Дисертації та реферати І Dissertations & Dissertation abstracts
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Дисертації та реферати І Dissertations & Dissertation abstracts за Автор "Титиш, Богдан Йосипович"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ ТРАНСФОРМАЦІЯ КОНКУРЕНТНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ Спеціальність 051 – Економіка(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Титиш, Богдан ЙосиповичТитиш Б. Й. Трансформація конкурентних відносин в умовах цифровізації економіки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка. – Державний торговельно-економічний університет, Київ, 2025. Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню трансформації конкурентних відносин в умовах актуальних на сьогодні трендів цифровізації економіки. Проаналізовані ключові зміни на тренди розвитку конкурентних відносин в умовах цифровізації як на глобальному рівні, так і на рівні національної економіки України. Виявлені та досліджені ланцюгові ефекти, що виражаються в здатності одного тренду провокувати формування іншого тренду з впливом на різні елементи ринкового середовища. У роботі окреслено ключові можливості та виклики, що стоять перед ринковою конкуренцією та які формуються в сучасному економічному контексті під впливом проникнення цифрових технологій у всі аспекти повсякденного життя. Дослідження підтверджує, що цифровізація, що ґрунтується на широкому використанні мережевих інформаційно-комунікаційних технологій, є домінуючим трендом розвитку світової економіки, що призводить до докорінних змін не лише в технологічних процесах, а й у структурі та характері конкурентних відносин. Зокрема, цифрові платформи, які є основними драйверами цифрової економіки, сприяють концентрації ринкової влади завдяки ефектам масштабу, мережевим ефектам, а також здатності до акумуляції великої кількості даних про користувачів цих платформ. Більше того, ці дані використовуються платформами як для підвищення поінформованості власних дій, так і з метою подальшого продажу таких даних в тому чи іншому вигляді. Крім того, розвиток обчислювальних здатностей сприяє широкому використанню складних алгоритмів, які лежать в основі пошукового ранжування, що формує ризики заміщення механізмів ринкової саморегуляції. Очевидно, що більше користувачів на платформі, то більшою є її цінність для всіх учасників ринку, а це веде до створення монополістичних або олігополістичних структур, що є характерними для цифрових ринків. Водночас, цифрові технології дають можливість кінцевим споживачам користуватись благами умовно безкоштовно, розраховуючись при цьому власними даними. У роботі приводиться аналіз, згідно якого підвищення доступності благ через їх цифрову природу і легкість реплікації сприяло тому, що значною мірою зросла швидкість охоплення великих мас аудиторії. В умовах глибокого проникнення цифрових технологій досягнення аудиторії в мільйони користувачів на сьогодні є завданням, що може бути виконаним у лічені години, тоді як в минулому столітті для подібного результату знадобились би десятки років. Цифровізація змінює як механізми конкуренції, так і методи моніторингу конкурентних відносин. Традиційний інструментарій, що використовується для аналізу конкурентних відносин на звичайних ринках, виявляється неефективним у випадках, коли конкуренти є цифровими платформами або ІТ-компаніями. У таких умовах важливо застосовувати нові методологічні підходи до розуміння природи конкуренції та розробки ефективних інструментів антимонопольного регулювання, які повинні охоплювати не лише економічні, але й соціальні, культурні та інформаційні аспекти. Крім того, зростає важливість використання комплексних підходів, які здатні оцінювати ризики концентрації в умовах активного укрупнення цифрових гігантів як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямах. У дослідженні окремо виділено проблему захисту прав споживачів у цифровій економіці, що зумовлено необхідністю гарантувати свободу вибору, захист персональних даних і запобігання маніпуляціям з боку домінуючих платформ. Оцінка впливу цифрових платформ на розвиток конкурентних відносин дозволяє зробити висновок про необхідність створення нових моделей регулювання для забезпечення ефективного функціонування цифрових ринків. В роботі аналізуються як правові, так і технологічні аспекти, що можуть бути об’єднані задля підвищення здатності користувачів до контролю над приватними даними. Одним із важливих аспектів роботи є дослідження мережевих ефектів, які мають значний вплив на розвиток конкурентних відносин у цифровій економіці. Мережеві ефекти за своїм змістом є явищем, при якому цінність від споживання блага зростає, якщо цим благом користується інший додатковий споживач. В досліджені проаналізовано, що такий додатковий споживач має володіти рядом характеристик, аби його приєднання до мережі сприяло зростанню цінності від користування такою мережею. Важливим аспектом в дослідженні мережевих ефектів є цілеспрямована політика компаній щодо збереження своїх мереж, яка виражається у поширенні практик формування бар’єрів переключення, які значною мірою ускладнюють відтік користувачів до мережі-конкурента. Подібні тенденції здатні призвести до надмірної концентрації ринку в руках кількох великих гравців, що обмежує конкуренцію і підвищує ризик монополізації. Така ситуація вимагає розробки нових регуляторних механізмів для запобігання зловживанням ринковою владою з боку домінуючих платформ. Водночас, в роботі пропонується розглянути можливості ситуативної кооперації з технологічними компаніями з метою усунення виявленого в процесі аналізу технологічного лагу, який ускладнює реалізацію антимонопольної політики в поновному обсязі з огляду на екстериторіальний характер діяльності технологічних корпорацій. У роботі також розглядаються специфічні особливості розвитку цифрової економіки в Україні. Автор аналізує процеси, що відбуваються на вітчизняних ринках, зокрема, досліджує вплив цифровізаційної трансформації на розвиток підприємств та конкурентного середовища в Україні. Спостерігається асиметрія в ступені цифровізації ключових секторів економіки, що може сигналізувати про необхідність створення відповідних умов для посилення цифровізаційних тенденцій в таких секторах. У роботі аналізується зв’язок між отриманими результатами дослідження та випадками, коли напрями, що потребують вдосконалення, стали об’єктом зовнішнього втручання та спричинили значні економічні збитки на рівні країни. Окремо в дисертації розглядаються нові підходи до зниження ринкових бар’єрів і пропонуються шляхи вдосконалення системи регулювання конкурентних відносин. Запропоновані заходи включають, зокрема, створення більш відкритих і прозорих умов для входу нових учасників на ринок, зменшення адміністративних бар’єрів для стартапів і малих підприємств, а також удосконалення механізмів державного контролю за великими цифровими платформами. Враховуючи специфіку цифрових ринків, автор пропонує ряд рекомендацій державних регуляторів та представників підприємницького середовища щодо забезпечення ефективного розвитку конкуренції в цифровій економіці. Практичне значення результатів роботи полягає в тому, що вони можуть бути використані для вдосконалення інструментів конкурентної політики держави в умовах цифровізації економіки. Зокрема, запропоновані підходи до моніторингу і регулювання цифрових ринків можуть допомогти в створенні більш справедливих умов для бізнесу та забезпечити захист прав споживачів. Крім того, рекомендації щодо вдосконалення конкурентної політики та зниження бар’єрів на ринку будуть корисними для державних органів, зокрема для антимонопольних відомств. Цифровізація економіки є потужним чинником розвитку сучасних ринків і трансформації конкурентних відносин. Однак вона також ставить нові виклики, зокрема щодо збереження рівноваги між інноваціями і забезпеченням справедливої конкуренції. Дослідження дає змогу не лише поглибити розуміння цих процесів, а й розробити практичні рекомендації для забезпечення ефективного регулювання і стимулювання розвитку конкурентних відносин у цифровій економіці.