Кафедра Економічної Теорії та Конкурентної Політики
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра Економічної Теорії та Конкурентної Політики за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ РОЗВИТОК КОНКУРЕНЦІЇ У ВНУТРІШНІЙ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ(КНТЕУ, 2020) Моляренко АндрійНа сьогоднішній день ринок являє собою суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язка ми якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій Відповідно, можна зробити висновок, що фундаментальною основою сучасної економіки є місткий та конкурентний внутрішній ринок, завдяки якому забезпечується істотне підвищення рівня внутрішнього споживання й збалансований розвиток національного господарства. Широкомасштабний і випереджуючий розвиток внутрішньої торгівлі, який відбувається в умовах поглиблення ринкових відносин, лібералізації і демонополізації, дедалі більше базується на засадах конкуренції, яка активізує діяльність суб'єктів ринку, стимулює їх пошук до нових форм і методів торгівлі, відіграє особливу роль в інституційній організації обігу товарів та послуг, визначає динаміку, кількісні та якісні параметри торговельної діяльності. Разом з тим, конкурентне середовище в сфері внутрішньої торгівлі розвивається повільно і фрагментарно, конкурентна боротьба суб 'єктів ринку невиразна, а позиції переважної більшості торговельних підприємств на ринку є слабкими. Незважаючи на активізацію розвитку торгівлі, сьогодні внутрішній ринок у цій сфері залишається деформованим і не здатним забезпечити паритет між попитом та пропозицією. Недосконалою є і система регулювання конкурентоспроможності торгівлі на внутрішньому ринку України, що проявляється у порушенні ринкових регуляторів розвитку та функціонування підприємств у ринковому середовищі, високому рівні монополізації е кономіки, низькій конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, малоефективній антимономольній політиці держави. характеризують сучасні тенденції конкуренції у сфері внутрішньої торгівлі. Праці науковців містять широке коло проблем теоретичного та прикладного характеру, пов'язаних із функціонуванням сфери торгівлі та внутрішнього ринку, особливу увагу приділено різним аспектам розвитку внутрішнього ринку на сучасному етапі та акцентовано увагу на конкуренції у сфері торгівлі.Документ КОНКУРЕНЦІЯ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ(КНТЕУ, 2020) Гулак ВладиславиФормування та розвиток ефективної конкуренції є одним із засадничих факторів становлення національного ринкового господарства. Це пов’язано з глибокими трансформаціями, які відбуваються у суспільстві, а також з переходом від індустріального розвитку до постіндустріального та інформаційного, що стимулює потребу в переосмисленні традиційних уявлень щодо економічного пізнання та обґрунтування новітніх підходів, які здатні правильно відображати різні аспекти господарського поступу в умовах глобальних трансформацій. Конкуренція є важливою складовою розвинутого виробництва, а у зв’язку зі своєю мінливістю, вона змушує виробників шукати нові резерви та можливості для збуту власної продукції, наприклад через підвищення продуктивності праці робітників, розширення масштабів свого виробництва, прискорення НТП, впровадження інновацій та використання нових технологій виробництва. Важлива роль конкуренції відображається у можливості впливати на розвиток абсолютно кожного суб’єкта господарювання. Вона має важливе значення у формуванні економічних зв’язків між виробниками і споживачами. Конкуренція підпорядковує особисті прагнення виробників суспільним інтересам і потребам, і тим самим сприяє задоволенню потреб не лише суспільства, але й національної економіки. Конкуренція з’явилася у зв’язку з великою кількістю передумов: економічне відокремлення та свободу вибору виробниками виду діяльності; різні форми власності засобів виробництва; залежність виробників від ринкової кон’юктури; боротьба між виробниками за джерела сировини та ринок збуту продукції з метою одержання найбільших прибутків. Вона пройшла довгий шлях свого розвитку. Період початоку XVI — кінця XIX ст. відзначився вільною конкуренцією між невеликими товаровиробниками, які виробляли продукцію для ще недостатньо досліджуваного ринку. З часом відбулося посилення централізації капіталу та виробництва, а також зростання економічної концентрації, що