Дисертації та реферати І Dissertations & Dissertation abstracts
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Дисертації та реферати І Dissertations & Dissertation abstracts за Ключові слова "audit"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ АНАЛІЗ BIG DATA В СИСТЕМІ DIGITAL-АУДИТУ КОМПАНІЇ Спеціальність 071 – Облік і оподаткування(Державний торговельно-економічний університет, 2024) Бондаренко, Констянтин СергійовичБондаренко К.С. Аналіз big data в системі digital-аудиту компанії.– Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань «Управління та адміністрування» за спеціальністю 071 «Облік і оподаткування». – Державний торговельно-економічний університет, Київ, 2024. Дисертаційна робота є науковим дослідженням теоретико – методологічних, організаційних засад та практики аналізу big data в системі digital-аудиту компанії. В роботі досліджено, як розвиток інформатизації суспільства сприяє генерації компаніями все більших обсягів інформації, зокрема, фінансової, яка є імперативом аудиту. Встановлено, що розвиток і ускладнення стандартів звітування вимагає використання не лише фінансової, а й нефінансової інформації для складання різних видів звітностей, які набувають популярність (XBRL, інтегрована звітність тощо). Доведено, що зазначені два фактори суттєво збільшують інформаційне навантаження як на компанії, так і на аудиторів, які перевіряють постійно зростаючі обсяги інформації. Встановлено, що аналіз big data в системі digital-аудиту компанії став невід’ємною складовою проведення аудиторських процедур для компаній- продуцентів big data, оскільки світові трансформаційні тренди в різних галузях віднайшли своє відображення в облікових даних компаній, які замовляють послуги із впевненості в інформації. Саме тому розвиток аудиторської діяльності корелює із потребами та проблемами клієнтів, внаслідок чого з середини 2010-тих років відбувалось впровадження повноцінної системи digital-аудиту для забезпечення потреб компаній, що генерують big data. Виявлено, що сучасна практика digital-аудиту включає в себе окрему, специфічну digital-методологію та інструментарій проведення аудиту компанії, виокремлюючи технічну та інші складові. Результати компаративного аналізу вітчизняних та закордонних наукових праць виявив праці з дослідженнями фрагментарних, окремих аспектів digital-аудиту, що не враховують базову, ключову складову – big data. Так, практика digital-аудиту випереджає його теорію: поки вітчизняні науковці ведуть наукову дискусію щодо правильності транслітерації терміну digital в царині аудиту, пропонуючи аналоги «цифровий», «діджитал», «диджитал», компанії Великої Четвірки в Україні розгорнули та апробували повноцінний процес digital-аудиту вітчизняних компаніях. Тому, в дослідженні проаналізована та доведена необхідність ґрунтовного, комплексного вивчення сукупності різних складових digital-аудиту компанії, об’єднаних в систему, яка значимо впливає на роботу фахівців в царині аудиту. Констатовано суттєве відставання теоретичної наукової складової упорівнянні з практичними надбаннями провідних аудиторський компаній.Тому, за результатами дослідження вперше було розроблено інноваційну концепцію аналізу big data в системі digital-аудиту компанії, сутність якої полягає в отриманні універсального, забезпеченого власною методологією, інструментарію обробки великого масиву даних, для потреб суб’єкта аудиторської діяльності, в умовах високої динаміки розвитку фінансових інформаційних потоків компаній; а також введено до наукового обігу поняття «компанія-продуцент big data», під яким необхідно розуміти суб’єкт господарювання, який, внаслідок специфіки своєї господарської діяльності, за визначений проміжок часу формує значний масив інформації, який можна обробити лише спеціалізованим програмним аудиторським забезпеченням. Досліджено існуючий категоріально-понятійний апарат в аудиторській сфері, який лише частково відображає відповідні поняття в digital-аудиті компанії, тому, за результатами дослідження, було удосконалено такі терміни та поняття, як: «digital-аудит компанії», «система digital-аудиту компанії» та «big data», що, на відміну від загальноприйнятих підходів, включає специфічні детермінанти та логічне поєднання зазначених понять. В результаті, удосконалений категоріально-понятійний апарат коректніше відображає сутність понять та заповнює прогалини в науковій термінології в сфері аудиту. В роботі удосконалено: теоретико-методологічні підходи до визначення доцільності проведення digital-аудиту компанії, які включають низку детермінантів, які є визначальними складовими для затвердження стратегії проведення аудиторських процедур, пірамідальна класифікація яких, в результаті, дає більш коректне відображення пріоритетності визначення складових впливу на процедуру визначення доцільності проведення digital- аудиту; професійне обґрунтування (судження) щодо еволюційних змін та візії аудиту компаній в напрямку від аудиту фінансової звітності до принципово відмінних, за теоретико-методологічним та системними складовими, видів аудиту, які розвиваються на етапах діджиталізації та інтелектуалізації аудиту; шкала пріоритетів кількісно-якісної аудиторської оцінки напрямів дослідження big data, що передбачає удосконалення організаційних засад аналізу big data ІТ-аудитором, фінансовим аудитором та digital-спеціалістом з урахуванням кількості, якості та монетарної складової big data, що сприяє оптимізації та конкретизації роботи фахівців. Впровадження системи digital-аудиту компанії посилило спеціалізацію фінансового аудитора на аналізі монетарної складової інформації, що спричинило необхідність додаткового залучення ІТ-аудитора та digital- команду. Встановлено, що посилення спеціалізації аудиторських задач між різними фахівцями, є результатом оптимізації організаційних засад проведення digital-аудиту компанії. Перерозподіл ресурсів для проведення аудиторських процедур за digital-методологією спричинив зміни в обліковому забезпеченні контролінгу аудиторських компаній в частині обліку витрат, плануванні та бюджетуванні. Встановлено, що провідні аудиторські компанії (Велика Четвірка) впровадили в свою діяльність низку digital-інструментів, які є складовими ІТ- інфраструктури digital-аудиту компаній. Категоріально-понятійний апарат digital-інструментарію, а також пов’язаний із ними процес дефрагментації набули подальшого розвитку. В роботі доведено, що сучасні тренди розвитку інструментів обробки та аналізу big data компаній для цілей digital-аудиту мають два вектори: спеціалізоване програмне забезпечення аудиторських компаній, яке налаштовано на параметри некласичних систем запису для глобального ринку, та спеціалізоване стороннє програмне забезпечення, як Alteryx і подібні аналоги, які використовується для написання різних алгоритмів обробки та аналізу будь-якої інформації в табличному вигляді. Виявлено, що впроваджені digital-інструменти аналізу big data як частини системи digital-аудиту мають свої технічні особливості використання: наявність вимог до вхідної інформації, розподілення на обов’язкову та інші види інформації, що впливає на інформативність звітів. В результаті дослідження з’ясовано, що впровадження digital-аудиту провідними компаніями в Україні зустрічається із супротивом і негативною реакцією певних малих аудиторських фірм, іншими негативними чинниками є: популярність систем класичного запису бухгалтерських проведень,недостатня кількість годин в навчальних програмах провідних університетів темам запису некласичних бухгалтерських проведень і їх аналізу тощо. Виявлено суттєві відмінності в проведенні аудиторських процедур, починаючи від етапу звірки вхідної інформації, закінчуючи формуванням приміток до фінансової звітності, в результаті проведеного компаративного аналізу аудиторських процедур, зокрема, на прикладі статті фінансовоїзвітності «Виручка». Доведено, що зміни в аудиті мають три стадії, які узгоджуються з етапами діджиталізації та інтелектуалізації. Описана хронологіявпровадження змін в царині аудиту показала, що поточні другий етап включає процеси доопрацювання впроваджених складових системи digital-аудитукомпаній та робота над інтеграцією штучного інтелекту в роботу аудиторських компаній. В дослідженні виявлено, що оптимізація роботи аудиторських компаній включає в себе виокремлення спеціалізованого відділу, що забезпечує роботу digital-інструментів. Спеціалізація роботи із аналізу клієнтських даних позитивно впливає на термін надання аудиторських послуг, оскільки, при значному збільшенні об’ємів інформації, терміни випуску аудиторських звітів не зростають. В дослідженні виявлено, що спеціалізовані відділи, що включають в себе digital-спеціалістів, мають власну внутрішню спеціалізацію, враховують рівень обслуговування аудиторських проектів (поодинокі спеціалісти, рівень офісу та кластеру). Внаслідок виділення та внутрішньої спеціалізації формується новий формат комунікації між аудиторською компанією та клієнтом, що тепер включає digital-команду. Розроблено алгоритм визначення доцільності проведення digital-аудиту, що включає в себе значну варіативність дій, оскільки визначається не тількина основі кількості інформації клієнта, але й враховує складність ІТ-систем клієнта, наявність аудиту консолідованої фінансової звітності та послідовність виконання різних аудитів. Визначення методології проведення аудиту при наявності консолідації має нюанси врахування специфіки діяльності корпорації, де для різних компонентів групи може не застосовуватись digital- методологія, і навпаки, коли окремих ознак необхідності застосування digital-методології нема, однак вона застосовується через можливість повторного використання результатів digital-аудиту консолідованої фінансової звітності уаудиті окремої фінансової звітності. Впровадження digital-аудиту змусило аудиторські компанії переглянути послідовність виконання аудиторських процедур на етапі погодження стратегії та попередньої стадії аудиту. Зміни стосуються погодження на формалізованих робочих зустрічах в першу чергу питань, які стосуються big data клієнта, для можливості роботи digital-команди, а вже потім затвердження розрахунку суттєвості. В роботі встановлено, що українська специфіка облікових систем змушує шукати альтернативні підходи до визначення значних класів транзакцій (SCOT), оскільки digital-інструменти налаштовано на односторонні системи запису бухгалтерських проведень, де класи транзакцій визначаються більш прямолінійно. Однак питання глибини визначення SCOT залишається на розсуд аудиторської команди, оскільки є суб’єктивним предметом бачення необхідності деталізації господарської діяльності компаній. Саме тому етап затвердження SCOT визначається першим. Наявність додаткової digital-методології створює подвійний ефектконкурентної переваги компаніям, які її ввели, оскільки їх робота нерозривно пов’язана із оновленням вимог в МСА 315 «Ідентифікація та оцінювання ризиків суттєвого викривлення», яке вводить необхідність глибшого аналізу ІТ-середовища клієнта у зв’язку із розвитком інформаційних технологій в сфері обліку та аудиту. Отже, компанії, які не мають окремої методології та інструментарію, який зможе обробити та проаналізувати big data, не зможуть ефективно надавати послуги компаніям-продуцентам big data, а також змушені витрачати додатковий час на документацію результатів аналізу ІТ- середовища, що призведе до підвищення цін на послуги або зниження маржинальності. Результат дослідження праксеології аналізу big data в системі digital- аудиту виявив доцільність розгляду теми дослідження зі сторони австрійської та польської школи праксеології, що призводить до обґрунтування додаткових змін в етичних внутрішніх нормах для обмеження використання ресурсів компанії в особистих потребах та необхідності додаткового аналізу впливу на ефективність роботи спеціалістів через стрімкий розвиток технологій, в тому числі штучного інтелекту, що негативно впливає на психоемоційний стан людини, внаслідок чого її ефективність зменшується. Додатковими негативними факторами в межах польської школи трактування праксеології в Україні є віддалена робота в галузі аудиту, оскільки мала місце пандемія Covid-19 та продовжується війна станом на 2024 рік. Тому, провідні компанії в галузі аудиту намагаються поліпшити робоче середовище працівників за допомогою не тільки фінансових чинників, а й забезпечення відпочинку в офісі та віддалено, для підвищення ефективності праці. Основні наукові результати дисертаційної роботи впроваджено в науково-дослідний процес Державного торговельно-економічного університету (№558/20 від 26 лютого 2024 р.) та діяльність підприємств: ТОВ «ТРЕЙД-ІН МОТОРС» (довідка № 2023/1 від 27 грудня 2023 р.), ФГ «СФГ «Ельдорадо» (довідка № 10 від 20 січня 2024 р.), ТОВ «АПК-Сервіс» (довідка № 12 від 23 січня 2024 р.), ТОВ «ВсДизель» (довідка № 2246 від 25 січня 2024 р.), ТОВ «УДЕН-УКРАЇНА» (довідка № 23/36 від 26 січня 2024 р.), ТОВ «ТРЕЙД-ІН МОТОРС» (довідка № 2024/2 від 6 лютого 2024 р.), ПрАТ «КАТП «АГРОБУДАВТОСЕРВІС» (довідка № 53785 від 7 лютого 2024 р.), ТОВ «Пульсар Експо Україна» (довідка № 15 від 26 лютого 2024 р.), ТОВ «Система ЛТД» (довідка № 1 від 26 лютого 2024 р.). Окремі положення та пропозиції, що включені в дисертаційне дослідження, використано у навчальному процесі кафедри фінансового аналізу так аудиту Державного торговельно-економічного університету. Розроблені автором лекційні матеріали на тему «Планування та організаціяаудиту спеціального призначення» увійшло до методичного забезпечення дисципліни «Аудит спеціального призначення», освітній ступінь «магістр», освітня програма «Діджитал аудит та аналіз». Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичних планів наукових досліджень кафедри фінансового аналізу та аудиту Державного торговельно- економічного університету. Прийнято участь в 2 науково- дослідних роботах з номером держреєстрації: з них 1 – на замовлення Міністерства освіти і науки України, 1 – на замовлення юридичних осіб.Документ Федоров І.О. (2025) ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АУДИТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, м. Київ [Дисертація за спеціальність 071 – Облік і оподаткування, Державний торговельно-економічний університет]. Репозитарій Державного торговельно-економічного університету.(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Федоров, Ігор ОлександровичФедоров І.О. Інвестиційний аудит діяльності підприємств суспільного інтересу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 071 – Облік і оподаткування. – Державний торговельно- економічний університет, Київ, 2025. Дисертаційна робота є науковим дослідженням теоретичних засад та практичних аспектів інвестиційного аудиту діяльності підприємств суспільного інтересу, який виступає важливим інструментом оцінки економічної доцільності інвестицій, фінансової стабільності та його значення в стратегічному управлінні підприємством. У дослідженні визначено методологічні основи інвестиційного аудиту, його місце в системі корпоративного управління та значення для забезпечення довгострокової фінансової безпеки суб’єктів господарювання. Проаналізовано сутність інвестиційного аудиту як комплексної оцінки ефективності управління, фінансової стійкості та ризиків інвестування, що включає перевірку фінансових і нефінансових показників підприємства, його бізнес-моделі, стратегічних планів, управління активами, капіталом і зобов’язаннями. З’ясовано, що інвестиційний аудит виконує важливу роль у формуванні обґрунтованих інвестиційних рішень, оскільки дозволяє оцінити поточний стан підприємства, його перспективи розвитку та можливі загрози. Значну увагу приділено питанням забезпечення прозорості та достовірності інформації для зацікавлених сторін, зокрема інвесторів, кредиторів, регуляторних органів і партнерів. Обґрунтовано, що проведення інвестиційного аудиту сприяє мінімізації інформаційної асиметрії між підприємством та його стейкхолдерами, підвищенню рівня довіри до фінансової та нефінансової звітності, що є критично важливим для залучення інвестицій, зниження вартості капіталу та забезпечення сталого розвитку підприємств суспільного інтересу. Дослідження включає аналіз міжнародного досвіду та стандартів інвестиційного аудиту, зокрема підходів, що застосовуються у країнах з розвиненими ринками капіталу, а також адаптацію найкращих практик до вітчизняних умов. Запропоновано концептуальну модель інвестиційного аудиту, яка інтегрує фінансовий, операційний та ESG-аналітичний компоненти, що дозволяє комплексно оцінити ефективність підприємств суспільного інтересу в умовах економічної турбулентності