self- regulation of economic and commercial activities, taking into account the intensification of the European integration vector, the military aggression of the Russian Federation and related factors of economic activity. The relevance and scientific novelty of the study is due to the fact that after the declaration of Ukraine's independence, no systemic legislation was adopted which would regulate social relations related to self-regulation, self-regulation of economic and commercial activities, wholesale and retail trade, as well as the procedure for the formation, registration, operation and termination of self-regulatory organizations. The study has shown that for business entities, consumers and civil society, self-regulation is a useful and effective way to regulate relations in economic and commercial activities. The theoretical foundations of self-regulation of economic and commercial activity, in particular, the concept, features, types, and means are investigated. It is established that self-regulation of economic and commercial activity is a unique, complex system of relations in which the parties independently create, choose for themselves the rules of conduct and fulfill them, relying on mutual good faith and integrity. Self- regulation of economic and commercial activities has its own peculiarities based on the type of trade (wholesale, retail, internal, external), the place of its implementation, commodity specialization in accordance with which the business entity operates, the parties to the contract, etc. Considerable attention is paid to the interaction of self-regulation of the CTD with state regulation and co-regulation. The author proposes amendments to the Commercial Code of Ukraine which would consolidate the principles of self-regulation of economic and commercial activities. The regulatory means of self-regulation of the CTD include: civil contract, commercial contract, model contract, memorandum, customary business practices, constituent documents of enterprises, local acts of self-regulatory organizations, codes of ethics, codes of practice, etc. Organizational or institutional means of self-regulation include self-regulatory organizations, public associations, business associations, exchanges (commodity exchanges), chambers of commerce and industry that represent the relevant participants in the SCA. In Ukraine, there are currently organizations in the SCA sector that have certain self-regulatory functions, but are not recognized by the state as SROs, for example: Association of Retailers of Ukraine (acts as a professional association in the retail trade), Association of Agricultural Producers (acts as a public association in the field of agricultural production), etc. The author singlesout ADR (negotiation, mediation, international commercial arbitration) as a means of self-regulation, given the importance of their use for dispute resolution in the SCA. The author studies the types of restrictions on self-regulation of the CTC, which include: 1) depending on the form of economic and trade activities (restrictions in wholesale, retail trade, public catering, etc.); 2) depending on the means of self-regulation of economic and trade activities (restrictions on contracts of sale, supply, contracting of agricultural products, lease, barter, leasing, etc; restrictions on the establishment and operation of public associations, business associations, exchanges, chambers of commerce and industry); 3) restrictions on the activities of SROs depending on the sector of economic and commercial activity. This dissertation analyzes regulatory (contractual) self-regulation. It is emphasized that the parties themselves can act as a kind of "legislators", but within the limits established by law in the field of entrepreneurship, contracts of sale and supply are means of self-regulation, since they implement the principle of freedom of contract to the fullest extent possible, which allows the parties to determine the rules of conduct convenient for them. The author investigates the features of trade customs as a means of self-regulation of the GTC, which include: standardized behavior; ethical component; independence; reliability. It is determined that the code of ethics is a self-regulatory means of communication between representatives, market participants and public authorities, consumers of goods and services. A survey of the use of codes of ethics and their application by business entities in wholesale and retail trade was conducted. A survey of about 50 business entities showed that important issues for organizations and employers are to ensure the principles of business integrity and decency in the future, which helps to independently control their own behavior and make decisions for each participant in the relationship. The article studies and compares good practices as a means of self-regulation ofeconomic and commercial activities. It is found that good practices can be used toimprove and enhance existing economic and commercial activities. The author emphasizes the application of good practices in the agricultural sectorand the agro-processing industry of Ukraine and Poland. The effectiveness of self- regulation and the activities of self-regulatory organizations based on the legislative practice of the European Union countries is revealed. It is noted that, despite the fragmented regulatory regulation of SROs for economic and commercial activities in Ukraine, organizations can generally operate in various organizational and legal forms (with examples). It is established that the legal support for the implementation ofeconomic and commercial activities in e-commerce is far from perfect due to the COVID- 19 pandemic and full-scale Russian aggression since February 2022, and many issues areresolved through self-regulatory means, the use of which is also not effectively regulated. Self-regulatory features on such Internet platforms as Facebook, Instagram, and Tik-Tok are considered. Based on a survey, the author reveals the general level of consumer confidence in modern social networks and online trading platforms. Violations of legally enshrined consumer rights when placing an order in online stores are identified. The use of negative self-regulation by business entities due to insufficient control and imperfect state regulation is proved. It is concluded that the official status of a candidate country for EU membership imposes the need to approximate national legislation to the requirements of EU legislation, including legal support for self-regulation, self-regulation of economic and commercial activities and activities of self-regulatory organizations in this area. | |
| dc.identifier.citation | Бабаджанян Г.Б (2024) ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ м. Київ [Дисертація за спеціальність 081 – Право, Державний торговельно-економічний університет]. Репозитарій Державного торговельно-економічного університету. https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/10646 | |
| dc.identifier.uri | https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/10646 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Державний торговельно-економічний університет | |
| dc.rights | Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International | en |
| dc.rights.uri | http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/ | |
| dc.subject | саморегулювання | |
| dc.subject | цифровізація | |
| dc.subject | онлайн платформа | |
| dc.subject | інформаційні технології | |
| dc.subject | суб’єкт господарювання | |
| dc.subject | договір | |
| dc.subject | забезпечення конкуренції | |
| dc.subject | конкурентна політика | |
| dc.subject | господарська діяльність | |
| dc.subject | альтернативні методи врегулювання спору | |
| dc.subject | адвокатування конкуренції | |
| dc.subject | господарський (комерційний) спір | |
| dc.subject | медіація | |
| dc.subject | корпоративна соціальна відповідальність | |
| dc.subject | бізнес | |
| dc.subject | self-regulation | |
| dc.subject | digitalization | |
| dc.subject | online platform | |
| dc.subject | information technology | |
| dc.subject | business entity | |
| dc.subject | contract | |
| dc.subject | ensuring competition | |
| dc.subject | competition policy | |
| dc.subject | economic activity | |
| dc.subject | alternative dispute resolution methods | |
| dc.subject | competition advocacy | |
| dc.subject | economic (commercial) dispute | |
| dc.subject | mediation | |
| dc.subject | corporate social responsibility | |
| dc.subject | business. | |
| dc.title | ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Спеціальність 081 – Право | |
| dc.type | Thesis Doctoral |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Babajanyan_ Gayane _Babajanivna-081_2024.pdf
- Розмір:
- 3.36 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 147 B
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: