Кафедра Психології
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра Психології за Автор "Полунін Олексій Васильович"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МІКРОКЛІМАТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ(КНТЕУ, 2020) Тимошик Вікторія; Полунін Олексій ВасильовичАктуальність дослідження. Питання психологічного мікроклімату в колективі завжди були й залишаються актуальними. Адже, він відображає стійкий психічний настрій у колективі, який остаточно формується відповідно до умов життя кожної особистості, її діяльності в міжособистісній взаємодії, а також мікроклімат в колективі прямо впливає на продуктивність праці кожного працівника. Позитивне формування мікроклімату забезпечує успішний розвиток колективу та досягнення необхідних цілей для розвитку самого підприємства. Створення сприятливих взаємин – основне завдання керівника, що є запорукою успішного функціонування підприємства. Важливим завданням для кожного підприємства та керівника є постійна робота над мікрокліматом у колективі, виявлення латентних та відкритих конфліктів в організації, робота над ефективною взаємодією керівників, працівників та клієнтів підприємства. Взаємодію працівників у колективі підприємства завжди необхідно розглядати у динаміці, враховуючи соціальні та економічні зміни у суспільстві, а за умов економічних криз чи дистанційної форми роботи у зв’язку із карантином, дослідження психологічних особливостей ефективної взаємодії працівників на підприємствах та мікроклімат у колективі набуває нових актуальних проблем для подальших наукових досліджень. Одним із показників успішної діяльності підприємства є рівень сформованості соціально-психологічного клімату. Існує багато соціально-психологічних праць, присвячених вивченню даної проблематики. Загально-теоретичне дослідження засад формування сприятливого мікроклімату в колективі відображено у зарубіжних працях (М. Барлінгейм, Р. Болуіс [2], Д. Гобкінз, Є. Маккі [6] та ін.), вітчизняних науковців (Н. Вовкова, В. Воднік [3], Д. Паригін, Х. Шакуров [31], М. Обозов, В. Щокін). Формування та оцінювання соціальнопсихологічного клімату на підприємстві досліджували такі науковці, як Н. Базалійська [1, 2], Н. Бєляєва [3], Н. Жигайло [4], Ю. Куріс [5], Т. Луцик [6], І. Марков [7], О. Марциняк-Дорош [8], Д. Михайленко [9], Г. Назарова [10], А. Романов [11, 12], В. Сич [13], А. Чечель [14], А. Хмелевська [15], М. Шакірі [16] та інші. Так, Д. Паригін зазначив, що соціально-психологічний клімат – це один з вирішальних чинників успішної діяльності особистості в усіх життєвих сферах нашого суспільства. Р.Х. Шакуров вважає, що соціально-психологічний клімат можна визначити за наявністю трьох його особливостей, таких як психологічна, соціальна та соціально-психологічна особливість. До психологічної особливості ми відносимо емоційний, вольовий і інтелектуальний стан. До соціального аспекту він відніс соціальний зміст, який фіксується в інтелекті, емоційній сфері та вольових якостях індивіда, а соціально-психологічний аспект – це колективна згуртованість, єдність, згода та дружба [21]. Тому актуальність та необхідність системного дослідження психологічних засад формування мікроклімату на підприємстві і визначили вибір теми випускної кваліфікаційної роботи: «Психологічні засади формування мікроклімату на підприємстві».Документ ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ АДВОКАТА З КЛІЄНТАМИ(КНТЕУ, 2020) Москвичова Олена; Полунін Олексій ВасильовичАктуальність дослідження. Психологічна інтеракція адвоката з клієнтами базується на ефективній суб’єкт-суб’єктній взаємодії та системному підході до розгляду процесу комунікації між адвокатом і клієнтом. Від професійної діяльності адвоката, його компетентності та вміння встановлювати професійну взаємодію з клієнтом залежить не тільки можливість отримання клієнтом професійної правової допомоги при розгляді судових справ, а і психологічної підтримки під час складної життєвої ситуації. Професійна діяльність адвоката багатокомпонентне та комплексне явище. Будь-якій подальшій співпраці адвоката з клієнтом передує саме консультування, адже в адвоката виникає потреба ознайомитися із суттю правового конфлікту, проаналізувати звернення клієнта, розробити позицію у справі та надати комплексну консультацію клієнту, враховуючи психологічні особливості клієнта. Через суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов’язаний надавати професійну правову допомогу клієнту, здійснювати його захист компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, реальну підготовку до виконання доручення. Якісна правова допомога часто ігнорується клієнтами у зв’язку із застосуванням неефективної комунікації із адвокатом, наявністю певних стереотипів у суспільстві та ін. На різних етапах комунікації може з’явитися недовіра між клієнтом і адвокатом. В даному виді комунікації також можливе виникнення певних психологічних бар’єрів та недовіри як у клієнта, так і у адвоката, що негативно впливає на кінцеве рішення в залі суду та подальше позитивне вирішення ситуації. На нашу думку проблема ефективної взаємодії між адвокатом і клієнтом є надзвичайно актуальною і потребує системного аналізу. Ступінь розробки проблеми. Найбільш відомі психолого-педагогічні роботи вчених розкривають змістовно-динамічні та специфічні характеристики процесів взаємодії та спілкування (О.О. Бодальов, Л.П. Буєва, Е.І. Головаха, В.П. Казміренко, Г.С. Костюк, М.С. Корольчук, О.О. Леонтьєв, М.І. Лісіна, Б.Ф. Ломов, С.М. Миронець, В.М. Мясищев, М.М. Обозов, Б.Д. Паригін, А.В. Петровський, О.В. Полунін, С.Л. Рубінштейн), визначають роль і значення вікових та індивідуальних показників особистості у стосунках в групах (Д.Б. Ельконін, І.С. Кон, А.П. Краковський, Д.Й. Фельдштейн), відображають своєрідність міжособистісних стосунків людей (Б.Г. Ананьєв, Б.С. Волков, Р.М. Грановська, А.А. Донцов, А.А. Єршов, В.М. Мясищев, М.М. Обозов, В.Б. Ольшанський). Проблему стосунків між людьми вивчали і продовжують досліджувати зарубіжні вчені. Зокрема, Д. Брунер, Х. Келлі, Ч. Кулі, К. Левін, А. Маслоу, А. Міллер, Г. Ньюком, С. Олпорт, А. Піз, К. Роджерс, М. Розенберг, Х. Ремшмідт, Дж. Г.Скотт, І. Томан, Е. Уїлсон, Р. Фішер, Е. Фром, Е. Холл, К. Хорні, У. Юрі та інші висвітлюють у своїх працях питання становлення внутрішнього світу особистості, взаємин та спілкування у різних вікових групах, проблеми досягнення взаєморозуміння та міжособистісної перцепції (атракції, міжособистісної комунікації, рефлексивних структур), психологічні особливості різних процесів та явищ, що так чи інакше пов’язані зі стосунками та взаємодією індивідів. Теоретичний аналіз наукової проблеми свідчить, що соціалізація індивіда можлива за умови активного спілкування, яке забезпечує орієнтацію в соціумі, передбачає його різноманітні зв’язки та стосунки з людьми (О.О. Бодальов, Л.С. Виготський, Я.Л. Коломинський, О.М. Леонтьєв, М.І. Лісіна, Д.І. Фельдштейн). Доведено, що процес взаємовпливу, спільної взаємодії перетворюється на взаємовідносини, суть яких полягає в результативності взаємних зусиль партнерів (В.О. Білоусова, О.В. Запорожець, Я.Л. Коломинський). Спеціальні дослідження взаємин проводилися в виробничих колективах (І.П. Волков, Б.Д. Паригін, Л.А. Свенцицький й ін.). У наукових дослідженнях питання психологічної взаємодії вивчалися такими науковцями, як: Л.А. Воскобітова, С.Д. Гусарєва, Я.П. Зейкан, О.Д. Святоцький, Д.П. Фіолевський, С.Я. Фурса та іншими вітчизняними та зарубіжними вченими. Тому актуальність та необхідність системного дослідження психологічних особливостей взаємодії, а також визначення ключових показників ефективної взаємодії адвокатів і клієнтів і визначили вибір теми випускної кваліфікаційної роботи: «Психологічні особливості взаємодії адвоката з клієнтами».