Дисертації та реферати І Dissertations & Dissertation abstracts
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Дисертації та реферати І Dissertations & Dissertation abstracts за Ключові слова "democratization"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ ВПЛИВ ГЕОПОЛІТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РОЗВИТОК ДЕМОКРАТІЇ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ) Спеціальність – 052 Політологія(Державний торговельно-економічний університет, 2022) Федоришина, Катерина ОлександрівнаФедоришина К.О. Вплив геополітичного середовища на розвиток демократії (на прикладі України). - Кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 «Політологія». - Державний торговельно-економічний університет, Київ, 2022.Сучасний етап розвитку демократії в світі, і , зокрема, демократії в України лишає відкритою проблему демократичних транзитів, а також розвитку демократій та впливів на демократії зі сторони геополітичного середовища. Необхідність розглянути проблему зовнішніх впливів на розвиток демократій в геополітичних середовищах є нагальною для аналізу стану демократії в світі. Визначення особливостей зв’язку зміни демократії з геополітичним середовищем та його недемократичними елементами дає можливість більш глибоко розглянути проблему зовнішніх впливів на політичні режими. В свою чергу це дає можливість виділити елементи демократичних систем, що потенційно можуть зазнавати впливів недемократичних сусідів. Аналіз тенденцій зміни розвитку демократії України в певному геополітичному середовищі, де присутні недемократичні та гібридні країни, надає більш детального розгляду проблемі зв’язків політичних режимів в геополітичних середовищах в цілому, а зокрема – на конкретному прикладі розкриває особливості розвитку демократій в геополітичних умовах з присутністю недемократичних та гібридних сусідів. З урахуванням війни Росії проти України та специфіки позицій різних країн-сусідів України в рамках війни, ще більшої актуальності набуває питання, яким чином в певному геополітичному середовищі виглядають взаємозв’язки країн, особливо якщо ці країни мають різні типи політичних режимів. Чи може демократія слабшати, або укріплюватись в залежності від геополітичного середовища, в якому живе країна. Чи можуть інші країни геополітичного середовища впливати певним чином на зміну політичного режиму сусідів, або, навпаки, середовищні впливи мало визначають зміни політичних режимів, зокрема – демократій, в геополітичному контексті. Ці питання давно розглядаються в політичній науці, однак на сьогоднішній 3 день теоретичній дискусії щодо цієї проблеми бракує валідних даних, заснованих на конкретних розрахунках. В сучасних умовах сама геополітична концепція класичного зразка має бути переглянута з урахуванням глобалізаційних тенденцій. Однак навіть в новому прочитанні геополітична концепція, в якій географічний вимір втрачає позиції на користь виміру інформаційного та культурного, однаково визначає особливості середовища через географічну близькість та специфіку матеріальних ресурсів країн. Сучасні виклики вимагають перегляду примату географічного концепту, тим не менше, вони звертають увагу теоретиків та практиків на конфлікти і напруження на міжнародній арені, що мають в основі саме географічний аспект та боротьбу за матеріальні ресурси. Саме тому геополітична концепція, з однієї сторони застаріла через брак глобального погляду на географічний простір, дає можливість поєднати матеріальний вимір міжнародної взаємодії країн та вимір нематеріальний, що включає інформаційну та культурну складову. В рамках оновленого погляду на геополітичну концепцію можливо визначити і специфіку розвитку політичних режимів в геополітичних умовах. Для цього необхідно поглянути на особливості існування певних геополітичних середовищ та на взаємозв’язки країн, що входять в ці геополітичні середовища. На прикладі України в межах її геополітичного середовища можливо представити такий підхід, де рамки геополітичного середовища визначатимуть географіко-інформаційні рамки дослідження розвитку конкретної демократії. Окреслення таких рамок дає можливість розглянути розвиток демократії з урахуванням можливих зовнішніх впливів саме через зв’язки з чітко окресленим середовищем. На основі кореляційних показників, тобто, показників взаємозв’язків розвитку політичних режимів в окресленому геополітичному середовищі можливо визначити і те, чи може існувати підґрунтя для зовнішніх впливів на розвиток демократії в геополітичному середовищі. За умови відсутності кореляції трендів розвитку політичних режимів в конкретному геополітичному середовищі можемо визначити, що не існує і підґрунтя для зовнішніх впливів на політичні режими в цілому і демократії зокрема. І навпаки, коли кореляційні зв’язки розвитку політичних режимів країн конкретного середовища високі, це 4 вказує на існування підґрунтя для зовнішніх впливів середовища або окремих його елементів. Отже, в дисертаційному дослідженні піддаються аналізу основні теоретичні підходи до вивчення сутності політичних режимів, зокрема – демократичних та недемократичних, досліджується розвиток понять «політичний режим», «демократія», «недемократичний політичний режим». Зокрема, в аналізі розкриваються теоретичні підходи до проблеми розвитку демократії, особливості підходів до типології політичних режимів з огляду на фактори, що визначають розвиток політичних режимів. В рамках дослідження визначаються проблемні питання теоретичних підходів до вивчення особливостей зовнішніх впливів на розвиток політичних режимів, а також визначається різниця підходів до визначення поняття, що описує вплив зовнішніх акторів на політичний режим. Також систематизуються теоретичні підходи до поняття «геополітичне середовище». Удосконалені поняття «політичний режим», «геополітичне середовище». На основі удосконалених понять проаналізовані актуальні методики вимірювання розвитку політичних режимів, зокрема – демократій. Типологізовані існуючі підходи до вимірювання політичних режимів, зокрема – демократій. Дослідження визначає основні засади інтегрального концепту вимірювання демократій з огляду на його застосування у вивченні розвитку демократій за умови зовнішнього впливу певного геополітичного середовища. В рамках досліджуваної теми проаналізовані основні фактори розвитку демократії України в 2006-2018 рр. за трьома індексами демократії – The Economist Democracy Index, Freedom In the World та Polity IV, що представляють три різні підходи до визначення сутності демократичного політичного режиму. Виявлено спільні та відмінні риси трьох індексів демократії на прикладі практичного вивчення розвитку демократії України в 2006-2018 рр.. Визначено основні фактори, що пов’язані з розвитком демократії України в 2006-2018 рр. в рамках трьох обраних індексів демократії. Визначено спільні та відмінні фактори, що пов’язані з розвитком політичного режиму в Україні в період 2006-2018 рр. для трьох обраних 5 індексів, на основі чого розроблено інтегральний підхід до вибору факторів вимірювання демократії з огляду на зовнішні впливи в геополітичному аспекті. Дослідження аналізує специфіку демократичних трендів обраного геополітичного середовища України в період 2006-2018 рр. за індексами демократії The Economist Democracy Index та Freedom In the World. Визначено найчутливіші фактори, що пов’язані з розвитком демократій в обраному геополітичному середовищі України в період 2006-2018 рр. за індексами The Economist Democracy Index та Freedom In the World. В результаті розроблено інтегральний підхід до вибору факторів вимірювання розвитку демократій в окремому геополітичному середовищі для України, з умови найчутливіших та найменш чутливих для зовнішніх впливів факторів за трьома обраними індексами демократії. Практичне значення результатів дослідження полягає у визначенні факторів, що пов’язані з розвитком демократичних режимів за умови потенційного впливу певного геополітичного середовища, на прикладі України. Отримані результати дослідження надають можливості аналізувати виміри демократичної системи України з точки зору найвразливіших елементів, що можуть піддаватись зовнішнім впливам недемократичних акторів геополітичного середовища. Актуальність проведеного дослідження відповідає викликам сучасної політичної науки. Крім того, дослідження надає практичне підґрунтя для розробки стратегій та прийняття рішень у сфері імплементації демократичних інструментів, укріплення демократії та захисту її від можливих зовнішніх впливів геополітичного середовища та окремих його елементів. Більше того, дослідження вказує на потенційно чутливі до зовнішніх впливів фактори впровадження демократії України.Документ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА Спеціальність 052 – Політологія(Державний торговельно-економічний університет, 2023) Метельська, Анна ВолодимирівнаМетельська А.В. Особливості формування іміджу політичного лідера. –Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 політологія. – Державний торговельно-економічний університет, Київ, 2023. Сучасне політичне середовище не можна уявити без впливових політичних лідерів, які здатні впливати на суспільні процеси, формувати громадську думку та змінювати хід історії. У кожній країні, в умовах постійних політичних викликів, виникає необхідність в ефективних лідерах, спроможних мобілізувати громадянта забезпечити стабільність і процвітання. Сьогодні виборчі системи країн світу переживають складний період політичних трансформацій та глобальних викликів. У цьому контексті, одним із ключових елементів суспільного життя, що визначає його хід та розвиток, є політичне лідерство. Політичний лідер виступає не лише як представник влади, але й як символ єдності, джерело ідей, натхнення та прагнення до позитивних змін. Все більша залежність суспільства від медіа, соціальних мереж та інформаційних технологій перетворює процес формування іміджу політичного лідера в складну задачу. Цифрова ера вимагає від лідерів не