Нескороджена Лариса ЛеонідівнаПлюта Катерина2024-12-302024-12-302020https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/1591ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТААктуальність теми. Реалізація конституційно закріплених положень, щодо позиціонування України як демократичної держави, не можлива без формування належних умов для ведення бізнесу, розгортання комерційної та неприбуткової діяльності тощо. В свою чергу це стосується як процесу реєстрації суб’єкта господарювання, так і процедури ліквідації. Якщо у першому випадку тривалий час діє механізм, що передбачає оперативне створення нової юридичної особи, то на тривалість та бюрократизованість ліквідації нарікають не лише вітчизняні, але й іноземні фахівців в галузі права. Частково викорінити цю проблему, а також встановити умови і порядок відновлення платоспроможності, мало б сприяти прийняття нового Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597. Він є першим в історії незалежної України кодифікований правовий акт, прийнятий на заміну Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що закріпив інститут банкрутства фізичної особи, а разом з цим, вніс корективи у правовий статус арбітражного керуючого, ініціювання та загальну тривалість процедури банкрутства, реструктуризацію боргів тощо. Дослідженням даного кола питань займались такі українські науковці як: О. Глущук [28], Л. Грабован [29], В. Джунь [32], Ю. Кабенок [36], С. Жуков [34], Т. Коваленко [37], О. Маліневський [42], В. Миронов [43], Ю. Чорна [67], О. Щуревич [68]. У зв’язку із вище окресленими юридичними нововведеннями, виникає обґрунтована потреба в аналізі принципово нових підходів щодо здійснення провадження у справі про банкрутство юридичної особи.Other