ЗЕМЛЕУСТРІЙ ТА КАДАСТР
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Методика оцінки екологічних послуг земельних екосистем(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Михайлюк, А.В статті розглянуто теоретичні та методичні основи оцінювання екосистемних функцій земель, визначено класифікацію екологічних послуг та критерії їх оцінки. Особлива увага приділена методичним підходам до кількісної, якісної та економічної оцінки еко¬сис-темних послуг, а також інтегративним індексам, що поєднують екологічні, соціальні та економічні аспекти. Аналіз нормативно-правового забезпечення в Україні та міжнародних практик дозволяє обґрунтувати рекомендації щодо застосування розроблених методик у практичному управлінні земельними ресурсами та забезпеченні сталого розвитку територійДокумент Основні критерії та показники вартісної оцінки екологічних послуг земельних екосистем(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Ассі, В.У статті розглянуто ідею обґрунтування вибору методів оцінювання земельних ресурсів індустріального парку. Розкрито сутність індустріального парку та методику оцінювання його земельних ресурсів. Визначено ключові фактори впливу на оцінювання земель з використанням цифрових моделей рельєфуДокумент Особливості оцінювання земель індустріального парку(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Дудка, В.У статті проведено комплексну оцінку рекреаційного потенціалу Канівського району Черкаської області, який характеризується унікальним поєднанням природних ландшафтів та багатої історико-культурної спадщини. Визначено основні проблеми, що стримують його ефективне використання, зокрема недостатній розвиток інфраструктури та неврегульова¬ність землекористування. Обґрунтовано пріоритетні напрямки розвитку рекреаційної діяль¬ності, включаючи екологічний, культурно-пізнавальний, активний та сільський зелений туризм. Запропоновано комплекс землевпорядних заходів, спрямованих на організацію та функціональне зонування рекреаційних територій, а також розвиток відповідної інфра¬струк¬тури з використанням ГІС-технологій. Реалізація цих заходів сприятиме сталому розвитку регіонуДокумент Оцінка рекреаційного потенціалу Канівського району в системі землевпорядкування території(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Яровий, Д.В роботі виконано оцінку земель під забудову з урахуванням впливу інфраструктурних та екологічних факторів на прикладі територіальних громад с. Проців у зоні будівництва великої кільцевої дороги навколо м. Київ (ВКАД). Проаналізовано, що традиційні підходи до грошової оцінки не враховують синергетичний вплив великомасштабних інфраструктурних проєктів, що призводить до спотворення вартості земельних активів. Встановлено, що будівництво ВКАД є джерелом зростання вартості та одночасно – джерелом екологічних зборів, через підвищений вплив шуму та забруднення. На прикладі територіальної громади с. Проців Київської області, що знаходиться в зоні впливу ВКАД, здійснено прогноз впливу. Застосування розробленої методики до фактич-них даних місцевого бюджету с. Проців показало, що прогнозований ріст надходжень від земельних податків та орендної плати (коди 18010500-18010900) становить +9 870 тис. грн, а загальний приріст доходів від майна та землі – понад 12 млн грн. Результати підтвер-джу¬ють, що, попри екологічні ризики, реалізація інфраструктурного проєкту створює позитив¬ний чистий економічний ефект для місцевого бюджету за рахунок суттєвої капіталі¬зації земельних активів. В роботі застосовано методи системного аналізу, еконо-міко-математич¬ного моделювання та експертної оцінки. Запропонована багатофакторна регресійна модель гедоністичного ціноутворення, що інтегрує коефіцієнт транспортної доступностіДокумент Оцінка земель під забудову з урахуванням впливу інфраструктурних та екологічних факторів на прикладі територіальних громад з умовою будівництва великої кільцевої дороги навколо м. Києва(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Оверченко, О.У статті досліджено техногенний вплив на стан на соціально-економічний розвиток регіону.. Проаналізовано структуру забруднень, окреслено основні джерела антропогенного навантаження на гідросферу, вивчено динаміку змін якості поверхневих вод на прикладі регіонів із підвищеним рівнем промислової активності. Значну увагу приділено аналізу ефек-тивності існуючих інституційних механізмів моніторингу водних ресурсів та оцінено практичні можливості впровадження систем сталого природокористування. На основі зібра¬них даних сформульовано напрями оптимізації водогосподарської політики регіонального рівняДокумент Оцінка техногенного впливу на соціально-економічний розвиток регіону(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Молодова, К.У статті досліджено наслідки збройного конфлікту для землекористування на деокупованих територіях України. За допомогою ГІС та індексів NBR і NDVI оцінено втрати сільськогосподарських і лісових угідь, виявлено зони деградації та часткового відновлення. Результати можуть бути використані для моніторингу, планування відновлення та оцінки збитківДокумент Моніторинг земель Чернігівської області за 2021–2024 рр.(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Ткаченко, В.Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) стало однією з базових технологій сталого управ-ління природними ресурсами, зокрема лісовими масивами. Його роль у сучасному лісовому господарстві полягає у забезпеченні комплексного моніторингу, точного вимірювання біо-фізич¬них параметрів, аналізу динаміки змін рослинного покриву та контролю за антропоген-ними впливами. Практичне значення ДЗЗ і БПЛА для лісового господарства виявляється у кількох основних напрямах. Насамперед ці технології застосовуються для інвентаризації лісів, коли за допомогою LiDAR-сканування або фотограмметрії визначаються основні таксаційні параметри – висота, діаметр і об’єм деревини. Це дозволяє значно зменшити трудомісткість традиційних польових вимірювань. У сфері моніторингу стану лісів мультиспектральні та гіперспектральні дані дають змогу виявляти ділянки деградації, фіксувати наслідки шкідників або хвороб і відстежувати сезонну динаміку розвитку насадженьДокумент Використання безпілотних літальних апаратів для моніторингу лісових масивів(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Бігун, Ю.Дослідження присвячене розробці та апробації методики моніторингу земельних ресурсів у зоні впливу кар’єрів корисних копалин із застосуванням технологій безпілотних літальних апаратів (БпЛА) та фотограмметрії. Сучасні виклики гірничодобувної промисло-вості, пов’язані з трансформацією земельних ресурсів, утворенням кар’єрів і відвалів, вима-гають впровадження високоточних, оперативних та економічно ефективних методів моніторингу. Традиційні методи, такі як наземні геодезичні вимірювання чи використання заста¬рілих аерофотознімків, є трудомісткими, високозатратними та не забезпечують необхід¬ної деталізації. У роботі пропонується використання БпЛА, оснащених RGB, муль-ти¬спектральними, гіперспектральними, радіаційними та магнітними датчиками, для ство-рення ортофотопланів, цифрових моделей рельєфу (ЦМР) та хмар точок, що дозволяють точно оцінювати геометричні параметри, обсяги видобутку та площі порушених земель. Методика включає аерофотозйомку кар’єрів, фотограмметричну обробку даних, об’ємний аналіз та оцінку динаміки змін земельних ресурсів. Застосування БпЛА забезпечує високу геометричну точність (роздільна здатність до кількох сантиметрів), безпеку персо-налу, швидкість збору даних (у 5–10 разів швидше за традиційні методи) та можли¬вість регулярного моніторингу. Дослідження підкреслює переваги БпЛА перед супутниковими знім-ками та наземними методами, зокрема в контролі стійкості бортів, прогнозуванні зсувів, оцінці ерозії та рекультивації земель. Отримані геопросторові дані сприяють точному веденню земельного кадастру, плануванню рекультиваційних робіт, контролю за дотриманням ліцензійних умов та змен-шенню ризиків несанкціонованого видобутку. Рекомендується інтеграція мульти¬спектраль-них датчиків для аналізу рослинного покриву та щомісячні польоти для моніто¬рингу динаміки змін. Обмеження методики включають залежність від погодних умов та потребу в опорних точках (GCP) для забезпечення абсолютної точності. Результати дослідження підтверджу¬ють ефективність БпЛА як оптимального інструменту для сучасного гео-просто¬рового моніторингу в гірничій промисловостіДокумент Моніторинг земельних ресурсів із застосуванням безпілотних літальних апаратів, їх особливості(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Савримович, Б.У статті досліджено сучасні підходи до моніторингу земель із використанням технологій дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та геоінформаційних систем (ГІС). Обґрунтовано значення супутникових платформ Sentinel-2 і Landsat у забезпеченні своєчас-ного контролю стану земельного покриву, агроекологічних процесів і ризиків деградації. Визначено основні етапи моніторингу – отримання відкритих супутникових даних, їх попередня обробка, розрахунок вегетаційних індексів NDVI та NDWI, фрактальний аналіз текстур і подальша інтеграція результатів у ГІС-середовище. Особливу увагу приділено застосуванню відкритих геоданих територіальних громад, аналітичних платформ Copernicus Open Access Hub, Google Earth Engine та використанню інструментів QGIS для візуалізації й підтримки управлінських рішень. Отримані результати підтверджують, що поєднання технологій ДЗЗ і ГІС формує ефективну систему моніторингу земельних ресурсів, здатну забезпечити сталий розвиток аграрного сектору та раціональне землекористуванняДокумент Моніторинг земель за допомогою дистанційного зондування(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Веселий, М.Дослідження присвячене аналізу застосування геоінформаційних технологій у системі земельного кадастру України на прикладі Бучанської територіальної громади. Розглянуто актуальність впровадження геоінформаційних технологій у контексті земельної реформи 2021 року, воєнних викликів 2022 року та євроінтеграційних процесів. Об’єктом дослідження є система Державного земельного кадастру з фокусом на Бучанську територіальну громаду, а предметом – використання геоінформаційних технологій для обробки просторових даних, дистанційного зондування, 3D-моделювання та програмного забезпечення (ArcGIS, QGIS). У БТГ геоінформаційні технології інтегруються через Публічну кадастрову карту, бази даних PostgreSQL/PostGIS, супутникові знімки (Sentinel-2, Landsat) та дрони, що сприяє обліку земель, плануванню та відновленню після війни. Дослідження демонструє прискорення про¬цесів реєстрації, підвищення точності даних (наповненість кадастру 76%) та зменшення корупційних ризиків. Порівняльний аналіз до та після впровадження геоінформаційних техно-логій (2013 р.) показує зростання ефективності, прозорості та економічної доцільності. Висновки підкреслюють важливість геоінформаційних технологій для модернізації кадастру, вирішення проблем неповноти даних та підтримки децентралізації. Рекоменду-ється інвестувати в 3D-технології та навчання фахівців для повної цифровізації до 2030 рокуДокумент Геоінформаційні технології в системі земельного кадастру на прикладі Бучанської територіальної громади(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Терещенко, О.Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню та розробці способів підвищення точності земельно-кадастрових робіт в мережах референцних станцій. Використання дифе¬рен¬ціального GPS (DGPS) або реального часу кінематики (RTK) з наземними референсними станціями покращує точність до сантиметрів. Інноваційний метод на базі VGI (Volunteered Geographic Information) з мобільним додатком GILA та зовнішнім GNSS-пристроєм дозволяє громадянам збирати дані з субметровою точністю, що є низько-витратним рішенням для оновлення кадастрових карт у ресурсозатратних урбанізованих зонах. Цей підхід перевірений у case studies, де він відповідає стандартам точності для базових карт. Запропоновано технологічні рішення, спрямовані на мінімізацію похибок шляхом впро-ва¬дження гібридного позиціонування та інтеграції даних. Продемонстровано, що викори-стання GNSS RTK в мережах референцних станцій у поєднанні з ітеративною корекцією координат (з використанням функцій втрат MSE та алгоритму Найменших квадратів) дозволяє досягти значного зменшення середньоквадратичної похибки (RMSE). На прикладі кадастру м. Києва показано, що інтеграція цих підходів знижує похибку з початкових 0.5 м (для традиційних методів) до 0.05–0.1 м після 10 ітерацій оптимізації, що відповідає норма-тивним вимогам точності. Обґрунтовано економічну доцільність впровадження БПЛА-фото¬грамметрії та 3D-сканування для верифікації кадастрових меж, оскільки це скорочує час знімання в кілька разів порівняно з традиційними методамиДокумент Способи підвищення точності земельно-кадастрових робіт при роботі GNSS-приймачами в мережах референтних станцій(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Хорс, О.Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню та розробці способів підвищення точності земельно-кадастрових робіт в мережах референцних станцій. Використання дифе¬рен¬ціального GPS (DGPS) або реального часу кінематики (RTK) з наземними референсними станціями покращує точність до сантиметрів. Інноваційний метод на базі VGI (Volunteered Geographic Information) з мобільним додатком GILA та зовнішнім GNSS-пристроєм дозволяє громадянам збирати дані з субметровою точністю, що є низько-витратним рішенням для оновлення кадастрових карт у ресурсозатратних урбанізованих зонах. Цей підхід перевірений у case studies, де він відповідає стандартам точності для базових карт. Запропоновано технологічні рішення, спрямовані на мінімізацію похибок шляхом впро-ва¬дження гібридного позиціонування та інтеграції даних. Продемонстровано, що викори-стання GNSS RTK в мережах референцних станцій у поєднанні з ітеративною корекцією координат (з використанням функцій втрат MSE та алгоритму Найменших квадратів) дозволяє досягти значного зменшення середньоквадратичної похибки (RMSE). На прикладі кадастру м. Києва показано, що інтеграція цих підходів знижує похибку з початкових 0.5 м (для традиційних методів) до 0.05–0.1 м після 10 ітерацій оптимізації, що відповідає норма-тивним вимогам точності. Обґрунтовано економічну доцільність впровадження БПЛА-фото¬грамметрії та 3D-сканування для верифікації кадастрових меж, оскільки це скорочує час знімання в кілька разів порівняно з традиційними методамиДокумент Система ведення кадастрів історичних пам’яток із застосуванням наземного лазерного сканування(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Халявінський, В.