ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
| dc.contributor.author | Яременко Анна | |
| dc.date.accessioned | 2024-09-05T11:48:21Z | |
| dc.date.available | 2024-09-05T11:48:21Z | |
| dc.date.issued | 2020 | |
| dc.description | ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА | |
| dc.description.abstract | Актуальність дослідження. Моделі надання суспільних благ та послуг можна розуміти як континуум формул, який має два полярні шляхи прямого надання урядами та повної приватизації. Зростаючий фінансовий тиск на державні рахунки спонукав до розширення нових формул, що дозволяють спрямовувати альтернативні ресурси, так що уряди, які раніше і виробляли, і надавали послуги, тепер, як правило, все більше покладаються на ринок як для вкладень у державне виробництво та надання послуг, так і для прямого надання товарів та послуг. Цей крок відбувся з ідеологічних причин, а також для кращого отримання співвідношення ціни та якості, тобто як покращити використання ресурсів. Державно-приватне партнерство (ДПП) є частиною цієї тенденції. Через ДПП уряд укладає довгостроковий контракт з приватним партнером на поставку товару або послуги. Приватний партнер відповідає за будівництво, експлуатацію та обслуговування активів, необхідних для надання товару або послуги. Незважаючи на те, що приватні фірми вже давно залучаються до надання державних послуг, впровадження ДПП на початку 1990-х років встановило режим надання державних послуг, який переглянув ролі державного та приватного секторів. Протягом 1990-х та початку 2000-х рр. ДПП розширюється як за кількістю країн, де воно використовується, так і з точки зору кількості секторів та проектів, що фінансуються завдяки цьому партнерству. Уряди запровадили ДПП з різних причин: для покращення співвідношення ціни та якості в проектах надання державних послуг або через те, що ДПП має потенціал залучення приватних фінансів для надання державних послуг. Хоча уряди все частіше визнають, що ДПП є інструментом поліпшення співвідношення ціни та якості, вони не обов'язково розглядають їх як додаткове джерело фінансів. Тим не менш, все ще не вистачає ясності щодо визначення ДПП, а також взаємозв'язку між доступністю, бюджетними обмеженнями та доступом до приватного фінансування. Мета дослідження – дослідити державно-приватне партнерство у сфері охорони здоров’я України. Відповідно до мети, перед дослідженням були поставлені наступні завдання: визначити сутність державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я; охарактеризувати нормативно-правове забезпечення державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я та механізми його реалізації% визначити інституційні основи реалізації державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я України; провести аналіз впровадження проектів державно-приватного партнерства у сферу охорони здоров’я України; визначити напрями вдосконалення державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я України. Об’єкт дослідження – процес здійснення державно-приватного партнерства у галузі охорони здоров’я. Предмет дослідження – теоретико-методичні та прикладні аспекти державно-приватного партнерства у галузі охорони здоров’я. | |
| dc.identifier.uri | https://ur.knute.edu.ua/handle/123456789/436 | |
| dc.publisher | КНТЕУ | |
| dc.title | ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ | |
| dc.type | Other |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- Яременко_ВКР_backup.pdf
- Розмір:
- 1.12 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: