Зінченко Дарина2024-12-092024-12-092020https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/1166ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТААктуальність даної роботи зумовлена вступом України в стадію розвиненої ринкової економіки. Сучасні умови пред'являють до вітчизняного бізнесу нові вимоги, одна з них, – прописана в статуті компанії організаційна культура. Залучення України в процеси глобалізації, створення міжнародних контактів диктують компаніям країни умови відповідності світовим стандартам. Процвітаючі компанії Заходу давно використовують організаційну культуру як важливий фактор управління і підвищення ефективності підприємств. Дуже багато закордонних компаній створили і підтримують яскраві індивідуальні культури, відповідні їх цінностям і цілям. У нашій же країні довгий час була нерозвинена і навіть деколи просто була відсутня конкуренція, тому керівники не бачили необхідності в створенні особливої індивідуальної культури організації. В основному, використовувалися одні і ті ж культурні прояви на всіх підприємствах, наприклад, для мотивації продуктивності праці застосовували дошки пошани і нагородження почесними грамотами. Сьогодні організаційна культура виступає потужною конкурентною перевагою компанії, підвищуючи ефективність її діяльності в зовнішньому середовищі за рахунок підвищення внутрішньої ефективності. Коли компанія має сильну організаційну культуру, немає потреби в жорсткій системі контролю і багатоповерховій бюрократичній ієрархії. Очевидно, що ігнорування факту існування організаційної культури та її спонтанне формування має в сучасних організаціях негативний відбиток. Це і прояв депресивних настроїв, низька оцінка професійної компетентності, почуття непотрібності і безглуздості своєї діяльності у персоналу; а також порушення трудової дисципліни, неповажні, некоректні відносини, – все це, врешті-решт, відбивається на працездатності людини і призводить до зниження продуктивності її діяльності.Other