Дослідження присвячене необхідності кардинального оновлення системи ведення кадастрів історичних пам’яток в Україні, особливо в умовах воєнних загроз, через критичний дефіцит точних геометричних даних. Обґрунтовано використання наземного лазерного скану¬вання (НЛС) як передової, безконтактної технології для створення високоточних цифрових двійників (хмар точок) архітектурних об’єктів. На прикладі Будинку Петра І в Києві продемонстровано методику НЛС та геоприв’язки даних, що слугує основою для архітек¬турно-історичних досліджень та відновлювальних робіт. Робота містить пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази, спрямовані на обов’язкове включення Цифрової моделі об’єкта культурної спадщини до кадастрової документації для гарантування збереження спадщиниДокумент Способи підвищення точності земельно-кадастрових робіт у міських умовах(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Житник, В.Дослідження присвячено теоретичному обґрунтуванню та практичному визначенню способів підвищення точності земельно-кадастрових робіт у міських умовах. В умовах інтенсивної урбанізації та застарівання значної частини кадастрових даних, досліджено методи, технології та інструментальні засоби, що забезпечують підвищення точності вимі-рювань. Проаналізовано процес виконання кадастрових робіт , виявлено ключові чинники, що впливають на якість результатів. Наукова новизна полягає у вдосконаленні методичних підхо¬дів на основі інтеграції сучасних технологій, зокрема GNSS-вимірювань, безпілотної аерофотозйомки та автоматизованої обробки просторових даних. Розроблено практичні рекомендації щодо поєднання традиційних і новітніх методів та контролю якості, що сприя¬тиме зменшенню похибок у кадастрових даних та оптимізації управління міськими тери¬торіямиДокумент Інформаційне забезпечення містобудівного кадастру: порівняльний аналіз європейського досвіду(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Смирнов, С.У статті досліджено міжнародні практики інформаційного забезпечення місто-будівного кадастру з акцентом на країни Європейського Союзу. Розглянуто інституційні, технічні та нормативні особливості підходів у Німеччині, Польщі, Нідерландах. Проаналізо-вано можливості впровадження європейського досвіду в Україні, враховуючи сучасні виклики цифровізації, інтеграції та відкритості данихДокумент Аналіз європейського досвіду ведення обліку земельних ділянок(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Хомутовський, О.У статті проведено детальний огляд теоретичних основ, історичного розвитку кадастрових систем, порівняльний аналіз національних моделей країн ЄС (інтегровані системи в Швеції та Нідерландах, дуалістичні в Німеччині та Франції), технологічного забезпечення (геоінформаційні системи, дистанційне зондування Землі, 3D-кадастр, блокчейн) та принципів відкритості й доступності даних відповідно до директиви INSPIRE та стандарту LADM. Особливу увагу приділено гармонізації систем у межах ЄС, викликам цифровізації, захисту даних за GDPR та прикладам успішної імплементації в країнах з різними правовими традиціями. Проаналізовано відповідність української системи обліку (Національна інфраструктура геопросторових даних, Державний земельний кадастр, Держав¬ний реєстр речових прав на нерухоме майно) європейським стандартам, виявлено середній рівень відповідності (60–70%) з прогресом у законодавчих реформах та цифровізації, але з суттєвими прогалинами в інтероперабельності даних, публічному доступі (обмеженому через воєнний стан) та якості інформації (відсутність повного 3D-моделювання, неповна автоматизація). Розроблено комплексні рекомендації щодо вдосконалення української системи: удосконалення нормативно-правової бази через гармонізацію з INSPIRE та e-Justice, інтеграцію кадастрових і реєстраційних даних з використанням API та блокчейн для авто¬матичного обміну, розвиток електронних кадастрових послуг (онлайн-реєстрація, мобільні додатки з AR, AI-асистенти для пошуку ділянок), а також механізми гарантування якості (регулярні аудити, сертифікація геодезистів, стандарти точності не нижче 95%). Запропо¬новано детальну дорожню карту впровадження на період 2026–2030 рр. з оцінкою необхідних інвестицій (близько €22 млн), фокусом на післявоєнне відновлення, децентралізацію повнова¬жень місцевих громад та міжнародну співпрацю (проекти TAIEX, EuroGeographics, Світовий банк). Стаття спрямована на підтримку процесів євроінтеграції України в сфері земельного адміністрування, забезпечення прозорості ринку землі, зменшення корупційних ризиків та раціонального використання земельних ресурсівДокумент ЗЕМЛЕУСТРІЙ ТА КАДАСТР(Державний торговельно-економічний університет, 2025)У збірнику розглянуто ідею обґрунтування вибору методів оцінювання земельних ресурсів індустріального парку. Розкрито сутність індустріального парку та методику оцінювання його земельних ресурсів. Проаналізовано особливості оцінки екологічних послуг земельних екосистем, методичні підходи до її проведення й механізми практич-ного застосування. Досліджено моніторинг земель за допомогою дистанційного зонду-вання Землі. Особливу увагу приділено питанням кадастру, моніторингу та оцінки земель. Матеріали подано в авторській редакції. Відповідальність за зміст матеріалів несуть автори.