Кафедра Міжнародного, Цивільного та Комерційного Права
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра Міжнародного, Цивільного та Комерційного Права за Автор "Микитенко Людмила Андріївна"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ ОМАНЛИВА РЕКЛАМА В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ(КНТЕУ, 2020) Старіков Михайло; Микитенко Людмила АндріївнаАктуальність теми дослідження. На сьогодні досить гостро постає проблема використання у сфері рекламних відносин заборонених засобів, до числа яких відноситься недобросовісна реклама. Для чіткого розуміння сутності недобросовісної реклами слід надати визначення поняттю «введення в оману», адже саме ця ознака є критерієм, за допомогою якого можна ідентифікувати недобросовісну рекламу. Відмітимо, що нормативне визначення недобросовісної реклами є недосконалим та неточним, адже не формує уявлення суб’єкта застосування про конкретні форми прояву цього виду реклами, складається в основному з оціночних понять, що на практиці створює перешкоди в процесі відмежування недобросовісної реклами від інших видів. Тобто основні ознаки недобросовісної реклами виражені у формі понять, які не закріплені на законодавчому рівні, що призводить до різноманітних підходів до їх тлумачення. З огляду на це, в практичній діяльності та в правозастосуванні, виникають проблеми в процесі віднесення конкретної інформації до інформації, яка вводить в оману та є недобросовісною Саме тому, постає питання визначення поняття оманливої реклами, яка є однією з визначальних ознак недобросовісної реклами. З огляду на це, виникає об’єктивна необхідність встановлення на законодавчому р івні чітких, недвозначних критеріїв незаконності інформації, яка міститься в рекламі, а також приведення українського законодавства про рекламу у відповідність до міжнародних договорів у сфері захисту від недобросовісної реклами, що буде сприяти ефективному захисту споживачів та суб’єктів господарювання від недобросовісної реклами. Вказане і обумовлює актуальність теми дослідження. Підґрунтям для подальшого дослідження проблеми оманливої реклами слугують праці вчених-правників: О.О. Бакалінської [18-22], Л.В. Балабанова [23], О.О. Балюн [24], Н.Ю. Бутенко [26], Р.В. Ваксмана [27-29], Б.В. Воєводіна [31], В. Гладкої [32], Н.М. Грицюти [33], К.В. Давискіби [36], Е.С. Денисової [37] , Ю.І. Зоріна[40], А.А Кисліцина [41], Н.О. Ковтун [42], О. Кузнецова [44], В.Л. Музиканта [51], Е.В. Ромата [61, 62], Я.В Яненка [70], та ін. Наукові напрацювання вказаних вище авторів використовувались при дослідженні окремих питань, зокрема стосовно питання оманливої реклами, визначення нормативних колізій, суперечностей, прогалин та недоліків, які існують у законодавстві України, з метою розроблення пропозицій з удосконалення чинного законодавства України, яке регулює питання, пов’язане зі досліджуваною темою.Документ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ(КНТЕУ, 2020) Хромець Аліна; Микитенко Людмила АндріївнаАктуальність теми дослідження. У процесі багатовікового розвитку правових систем відбувався своєрідний природний відбір норм про поставку, який органічно виокремлюється з договору купівлі-продажу. Недосконалі норми та положення щодо застосування договору поставки з часом скасовувалися, поступаючись місцем більш обґрунтованим. Особливе значення цього інституту в сучасному праві обумовлене великою гнучкістю, широтою сфери його застосування, адже по суті постачання – це одна з найбільш універсальних форм товарно-грошового обміну. Договір поставки є найпоширенішою правовою формою, що опосередковує ринковий обіг сировини та готової продукції та належить до складних договірних моделей у господарському праві. У зв’язку з цим, дискусія з приводу його специфіки та розмежування з родовими правовими конструкціями набуває не лише наукового, а й практичного характеру. Однак зважаючи на значну поширеність договору поставки, при його укладанні та виконанні, виникають спірні питання, які належним чином не врегульовані законодавством. Окрім того, колізії між Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України в регулюванні договору поставки, на практиці призводять до їх неоднозначного трактування сторонами, органами державної влади та судами. Науково-практична тематика юридичних особливостей договору поставки була розглянута в багатьох різноманітних працях правознавців. З огляду на це, дана тема дослідження є актуальною та становить науковий інтерес.Документ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВОРУ ТРАНСПОРТНОГО ЕКСПЕДИРУВАННЯ(КНТЕУ, 2020) Сакун Оксана; Микитенко Людмила АндріївнаАктуальність теми дослідження. Стрімкі глобалізаційні процеси, характерні для сучасного суспільства, відобразились майже на всіх сферах людської діяльності. В першу чергу, це інтенсифікувало міграційні процеси не лише по відношенню до туризму, реалізації трудового потенціалу за рамками своєї держави, але й вплинуло на розвиток імпорту та експорту продукції (неспоживчої та споживчої). У зв’язку з цим, виникла об’єктивна потр еба у відокремленні принципово нового напрямку надання послуг, що іменується як транспортне експедирування. Розвиток вказаного сегменту та його популяризація потребує існування належної нормативно-правової бази, котра б слугувала потужним регулятором, визначала правові й організаційні засади надання таких послуг, мінімізувала кількість зловживань чи порушень зі сторони суб’єктів договірних відносин тощо. Особливої уваги, на нашу думку, потребує вивчення підстав виокремлення вказаного договору з-поміж цивільних правочинів, що має реалізовуватись з позиції системного підходу. Враховуючи те, що договір транспортного експедирування досить часто ототожнюють із іншими видами транспортних договорів, виникає об’єктивна потреба в правовій диференціації вказаних правочинів, характеристиці істотних умов договору транспортного експедирування та дослідженні судової практики в даному напрямку. Наведеними чинниками обумовлюється актуальність теми випускної кваліфікаційної роботи. Теоретичну основу дослідження склали праці відомих вчених-юристів як: В.В. Вітрянский [39], І. Є. Даниліна [42], М.П. Довгуша [45], Н. С. Золотнікова [48], О.С. Кужко [39; 54; 55; 56], В.В. Луць[59; 60], Л.М. Луцик [58].Документ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ(КНТЕУ, 2020) Якимів Вікторія; Микитенко Людмила АндріївнаАктуальність теми дослідження. Ліки є одним із найбільших економічно привабливих товарів. З точки зору розміру прибутку, торгівля ліками істотно випереджає торгівлю алкоголем та цигарками. Ліки – це не звичайний товар, а важливий засіб забезпечення конституційного права людини на здоров'я та життя. Тісно переплітається обіг лікарських засобів і з реалізацією інших конституційних прав. За таких обставин абсолю тно виправданим є високий рівень правової урегульованості фармацевтичних відносин в Україні. Фальсифіковані лікарські засоби виступають однією з найсерйозніших проблем охорони здоров’я людей як на національному, так і на міжнародному рівні. Крім прямої шкоди, яка завдається хворим у вигляді ризику для життя, здоров’я, невдалого та неефективного лікування, фальсифіковані лікарські ставлять під сумнів усю систему охорони здоров’я, методи діяльності та правового регулювання держави у цій сфері. Президент України підписав Закон № 904-IX «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами», який регулює дистанційну торгівлю ліками. В сучасних умовах введення онлайн-продаж лікарських засобів інтерпретується як позитивна новація. Покупці більше надають перевагу купівлі товарів через Інтернет. Актуальність нововведень підтверджується попитом під час карантинних умов і обмежень. Електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами повинна покращити фактичу їх доступність. В умовах зростання конкуренції в роздрібній торгівлі ліків очікується зменшення цін на них. І, звичайно, як будь-яка новація організація дистанційної торгівлі ліками потребує дослідження. Окремі аспекти обігу лікарських засобів висвітлювалися у працях як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, серед яких: Л.В. Бондарева [48], С.В. Васильєв [50], Н.В. Волк [52], К.Ю. Коваленко [64], В.С. Маличенко [67], С.П. Митич [68], О.В. Паровишник [72], В.М. Пашков [74, 75], О.Г. Стрельченко [81], О.М. Шевчук [86] та ін. Аналіз опублікованих робіт дозволяє стверджувати, що обіг лікарських засобів дотепер на науковому рівні достатнім чином в Україні не досліджені. Необхідність удосконалення законодавства на ринку лікарських засобів є очевидним. Вказані обставини й визначили вибір теми і свідчать про її актуальність.