та посилення регуляторних вимог. Визначено основні проблеми проведення аудиту, серед яких складність аналізу значних обсягів різнорідної інформації, непередбачуваність ризиків, залежність від доступності зовнішніх даних та труднощі кількісної оцінки нефінансових показників. Обґрунтовано необхідність забезпечення повноти, достовірності та релевантності облікової інформації, а також її адаптації до міжнародних стандартів фінансової та нефінансової звітності. Встановлено особливості аналітичного забезпечення інвестиційного аудиту, що передбачає інтеграцію фінансових та нефінансових показників із використанням сучасних методів оцінки інвестиційної привабливості, зокрема показника сталого зростання (SGR), моделі DuPont, DCF-моделювання та VaR- аналізу. Запропоновано комплексний підхід до аудиту, що поєднує традиційний фінансовий аналіз, оцінку ризиків та прогнозування майбутніх грошових потоків. Обґрунтовано взаємозв’язок між інвестиційним аудитом, оцінкою ефективності інвестування та управлінням ризиками сталого розвитку підприємств суспільного інтересу, що дозволяє розглядати його як ключовий інструмент для забезпечення збалансованого економічного, соціального та екологічного розвитку. Доведено, що інвестиційний аудит відіграє важливу роль у виявленні факторів, які можуть впливати на довгострокову стійкість підприємства, зокрема фінансових ризиків, регуляторних змін, екологічних викликів та соціальної відповідальності. Визначено місце інвестиційного аудиту у системі стратегічного управління, його значення як механізму, що дозволяє інтегрувати результати фінансового аналізу, аудиторської оцінки та прогнозування у процес прийняття управлінських рішень. Розглянуто функції інвестиційного аудиту у виявленні неефективних інвестиційних рішень, оцінці доцільності залучення капіталу та забезпеченні контролю за виконанням інвестиційних стратегій. Підкреслено його вплив на підвищення прозорості фінансово-господарської діяльності підприємств суспільного інтересу через об’єктивний аналіз фінансової та нефінансової звітності, а також верифікацію даних про соціальні й екологічні зобов’язання компанії. Зазначено, що ефективне проведення інвестиційного аудиту сприяє покращенню рівня довіри з боку стейкхолдерів, включаючи інвесторів, кредиторів, регуляторні органи, працівників та громадськість. Це досягається завдяки формуванню комплексної, достовірної та своєчасної інформації щодо фінансового стану підприємства, його здатності генерувати прибуток у довгостроковій перспективі та відповідати стандартам сталого розвитку. У роботі також обґрунтовано, що впровадження системи інвестиційного аудиту на підприємствах суспільного інтересу дозволяє знизити інформаційну асиметрію на ринку, підвищити ефективність комунікації між учасниками економічних відносин та забезпечити обґрунтованість інвестиційних рішень. Розроблено рекомендації щодо удосконалення методики інвестиційного аудиту, включаючи оптимізацію структури аудиторських команд, підвищення кваліфікації фахівців та впровадження цифрових інструментів для обробки великих масивів даних. Запропоновано організаційно-інформаційну модель аудиту, що інтегрує внутрішні та зовнішні інформаційні потоки, а також механізми використання результатів аудиту у процесах стратегічного управління. Сформовано інтегровану систему показників для оцінки інвестиційної привабливості підприємств суспільного інтересу, яка включає фінансові та нефінансові показники діяльності підприємств. Доведено значущість інвестиційного аудиту для забезпечення ефективності процесів злиттів і поглинань (M&A), оцінки ризиків та підвищення інвестиційної привабливості підприємств. Результати дослідження сприятимуть покращенню якості аудиторського аналізу, що, своєю чергою, забезпечить прийняття більш обґрунтованих управлінських рішень і сприятиме сталому розвитку економіки. Основні рекомендації та розробки дисертаційної роботи отримали схвалену позитивну оцінку і впровадження в діяльність ТОВ «Крестон Україна» (довідка №215/1 від 05 лютого 2025 року), ТОВ «Беркшир Едвайзорі» (довідка №15/1 від 05 лютого 2025 року) та ТОВ «МК СЕЙЛЗ» (довідка №03 від 05 березня 2025 року).