081 Право
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд 081 Право за Автор "Пальчук Петро Миколайович"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ НЕПЕРЕБОРНА СИЛА У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ(КНТЕУ, 2020) Дончак Дмитро; Пальчук Петро МиколайовичАктуальність теми дослідження. Визначається перш за все існуючою пандемією коронавірусної хвороби - як в Україні, так і в цілому на нашій планеті. Якщо раніше поняттям непереборної сили цікавилися лише фахівці права, то зараз, на фоні пандемії коронавірус у та введення в Україні карантину на загальнонаціональному рівні, це питання переросло з вузькоспеціалізованого в розряд повсякденної теми, та в тій чи іншій мірі є важливим для переважної більшості жителів нашої країни. Особливо актуальним постало питання про застосування положень статей Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) щодо звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань внаслідок настання обставин непереборної сили [3]. Зокрема на тлі скасування авіарейсів, туристичних подорожей, вистав, концертів та навіть транспортного сполучення, постає нагальне питання про визнання таких фактів форс -мажором, тобто обставинами непереборної сили. Туристів, відпочиваючих, представників бізнесу та власне фізичних осіб цікавить і буде цікавити (принаймні на час дії карантину та пов'язаних з ним обмежень) питання про підстави звільнення від відповідальності в результаті дії обставин непереборної сили. Для цього насамперед необхідне чітке розуміння критеріїв, які визначають певні обставини саме непереборною силою. Окремо слід дати чітке визначення поняттям форс-мажору та обставинам непереборної сили, в той час як в ЦК України такий вираз як «форс-мажор» взагалі не використовується, натомість в Законі «Про торгово-промислові палати України» ці два вирази фактично ототожнені [15]. Аналізуючи законодавство, бачимо що в ЦК України окрім непереборної сили підставою для невиконання зобов'язань є також випадок. В свою чергу, Господарський кодекс України (надалі – ГК України) вбачає підставою для звільнення від відповідальності тільки непереборну силу, не використовуючи таке поняття як випадок [4]. Тож постає нагальна проблема щодо дослідження поняття форс-мажору та непереборної сили. Потрібно прийти до остаточного висновку: чи ототожнювати ці два поняття, чи навпаки, розмежовувати. Дану тему досліджувало багато українських та зарубіжних вчених та науковців, такі як В.І. Борисова [39], О.С. Кужко [44], О.О. Мельник [45], А.О. Монаєнко [46], С. В. Овсєйко [47], В.О. Савченко [57], В.Д. Примак [56], І.В. Спасибо-Фатєєва [58], О.В. Церковна [62].Документ ФОРМИ ТА СПОСОБИ ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ(КНТЕУ, 2020) Пірогов Михайло; Пальчук Петро МиколайовичАктуальність теми дослідження. Право на захист є невід’ємним правом будь-якої особи. Фізичні та юридичні особи, перебуваючи у цивільних правовідносинах, можуть зустрічатися з випадками посягання на власні права чи їх порушення. За таких умов питання захисту цивільних прав та інтересів є завжди актуальним. Адже саме правильне поєднання форм і способів захисту дає можливість максимально ефективно досягнути мети. На сьогодні процес реформування українського законодавства ще не знаходиться на завершальному етапі, певна кількість законів та підзаконних нормативно-правових актів залишається застарілими та не систематизованими, відсутнє тлумачення певних категорій та процедури виконання деяких правових дій. До усіх недоліків законодавства додається ще й те, що судова система України не має достатньої довіри суспільства, залишається неефективною і потребує подальшого реформування, питання захисту цивільних прав та інтересів не перестає бути одним із першочергових. Певна річ, що за таких умов звичайній людині, іншому учаснику цивільно-правових відносин знадобиться величезна кількість часу або допомога кваліфікованого юриста для того щоб розібратися у всіх аспектах та обрати шлях захисту своїх цивільних прав та інтересів. Враховуючи становище у правовій сфері, проблема реалізації прав на захист цивільних прав та інтересів, на всіх етапах цього процесу, може мати багато перешкод та потребує особливої уваги. Саме тому дослідження теоретичних та практичних аспектів функціонування передбачених законом форм та способів захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів є дуже важливим та актуальним. Основою для проведення дослідження щодо сутності та шляхів застосування форм та способів захисту цивільних прав стали роботи й дослідження, над якими працювали такі вчені: І.Г. Бережна [21], Є. В. Бернада [22], О.В. Бігняк [23], О.О. Кот [43], І. В. Спасибо-Фатєєва [56], , Б.С. Щербина [67] та інші.