ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, 081 – Право, Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorГарат, Михайло Романович
dc.date.accessioned2025-07-28T16:20:54Z
dc.date.available2025-07-28T16:20:54Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractГарат М. Р. Відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. Державний торговельно-економічний університет, Київ, 2023. Дисертація вирішує конкретне науково-практичне завдання щодо формування комплексу теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. На основі аналізу сучасних правових досліджень розкрито об’єктивний стан наукового забезпечення адміністративно-правової охорони сфери містобудівної діяльності. Попри наявність значного інтересу до відповідної проблематики, питання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності наразі лишаються без належної уваги з боку вітчизняних правників. За відсутності якісного наукового підґрунтя процеси оновлення законодавства про адміністративну відповідальність у сфері містобудування відбуваються безсистемно, що призводить до появи юридичних колізій, “прогалин” правового регулювання та появи недосконалих законодавчих формулювань. У свою чергу, вади адміністративно-деліктного законодавства суттєво ускладнюють юрисдикційну практику, зокрема кваліфікацію правопорушень, розгляд і вирішення адміністративних справ, накладення адміністративних стягнень. У дисертації зроблено висновок про необхідність поглиблення наукової розробки питань адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, підкреслюється значущість комплексного дослідження відповідних питань на ґрунтовному монографічному рівні. Важливим аспектом такого дослідження є визначення місця та ролі адміністративної відповідальності у системі засобів адміністративно-правової охорони містобудівних відносин. На основі узагальнення провідних доктринальних концепцій і практики галузевого адміністрування встановлено, що адміністративна відповідальність являє собою інтегральну складову системи (підсистему) засобів адміністративно-правової охорони суспільних відносин у сфері містобудівної діяльності, орієнтовану на відновлення порушених прав і свобод, захист правовідносин від протиправних посягань та усунення їх шкідливих наслідків. Водночас, адміністративна відповідальність розглядається як вагомий чинник ефективності правового регулювання, здатний впливати на стабільність функціонування й динаміку розвитку містобудівних відносин. Зроблено висновок про те, що ефективна реалізація функцій адміністративної відповідальності у сфері містобудування можлива тільки в комплексній взаємодії з іншими засобами адміністративно-правової охорони, таких як: адміністративний контроль, адміністративний нагляд, засоби профілактики, виявлення і припинення правопорушень. У дисертації проведено системний аналіз об’єктивних та суб’єктивних ознак складів адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності. Підкреслюється роль правильного визначення об’єкта таких правопорушень на різних рівнях узагальнення: загально-соціальному, галузевому інституціональному та конкретному (одиничному). Встановлення об’єкта адміністративного правопорушення розглядається як ключовий аспект визначення його суспільно шкідливих наслідків та механізмів його негативного впливу на суспільні відносини. Розглянуто вплив об’єкта на структуризацію вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства, кваліфікацію адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності, а також на систему адміністративних стягнень, передбачених за їх учинення. Сформульовано авторські дефініції понять загального, родового та безпосереднього об’єкта адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності. З урахуванням особливостей родового об’єкта таких правопорушень запропоновано уточнення назви Глави 8 КУпАП. Констатовано невизначеність ряду важливих наукових і практичних аспектів встановлення об’єкта адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності. Підкреслюється важливість вироблення єдиного концептуального підходу до їх розуміння як у доктрині адміністративного права, так і в адміністративно-юрисдикційній діяльності. У результаті аналізу об’єктивної сторони адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності встановлено, що вона розкриває їх антисоціальну спрямованість, суспільну небезпеку, а також характер і ступінь спричинюваної ними шкоди. На підставі сучасних доктринальних положень та законодавчого опису об’єктивної сторони адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності обґрунтовано погляд, згідно з яким до переліку ознак об’єктивної сторони входять: “протиправне діяння” (обов’язкова ознака), а також “час”, “повторність” та “інші особи” (факультативні кваліфікуючі ознаки). З метою виявлення практичних проблем встановлення об’єктивної сторони адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності проведено низку опитувань серед уповноважених суб’єктів кваліфікації: керівників виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю та головних інспекторів будівельного нагляду ДІАМ). За результатами проведених опитувань констатовано відсутність єдиного підходу до розуміння початкового та завершального моментів будівництва при кваліфікації адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 96 КУпАП. На основі аналізу чинного законодавства зроблено висновок про те, що початковим моментом будівництва слід вважати початок здійснення підготовчих робіт на об’єкті, а завершальним моментом – факт прийняття об’єкта в експлуатацію. З метою удосконалення нормативно-правових підстав кваліфікації адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності пропонується на законодавчому рівні закріпити науково обґрунтоване визначення поняття “будівництво”, а також розробити Інструкцію щодо розгляду та вирішення справ про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Важливе місце у роботі посідає комплекс законодавчих змін, покликаних конкретизувати правила обчислення річного строку під час кваліфікації повторних адміністративних правопорушень, вчинюваних повторно протягом року. Проблематика встановлення об’єктивної сторони адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності вимагає пильного розгляду з боку науковців і практиків. Особливу увагу слід приділити якості законодавчого опису адміністративних правопорушень, методиці їх встановлення, точності та повноті їх процесуальної фіксації. Встановлення суб’єкта адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності складає основу висвітлених у роботі питань. З урахуванням досвіду країн ЄС (Німеччини, Франції, Італії, Португалії) обґрунтовується необхідність доктринальної і законодавчої концептуалізації адміністративної відповідальності юридичних осіб. Зокрема, пропонується визначити засади адміністративної відповідальності юридичних осіб у чинному КУпАП. Для цього сформульовано комплекс законодавчих пропозицій, які передбачають визнання юридичних осіб суб’єктами адміністративних правопорушень, встановлення їх вини, а також умов і особливостей їх притягнення до адміністративної відповідальності. Проаналізовано суб’єктивну сторону адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності. На основі узагальнення сучасних теоретичних положень сформульовано авторську дефініцію поняття “суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення”. Визначено перелік обов’язкових і факультативних ознак суб’єктивної сторони адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності. Підтримано точку зору про те, що ключовим елементом суб’єктивної сторони адміністративних правопорушень є вина. Констатовано, що правопорушення у сфері містобудівної діяльності вважаються завершеними з моменту їх учинення і не передбачають обов’язкового настання шкідливих наслідків. Це суттєво ускладнює встановлення вини на основі чинного КУпАП, в якому окремі форми вини (умисел і необережність) розкриваються через ставлення правопорушника до суспільно-небезпечних наслідків вчинюваного ним протиправного діяння. Як наслідок, уповноважені суб’єкти кваліфікації правопорушень у сфері містобудівної діяльності встановлюють вину без аналізу її психологічних аспектів – на основі констатації причетності правопорушника до вчинення протиправних дій або бездіяльності. Результати проведеного опитування засвідчили, що переважна більшість уповноважених суб’єктів державного архітектурно-будівельного контролю застосовують формальний підхід до встановлення вини під час кваліфікації адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності, що суперечить принципам адміністративної відповідальності фізичних осіб. Окрема увага в дисертації приділяється проблемі концептуалізації та практичного встановлення вини юридичних осіб. Обґрунтовано доцільність впровадження у сучасну адміністративно-юрисдикційну практику принципу об’єктивного ставлення у вину, згідно з яким під виною юридичної особи слід розуміти: недокладення нею можливих, допустимих і необхідних зусиль для уникнення протиправних дій (бездіяльності) та їх шкідливих наслідків. З метою законодавчого закріплення даного принципу пропонується комплекс змін до чинного КУпАП. Шляхом аналізу вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства встановлено, що факультативні ознаки суб’єктивної сторони – мета і мотив – не входять до складів адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності. На підставі цього зроблено висновок про те, що суб’єктивна сторона таких правопорушень вичерпується ознакою вини. Розкрито структуру та зміст провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Констатовано проблему законодавчої невизначеності моменту початку адміністративно-деліктного провадження. Встановлено, що однією з найбільш поширених процесуальних помилок у юрисдикційній діяльності суб’єктів державного архітектурно-будівельного контролю є здійснення адміністративного розслідування справи без достатніх на те правових підстав. З’ясовано, що причиною таких помилок найчастіше стають порушення суб’єктами державного архітектурно-будівельного контролю встановлених термінів проведення планових і позапланових перевірок. Констатовано недосконалість нормативно-правового регулювання порядку продовження планових і позапланових перевірок на об’єктах будівництва. Запропоновано низку законодавчих змін, спрямованих на вирішення цієї проблеми. У роботі проаналізовано зміст і структуру адміністративного протоколу як основного процесуального акту, покладеного в основу розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Підкреслюється важливість його правильного оформлення. На основі аналізу юрисдикційної практики визначено, що уповноважені суб’єкти державного архітектурно-будівельного контролю не завжди відповідально підходять до оформлення адміністративного протоколу та недостатньо точно фіксують у ньому обставини, потрібні для об’єктивного вирішення справи. З метою мінімізації процесуальних помилок під час розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності обґрунтовується доцільність запровадження циклу тематичних занять (тренінгів) з особовим складом підрозділів будівельного нагляду Державної інспекції архітектури і містобудування України та виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Запропоновано розробити Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У законодавстві залишаються невизначеними процедурні питання, пов’язані з належним повідомленням фізичної особи про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Обґрунтовується доцільність законодавчого закріплення презумпції отримання особою повідомлення про розгляд справи, якщо таке повідомлення було відправлене їй належним чином. Сформульовано ряд пропозицій, покликаних усунути дублювання актів вітчизняного будівельного законодавства в частині регламентації правових та організаційних аспектів розгляду справ про адміністративні правопорушення, вчинювані суб’єктами містобудівної діяльності. Проаналізовано правові та організаційні засади накладення стягнень за адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Підтверджено закономірність широкого застосування штрафів як основного заходу відповідальності за такі порушення. Висвітлено недоліки встановленого порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, запропоновано кроки щодо їх усунення. Обґрунтовано необхідність перегляду встановлених законодавцем розмірів адміністративних штрафів, передбачених за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також приведення їх у відповідність до об’єктивного рівня суспільної небезпеки кореспондуючих правопорушень. На основі аналізу юрисдикційної практики констатовано наявність грубих помилок при обчисленні строків накладення адміністративних стягнень. У зв’язку з цим відповідні питання пропонується включити до тематики занять (тренінгів) з особовим складом підрозділів будівельного нагляду Державної інспекції архітектури і містобудування України та виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Підкреслюється важливість неухильного дотримання принципу індивідуалізації при накладенні адміністративних стягнень. Вироблено концептуальний підхід до гармонізації системи адміністративних стягнень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вчинювані фізичними та юридичними особами.
dc.description.abstractotherGarat M. R. Liability for administrative offenses in the field of urban construction planning activity. A qualifying scientific work on the rights of the manuscript. The dissertation on scientific degree competition of the Doctor of Philosophy by specialty 081 - Law. State University of Trade and Economics, Kyiv, 2023. The dissertation solves specific scientific and practical task on a set of theoretical provisions formation and practical recommendations aimed at improving the efficiency of administrative liability for offenses in the field of urban construction planning activity. Based on the analysis of modern legal research, the objective state of scientific support of administrative and legal protection in the field of urban construction planning has been revealed. It has been also stated that despite the significant interest in the relevant problematics, domestic lawyers currently leave the issues on administrative liability for offenses in the field of urban construction planning without proper attention. Due to the absence of qualified scientific basis, the processes of updating the legislation on administrative liability in the field of urban construction planning are unsystematic, leading to legal conflicts, "gaps" in legal regulation and imperfect legislative formulations. In its turn, the shortcomings of administrative delict law significantly complicate jurisdictional practice, in particular, the classification of offenses, consideration and resolution of administrative cases, as well as imposition of administrative penalties. Taking into account the above-mentioned points, the dissertation is due to make a conclusion that it is necessary to deepen the scientific development of administrative liability for offenses in the field of urban construction planning activity. Either, the importance of the comprehensive study on relevant issues at a thorough monographic level is emphasized. Important aspect of the study represented is to determine place and role of administrative responsibility in the system of administrative and legal protection of urban construction relations. On the grounds of leading doctrinal concepts and practices of sectoral administration generalization it has been defined that administrative responsibility is an integral part of the system (subsystem) of administrative and legal protection of public relations in urban planning, focused on restoring violated rights and freedoms, protection of legal relations from lawless encroachments and their harmful effects. Along with this, administrative responsibility is considered as an important factor within the effectiveness of legal regulation, which can affect the stability of functioning and dynamics through development of urban construction business relations. It is concluded that the effective implementation of the administrative responsibility functions in the field of urban construction planning is possible only in comprehensive cooperation with other means of administrative and legal protection: means of administrative control, means of administrative supervision, and means of prevention, as well as detection and cessation of offenses. In the dissertation the systematic analysis of objective and subjective signs of structures of administrative offenses in the field of urban planning activity is carried out. There also has been underlined the role of establishing the object of such offenses at different levels of generalization: generally social, sectoral (institutional) and specific (unitary). The identification of the object of an administrative offense is considered as a key aspect for determining its socially harmful consequences and mechanisms of its negative impact on public relations. The influence of the object on the structuring of the domestic administrative-delict legislation, the qualification (assessment) of administrative offenses in the field of urban planning activity, as well as on the system of administrative penalties provided for their commission, is considered. Author's definitions of the concepts of general, generic and direct object of administrative offenses in the field of urban construction planning are formulated. Taking into account the peculiarities of the generic object of the above-mentioned offenses, there it is proposed to clarify the title of Chapter 8 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses. Uncertainty of a number of important scientific and practical aspects of establishing the object of administrative offenses in the field of urban construction planning activity has been stated. The importance of developing a unified conceptual approach to their understanding both in the doctrine of administrative law and within administrative and jurisdictional activities is emphasized. As a result of analysis of the objective side of administrative offenses in the field of urban construction planning, it was found out that it reveals their anti-social orientation, public danger, as well as the nature and extent of the damage they cause. On the basis of modern doctrinal provisions and legislative description of the objective side of administrative offenses in the field of urban construction planning, the special point of view is substantiated, according to which the list of its features includes: "illegal act" (mandatory feature), as well as "time", "recurrence" and "other persons" (optional qualifiers). In order to identify practical problems of establishing the objective side of administrative offenses in the field of urban construction planning activity, a number of surveys were conducted among authorized subjects of qualification: heads of executive bodies on state architectural and construction control and chief inspectors of construction supervision (DIAM). According to the results of the surveys, the lack of a unified approach to understanding the initial and final moments of construction for the qualification of administrative offenses under Part 1 of the Article 96 of CUoAO. Based on the analysis of the current legislation, it was concluded that the initial moment of construction should be considered the beginning of the preparatory works on the building site, and the final moment is the fact of commissioning of the facility. In order to improve the legal framework for the qualification of administrative offenses in the field of urban construction planning, it is proposed to enshrine at the legislative level a scientifically sound definition of the concept "construction" and develop an Instruction on consideration and resolution of administrative offenses in the field of urban construction planning activity. A set of legislative changes has been proposed, designed to specify the rules for calculating the annual term for the qualification of repeated administrative offenses committed recurrently during the year. The dissertation emphasizes that the problem of establishing the objective side of administrative offenses in the field of urban construction planning requires meticulous consideration by scientists and practitioners. At the same time, special attention should be paid to the quality of their legislative description, the method of their establishment, the accuracy and completeness of their procedural fixation. The problems of establishing the subject of administrative offenses in the field of urban construction planning are highlighted either. Taking into account the experience of the EU countries (Germany, France, Italy, Portugal), the need for doctrinal and legislative conceptualization of administrative liability of legal entities has been substantiated. In particular, it is proposed to determine the principles of administrative liability of legal entities in the current Code of Ukraine on Administrative Offenses. Within the framework of this goal, a set of legislative proposals has been formulated, which provide for the recognition of legal entities as subjects of administrative offenses, determination of their guilt, as well as the conditions and features of their bringing to administrative responsibility. The subjective aspect of administrative offenses in the field of urban construction planning is analyzed. Based on the generalization of modern theoretical provisions, the author's definition of the concept of "subjective aspect of an administrative offense" is formulated. The list of obligatory and optional signs of administrative offenses in the field of urban construction planning activity is defined. The view that guilt is a key element of the subjective side of administrative offenses is supported. It was stated that offenses in the field of urban planning are considered completed from the moment of their commission and do not necessarily imply the occurrence of harmful consequences. This fact significantly complicates the establishment of guilt on the basis of the current Code of Ukraine on Administrative Offenses, in which certain forms of guilt (intent and negligence) are revealed through the internal attitude of the offender to the socially dangerous consequences of his wrongdoing. As a result, authorized subjects of qualification of offenses in the field of urban construction planning define (declare) guilt without analyzing its psychological aspects, but just grounding on the statement of the offender's involvement into the commission of illegal acts or omissions. The results of the survey showed that the vast majority of authorized subjects of state architectural and construction control take a formal approach to establishing guilt in the qualification of administrative offenses in the field of urban construction planning. The contradiction of this approach to the principles of administrative responsibility of individuals is pointed out. Special attention in the dissertation is paid to the problem of conceptualization and practical establishment of guilt of legal entities. The expediency of introducing the principle of objective guilt into modern administrative and jurisdictional practice is substantiated, according to which the fault of any legal entity should be understood as follows: failure to make possible, permissible and necessary efforts to avoid illegal actions (inaction) and their harmful consequences. For the purpose of legislative consolidation of this principle, the complex of changes to the current CUoAO is offered. By analyzing the domestic administrative-delict law, it was found out that the optional features of the subjective aspect like the purpose and the motive are not being part of administrative offenses in the field of urban construction planning. Grounding on this statement, it is concluded, that the character of guilt limits subjective aspect of offenses. The structure and content of proceedings in cases of administrative offenses in the field of urban construction planning are revealed. The problem of legislative uncertainty at the moment of the starting out of administrative-delict proceedings has been stated. It is established that one of the most common procedural errors in the jurisdictional activities of the subjects of state architectural and construction control is the conduct of administrative investigation of the case without sufficient legal grounds. It was found that the cause of such errors are most often being violations of the terms of state architectural and construction control of the deadlines for scheduled and unscheduled inspections. The imperfection of the normative and legal regulation of the procedure for continuing scheduled and unscheduled inspections at construction sites has been stated. A number of legislative changes aimed at solving this problem has been proposed in the study. The content and structure of the administrative protocol as the main procedural act, which is the basis for consideration of cases of administrative offenses in the field of urban construction planning, are analyzed. The importance of its proper design is also emphasized. Based on the analysis of jurisdictional practice, it is determined that the authorized subjects of state architectural and construction control do not always take a responsible approach to the administrative protocol and do not record the circumstances necessary for an objective decision. In order to minimize procedural errors in cases of administrative offenses in the field of urban construction planning, the feasibility of introducing a series of thematic classes (trainings) with the staff of construction activity supervision units of the State Inspectorate for Architecture and Urban Development of Ukraine and executive bodies on state architectural and construction control is being explained. It is proposed to develop the Instruction on registration of materials on administrative offenses in the field of urban construction planning activity. The uncertainty of a number of procedural issues related to the proper notification of an individual about the time and place of consideration of a case of the administrative offense in the field of urban construction planning has been stated. The expediency of legislative consolidation of the receipt presumption by a person of a notice for consideration the case, if such notice was sent to him properly, is substantiated. A number of proposals has been formulated to eliminate duplication of acts of domestic construction legislation in terms of regulating legal and organizational aspects of administrative cases committed by subjects of urban construction planning. Legal and organizational principles of imposing penalties for administrative offenses in the field of urban construction planning are analyzed. The regularity of the widespread use of fines as the main measure of responsibility for above-mentioned violations has been confirmed. The shortcomings of the established procedure for imposing penalties for offenses in the field of urban construction planning activities are highlighted, and steps to eliminate them are proposed either. The necessity of revisions on the amounts of administrative fines established by the legislator, provided for offenses in the field of urban construction planning, as well as bringing them into line with the objective level of public insecurity of the corresponding offenses. Based on the analysis of jurisdictional practice, the presence of gross errors in calculating the deadlines for imposing administrative penalties has been established. In this regard, it is proposed to include relevant issues into the subject of classes (trainings) with the staff of construction supervision units of the State Inspectorate for Architecture and Urban Planning of Ukraine and executive bodies for state architectural and construction control. The importance of strict adherence to the principle of individualization as for imposition of administrative penalties is emphasized. The conceptual approach to the harmonization of the system of administrative penalties for offenses in the field of urban construction planning, committed by individuals and legal entities.
dc.format.pages265
dc.identifier.citationГарат М.Р (2023) ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, м. Київ [Дисертація за спеціальність 081 – «Право», Державний торговельно-економічний університет]. Репозитарій Державного торговельно-економічного ніверситету. https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/10596
dc.identifier.urihttps://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/10596
dc.language.isouk
dc.publisherДержавний торговельно-економічний університет
dc.rightsAttribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 Internationalen
dc.rights.urihttp://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/
dc.subjectадміністративне правопорушення
dc.subjectадміністративна відповідальність
dc.subjectбудівництво
dc.subjectбудівельна діяльність
dc.subjectкваліфікація адміністративних правопорушень
dc.subjectадміністративно-деліктне провадження
dc.subjectадміністративна юстиція
dc.subjectадміністративне судочинство
dc.subjectadministrative offense
dc.subjectadministrative liability
dc.subjectconstruction
dc.subjectconstruction activity
dc.subjectqualification of administrative offenses
dc.subjectadministrative delict proceedings
dc.titleВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, 081 – Право, Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії
dc.typeThesis Doctoral

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Garat_Mikhailo_Romanovich_081–Law_2023.pdf
Розмір:
3.57 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
147 B
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Дисертації | Dissertations