призвело до появи перших монополій. В сучасному періоді конкуренція відбувається переважно всередині великих монополістичних об’єднань, а також між виробниками немонополістичного економічного сектора. Однією зі складових успішного ведення конкуренції є конкурентоспроможність. Ці два поняття дуже тісно пов’язані між собою і не можуть існувати окремо. Конкурентоспроможність можна назвати передумовою виникнення ефективної конкуренції. Національна конкурентоспроможність надзвичайно важлива, адже є показником здатності країни досягати та підтримувати високі темпи економічного зростання, які відображаються у постійному зростанні ВВП. Якщо на конкурентоспроможність можна впливати, то конкуренція є неконтрольованим фактором, який помітно впливає на діяльність виробників, проте не може управлятися ними. Останнім часом прослідковується значне посилення конкуренції, проте це має дещо негативний вплив, адже такі умови є сприятливими для неконтрольованих державою злиттів декількох підприємств, а також укладання домовленостей. Це в свою чергу призводить до появи недобросовісної конкуренції, яка здійснює негативний вплив не лише на виробників та споживачів, але й національну економіку. Дослідження є актуальним, адже підвищення національної конкурентоспроможності та покращення ефективності конкуренції є прямопропорційним розвитком національної економіки та можливістю до завоювання більш високих позицій країни на міжнародному ринку. Наразі конкуренція перебуває в центрі уваги науковців та державних діячів розвинутих країн світу. Проблеми формування конкуренції та її впливу на національну економіку досліджували такі українські вчені, як Близнюк С., Єлець О., Кононенко Г., Куліш Л., Лагутін В., Павлюк Т., Уманців Ю., Филюк Г. та інші.Документ РОЗВИТОК КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ(КНТЕУ, 2020) Жакун ОлексійСучасний стан розвитку економіки України потребує постійної уваги до банківської системи в цілому і комерційних банків зокрема, проведення політики, спрямованої на створення сприятливих умов для їх стабільного та ефективного функціонування. Ця потреба обумовлюється тим, що банк івська система України - одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки і є одним з основних чинників політики економічного зростання. Адже через неї здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечується їх найефективніше і раціональне використання. Проблеми розвитку конкуренції у банківській сфері та конкурентоспроможності вітчизняних банків знаходять своє відображення у багатьох наукових працях таких відомих вчених та дослідників, як: Я. Базилюк, Т. Гірченко, Ю. Заруба, А. Качурин, Т. Клименко, І. Коломієць, В. Лагутін, С. Нечаєв, В. Павлова, В. Ткачук, С. Тігіпко, Ю. Уманців та ін. Водночас, стрімкий розвиток інформаційних технологій, що застосовуються у банківській справі та суміжних видах діяльності, прискорення глобалізаційних процесів тощо вимагають від банків перегляду їх конкурентних стратегій, а від держави – оновлення методик контролю за діяльністю банків, в тому числі щодо дотримання ними правил чесної конкуренції. Для обох процесів важливим є визначення ключових детермінант розвитку конкуренції у банківському секторі.Документ ВПЛИВ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ НА КОНКУРЕНТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ УКРАЇНИ(КНТЕУ, 2020) Воловніковa ЮляСучасний глобальний економічний розвиток характеризується високим рівнем транснаціоналізації економічних систем. Транснаціональні корпорації стали вагомою силою, яка посилює інтеграцію між країнами, впливає на економічні і політичні процеси як на глобальному, так і національному рівнях. В сучасних умовах глобалізації функціонування і розвиток крани неможливий без взаємодії з цими компаніями, оскільки сфера їх діяльності розповсюджується майже на всі види економічної діяльності. Транснаціональні корпорації є головним джерелом іноземних інвестицій, тому співпраця з ТНК для України є надзвичайно важливою. Прямі іноземні інвестиції розвивають стратегічно важливі галузі та сектори, що поліпшує макроекономічні показники розвитку країни, частково забезпечує стабільність фінансових ринків. Але такий результат можливий лише при одночасному створенні сприятливих умов для ТНК та захисті національних інтересів України.Документ УЗГОДЖЕННЯ КОНКУРЕНТНОЇ ТА СТРУКТУРНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ(КНТЕУ, 2020) Хоменко КатеринаПосилення інтеграційних і глобалізаційних процесів та прояви кризових явищ у світовій економіці в останні десятиліття зумовили значні зміни основних тенденцій розвитку світового господарства та актуалізували зміни в економічному устрої багатьох країн. Світова економіка вступила в період кардинальних трансформацій, зумовлених новою хвилею технологічних інновацій. Ці процеси мають системний характер і ведуть до утворення якісно нових структурних характеристик глобальної економіки та в сукупності означають становлення нового технологічного і соціально-економічного укладів життєдіяльності людства. Ці зміни мають кардинальний вплив на всі структури економіки, способи організації бізнесу та пріоритети і методи державного регулювання і забезпечення економічного зростання та розвитку. Зазначені глобальні зміни становлять виклик для формування ефективної економічної політики, відповідно до якої держава може здійснювати комплекс заходів контролюючого та регулюючих впливів на ринкові процеси української економіки. Узгодження конкурентної та структурно-інвестиційної політики держави важливе з точки зору підвищення конкурентоспроможності національного виробництва. Реалізація структурно -інвестиційної політики впливає на структурні передумови розвитку конкуренції на ринку і на конкурентну політику держави відповідно. Узгодження конкурентної та структурно-інвестиційної політики держави дозволять модернізувати ринкове середовище країни і підвищити конкурентоспроможність національної економіки. Процес структурних трансформацій носить системний характер і має визначальний вплив на формування подальших тенденцій розвитку, доцільно одночасно застосовувати ринкові інструменти та інструменти державної політики для створення ефективного конкурентного середовища. Державні економічні реформи мають бути реалізовані через обґрунтування пріоритетних ініціатив інвестування для структурно-технологічної, підтримку інноваційної діяльності у виробництві та інституційно-правове забезпечення структурних трансформацій. Одним з пріоритетних завдань збалансованої економічної політики України є визначення шляхів структурних перетворень та підвищення впливу її інструментів на темпи економічного зростання. Структурно-інвестиційна політика формує основні напрями державної політики щодо поліпшення інвестиційного клімату та водночас стимулює конкуренцію в тій галузі, де інвестиції являються базою для прогресивної реструктуризації. Конкурентна політика як ключовий інструмент забезпечення ефективного конкурентног о середовища, має на меті формування доброчесної економічної конкуренції. Аналіз сутності конкурентної політики, особливостей механізмів формування, а також методології структурних трансформацій та розроблення інвестиційної політики досліджено у працях таких вчених як: І. В. Барановська, І. А. Бевз, Ю. І. Боровик, Н. І. Бурлака, О. В. Вертєлєва, А. Г. Герасименко, Т. І. Єфименко, Ю. В. Кіндзерський, О. В. Ковальова, О. Ю. Кононенко, Л. П. Куліш, В. Д Лагутін, О. І. Міняйло, Ю. Б. Пелех, В. А. Романенко, Ю. М. Уманців, С. А. Харчук, Л. В. Шинкарук, А. В. Щербак, Т. А. Щербакова та ін.Документ КОНКУРЕНТНА ПОЛІТИКА У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ(КНТЕУ, 2020) Піскурський АнатолійФормування ринкових відносин,а також їх перетворення, які відбуваються в економіці країни,потребують вирішення складних питань у сфер управління діяльністю будь-якого підприємства .Це в першу чергу обумовлю посилення ролі економічних методів і форм управління,виробництві і збутовій політиці підпрриємства.Зазначимо,що всі ці складові формують головне поняття діяльності буль-якого підприємства-конкурентоспроможність. В таких умовах на підприємствах варто проводити певну роботу з аналізу ринку,прогнозування розвитку певних подій на ринку,а також проводити глибокий аналіз стану і функціонування підприємства ,адже на цій основі прийняття належних управлінських рішень зможуть забезпечити належну конкурентоспроможність.Варто зазначити, що подальших досліджень потребують питання створення належеного організаційно- економічного механізму, щодо забезпечення належних стійких конкурентних позицій підприємства , також варто акцентувати увагу на вплив вищезазначених чинників на конкурентоспроможність підприємства, враховуючи при цьому зміни макро-мікро- середовищ.