тільки професійних навичок, але й уміння ефективно спілкуватися та впливати на аудиторію. Особливості іміджу політичного лідера стають важливою складовою його успіху в епоху глобалізації та інформаційних стрімінгів. Імідж політичного лідера – це складне та багатогранне явище, що є предметом дослідження багатьох науковців. Він формується під впливом різних факторів, як особистих, так і зовнішніх. Формування іміджу політичного лідера є складним та тривалим процесом. Воно починається ще до того, як людина вирішує зайнятися політикою. Вона повинна мати певні особисті якості, які будуть сприяти її успіху в цьому середовищі. Вона також повинна бути готова працювати над своїм іміджем, постійно розвиваючи та вдосконалюючи його. Імідж політичного лідера має важливе значення для його успіху в політиці. Він допомагає йому налагодити контакти з виборцями, залучити їхню підтримку та перемогти на виборах. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних основ та розроблення науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування та корекції іміджу політичного лідера. Об’єктом дослідження є імідж політичного лідера. Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення та практичні аспекти механізму формування іміджу політичного лідера. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У вступі обґрунтовано актуальність та своєчасність виконаного дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт та предмет дослідження із зазначенням методів його проведення, сформульовано наукову новизну отриманих в дисертації результатів, описано їхню апробацію й практичне застосування. У першому розділі дисертації на основі огляду та систематизації наукових досліджень розкрито політологічну сутність іміджу політичного лідера держави, його роль й особливості, а також виокремлено чинники і засоби формування іміджу кандидата, яка є основною медійною складовою успішного формування суспільної думки, сформульовано головні теоретико-методологічні аспекти реалізації іміджу в політичній системі України. Запропоновано авторське визначення іміджу політичного лідера, на основі проведення аналізу теоретико-методологічних підходів вчених до тлумачення таких понять як “імідж”, “політичний імідж”, “імідж політичного лідера” й виокремлення їхніх основних сутнісних характеристик. Обґрунтовано, що за політологічною суттю імідж політичний лідера необхідно розуміти як сукупність особистісних характеристик кандидата та медійних засобів, що формуються в результаті активної взаємодії із суспільно-політичними групами, і спроможність щодо їхньої реалізації, результат яких дає змогу досягати цілей поставлених кандидатом. Розкрито особливості створення іміджу політичного лідера, а саме: імідж, як політологічна категорія, є поєднанням особистих якостей кандидата та медійної кампанії, що нівелює можливості наклепу чи «чорного» піару; наявні чіткої медійної стратегії дозволяє провести корекцію іміджу кандидата, при цьому застосовуються як засоби вербальної комунікації так і невербальної комунікації. Зважаючи що близько 70% інформації люди отримують від невербальних джерел, що дозволяє більш ефективно реалізовувати медійне просування кандидата. Структуровано складові іміджу політичного лідера, такі як наявні, залучені та потенційно можливі суспільно-політичні групи, процес взаємодії з якими неможливий без комплексного використання усіх видів медійних комунікацій, а також без врахування зовнішніх і внутрішніх чинників впливу. Водночас сформульовано цілі формування іміджу політичного лідера –формування та підтримка обраного медійного образу у суспільному просторі, мінімізації можливостей для маніпуляцій політичних опонентів, які досягають шляхом корекції наявного образу а не його підміни. В другому розділі дисертаційної роботи проведено аналіз сучасних тенденцій та особливостей політичних кампаній України та світі, стану й ефективності створення та реалізації іміджу окремих політичних діячів, що дало змогу ідентифікувати ключову роль невербальних комунікацій у створенні та підтримці іміджу політичного лідера. У третьому розділі окреслено пріоритети у створенні іміджу кандидата на посаду президента України. Обґрунтовано потребу у розгляді кандидата через команду як способу підвищення соціальної підтримки у суспільства та більш ефективної взаємодії із цільовими категоріями виборців. Узагальнено і систематизовано підходи до організації та оптимізації побудови іміджу політичного лідера, наукових досліджень й експериментальних розробок в різних країнах світу, а також моделі створення іміджу за рахунок засобів невербальної комунікації імплементації в Україні в умовах євроінтеграційних процесів. Сформульовані у роботі положення і науково-методологічні рекомендації сприятимуть ефективному формуванню й реалізації іміджу політичного лідера, а практична реалізація обґрунтованих пропозицій дасть можливість підвищити рівень політичної культури та забезпечити більшу якість представлених у виборчому змаганні кандидатів.