РЕКЛАМА ЯК СКЛАДОВА МЕДІЙНОГО КОНТЕНТУ ПРИ ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ (за матеріалами Науково -дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України, м. Київ)
| dc.contributor.author | Лещик Ольга | |
| dc.date.accessioned | 2024-09-06T10:10:32Z | |
| dc.date.available | 2024-09-06T10:10:32Z | |
| dc.date.issued | 2020 | |
| dc.description | ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА | |
| dc.description.abstract | Інформація сьогодні стала рушійною силою суспільства. Постіндустріальні країни по-іншому ставляться до інформації, розуміючи, що будь -яка дипломатична, економічна, військова діяльність обов’язково має інформаційні та психологічні наслідки. Відкриття таких каналів масової комунікації, як радіо, кіно, телебачення, мережа Інтернет, якісно змінило технології впливу. Ці канали характеризуються тим, що побудовані не лише на інформаці ї, але й на продукуванні реклами, тому їхній вплив на населення незвичайно зріс. Свобода обміну інформацією та відкритість інформаційних систем є однією з фундаментальних основ інформаційного суспільства, а сучасні інформаційно - комунікаційні технології відкривають принципово нові можливості для вільного поширення інформації, масового інформаційного обміну і комунікації. Отже, постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими і практичними завданнями полягає у необхідності дослідження напрацювань зарубіжних та вітчизняних науковців щодо теоретико-методологічних засад державної інформаційної політики та ефективної взаємодії держави із засобами масової комунікації, в тому числі – з їхньою рекламною діяльністю. На переконання провідних науковців та практиків, інформаційна політика – це найважливіше питання для формування громадянського відповідального суспільства, а засоби масової комунікації є одним з найважливіших засобів контролю за діяльністю інститутів влади, які покликані задовольняти потреби суспільства в поінформованості і суспільній комунікації. Аналіз із досліджень і публікацій із зазначеної проблеми підтверджує, що філософські та політологічні наукові розвідки, присвячені зародженню і розвитку інформаційного суспільства, сформульовані у наукових працях відомих зарубіжних дослідників К. Вербаха, Дж. Локка, М. МакЛюена, Дж. Мілля, Дж. Мілтона, М. Пората та інших, кожен з яких дає своє філософське обґрунтування подальшому розвитку інформаційних технологій та їх використання. Проблематика державної інформаційної політики в умовах становлення та розвитку інформаційного суспільства в Україні опрацьовується вітчизняними науковцями і дослідниками І. Арістовою, О. Гриценко, О. Зернецькою, В. Івановим, О. Картуновим, А. Колодюком, О. Литвиненком, Є. Макаренко, А. Москаленком, М. Ожеваном, Г. Почепцовим, В. Різуном, О. Старішем, С. Телешуном, А. Чічановським, В. Шклярем, А. Юричком та іншими. Всі вони наголошують на тому, що: «Завдяки правильній інформаційній політиці можна вирішувати позитивні завдання розвитку соц іосистеми: об'єднувати суспільство, підтримуючи його спільну модель світу; орієнтувати суспільство на нові моделі поведінки, що пов'язані з метою модернізації країни; утримувати моральні орієнтири суспільства» [21, c. 58]. Загальною тенденцією розвитку всіх засобів масової інформації, в тому числі і реклами, в двадцять першому столітті [22] є всезростаюча концентрація ЗМІ з широким впровадженням цифрових технологій на тлі неймовірної комерціалізації. Така гіперкомерціалізація, тобто, перетворення ЗМІ в чист о комерційні підприємства, відкидає при цьому «застарілу» концепцію їх інтелектуальної і соціальної місії, диктує свої вимоги до реклами, і в результаті створює «віртуальний світ» зі своїми цінностями, який породжує хибні уявлення та очікування. Потоки реклами є одним із важливих «знарядь» формування у глядача «образу світу», що переносить віртуально отримані знання й емоції у справжнє життя людини, і, природно, впливають не лише на її рішення про покупку, а в цілому на її висновки, вчинки, світосприйняття. Як інструмент комунікації реклама, певною мірою, здатна формувати суспільства і процеси, які в них відбуваються. Сучасні інформаційні технології, в тому числі ті, які присутні у рекламі, формують та вливають на інформаційну політику кожної держави, підкорюють час і простір, стирають кордони, впливають на громадську думку, формують процеси прийняття рішень і дають величезні переваги тим, хто має можливість такими властивостями скористатися. Важливу роль у формуванні медіапростору відіграє соціальна реклама, яка має просвітницький характер, адже комерційні мотиви у ній майже нівелюються, і саме вона може бути чинником інформації як на загальнодержавному рівні, так і на рівні звичайного громадянина. Здійснити дослідження впливу реклами, а зокрема, соціальної реклами на медійний простір України ми і взялися у нашій праці. Мета дослідження: визначення місця реклами в системі українського медійного контенту на сучасному етапі, обґрунтування напрямів розвитку соціальної реклами та її впливу на інформаційну політику держави. Об'єктом нашого дослідження є процес формування інформаційної політики держави за рахунок рекламних повідомлень в ЗМІ. Предмет дослідження: рекламні повідомлення та соціальна реклама як складові медійного контенту. | |
| dc.identifier.uri | https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/454 | |
| dc.publisher | КНТЕУ | |
| dc.title | РЕКЛАМА ЯК СКЛАДОВА МЕДІЙНОГО КОНТЕНТУ ПРИ ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ (за матеріалами Науково -дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України, м. Київ) | |
| dc.type | Other |