Кафедра Міжнародного, Цивільного та Комерційного Права
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра Міжнародного, Цивільного та Комерційного Права за Автор "Тищенко Юлія Вікторівна"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ(КНТЕУ, 2020) Роменської Євгенії; Тищенко Юлія ВікторівнаАктуальність теми. Дослідження проблем відповідальності за порушення зобов’язань є необхідним, адже це є способом попередження порушень, а також забезпечення належного виконання зобов’язань в цивільному праві, дотримання правопорядку у цивільних правовідносинах між суб’єктами. Цінність досліджуваної теми базується на власних нормах, яким притаманні певні засоби впливу на поведінку суб’єктів, через їх інтереси. Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами і методами заохочення і відповідальності, що встановлюються договорами або актами цивільного законодавства. Норми Цивільного кодексу України встановлюють засоби заохочення виконання зобов’язань, аніж покарання правопорушника. Тому дослідження основних проблем існституту відповідальності є необхідними та актуальним. Вагомий внесок в розвиток головних аспектів обраної теми здійснили роботи таких вчених як А. Бойко [22], В. Біленко [21], А.А. Верховець [27], І.С. Канзафарова [36], В. Oльшанченкo [32], М.І. Панченко [49], Г. І. Сальникова [58]та інші.Документ ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ У МІЖНАРОДНОМУ КОМЕРЦІЙНОМУ АРБІТРАЖІ(КНТЕУ, 2020) Стаднік Олександри; Тищенко Юлія ВікторівнаАктуальність теми. На сучасному етапі розвитку ринкових відносин і встановлення тісних міжнародних зв’ язків все більшого значення набувають установи, уповноважені вирішувати спори, що можуть виникнути в процесі здійснення таких відносин. Однією з таких установ є міжнародний комерційний арбітражний суд. Міжнародний комерційний арбітраж відіграє дуже важливу роль у вирішенні міжнародних комерційних спорів у сучасному світі та сприяє більш ефективному захисту прав аніж державні судові органи. Міжнародний комерційний арбітраж є цінною альтернативою судових розглядів в іноземних судах, а також дозволяє уникнути одночасних судових позовів в різних юрисдикціях по всьому світу. Питання арбітражного провадження є об’єктом численних наукових досліджень. Однак питання саме доказування у міжнародному комерційному арбітражі все ще залишається малодослідженим. Вагомий внесок у розробку цієї теми зробив К. Пільков [29]. Деякі аспекти цієї теми вивчали також: О.Гончаренко [Error! Reference source not found.0], О. Кот, С. Корнієнко [20], І. Ліщина [21], О. Осипенко [24], А. Шаталюк [42], BG. Born [45], V. Hamilton [51], B. Hanotiau [52], A.M. Kubalczyk [58], M. Malacka [59], A. L. Marriott [60] та ін. Проте подальшого вивчення потребують зміст, предмет, поняття та ознаки доказів, а також їх види та особливості оцінювання, які майже залишилися поза увагою вітчизняних науковців. Вихідними є дані одержані на підставі аналізу нормативно -правової та науково-теоретичної бази з теми. Зокрема, Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ, Регламенту МКАС при ТПП України, Типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж, Правил Міжнародної асоціації юристів щодо одержання доказів у міжнародному арбітражі (далі – Правила IBA), процесуальних кодексів України, а також робіт вітчизняних та зарубіжних науковців.Документ ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ(КНТЕУ, 2020) Ручка Катерина; Тищенко Юлія ВікторівнаАктуальність теми. У наш час, коли йдеться про інформацію та свободу інформації, перш за все, слід говорити про можливості, які над ає щодо цього всесвітня мережа Інтернет. У контексті активного користування мережею як глобальним інформаційним середовищем перед Україною постають питання правового врегулювання нових відносин інформаційного характеру, що виникають у системі людина – Інтернет. Персональні дані особи завжди були, є і будуть ключовим об’єктом особистих немайнових прав фізичної особи, а тому належне правове регулювання правовідносин щодо їх збереження, використання та розповсюдження має вирішальне значення для їх належного правового захисту. Активність у формуванні баз персональних даних через використання соціальних мереж, факти шахрайства та кіберзлочинності особливо загострили питання правового захисту прав фізичних осіб. Невідкладним стає питання створення адекватної системи законодавства, що регулює захист персональних даних в сучасних соціально-правових реаліях. Концепція захисту персональних даних, без сумніву, є відміткою загального права людини на приватність та конфіденційність. Вона не тільки була закріплена відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини, вона також була включена до більшості регіональних конвенцій, хартій та договорів з прав людини. Зокрема, слід згадати про Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) (далі – Регламент) [76]. Прийняття Регламенту кардинально вплинуло на захист персональних даних в Україні та на роботу веб-сайтів, які почали прописувати регламенти захисту з метою уникнення порушень, що у свою чергу, було пов’язано з роботою таких підприємців на європейському ринку. Слід відзначити наявність досить широкого кола наукових праць, у яких розглядаються різні аспекти проблематики захисту персональних даних в мережі Інтернет, міжнародних відносин у галузі обміну інформацією, здійснення державної та міжнародної інформаційної політики тощо. Безпосередньо науковим дослідженням питань захисту персональних даних займалися: О. А. Баранов [25], К. І. Бєляков [27], В. В. Головченко [31], І. Р. Березовська [Ошибка! Источник ссылки не найден.26], І. М. Забара [37], О. С. Каретник [39], А. В. Пазюк [47], М. Різак [56], Д. М. Русак [57], В. І. Теремецький [62], В. М. Фурашев [64], М. Я. Швець [67] та інші.Документ ФОРМА ТА ЗМІСТ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО ДОГОВОРУ(КНТЕУ, 2020) Ляшук Ганна; Тищенко Юлія ВікторівнаАктуальність теми дослідження. Зовнішньоекономічний договір є одним із ключових елементів у зовнішньоекономічній діяльності, що відображає домовленість між сторонами та їх вихід на ринок, та є підставою для виникнення торгових правовідносин. Враховуючи стрімкість розвитку торгівельної діяльності, глобалізацію певних процесів, впровадження новітніх технологій, потребує постійного перегляду та адаптації і зовнішньоекономічний контракт. На практиці, ми можемо спостерігати періодичність змін до типових контрактів, що представлені спеціалізованими організаціями для бізнес-спільноти задля спрощення роботи . Укладаючи зовнішньоекономічний контракт, контрагенти повинні врахувати усі умови задля забезпечення конкретності правовідносин та мінімізації ризиків, які можуть виникнути у ході виконання такого контракту. Тема зовнішньоекономічних договорів є предметом постійних дискусій серед практикуючих юристів, науковців та серед бізнес -спільноти, адже це питання, що завжди «рухається вперед». При написанні даної роботи теоретичну основу склали праці таких науковців як Л. Азарова [80], В. Алієва-Барановська [83], Т. Боброва [81], Н. Вилкова, І. Гиренко [82], І. Дахно [83], С. Кац [84], В. Кисіль [85], А. Ларрі [108], М. Ларін, Е. Локвін [100], Л. Лунц [86], Д. Пинчук [82], Е. Скоулз [110], Ю. Рубан [90], М. Фенвіч [107], Л. Фойтiкова [102], О. Чуєва [87] та інших. Більше того, дана тема є частим об’єктом досліджень різних міжнародних організацій, арбітражів та судів.