НАЦІОНАЛЬНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СТРАТЕГІЇ В УМОВАХ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ Спеціальність 292 Міжнародні економічні відносини
| dc.contributor.author | Корогод, Альона Ярославівна | |
| dc.date.accessioned | 2025-08-07T05:08:34Z | |
| dc.date.available | 2025-08-07T05:08:34Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | Корогод А.Я. Національні енергетичні стратегії в умовах декарбонізації світової економіки. На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини». Державний торговельно-економічний університет. Київ, 2025. В дисертаційному дослідженні сфокусовано увагу на розкритті змісту та пріоритетів формування національних енергетичних стратегій країн в умовах актуалізації глобальних екологічних проблем та утвердження пріоритетів сталого розвитку й декарбонізації, посилення міждержавного економічного суперництва за доступ до стратегічно важливих енергетичних ресурсів, загострення безпекового та геополітичного характеру питання імпортозалежності країн від зовнішніх поставок енергоресурсів внаслідок російсько-української війни. Запропоновано авторське трактування змісту національної енергетичної стратегії, під якою пропонується визначати комплексний, довгостроковий план, який окреслює цілі щодо забезпечення енергетичного балансу в державі та релевантний їм механізм досягнення, грунтується на принципах захисту національних інтересів та дотриманні безпекових критеріїв, відповідає сформованій національній моделі (практиці) використання традиційних та альтернативних джерел енергогенерації та споживання, а також визначає пріоритети політики держави у сферах, дотичних до реалізації енергетичної стратегії (інвестиції, екологія, зовнішня торгівля, НДДКР тощо) на середньо- та довгострокову перспективу, ураховуючи геополітичні, економічні, екологічні, інституційні фактори впливу. В роботі удосконалено понятійно-категорійний апарат досліджуваної теми через розмежування термінів «декарбонізація», «декарбонізація виробництва», «декарбонізація споживання», «низьковуглецевий розвиток», «низьковуглецевий перехід», розкрито їх спільні ознаки та особливості. Розробка чіткого понятійного апарату є критично важливою як з огляду теорії, так і регуляторної практики, оскільки створює основу для підвищення якості управлінських рішень на різних рівнях їх реалізації щодо інструментарію сприяння цілям декарбонізації. Автором здійснена систематизація теоретичних підходів до розкриття сутності та ознак декарбонізації світової економіки з визначенням етапів їх еволюції за критеріями: домінуючих факторів, що актуалізують необхідність змін у сформованих моделях енергетичної генерації та механізмів, які здатні прискорити ці процеси. Результатом дослідження стало узагальнення детермінант, які чинять визначальний вплив на процеси декарбонізації, виявлення як позитивного синергійного, так і контраверсійного характеру їх взаємодії, що підтвержує тезу стосовно суперечливості перебігу процесів декарбонізації та досягнення її цілей в економіках різних держав світу До вагомих детермінант віднесено: економічні, технологічні, інституційні, ринкові, політичні, соціокультурні, безпекові, секторальні, інфраструктурні, цивілізаційні групи чинників; розуміння механізмів їх впливу є важливим для розробки ефективних енергетичних стратегій та успішної імплементації переходу до сталої низьковуглецевої економіки. Запропоновано авторський методологічний підхід для обґрунтування дизайну економетричної моделі з метою ідентифікації факторів впливу на динаміку процесів декарбонізації, та здійснено її тестування на статистичних даних окремих країн з різними підходами до управління енергетичним сектором (Швеції, Франції, КНР, України). Отримані результати побудови багатофакторних регресійних моделей на основі використання програмного продукту JavaScript підтвердили попередню гіпотезу стосовно варіативності у пріоритетності для різних держав ключових детермінант, що виступають драйверами трансформаційних зрушень в енергетичному секторі; разом з тим було виявлено по всій вибірці країн, що найбільш відчутний зворотній зв’язок між збільшенням частки відновлювальної енергетики демонструє фактор вуглецеємності, а найбільш очевидний позитивний вплив здійснює динаміка споживання ВДЕ різними секторами економіки. В роботі розроблено теоретико-методичний підхід до розкриття змісту управління енергетичним сектором, який, на відміну від існуючих, ураховує комплексний характер взаємодії всіх елементів системи управління, включаючи: цілі, принципи, суб’єктів взаємодії, геопросторову сферу поширення впливу, методи, функції. Такий підхід дозволяє поглибити розуміння багаторівневості та мультиканальності взаємодії елементів управлінської системи та сформувати теоретичне підґрунтя для ініціювання секторальних трансформацій у сфері енергетики із урахуванням необхідності модернізації всіх ланок управлінського механізму. Виявлено, що в залежності від сформованої чи перспективної структури енергетичної генерації, виділяються кілька базових підходів до управління: моноцентричний, багатоцентричний, комбінований. Здійснено компаративний аналіз національних енергетичних стратегій з урахуванням їх сфокусованості на досягненні завдань кліматичної нейтральності та зниженні вуглецевого сліду за критеріями цілей, інструментарію забезпечення, факторів стимулювання та стримування, поточної та очікуваної результативності. Результати аналізу дозволили визначити ключові ознаки окремих із них, а саме: країн ЄС (висока роль інституційних та політико-правових важелів; досягнення синергійного (економічного, екологічного, соціального) ефекту енергетичної трансформації, глибока координація та інтеграція енергетичних ринків країн- членів, підпорядкованість цілям сталого розвитку та посилення ролі безпекових критеріїв завдяки диверсифікації ризиків імпортозалежності від російського викопного палива, високі індекси «зеленого» розвитку); США (енергоефективність як інструмент посилення конкурентоспроможності американської економіки та джерело зниження витрат домогосподарств, чітка орієнтація на безпекові критерії та самозабезпеченість США стратегічними енергетичними ресурсами, високий ступінь націоналістичного контексту в питаннях співфінансування міжнародних проєктів з досягнення кліматичної нейтральності, низькі індекси «зеленого» розвитку); країн Близького Сходу (прагнення подолання дисбалансу між розвитком традиційних та альтернативних джерел енергогенерації та споживання, поступове внесення в політичну повістку денну кліматичних цілей, потенційна кофліктність між цілями економічного зростання та підвищення добробуту громаян й ризиками сповільнення економічної динаміки через міжнародні зобов’язання зі зниження вуглецевого сліду, низькі індекси «зеленого» розвитку); КНР (пріоритетність цілей задоволення зростаючого попиту на енергію для підтримки динамізму економічного розвитку, посилення ролі безпекових вимірів енергетичної компоненти відтворювальних процесів, зниження залежності від імпорту енергоносіїв та зменшення забруднення довкілля під тиском нерезидентів-інвесторів та міждержавних зобов’язань, низькі індекси «зеленого» розвитку). Обгрунтовано концептуальні положення щодо модернізації енергетичної стратегії сучасної України з урахуванням її національних інтересів та енергетичної безпеки. Визначено, що запит на системні зміни та трансформацію енергетичного сектору зумовлений необхідністю подолання інерційного тренду розвитку вітчизняної енергетики, сформованого в попередні десятиліття, повного усунення фактору імпортозалежності від російських енергоресурсів, інтеграцією національного енергетичного ринку в єдину європейську енергетичну систему із її пріоритетами на кліматичну нейтральність та декарбонізацію, фізичним знищенням значної частини енергетичної генерації внаслідок війни з рф. Визначено, що сам концепт модернізації передбачає глибинну реструктуризацію наявного енергобалансу у напрямку реформування вугільної галузі, поступового збільшення частки відновлювальної енергії з перспективами виходу на параметри «нульових викидів», інтенсифікацію міжнародної фінансової та технічної підтримки, орієнтацію на децентралізацію енергетичної системи як інструмент диверсифікації безпекових ризиків в умовах війни, а також відновлення енергетичної інфраструктури з чітким акцентом на підвищення її енергоефективності. | |
| dc.description.abstractother | Alona Korohod. National Energy Strategies in the Context of Decarbonization of the World Economy. On manuscript rights. Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy, specialty 292 "International Economic Relations". State University of Trade and Economics. Kyiv, 2025. The dissertation study focuses on disclosing the content and priorities for the formation of national energy strategies of countries in the context of the actualisation of global environmental problems and the establishment of priorities for sustainable development and decarbonisation, intensification of interstate economic competition for access to strategically important energy resources, aggravation of the security and geopolitical nature of the issue of import dependence of countries on external energy supplies as a result of the Russian-Ukrainian war. The author's own interpretation of the content of the national energy strategy is proposed, under which it is proposed to define a comprehensive, long-term plan that outlines the goals of ensuring the energy balance in the state and the relevant mechanism for achieving them, is based on the principles of protecting national interests and compliance with security criteria, corresponds to the established national model (practice) of using traditional and alternative sources of energy generation and consumption, and also determines the priorities of the state policy in the areas related to the national energy strategy. The paper improves the conceptual and categorical apparatus of the topic by distinguishing between the terms ‘decarbonisation’, ‘decarbonisation of production’, ‘decarbonisation of consumption’, ‘low-carbon development’, ‘low- carbon transition’, and reveals their common features and characteristics. The development of a clear conceptual framework is critically important both in terms of theory and regulatory practice, as it creates the basis for improving the quality of management decisions at different levels of their implementation regarding the tools for promoting the decarbonisation goals. The author has systematised theoretical approaches to disclosing the essence and signs of decarbonisation of the world economy, identifying the stages of their evolution by the following criteria: dominant factors that actualise the need for changes in the existing models of energy generation and mechanisms that can accelerate these processes. The study resulted in a generalisation of the determinants that have a decisive impact on the decarbonisation processes, identification of both positive synergistic and contradictory nature of their interaction, which confirms the thesis that the course of decarbonisation processes and achievement of its goals in the economies of different countries of the world are contradictory: economic, technological, institutional, market, political, socio-cultural, security, sectoral, infrastructural, civilisational groups of factors; understanding the mechanisms of their influence is important for the development of effective energy strategies and successful implementation of the transition to a sustainable low-carbon economy. The author proposes a methodological approach to substantiate the design of an econometric model to identify factors influencing the dynamics of decarbonisation processes, and tests it on statistical data from individual countries with different approaches to energy sector management (France, Sweden, China, Ukraine). The obtained results of building multivariate regression models based on the use of the JavaScript software product confirmed the previous hypothesis regarding the variability in the priority of key determinants that drive transformational changes in the energy sector for different countries; at the same time, it was found across the entire sample of countries that the most significant feedback between the increase in the share of renewable energy is demonstrated by the carbon intensity factor, and the most obvious positive impact is exerted by the dynamics of RES consumption by different sectors of the economy. The paper develops a theoretical and methodological approach to disclosing the content of energy sector management, which, unlike the existing ones, takes into account the complex nature of interaction of all elements of the management system, including: goals, principles, subjects of interaction, geospatial scope of influence, methods; functions. This approach allows to deepen the understanding of the multilevel and multichannel interaction of the elements of the management system and to form a theoretical basis for initiating sectoral transformations in the energy sector, taking into account the need to modernise all parts of the management mechanism. It is found that, depending on the existing or prospective structure of energy generation, there are several basic approaches to management: monocentric, multicentric, and combined. A comparative analysis of national energy strategies was carried out, taking into account their focus on achieving climate neutrality and reducing the carbon footprint in terms of goals, tools, incentives and deterrents, current and expected performance. The results of the analysis allowed identifying the key features of some of them, namely: EU countries (high role of institutional and political and legal levers; achievement of synergistic (economic, environmental, social) effect of energy transformation, deep coordination and integration of energy markets of member states, subordination to sustainable development goals and strengthening the role of security criteria due to diversification of risks of import dependence on Russian fossil fuels, high indices of ‘green’ development); the United States (energy efficiency as a tool for strengthening the competitiveness of the American economy and a source of reducing household costs, a clear focus on security criteria and self- sufficiency of the United States in strategic energy resources, a high degree of nationalistic context in co-financing international projects to achieve climate neutrality, low indices of ‘green’ development); Middle East countries (the desire to overcome the imbalance between the development of traditional and alternative sources of energy generation and consumption, the gradual inclusion of climate goals in the political agenda, the potential conflict between the goals of economic growth and improving the welfare of citizens and the risks of slowing economic dynamics due to international commitments to reduce the carbon footprint, low indices of ‘green’ development); China (priority of the goals of meeting the growing demand for energy to support the dynamism of economic development, strengthening the role of security dimensions of the energy component of reproduction processes, reducing dependence on energy imports and reducing environmental pollution under pressure from non-resident investors and interstate obligations, low indices of ‘green’ development). The conceptual provisions for the modernisation of the energy strategy of modern Ukraine, taking into account its national interests and energy security, are substantiated. It is determined that the demand for systemic changes and transformation of the energy sector is due to the need to overcome the inertial trend of development of the domestic energy sector formed in previous decades, complete elimination of the factor of import dependence on Russian energy resources, integration of the national energy market into a single European energy system with its priorities for climate neutrality and decarbonisation, and physical destruction of a significant part of energy generation as a result of the war with Russia. It is determined that the concept of modernisation itself involves a deep restructuring of the existing energy balance in the direction of reforming the coal industry, gradually increasing the share of renewable energy with the prospect of reaching the ‘zero emissions’ parameters, intensifying international financial and technical support, focusing on decentralisation of the energy system as a tool for diversifying security risks in times of war, as well as restoring energy infrastructure with a clear focus on improving its energy efficiency. | |
| dc.identifier.citation | Корогод А.Я. (2025) НАЦІОНАЛЬНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СТРАТЕГІЇ В УМОВАХ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ м. Київ [Дисертація за спеціальність 292 Міжнародні економічні відносини , Державний торговельно-економічний університет]. Репозитарій Державного торговельно-економічного університету. https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/10681 | |
| dc.identifier.uri | https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/10681 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Державний торговельно-економічний університет | |
| dc.rights | Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International | en |
| dc.rights.uri | http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/ | |
| dc.subject | декарбонізація | |
| dc.subject | енергетична стратегія | |
| dc.subject | енергетична політика | |
| dc.subject | енергетична стійкість | |
| dc.subject | Європейський зелений курс | |
| dc.subject | сталий розвиток | |
| dc.subject | сталі фінанси | |
| dc.subject | енергетична безпека | |
| dc.subject | відновлювані джерела енергії | |
| dc.subject | відновлювана енергетика | |
| dc.subject | енергетичний перехід | |
| dc.subject | «зелений» перехід | |
| dc.subject | перехід на чисту енергію | |
| dc.subject | кліматична нейтральність | |
| dc.subject | кліматично нейтральна економіка | |
| dc.subject | низьковуглецева економіка | |
| dc.subject | циркулярна економіка | |
| dc.subject | «зелена» енергетика | |
| dc.subject | «зелена» економіка | |
| dc.subject | «зелені» фінанси | |
| dc.subject | кліматичні зміни | |
| dc.subject | енергоефективність | |
| dc.subject | екологізація | |
| dc.subject | енергетична трансформація | |
| dc.subject | енергетична незалежність | |
| dc.subject | інтеграція відновлюваних джерел енергії | |
| dc.subject | трансформація енергетичних ринків | |
| dc.subject | енергетичні ресурси | |
| dc.subject | розподілені енергетичні ресурси. | |
| dc.subject | decarbonisation | |
| dc.subject | energy strategy | |
| dc.subject | energy policy | |
| dc.subject | energy resilience | |
| dc.subject | European Green Deal | |
| dc.subject | sustainable development | |
| dc.subject | sustainable finance | |
| dc.subject | energy security | |
| dc.subject | renewable energy sources | |
| dc.subject | renewable energy | |
| dc.subject | energy transition | |
| dc.subject | "green" transition | |
| dc.subject | clean energy transition | |
| dc.subject | climate neutrality | |
| dc.subject | climate-neutral economy | |
| dc.subject | low- carbon economy | |
| dc.subject | circular economy | |
| dc.subject | "green" energy | |
| dc.subject | "green" economy | |
| dc.subject | "green" finance | |
| dc.subject | climate change | |
| dc.subject | energy efficiency | |
| dc.subject | greening | |
| dc.subject | energy transformation | |
| dc.subject | energy independence | |
| dc.subject | integration of renewable energy sources | |
| dc.subject | transformation of energy markets | |
| dc.subject | energy resources | |
| dc.subject | distributed energy resources. | |
| dc.title | НАЦІОНАЛЬНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СТРАТЕГІЇ В УМОВАХ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ Спеціальність 292 Міжнародні економічні відносини | |
| dc.type | Thesis Doctoral |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Korogod_Alena_Yaroslavivna-292_2025.pdf
- Розмір:
- 7.03 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 147 B
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: