ПРАВОВИЙ СТАТУС САМОРЕГУЛІВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У СФЕРІ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Ескіз недоступний
Дата
2020
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КНТЕУ
Анотація
Актуальність дослідження. В умовах глобалізації та євроінтеграції
Україна прагне до підвищення якості життя населення, надання послуг,
удосконалення ефективного взаємозв’язку органів державного управління з
суб’єктами господарювання та споживачами; подолання бюрократизму та
корупції. Впровадження діяльності саморегулівних організацій (далі-СРО)
надає багато можливостей для цього, оскільки розвантажить органи
державного влади та сприятиме розбудові громадянського суспільства,
підвищенню соціальної відповідальності як суб’єктів господарювання
(надавачів послуг) так і споживачів. Саморегулівні організації в сфері
архітектурно будівельної діяльності на своєму прикладі демонструють, що
об’єднання професійних учасників ринку, є рушійною силою яка спроможна
встановлювати, виконувати розроблені ними стандарти, правила, кодекси
професійної поведінки та етичні кодекси з метою підвищення рівня розвитку
як самої галузі з середини так і рівня довіри споживачів та держави . Маючи
позитивний закордонний досвід, а також зважаючи на помилки та прогалини,
які допускались іншими країнами з цього питання, українські саморегулівні
організації в архітектурно будівельній сфері прагнуть знайти найбільш
доцільну та дієву систему роботи і взаємодії, яка забезпечить стабільний
розвиток в середині держави, а також сприятиме підвищенню рівня довіри до
українського будівництва на міжнародній арені, що в свою чергу має
підвищити довіру та привабливість для іноземних інвестицій.
Часткове делегування повноважень професійним саморегулівним
організаціям вже підтверджує свою ефективність. Затвердження дієвих
механізмів внутрішнього регулювання СРО підвищить рівень довіри
учасників та надасть більше переваг для вступу в саморегулівні організації,
що в свою чергу позитивно впливатиме на якість послуг для кінцевого
споживача та на формування професійного бізнес середовища в цілому. На
сьогодні вказане потребує детального вивчення та аналізу. Гармонізація,
імплементація та адаптація позитивного зарубіжного досвіду у цій сфері буде
належним підґрунтям для побудови в Україні ефективної системи
саморегулівних організацій у різних сферах, галузях, видах гос подарської
діяльності.
Українські науковці, правники роблять значний внесок у науку, оскільки
дослідження проблематики саморегулівних організацій йде вже доволі
довгий час. Поняття, ознаки, нормативно-правові аспекти, а також правовий
статус саморегулівних організацій й наразі залишається дискусійним
питанням. Організаційні та економічні особливості розвитку саморегулівних
організацій висвітлюються багатьма видатними науковцями.
Вагомий внесок у висвітлення цих питань зробили такі вчені як:
О.О. Бакалінська [15,16], О.А. Беляневич [18-20], О.М. Гончаренко [32-48],
В. В. Добровольська [50], Д.В. Задихайло [53-55], В. В. Кочин [56-58],
О. В. Медвечук [61-64], О.М. Непомнящий [66], Н. Ю. Філатова [80] та інші.
Однак потребує комплексного дослідження та порівняльного аналізу і
питання ефективного функціонування саморегулівних організацій у сфері
архітектурної діяльності в Україні з огляду на євроінтеграційний напрям
розбудови цього механізму.
Опис
ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА