ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА Спеціальність 051– Економіка
Вантажиться...
Дата
2023
Автори
Affiliation
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Державний торговельно-економічний університет
Анотація
Вівсюк І. О. Економічний потенціал підприємства готельного господарства. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка. Державний торговельно-економічний університет, Київ, 2023. Дисертація є комплексним дослідженням теоретичних, методичних та практичних аспектів економічного потенціалу підприємств готельного господарства. Готельне господарство є основним складником туристичної інфраструктури та відіграє провідну роль у презентації національного туристичного продукту на світовому ринку туристичних послуг. За останні три десятиліття історії розвитку готельного господарства можна виділити декілька криз, які спричинили зниження міжнародних туристичних прибуттів і дестабілізуючі процеси в міжнародному готельно-туристичному бізнесі. Дві потужні хвилі рецесії вже спричинили кризи у світовій економіці: під час епідемії атипової пневмонії (SARS) у 2003 році та світової фінансової кризи 2009 року. Після світової рецесії 2009 року відродження індустрії гостинності
стало важливим чинником відновлення економіки та зміцнення ринкових позицій у всьому світі. Діяльність підприємств готельного господарства у 2020 році скоротилася на 3/4 через поширення наслідків коронавірусної кризи, глобальний карантин, значні обмеження на подорожі та падіння попиту, що унеможливлювало роботу закладів розміщення. На початок 2022 року під час повномасштабного вторгнення російського агресора на територію України готельний бізнес скоротив обсяги своєї діяльності ще на 90 %, що потребує пошуку шляхів стабілізації діяльності підприємств готельного господарства у нових кризових умовах. Проблеми у розвитку ринку готельних послуг в Україні висувають підвищені вимоги до інструментів управління, зокрема, до методів дослідження й оцінювання діяльності підприємств готельного господарства. Все більш чітко проявляється необхідність в удосконаленні відомих на сьогоднішній день і розробленні інноваційних рішень теоретичного та прикладного характеру, спрямованих на забезпечення ефективності діяльності підприємств готельного господарства. Отже, склалися об’єктивні передумови для застосування в системі управління діяльністю підприємств готельного господарства інструментарію, який дозволяв би проводити детальне дослідження, одержувати достовірну і повну інформацію про стан та можливості підприємства готельного господарства, яка б служила базою для розроблення та прийняття ефективних управлінських рішень.Ефективність діяльності підприємств готельного господарства на ринку готельних послуг у значній мірі визначається їх економічним потенціалом, який являє собою синтез фінансової, трудової, виробничо-експлуатаційної, маркетингової та репутаційної компонент. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретико- методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо управління економічним потенціалом підприємства готельного господарства. Проведено науковий аналіз терміну «потенціал» та проаналізовано підходи до трактування поняття «потенціал підприємства». Досліджено ієрархію понять «потенціал підприємства», «економічний потенціал», «економічний потенціал підприємства», що зумовило необхідність трактування авторського поняття «економічний потенціал підприємства готельного господарства» як здатність підприємства до оптимізації сукупності ресурсів і можливостей для ефективного функціонування підприємства, досягнення економічної мети та підвищення рівня конкурентоспроможності на ринку готельних послуг шляхом формування стресостійкості до впливу внутрішніх та зовнішніх факторів. Введено в науковий обіг та розкрито зміст поняття «стресостійкість економічного потенціалу підприємства готельного господарства». Сутність цього поняття визначено як здатність підприємства готельного господарства долати кризові ситуації, протидіяти проблемам та несприятливим факторам у нестабільних умовах без суттєвого впливу на його економічну стійкість, функціонування та здатність забезпечувати прибуток і задовольняти потреби споживачів. Удосконалено компонентну структуру економічного потенціалу підприємства готельного господарства, яка включає в себе п’ять основних компонент: фінансову, кадрову, виробничо-експлуатаційну, маркетингову та репутаційну. Результати проведеного експертного опитування представників готельного бізнесу встановили значимість в удосконаленій компонентній структурі економічного потенціалу підприємства готельного господарства додавання репутаційної складової, яка визначається рівнем іміджу підприємства, якістю обслуговування, споживчою лояльністю, оцінкою конкурентів, що дозволяє врахувати вплив репутації підприємства на його стресостійкість, надає можливість посилити конкурентоспроможні позиції на ринку готельних послуг, впливає на спроможність подолання кризових явищ, дозволяє сформувати позитивний імідж серед споживачів для забезпечення зростання коефіцієнта завантаження номерного фонду підприємства готельного господарства та його фінансових результатів. Удосконалено методику оцінювання економічного потенціалу підприємства готельного господарства, розроблено систему показників, що характеризують компоненти економічного потенціалу у кількісному виражені та встановлено вагомість кожної складової для проведення оцінювання рівня економічного потенціалу готельного підприємства. Запропонована методика надає можливість здійснити моніторинг стану економічного потенціалу підприємства готельного господарства шляхом розрахунку інтегрального показника з урахуванням фінансової, кадрової, виробничо-експлуатаційної, маркетингової та репутаційної компонент, оцінити результативність використання економічного потенціалу та надати пропозиції щодо підвищення рівня стресостійкості підприємства готельного господарства. Проведено структурно-динамічний аналіз ринку готельних послуг в Україні, результати якого засвідчили наявність проблем, що загострилися за часи світової епідеміологічної кризи та воєнних дій на території країни: зниження туристичного попиту внаслідок закриття кордонів та інших обмежень, пов’язаних з пандемією та воєнними діями; втрата частини доходів, обумовлена зменшенням кількості бронювань; підвищення вимог до систем безпеки та необхідність у покращеному страхуванні; нестабільність економічного середовища; недостатність інвестицій у сферу готельного бізнесу; невелика кількість сертифікованих підприємств готельного господарства; здебільшого застаріле матеріально-технічне забезпечення підприємств готельного господарства; відсутність законодавчого контролю щодо якості сервісного обслуговування; низька динаміка розвитку готельних мереж; інші динамічні зміни зовнішніх чинників, що потребують швидкого реагування. Досліджено чинники впливу на формування та розвиток економічного потенціалу підприємств готельного господарства України, основними серед яких визначено рівень економічної та політичної стабільності, законодавчо- нормативна база, податкова та регуляторна політика, рівень державної підтримки щодо створення умов до залучення інвестицій підприємствами готельного господарства, рівень інфляції, сезонність та варіабельність туристичного попиту. Проведено аналіз стану та результативності використання економічного потенціалу підприємств готельного господарства, що розташовані в обласних центрах України, окрім тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. Визначено рівень економічного потенціалу досліджуваних підприємств готельного господарства (низький, середній, достатній, високий або дуже високий). Проаналізовано динаміку зміни рівня економічного потенціалу підприємств готельного господарства під впливом дії постійних та змінних екзогенних чинників. Запропоновано інформаційно-аналітичне забезпечення процесу управління економічним потенціалом підприємства готельного господарства шляхом побудови комплексу регресійних моделей для підприємств
готельного господарства з урахуванням тенденцій до зміни інтегрального показника їх економічного потенціалу. Розраховані на основі регресійних моделей прогнозні значення інтегрального показника економічного потенціалу є основою для розроблення превентивних заходів щодо збереження та зміцнення економічного потенціалу. Визначено, що стресостійкість економічного потенціалу підприємства готельного господарства залежить від забезпечення фінансової, операційної та репутаційної стресостійкості, як найважливіших елементів структури економічного потенціалу. Розроблено алгоритм визначення рівня стресостійкості економічного потенціалу підприємства готельного господарства, який ґрунтується на системі показників, що кількісно характеризують кожен елемент стресостійкості економічного потенціалу підприємства готельного господарства та дозволяє моделювати різні сценарії кризових ситуацій, визначати вплив кожного із них на діяльність підприємства готельного господарства. Розроблено методику оцінювання стресостійкості економічного потенціалу підприємств готельного господарства, що базується на визначенні рівнів стресостійкості, проаналізовано динаміку рівнів стресостійкості та побудовано імітаційну модель управління економічним потенціалом підприємства готельного господарства, що ґрунтується на трьох основних рівнях стресостійкості: високому (- ∞; 0,27], середньому (0,27; 0,67] та низькому (0,67; + ∞). За результатами апробації розроблено пропозиції з адаптації та стабілізації діяльності підприємств готельного господарства на ринку готельних послуг. Запропоновано матрицю стратегій розвитку економічного потенціалу
підприємства готельного господарства залежно від рівня стресостійкості економічного потенціалу («стійка», «адаптивна» та «стресова»), яка ґрунтується на утворенні комбінувань з рівнів стресостійкості найвагоміших компонент економічного потенціалу («низька», «середня» та «висока»), що дозволяє розробити сценарії подальшого розвитку підприємства готельного господарства і відповідні заходи для його адаптації до кризових ситуацій. Запропоновані стратегії включають сценарії подальшого розвитку підприємств готельного господарства: для стратегії «стресова» – 4 сценарії, для стратегії «адаптивна» – 19 сценаріїв, для стратегії «стійка» – 4 сценарії. Для досліджуваних підприємств готельного господарства визначено стратегії
та сценарії розвитку, що відповідають рівню їх стресостійкості та вказують, яких заходів потрібно вжити для адаптації підприємств до кризових ситуацій, для стабілізації діяльності та акумулювання економічного потенціалу.
Опис
Ключові слова
сфера гостинності, сфера послуг, готельний бізнес, підприємство готельного господарства, суб’єкт гостинності, готель, потенціал, економічний потенціал, стресостійкість., hospitality industry, service industry, hotel business, hotel business enterprise, hospitality subject, hotel, potential, economic potential, stress resistance.
Бібліографічний опис
Вівсюк І. О.(2023) ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА, м. Київ [Дисертація за спеціальність 051– Економіка , Державний торговельно-економічний університет]. Репозитарій Державного торговельно-економічного університету.
https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/10636