ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
Ескіз недоступний
Дата
2020
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КНТЕУ
Анотація
Туризм упродовж усього періоду свого існування відноситься до
специфічної галузі обслуговування, яка активно розвивається і займає
лідируючі позиції за показниками доходів до державних та місцевих
бюджетів, швидкістю обігу капіталу, кількістю працюючих в сфері туризму,
обсягом наданих послуг. Основою туристичного ринку в Україні та
складовою її регіональної економіки є рекреаційно-туристичний комплекс,
для розвитку якого необхідна наявність природних та історико-культурних
туристичні пам’яток , трудових та матеріальних ресурсів.
Території регіонів України за своїм походженням та історичним
розвитком є унікальними для організації туризму. Це підтверджується
значною кількістю існуючих параметрів, які дають змогу сформувати нові
види туристичних ресурсів. Однак незважаючи на позитивні тенденції в
туристичній сфері, розвиток туризму в регіоні відбувається не в повній мірі, а
наявні ресурси не використовуються за призначенням через низький
розвиток інфраструктури, де особливо проблемною є якість транспортної
системи області. Невирішеною проблемою залишається недостатня кількість
готельних номерів та низькі стандарти готельного сервісу.
Актуальність даної теми зумовлюється тим, що розвиток туристичного
бізнесу впливає на стан національної економіки України в цілому та на
окремі її регіони. Саме державне регулювання туристичного бізнесу визначає
важливість даної галузі. Головна ціль державного регулювання –
забезпечення права громадян на відпочинок, свободу пересування та інші
права при здійсненні подорожей. Необхідність координації підприємницької
діяльності, представлення і захист загальних майнових інтересів спонукає
суб’єктів туристичного бізнесу створювати об’єднання, що не суперечать
законодавству. Держава сприяє розвитку туристичного бізнесу: допомагає
готувати професійних кадрів, організовувати наукові дослідження в сфері
4
туристичної індустрії, забезпечує картографічною продукцією тощо. За
підтримки органів державної влади та органів місцевого самоврядування
українські мандрівники, туроператори, турагенти та їхні об’єднання беруть
участь у міжнародних та всеукраїнських туристичних програмах. Державний
механізм управління в туристичній сфері розглядається як виважена система
прийомів, важелів та методів впливу державних органів влади на діяльність
усіх суб’єктів туристичного ринку, а також способів практичного
застосування їх тієї чи іншої ситуації, якою обумовлюються цілі та завдання
розвитку галузі.
Метою випускної кваліфікаційної роботи обґрунтування теоретико-методичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо
удосконалення механізмів державного регулювання розвитку туристичного
бізнесу в Україні.
Для досягнення мети дослідження було поставлено ряд завдань:
- встановити місце та роль туристичного бізнесу в системі державного
регулювання;
- охарактеризувати світовий досвід державного управління індустрією
туризму;
- визначити стан та перспективи розвитку туристично-рекреаційного
комплексу Житомирської області;
- проаналізувати діяльність органів управління з питань туризму та
узагальнити основні напрями публічної політики в Житомирській області;
- дослідити конкурентні переваги туристичної галузі регіону та
сформувати пропозиції щодо застосування інструментів управління;
- удосконалення ефективності регіонального управління туризмом в
регіоні;
- оцінка сильних та слабких сторін Житомирської області за методом
SWOT-аналізу;
- обґрунтувати вибір стратегічних напрямів розвитку туристичної
діяльності області.
5
Об’єктом дослідження є державне регулювання розвитку туристичного
бізнесу в Україні.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних та
прикладних засад організації туристичного бізнесу в умовах подолання
кризи.
Опис
ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА