081 Право

Постійне посилання зібрання

https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/180

Переглянути

Перегляд 081 Право за Автор "Нескороджена Лариса Леонідівна"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ
    (КНТЕУ, 2020) Максимов Андрій; Нескороджена Лариса Леонідівна
    Актуальність теми дослідження. В умовах розвитку промисловості, демографічного приросту та з метою забезпечення економічної стабільності в європейських країнах закономірним є те, що країни Європи залежать від енергоресурсів. Одним з основних видів енергії в країнах Європейського Союзу є природний газ, який становить близько чверті загального споживання енергії. Для задоволення власних потреб природного газу європейські країни здійснюють імпорт даного виду енергії у інших країн. Основу імпорту складає російський природний газ. В умовах зростаючої залежності Європейського Союзу від природного газу та того факту, що регіон значною мірою покладається на російський природний газ, важливе значення має безпека постачання надійними магістральними трубопроводами, якою є газотранспортна система України. Основою безпеки та надійності транспортування природного газу є ефективне регулююче середовище, яке функціонує на основі міжнародних договорів та законодавства країн, де здійснюється дана сфера діяльності. У зв’язку з вибором України курсу на європейську інтеграцію (закріплено в Конституції України Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)» від 07.02.2019 року) та реалізацією Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна взяла на себе обов’язки з адаптації власного законодавства до законодавства Європейського Союзу, зокрема, у сфері транспортування природного газу, що є важливою сферою наукових досліджень. Ґрунтуючись на комплексному аналізі національних та міжнародних правових стандартів і досвіду урядових, судових інстанцій та неурядових організацій, було досліджено систему організаційно-правового регулювання ринку природного газу та зокрема транспортування, аналізуючи при цьому основні сфери правовідносин, що містять загрозу транспортування природного газу та стан правового забезпечення цієї сфери з перспективами їх розвитку. Проблематику правового регулювання відносин на ринку природного газу вивчали такі вчені, як О. Загній [65], М. Коротя [67], Р. Крамар, М. Ковалів, С. Єсімов, Р. Скриньковський [68], І. Лукасевич-Крутник [69], В. Перебийніс [72], Р. Аль-Дандал [62], Р. Таш’ян [73], Р. С. Юхимець [74]. Вивчення праць вказаних науковців дозволяє ґрунтовно підійти до дослідження сутності поставленого наукового завдання. Однак недостатньо вивченим є питання транспортування природного газу в умовах адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
  • Ескіз
    Документ
    ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
    (КНТЕУ, 2020) Плюта Катерина; Нескороджена Лариса Леонідівна
    Актуальність теми. Реалізація конституційно закріплених положень, щодо позиціонування України як демократичної держави, не можлива без формування належних умов для ведення бізнесу, розгортання комерційної та неприбуткової діяльності тощо. В свою чергу це стосується як процесу реєстрації суб’єкта господарювання, так і процедури ліквідації. Якщо у першому випадку тривалий час діє механізм, що передбачає оперативне створення нової юридичної особи, то на тривалість та бюрократизованість ліквідації нарікають не лише вітчизняні, але й іноземні фахівців в галузі права. Частково викорінити цю проблему, а також встановити умови і порядок відновлення платоспроможності, мало б сприяти прийняття нового Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597. Він є першим в історії незалежної України кодифікований правовий акт, прийнятий на заміну Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що закріпив інститут банкрутства фізичної особи, а разом з цим, вніс корективи у правовий статус арбітражного керуючого, ініціювання та загальну тривалість процедури банкрутства, реструктуризацію боргів тощо. Дослідженням даного кола питань займались такі українські науковці як: О. Глущук [28], Л. Грабован [29], В. Джунь [32], Ю. Кабенок [36], С. Жуков [34], Т. Коваленко [37], О. Маліневський [42], В. Миронов [43], Ю. Чорна [67], О. Щуревич [68]. У зв’язку із вище окресленими юридичними нововведеннями, виникає обґрунтована потреба в аналізі принципово нових підходів щодо здійснення провадження у справі про банкрутство юридичної особи.